Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мечислав Вайнберг пол Mieczysław Wajnberg рос Моисей Самуилович Вайнберг нар 8 грудня 1919 19191208 Варшава пом 26 лютог

Мечислав Вайнберг

Мечислав Вайнберг

Мечислав Вайнберг (пол. Mieczysław Wajnberg, рос. Моисей Самуилович Вайнберг, нар. 8 грудня 1919(19191208), Варшава — пом. 26 лютого 1996, Москва) — радянський композитор польсько-єврейського походження. Народний артист РРФСР.

Мечислав Вайнберг
пол. Mojsze Wajnberg
image
Основна інформація
Дата народження 8 грудня 1919(1919-12-08)[1][2][3]
Місце народження Варшава, Польська Республіка[1]
Дата смерті 2 лютого 1996(1996-02-02)[4][2] (76 років)
Місце смерті Москва, Росія[4]
Поховання d
Роки активності з 1933
Громадянство Польська Республіка, СРСР і Росія
Віросповідання православна церква
Професії композитор, піаніст
Освіта Музичний університет Фридерика Шопена (1939) і Білоруська державна академія музики
Вчителі Йозеф Турчинський і Золотарьов Василь Андрійович
Інструменти фортепіано
Жанри опера і симфонія
Нагороди
image image image
Батько d
Автограф image
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вайнберг.

Біографія

Народився у Варшаві в родині диригента та композитора єврейського театру (1883—1943) та актриси єврейського театру на їдиші Соні Вайнберг (Карл — в дівоцтві; 1888—1943), які в 1916 році переселилися сюди з Кишинева. Самуїл Мойсейович Вайнберг керував оркестром у варшавському єврейському театрі «Скала». З початком війни у вересні 1939 року втік до СРСР; його сім'я, що залишалася у Варшаві, надалі загинула в концентраційному таборі Травники.

Музичну освіту здобув у Варшавській консерваторії, де вчився у [pl]. Як і його батько, він почав роботу у театрах. В 1936, він написав музику до фільму «Фредек робить світ щасливим». У вересні 1939, рятуючись від німецької окупації, втік до Радянського Союзу, змінивши при цьому ім'я на Мойсей.

Продовжив навчання у Мінській консерваторії в класі В. Золотарьова, де 21 червня 1941 року була виконана його дипломна робота — «Симфонічна поема». Після вторгнення до СРСР німецьких військ втік до Ташкенту, де працював репетитором в опері, а також створював патріотичні твори. Там же одружився з Наталією Міхоелс, дочкою відомого актора та режисера єврейського театру Соломона Міхоелса. В 1943 році, завдяки допомозі Шостаковичі, був переведений до Москви. Починаючи з 1946 року М. Вайнберга критикують за недостатнє використання фольклору, 1948 — у формалізмі, низку творів при цьому було заборонено. В цей час Вайнберг писав виключно для цирку.

У лютому 1953 року він був заарештований в ході Справи лікарів за обвинуваченням у «єврейському буржуазного націоналізму». Був звільнений у квітні того ж року після смерті Сталіна, завдяки заступництву Шостаковича.

Наступні роки написав багато музики для кіно. Найвідомішим став фільм про війну «Летять журавлі» (1957), що здобув Золоту пальмову гілку на Каннському кінофестивалі в 1958 році.

З тих пір Вайнберг жив у Москві, лише один раз відвідавши Варшаву у 1966 році, куди він приїхав на «Варшавську осінь». Багато складав, іноді виступав як піаніст, виконуючи твори Шостаковича. Писав також для фільмів, у тому числі мультиплікаційних.

В 1971 отримав звання «Заслуженого артиста РРФСР», в 1980 — «Народного артиста РРФСР», а в 1990 удостоєний Державної премії СРСР. У середині вісімдесятих років Вайнберг повернувся до імені Мечислав. З нагоди 75-ї річниці народження в 1994, отримав нагороду «За заслуги перед польською культурою».

Незадовго до своєї смерті був хрещений у православній Церкві.

