Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (листопад 2019) |
Мечислав Климович | |
---|---|
пол. Mieczysław Klimowicz | |
Народився | 14 грудня 1919 Сокаль |
Помер | 26 серпня 2008 (88 років) Вроцлав |
Поховання | Вроцлав і d |
Місце проживання | Вроцлав |
Країна | Польща |
Національність | поляк |
Діяльність | філолог, історик літератури, політик, викладач університету |
Alma mater | Вроцлавський університет |
Галузь | літературознавство, театрознавство |
Заклад | Вроцлавський університет |
Посада | завідувач кафедри, ректор |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор |
Науковий керівник | Тадеуш Мікульський |
Відомі учні | Юстина Лукашевич |
Членство | Польська академія наук[1] Армія Крайова |
Відомий завдяки: | дослідження літератури та театру польського Просвітництва |
Нагороди |
Мечи́слав Стані́слав Климо́вич (пол. Mieczysław Stanisław Klimowicz; 14 грудня 1919, Сокаль — 26 серпня 2008, Вроцлав) — польський філолог, педагог, знавець історії літератури та театру, професор і ректор Вроцлавського університету, дійсний член Польської академії наук, депутат Сейму ПНР VI скликання. Спеціалізувався на літературі та театрі польського Просвітництва та їх зв'язками з культурним життям Європи того часу. Автор цінної серед театрознавців книжки «Początki teatru stanisławowskiego (1765—1773».
Біографічні дані
Мечислав Климович народився в Сокалі, на вулиці, яка тепер названа іменем Івана Франка. Навчався в Сокальській гімназії, в якій опановував, зокрема, німецьку та латинську мови в Костя Бутринського й українську мову — в Юрія Дем'янчика. Був також головою полоністичного гуртка. Закінчивши гімназію в травні 1938 року, Климович наприкінці серпня того ж року вступив на польську філологію Краківського університету, а наприкінці жовтня (попри те, що не мав ще 21 року — призовного віку — й був студент) його забрали в армію. Служив у Луцьку й Ковелі, а коли почалася Друга світова війна, воював у складі 50 Полку кадетів піхоти 27 Волинської дивізії. Потрапивши в радянський полон, Климович опинився в таборі, що в містечку Талиці Московської області. Під час транспортування полонених на територію Польщі він утік біля Барановичів, а тоді переховувався в околицях Сокаля.
У лютому 1940 року перебрався на територію Генеральної губернії й зупинився в Белжці, де працював помічником мельника. З 1942 по 1943 рік Климович жив у Варшаві й заробляв на життя в різних будівельних фірмах. З 1942-го був членом Армії крайової. У 1943-му він вступив до партизанського загону так званої варшавської роти й воював на Люблінщині та на території Равського повіту. Потрапивши в руки поліції й гестапо, Климович відсидів один місяць у рава-руській в'язниці. У червні 1944 року брав участь у партизанських боях на півдні Люблінщини, у Сольській пущі. Климович належав до підпільної організації «Свобода і незалежність», виконував обов'язки командира роти, а згодом коменданта в Тишівцях аж до розгрому організації в 1947-му. У липні того ж року переїхав до Вроцлава й почав студіювати полоністику в місцевому університеті.
1951 року Климович захистив магістерську роботу. Водночас працював у Бібліотеці Народного закладу імені Оссолінських — спершу стипендіатом, а згодом науковим бібліотекарем. Дебютував у 1950-му статтею «Вистава „Міцкевич-Пушкін“ у Нижній Сілезії», опублікованій у виданні «Вроцлавські зошити» (зош. 3-4). З 1952 року він працював старшим асистентом в Інституті літературних досліджень ПАН, у Робітні літератури Просвітництва, відкритій у Вроцлаві. У 1955—1958 роках Климович молодший науковий співробітник, а у 1958—1961 роках — керівник цієї установи. 1958 року він розпочав викладацьку діяльність, ставши молодшим науковим співробітником на кафедрі польської літератури філологічного факультету у Вроцлавському університеті.