Творчість

Хоча Мечислав Вайнберг ніколи не вчився офіційно у Дмитра Шостаковича, вплив останнього виразно помітний в його творчості, особливо в симфонії № 12 (1975—1976, Op.114), що присвячена пам'яті композитора.. В проході на піанісимо челести, якою закінчується П'ята симфонія (1962, op.76), відчувається вплив фіналу Четвертої симфонії Шостаковича, прем'єра якої припадає на час її написання. В Шостій сонаті для фортепіано (1960, op.73), композитор цитує одну з прелюдій і фуг Шостаковича. Більш загальні подібні риси музичної мови включають в себе використання розширеної мелодії, теми з повторюваними звуками і використання крайніх регістрів. Останнє стало однією з основних причин критики на адресу Вайнберга, зокрема на думку диригента Олександра Івашкіна, твори таких композиторів як Вайнберг шкодять не тільки репутації своїх авторів, але й музиці самого Шостаковича, «обтяжуючи її численними та поганими копіями».

Проте музика Шостаковича не була єдиним джерелом впливу на творчість Вайнберга. Нікітина визначає впливи С. Прокоф'єва, М. Мясковського, Б. Бартока та Г. Малера, а в Концерті для труби з оркестром використанні цитати весільного маршу Мендельсона. Фольклорні елементи включають не тільки єврейський, але й елементи молдовського, польського, узбецького та вірменського фольклору. В свою чергу, Вайнберг сам посприяв інтересу Д. Шостаковича до єврейського фольклору.

Композитор залишив багату музичну спадщину, зокрема:

  • 22 симфонії
  • 4 камерні симфонії
  • 18 сольних концертів для різних інструментів з оркестром
  • 17 струнних квартетів
  • 6 фортепіанних сонат
  • Соната для контрабаса
  • Опери:
    • Пасажир (1967—1968) за повістю , поставлена в 2006 в Москві,
    • Мадонна і солдат
    • Вітаємо (за Шолом-Алейхемом)
    • Леді Магнезія (за Б. Шоу)
    • Портрет (1983) за Гоголем, поставлена у 1983 р. в Брно
    • Ідіот (1986) за Достоєвським
  • 4 кантати та багато інших оркестрових, камерних, сольних та вокальних творів

Фільмографія

Музика для мультфільмів та кіно:

Примітки

  1. Вайнберг Моисей Самуилович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. Nationalencyklopedin — 1999.
    d:Track:Q1165538
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #124416225 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  5. . Архів оригіналу за 3 червня 2013. Процитовано 21 січня 2014.
  6. Mieczysław Wajnberg. Kompozytor z trzech światów, Poznań 2013, Rozdział I.
  7. [D. Gwizdalanka Mieczysław Wajnberg. Kompozytor z trzech światów, Poznań 2013, Rozdział II.]
  8. D. Gwizdalanka Mieczysław Wajnberg. Kompozytor z trzech światów, Poznań 2013, Rozdział III.
  9. . Архів оригіналу за 26 червня 2014. Процитовано 21 січня 2014.
  10. Ivashkin, Alexander p. 255. Shostakovich and Schnittke: the erosion of symphonic syntax in Fanning (ed) Shostakovich Studies. Cambridge University Press (1995). .
  11. MacDonald, Ian. Music Under Soviet Rule: MIECZYSLAW VAINBERG [ 5 травня 2013 у Wayback Machine.].