1960 року Климович став кандидатом наук за працю «Początki romansu listownego w literaturze polskiej czasów saskich». Тоді ж став членом редакції часопису «Pamiętnik Literacki», в якому публікував численні статті та рецензії. Від вересня 1960 до вересня 1961 року був стипендіатом ПАН у Парижі, де співпрацював із Жаном Фабром і збирав матеріали до історії театру XVIII століття. У 1963-му він захистив докторську дисертацію «Początki teatru stanisławowskiego 1765—1773». У 1964—1965 роках працював заступником декана, а в 1969—1972 роках — деканом філологічного факультету Вроцлавського університету. З 1969 по 1995 рік Климович був членом наукової ради Інституту літературних досліджень ПАН (ІЛД ПАН). У 1972—1975 роках виконував обов'язки проректора з наукової роботи Вроцлавського університету. 1972 року Климовича вибрали депутатом Сейму ПНР. У 1974-му він став надзвичайним професором. З 1975-го по 1980 рік науковець був членом правління Міжнародної асоціації порівняльної літератури. Обіймав посаду директора ІЛД ПАН від травня 1975-го до грудня 1981 року, коли його звільнили зразу ж після запровадження воєнного стану.
З 1975 по 1983 рік Климович працював у Центральній кваліфікаційній комісії у справах наукових кадрів, a в 1976—1981 роках очолював головний комітет Олімпіади польської мови і літератури. У 1977-му був вибраний крайовим членом ПАН в галузі суспільних наук. 1978 року Климович став звичайним професором i відтоді виконував обов'язки заступника голови Комітету наук про літературу ПАН (до 1981). У 1979-му він увійшов у число наукових редакторів видавничої серії «Biblioteka Narodowa» (за цю діяльність разом із редакційним колективом Климович одержав премію від голови ради міністрів). 1985 року Климовича обрали головою Вроцлавського наукового товариства, a наступного року — почесним членом Літературного товариства імені Адама Міцкевича. У 1986—1990 роках був членом редакційної ради видавничої серії ІЛД ПАН «Literary Studies in Poland». З 1987 по 1990 року Мечислав Климович обіймав посаду ректора Вроцлавського університету й у той час був головою Колегії ректорів вищих навчальних закладів Вроцлава. У 1989-му став почесним доктором Лілльського університету Шарля де Ґолля. Вийшовши на пенсію у грудні 1990 року, він ініціював створення на філологічному факультеті Вроцлавського університету Центру порівняльного літературознавства, яким керував до середини 1990-х. У 1990-му став співробітником редакції, а тоді й редакційної ради вроцлавського щомісячника «Одра». Упродовж двох каденцій Климович брав участь у засіданнях Комітету державних премій. 1976 року став членом-кореспондентом Польської академії наук, а 1986-го — дійсним членом. Він належав до числа членів Міжнародного товариства порівняльного літературознавства, Французького товариства досліджень XVIII століття й Польського товариства досліджень XVIII століття.
Твори
Власні праці
- Repertuar teatru warszawskiego w latach 1765—1767, «Pamiętnik Teatralny» 1962, z. 2;
- Początki teatru stanisławowskiego. Zespoły Villiersa i Rousselois, «Pamiętnik Teatralny» 1962, z. 3-4;
- Kształtowanie się i źródła polskiej doktryny teatralnej w latach 1765—1767, «Pamiętnik Literacki» 1963, z. 3;
- Z dziejów włoskiej opery komicznej 1765—1767, «Acta Universitatis Wratislaviensis» 1963, nr 13;
- Teatr Augusta III w Warszawie, «Pamiętnik Teatralny» 1965, z. 1;
- Komedia dell'arte w Warszawie. Trzy nieznane argumenty warszawskie, «Pamiętnik Teatralny» 1965, z. 1;
- Teatr Narodowy w latach 1774—1778, «Pamiętnik Teatralny» 1966, z. 1-4 [przedruk w: Teatr Narodowy w dobie Oświecenia, Wrocław 1967];
- Początki teatru stanisławowskiego (1765—1773), Warszawa 1965;
- Teatr Narodowy w latach 1774—1778, «Pamiętnik Teatralny» 1966, z. 1-4;
- Oświecenie. Warszawa: PWN, 1972
- Komedia dell'arte XVIII wieku i jej wpływ na rozwój sceny narodowej, «Pamiętnik Literacki» 1974, z. 2;
- Polska komedia oświeceniowa w kontekście europejskim, [w:] Z polskich studiów slawistycznych, Warszawa 1983;
- Teatr. Czasy saskie. Teatr publiczny i narodziny sceny narodowej. Okres od 1774 do 1789. Okres Sejmu Czteroletniego i insurekcji kościuszkowskiej, [w:] Warszawa w wieku Oświecenia, Wrocław 1986;
- Czy górale bili się pod Racławicami? Przyczynek do analizy «Cudu mniemanego» Wojciecha Bogusławskiego, «Pamiętnik Teatralny» 1993, z. 1-2;
- La commedia dell'arte alla corte di Augusto III di Sassonia [współaut.: Wanda Roszkowska], Wenecja [Inst. Veneto di Scienze] 1988;
- Literatura Oświecenia, [Dzieje Literatury Polskiej. Synteza uniwersytecka], wyd. 6, Warszawa 1998 [tu: trzy rozdziały o tym samym tytule Teatr i dramat].
- Polsko-niemieckie pogranicza literackie w XVIII wieku. Problemy uczestnictwa w dwu kulturach. Wrocław, 1998
Редаговані праці
- Ignacy Krasicki, Pisma wybrane, t. 1-4, Warszawa 1954;
- Ignacy Krasicki, Komedie, Warszawa 1965;
- Teatr Narodowy 1765—1766. Raporty szpiega. Podpatrzył i opisał Jan Heine agent Franciszka Xawerego, królewicza polskiego, księcia regenta saskiego. Przełożył i opracował Mieczysław Klimowicz. Wstęp napisał Zbigniew Raszewski, Warszawa 1962, ss. 22 [druk bibliofilski — publikacja «Pamiętnika Teatralnego» na dziesięciolecie istnienia pisma].
Белетристичні праці
- Wspomnienia z czasów zamętu, wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego, Wrocław 2005, s. 245,
Бібліографія
- Oprac. i red. J. Degler. Kultura, literatura, teatr. Bibliografia prac Mieczysława Klimowicza. Uniwersytet Wrocławski, Wrocław 1989, 63 s.
- Przemysława Matuszewska. Mieczysław Klimowicz. Doctor honoris causa Uniwersytetu Wrocławskiego, Wrocław: Funna 2000, 31 s.
Нагороди і відзнаки
- Орден Відродження Польщі (офіцер)
- Орден Відродження Польщі (кавалер)
- Орден Академічних пальм (офіцер)
- Орден Академічних пальм (кавалер)
- Премія II ступеня від міністра вищої освіти за досягнення в наукових дослідженнях (1965)
- Премія I ступеня від міністра вищої освіти за досягнення в наукових дослідженнях (1966)
Примітки
- http://czlonkowie.pan.pl/czlonkowie/sites/WynikiWyszukiwania.html?s=KLIMOWICZ,%20Mieczys%C5%82aw%20
- . Архів оригіналу за 18 січня 2018. Процитовано 17 січня 2018.
- . Архів оригіналу за 18 січня 2018. Процитовано 17 січня 2018.