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mechislav Vajnberg pol Mieczyslaw Wajnberg ros Moisej Samuilovich Vajnberg nar 8 grudnya 1919 19191208 Varshava pom 26 lyutogo 1996 Moskva radyanskij kompozitor polsko yevrejskogo pohodzhennya Narodnij artist RRFSR Mechislav Vajnbergpol Mojsze WajnbergOsnovna informaciyaData narodzhennya 8 grudnya 1919 1919 12 08 1 2 3 Misce narodzhennya Varshava Polska Respublika 1 Data smerti 2 lyutogo 1996 1996 02 02 4 2 76 rokiv Misce smerti Moskva Rosiya 4 Pohovannya dRoki aktivnosti z 1933Gromadyanstvo Polska Respublika SRSR i RosiyaVirospovidannya pravoslavna cerkvaProfesiyi kompozitor pianistOsvita Muzichnij universitet Friderika Shopena 1939 i Biloruska derzhavna akademiya muzikiVchiteli Jozef Turchinskij i Zolotarov Vasil AndrijovichInstrumenti fortepianoZhanri opera i simfoniyaNagorodiBatko dAvtografU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vajnberg BiografiyaNarodivsya u Varshavi v rodini dirigenta ta kompozitora yevrejskogo teatru 1883 1943 ta aktrisi yevrejskogo teatru na yidishi Soni Vajnberg Karl v divoctvi 1888 1943 yaki v 1916 roci pereselilisya syudi z Kishineva Samuyil Mojsejovich Vajnberg keruvav orkestrom u varshavskomu yevrejskomu teatri Skala Z pochatkom vijni u veresni 1939 roku vtik do SRSR jogo sim ya sho zalishalasya u Varshavi nadali zaginula v koncentracijnomu tabori Travniki Muzichnu osvitu zdobuv u Varshavskij konservatoriyi de vchivsya u pl Yak i jogo batko vin pochav robotu u teatrah V 1936 vin napisav muziku do filmu Fredek robit svit shaslivim U veresni 1939 ryatuyuchis vid nimeckoyi okupaciyi vtik do Radyanskogo Soyuzu zminivshi pri comu im ya na Mojsej Prodovzhiv navchannya u Minskij konservatoriyi v klasi V Zolotarova de 21 chervnya 1941 roku bula vikonana jogo diplomna robota Simfonichna poema Pislya vtorgnennya do SRSR nimeckih vijsk vtik do Tashkentu de pracyuvav repetitorom v operi a takozh stvoryuvav patriotichni tvori Tam zhe odruzhivsya z Nataliyeyu Mihoels dochkoyu vidomogo aktora ta rezhisera yevrejskogo teatru Solomona Mihoelsa V 1943 roci zavdyaki dopomozi Shostakovichi buv perevedenij do Moskvi Pochinayuchi z 1946 roku M Vajnberga kritikuyut za nedostatnye vikoristannya folkloru 1948 u formalizmi nizku tvoriv pri comu bulo zaboroneno V cej chas Vajnberg pisav viklyuchno dlya cirku U lyutomu 1953 roku vin buv zaareshtovanij v hodi Spravi likariv za obvinuvachennyam u yevrejskomu burzhuaznogo nacionalizmu Buv zvilnenij u kvitni togo zh roku pislya smerti Stalina zavdyaki zastupnictvu Shostakovicha Nastupni roki napisav bagato muziki dlya kino Najvidomishim stav film pro vijnu Letyat zhuravli 1957 sho zdobuv Zolotu palmovu gilku na Kannskomu kinofestivali v 1958 roci Z tih pir Vajnberg zhiv u Moskvi lishe odin raz vidvidavshi Varshavu u 1966 roci kudi vin priyihav na Varshavsku osin Bagato skladav inodi vistupav yak pianist vikonuyuchi tvori Shostakovicha Pisav takozh dlya filmiv u tomu chisli multiplikacijnih V 1971 otrimav zvannya Zasluzhenogo artista RRFSR v 1980 Narodnogo artista RRFSR a v 1990 udostoyenij Derzhavnoyi premiyi SRSR U seredini visimdesyatih rokiv Vajnberg povernuvsya do imeni Mechislav Z nagodi 75 yi richnici narodzhennya v 1994 otrimav nagorodu Za zaslugi pered polskoyu kulturoyu Nezadovgo do svoyeyi smerti buv hreshenij u pravoslavnij Cerkvi TvorchistHocha Mechislav Vajnberg nikoli ne vchivsya oficijno u Dmitra Shostakovicha vpliv ostannogo virazno pomitnij v jogo tvorchosti osoblivo v simfoniyi 12 1975 1976 Op 114 sho prisvyachena pam yati kompozitora V prohodi na pianisimo chelesti yakoyu zakinchuyetsya P yata simfoniya 1962 op 76 vidchuvayetsya vpliv finalu Chetvertoyi simfoniyi Shostakovicha prem yera yakoyi pripadaye na chas yiyi napisannya V Shostij sonati dlya fortepiano 1960 op 73 kompozitor