Зовнішні зв'язки
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Мечислав Климович |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti listopad 2019 U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Klimovich Batko Posada Diti Druzhina Mati Mechislav Klimovichpol Mieczyslaw KlimowiczNarodivsya14 grudnya 1919 1919 12 14 SokalPomer26 serpnya 2008 2008 08 26 88 rokiv VroclavPohovannyaVroclav i dMisce prozhivannyaVroclavKrayina PolshaNacionalnistpolyakDiyalnistfilolog istorik literaturi politik vikladach universitetuAlma materVroclavskij universitetGaluzliteraturoznavstvo teatroznavstvoZakladVroclavskij universitetPosadazaviduvach kafedri rektorVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktorNaukovij kerivnikTadeush MikulskijVidomi uchniYustina LukashevichChlenstvoPolska akademiya nauk 1 Armiya KrajovaVidomij zavdyaki doslidzhennya literaturi ta teatru polskogo ProsvitnictvaNagorodi Mechi slav Stani slav Klimo vich pol Mieczyslaw Stanislaw Klimowicz 14 grudnya 1919 19191214 Sokal 26 serpnya 2008 Vroclav polskij filolog pedagog znavec istoriyi literaturi ta teatru profesor i rektor Vroclavskogo universitetu dijsnij chlen Polskoyi akademiyi nauk deputat Sejmu PNR VI sklikannya Specializuvavsya na literaturi ta teatri polskogo Prosvitnictva ta yih zv yazkami z kulturnim zhittyam Yevropi togo chasu Avtor cinnoyi sered teatroznavciv knizhki Poczatki teatru stanislawowskiego 1765 1773 Biografichni daniMechislav Klimovich narodivsya v Sokali na vulici yaka teper nazvana imenem Ivana Franka Navchavsya v Sokalskij gimnaziyi v yakij opanovuvav zokrema nimecku ta latinsku movi v Kostya Butrinskogo j ukrayinsku movu v Yuriya Dem yanchika Buv takozh golovoyu polonistichnogo gurtka Zakinchivshi gimnaziyu v travni 1938 roku Klimovich naprikinci serpnya togo zh roku vstupiv na polsku filologiyu Krakivskogo universitetu a naprikinci zhovtnya popri te sho ne mav she 21 roku prizovnogo viku j buv student jogo zabrali v armiyu Sluzhiv u Lucku j Koveli a koli pochalasya Druga svitova vijna voyuvav u skladi 50 Polku kadetiv pihoti 27 Volinskoyi diviziyi Potrapivshi v radyanskij polon Klimovich opinivsya v tabori sho v mistechku Talici Moskovskoyi oblasti Pid chas transportuvannya polonenih na teritoriyu Polshi vin utik bilya Baranovichiv a todi perehovuvavsya v okolicyah Sokalya U lyutomu 1940 roku perebravsya na teritoriyu Generalnoyi guberniyi j zupinivsya v Belzhci de pracyuvav pomichnikom melnika Z 1942 po 1943 rik Klimovich zhiv u Varshavi j zaroblyav na zhittya v riznih budivelnih firmah Z 1942 go buv chlenom Armiyi krajovoyi U 1943 mu vin vstupiv do partizanskogo zagonu tak zvanoyi varshavskoyi roti j voyuvav na Lyublinshini ta na teritoriyi Ravskogo povitu Potrapivshi v ruki policiyi j gestapo Klimovich vidsidiv odin misyac u rava ruskij v yaznici U chervni 1944 roku brav uchast u partizanskih boyah na pivdni Lyublinshini u Solskij pushi Klimovich nalezhav do pidpilnoyi organizaciyi Svoboda i nezalezhnist vikonuvav obov yazki komandira roti a zgodom komendanta v Tishivcyah azh do rozgromu organizaciyi v 1947 mu U lipni togo zh roku pereyihav do Vroclava j pochav studiyuvati polonistiku v miscevomu universiteti 1951 roku Klimovich zahistiv magistersku robotu Vodnochas pracyuvav u Biblioteci Narodnogo zakladu imeni Ossolinskih spershu stipendiatom a zgodom naukovim bibliotekarem Debyutuvav u 1950 mu statteyu Vistava Mickevich Pushkin u Nizhnij Sileziyi opublikovanij u vidanni Vroclavski zoshiti zosh 3 4 Z 1952 roku vin pracyuvav starshim asistentom v Instituti literaturnih doslidzhen PAN u Robitni literaturi Prosvitnictva vidkritij u Vroclavi U 1955 1958 rokah Klimovich molodshij naukovij spivrobitnik a u 1958 1961 rokah kerivnik ciyeyi ustanovi 1958 roku vin rozpochav vikladacku diyalnist stavshi molodshim naukovim spivrobitnikom na kafedri polskoyi literaturi filologichnogo fakultetu u Vroclavskomu universiteti 1960 roku Klimovich stav kandidatom nauk za pracyu Poczatki romansu listownego w literaturze polskiej czasow saskich Todi zh stav chlenom redakciyi chasopisu Pamietnik Literacki v yakomu publikuvav chislenni statti ta recenziyi Vid veresnya 1960 do veresnya 1961 roku buv stipendiatom PAN u Parizhi de spivpracyuvav iz Zhanom Fabrom i zbirav materiali do istoriyi teatru XVIII stolittya U 1963 mu vin zahistiv doktorsku disertaciyu Poczatki teatru stanislawowskiego 1765 1773 U 1964 1965 rokah pracyuvav zastupnikom dekana a v 1969 1972 rokah dekanom filologichnogo fakultetu Vroclavskogo universitetu Z 1969 po 1995 rik Klimovich buv chlenom naukovoyi radi Institutu literaturnih doslidzhen PAN ILD PAN U 1972 1975 rokah vikonuvav obov yazki prorektora z naukovoyi roboti Vroclavskogo universitetu 1972 roku Klimovicha vibrali deputatom Sejmu PNR U 1974 mu vin stav nadzvichajnim profesorom Z 1975 go po 1980 rik naukovec buv chlenom pravlinnya Mizhnarodnoyi asociaciyi porivnyalnoyi literaturi Obijmav posadu direktora ILD PAN vid travnya 1975 go do grudnya 1981 roku koli jogo zvilnili zrazu zh pislya zaprovadzhennya voyennogo stanu Z 1975 po 1983 rik Klimovich pracyuvav u Centralnij kvalifikacijnij komisiyi u spravah naukovih kadriv a v 1976 1981 rokah ocholyuvav golovnij komitet Olimpiadi polskoyi movi i literaturi U 1977 mu buv vibranij krajovim chlenom PAN v galuzi suspilnih nauk 1978 roku Klimovich stav zvichajnim profesorom i vidtodi vikonuvav obov yazki zastupnika golovi Komitetu nauk pro literaturu PAN do 1981 U 1979 mu vin uvijshov u chislo naukovih redaktoriv vidavnichoyi seriyi Biblioteka Narodowa za cyu diyalnist razom iz redakcijnim kolektivom Klimovich oderzhav premiyu vid golovi radi ministriv 1985 roku Klimovicha obrali golovoyu Vroclavskogo naukovogo tovaristva a nastupnogo roku pochesnim chlenom Literaturnogo tovaristva imeni Adama Mickevicha U 1986 1990 rokah buv chlenom redakcijnoyi radi vidavnichoyi seriyi ILD PAN Literary Studies in Poland Z 1987 po 1990 roku Mechislav Klimovich obijmav posadu rektora Vroclavskogo universitetu j u toj chas buv golovoyu Kolegiyi rektoriv vishih navchalnih zakladiv Vroclava U 1989 mu stav pochesnim doktorom Lillskogo universitetu Sharlya de Gollya Vijshovshi na pensiyu u grudni 1990 roku vin iniciyuvav stvorennya na filologichnomu fakulteti Vroclavskogo universitetu Centru porivnyalnogo literaturoznavstva yakim keruvav do seredini 1990 h U 1990 mu stav spivrobitnikom redakciyi a todi j redakcijnoyi radi vroclavskogo shomisyachnika Odra Uprodovzh dvoh kadencij Klimovich brav uchast u zasidannyah Komitetu derzhavnih premij 1976 roku stav chlenom korespondentom Polskoyi akademiyi nauk a 1986 go dijsnim chlenom Vin nalezhav do chisla chleniv Mizhnarodnogo