cituye odnu z prelyudij i fug Shostakovicha Bilsh zagalni podibni risi muzichnoyi movi vklyuchayut v sebe vikoristannya rozshirenoyi melodiyi temi z povtoryuvanimi zvukami i vikoristannya krajnih registriv Ostannye stalo odniyeyu z osnovnih prichin kritiki na adresu Vajnberga zokrema na dumku dirigenta Oleksandra Ivashkina tvori takih kompozitoriv yak Vajnberg shkodyat ne tilki reputaciyi svoyih avtoriv ale j muzici samogo Shostakovicha obtyazhuyuchi yiyi chislennimi ta poganimi kopiyami Prote muzika Shostakovicha ne bula yedinim dzherelom vplivu na tvorchist Vajnberga Nikitina viznachaye vplivi S Prokof yeva M Myaskovskogo B Bartoka ta G Malera a v Koncerti dlya trubi z orkestrom vikoristanni citati vesilnogo marshu Mendelsona Folklorni elementi vklyuchayut ne tilki yevrejskij ale j elementi moldovskogo polskogo uzbeckogo ta virmenskogo folkloru V svoyu chergu Vajnberg sam pospriyav interesu D Shostakovicha do yevrejskogo folkloru Kompozitor zalishiv bagatu muzichnu spadshinu zokrema 22 simfoniyi 4 kamerni simfoniyi 18 solnih koncertiv dlya riznih instrumentiv z orkestrom 17 strunnih kvartetiv 6 fortepiannih sonat Sonata dlya kontrabasa Operi Pasazhir 1967 1968 za povistyu postavlena v 2006 v Moskvi Madonna i soldat Vitayemo za Sholom Alejhemom Ledi Magneziya za B Shou Portret 1983 za Gogolem postavlena u 1983 r v Brno Idiot 1986 za Dostoyevskim 4 kantati ta bagato inshih orkestrovih kamernih solnih ta vokalnih tvoriv Filmografiya Muzika dlya multfilmiv ta kino Fredek robit svit shaslivim 1936 Priborkuvachka tigriv 1954 Dvoye druziv 1954 Dvanadcyat misyaciv 1956 multfilm Medovij misyac 1956 Letyat zhuravli 1957 Shofer mimovoli 1958 Ostannij dyujm 1958 Ostanni zalpi 1960 Yasha Toporkov 1960 Mist perejti ne mozhna 1960 Sud bozhevilnih 1961 Bar yer nevidomosti 1961 Nezvichajne misto 1962 Molodo zeleno 1962 Vulicya Nyutona budinok 1 1963 1965 multfilm Voni ne projdut 1965 Pereklichka 1965 Po tonkomu lodu 1966 Sira hvoroba 1966 Tetyanin den 1967 Fokusnik 1967 Micnij gorishok 1967 Big inohidcya 1968 Vinni Puh 1969 multfilm Vinni Puh jde v gosti 1971 multfilm Vinni Puh ta den turbot 1972 multfilm Za vse u vidpovidi 1972 Nejlon 100 1973 Tovarish general 1973 Carevich Prosha 1974 Afonya 1975 Chesne charivne 1975 Mij budinok teatr 1975 Prosto tak 1976 multfilm Yak Ivanko durnik po divo hodiv 1977 Marka krayini Gondelupi 1977 Hoda zolotih zviriv 1978 Solovej 1979 Tegeran 43 1981 vikoristana muzika Shkura vislyuka 1982 Pro divactva lyubovi 1983 I os prijshov Bumbo 1984 Kazka pro zakohanogo malyara 1987 Malenka lyudina u velikij vijni 1989 ta in PrimitkiVajnberg Moisej Samuilovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Nationalencyklopedin 1999 d Track Q1165538 Deutsche Nationalbibliothek Record 124416225 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Arhiv originalu za 3 chervnya 2013 Procitovano 21 sichnya 2014 Mieczyslaw Wajnberg Kompozytor z trzech swiatow Poznan 2013 Rozdzial I D Gwizdalanka Mieczyslaw Wajnberg Kompozytor z trzech swiatow Poznan 2013 Rozdzial II D Gwizdalanka Mieczyslaw Wajnberg Kompozytor z trzech swiatow Poznan 2013 Rozdzial III Arhiv originalu za 26 chervnya 2014 Procitovano 21 sichnya 2014 Ivashkin Alexander p 255 Shostakovich and Schnittke the erosion of symphonic syntax in Fanning ed Shostakovich Studies Cambridge University Press 1995 ISBN 0 521 45239 2 MacDonald Ian Music Under Soviet Rule MIECZYSLAW VAINBERG 5 travnya 2013 u Wayback Machine PosilannyaMieczyslaw Weinberg Moishei Vainberg angl Procitovano 13 bereznya 2011 Mieczyslaw Weinberg 1919 1996 angl Procitovano 13 bereznya 2011 http www kino teatr ru kino composer sov 20923 works 18 travnya 2015 u Wayback Machine http www animator ru db p show person amp pid 982 18 travnya 2015 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