tovaristva porivnyalnogo literaturoznavstva Francuzkogo tovaristva doslidzhen XVIII stolittya j Polskogo tovaristva doslidzhen XVIII stolittya TvoriVlasni praci Repertuar teatru warszawskiego w latach 1765 1767 Pamietnik Teatralny 1962 z 2 Poczatki teatru stanislawowskiego Zespoly Villiersa i Rousselois Pamietnik Teatralny 1962 z 3 4 Ksztaltowanie sie i zrodla polskiej doktryny teatralnej w latach 1765 1767 Pamietnik Literacki 1963 z 3 Z dziejow wloskiej opery komicznej 1765 1767 Acta Universitatis Wratislaviensis 1963 nr 13 Teatr Augusta III w Warszawie Pamietnik Teatralny 1965 z 1 Komedia dell arte w Warszawie Trzy nieznane argumenty warszawskie Pamietnik Teatralny 1965 z 1 Teatr Narodowy w latach 1774 1778 Pamietnik Teatralny 1966 z 1 4 przedruk w Teatr Narodowy w dobie Oswiecenia Wroclaw 1967 Poczatki teatru stanislawowskiego 1765 1773 Warszawa 1965 Teatr Narodowy w latach 1774 1778 Pamietnik Teatralny 1966 z 1 4 Oswiecenie Warszawa PWN 1972 Komedia dell arte XVIII wieku i jej wplyw na rozwoj sceny narodowej Pamietnik Literacki 1974 z 2 Polska komedia oswieceniowa w kontekscie europejskim w Z polskich studiow slawistycznych Warszawa 1983 Teatr Czasy saskie Teatr publiczny i narodziny sceny narodowej Okres od 1774 do 1789 Okres Sejmu Czteroletniego i insurekcji kosciuszkowskiej w Warszawa w wieku Oswiecenia Wroclaw 1986 Czy gorale bili sie pod Raclawicami Przyczynek do analizy Cudu mniemanego Wojciecha Boguslawskiego Pamietnik Teatralny 1993 z 1 2 La commedia dell arte alla corte di Augusto III di Sassonia wspolaut Wanda Roszkowska Wenecja Inst Veneto di Scienze 1988 Literatura Oswiecenia Dzieje Literatury Polskiej Synteza uniwersytecka wyd 6 Warszawa 1998 tu trzy rozdzialy o tym samym tytule Teatr i dramat Polsko niemieckie pogranicza literackie w XVIII wieku Problemy uczestnictwa w dwu kulturach Wroclaw 1998 Redagovani praci Ignacy Krasicki Pisma wybrane t 1 4 Warszawa 1954 Ignacy Krasicki Komedie Warszawa 1965 Teatr Narodowy 1765 1766 Raporty szpiega Podpatrzyl i opisal Jan Heine agent Franciszka Xawerego krolewicza polskiego ksiecia regenta saskiego Przelozyl i opracowal Mieczyslaw Klimowicz Wstep napisal Zbigniew Raszewski Warszawa 1962 ss 22 druk bibliofilski publikacja Pamietnika Teatralnego na dziesieciolecie istnienia pisma Beletristichni praci Wspomnienia z czasow zametu wydawnictwo Uniwersytetu Wroclawskiego Wroclaw 2005 s 245 ISBN 83 229 2633 2BibliografiyaOprac i red J Degler Kultura literatura teatr Bibliografia prac Mieczyslawa Klimowicza Uniwersytet Wroclawski Wroclaw 1989 63 s Przemyslawa Matuszewska Mieczyslaw Klimowicz Doctor honoris causa Uniwersytetu Wroclawskiego Wroclaw Funna 2000 31 s Nagorodi i vidznakiOrden Vidrodzhennya Polshi oficer Orden Vidrodzhennya Polshi kavaler Orden Akademichnih palm oficer Orden Akademichnih palm kavaler Premiya II stupenya vid ministra vishoyi osviti za dosyagnennya v naukovih doslidzhennyah 1965 Premiya I stupenya vid ministra vishoyi osviti za dosyagnennya v naukovih doslidzhennyah 1966 Primitkihttp czlonkowie pan pl czlonkowie sites WynikiWyszukiwania html s KLIMOWICZ 20Mieczys C5 82aw 20 Arhiv originalu za 18 sichnya 2018 Procitovano 17 sichnya 2018 Arhiv originalu za 18 sichnya 2018 Procitovano 17 sichnya 2018 Zovnishni zv yazkiVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Mechislav Klimovich