Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мехмед Кепрюлю (*1578, Берат — †31 жовтня 1661, Едірне) — державний та військовий діяч Османської імперії, великий візир з 15 вересня 1656 року до 31 жовтня 1661 року.
| Мехмед Кепрюлю | |
|---|---|
| тур. Köprülü Mehmed-paşa | |
 | |
| Ім'я при народженні | Mehmed |
| Народився | 1578 Берат, Албанія |
| Помер | 31 жовтня 1661 Едірне, Османська імперія[1] |
| Поховання | Стамбул |
| Країна | Османська імперія |
| Національність | албанець |
| Діяльність | політик, військовий очільник |
| Титул | паша |
| Посада | великий візир |
| Військове звання | великий візир |
| Термін | 1656—1661 |
| Попередник | |
| Наступник | Фазіл Ахмед Кепрюлю |
| Конфесія | іслам |
| Рід | Кепрюлю |
| Родичі | Мерзіфонлю Кара Мустафа-паша |
| Діти | 2 сини |
| |
Життєпис
Початок кар'єри
Народився у с. Рудник санджаку Берат. Про батьків немає відомостей. Вочевидь народився у християнській албанській родині. Як девшірме Мехмеда забирають до турецького війська. Замолоду вчився у корпусі яничарів. Згодом потрапляє до охорони султанського палацу. Тут знайомиться з майбутнім великим візиром Кеманкешем Кара Мустафою-пашею, який також був албанцем. Завдяки цьому Кепрюлю розпочав успішну військову та політичну кар'єру. Спочатку очолював кухню сералю. У 1628 році стає секретарем великого візира Газі Ґюсрев-паші. У 1638 році стає бейлербеєм Чорума, того ж року бере участь у боях за Багдад, під час яких отримує поранення. Після цього стає секретарем великого візира Кеманкеша Кара Мустафи.
У 1644 році отримує звання паші та призначення бейлербея Трапезунда. Того ж року переводиться на посаду бейлербея Дамаска. Тут він виконував обов'язки до 1647 року, коли Мехмеда було призначено бейлербеєм провінції Еґер у турецькій частині Угорщини. Проте він тут керував нетривалий час. Вже у 1648 році призначається бейлербеєм Караману, де придушив повстання Варвар Алі-паші, бейлербея Сівасу. У 1650 році стає намісником Триполі у Лівані. Цей вілайєт Мехмед очолював до 1652 року, коли зумів стати візиром дивану. Але внаслідок боротьби в дивані змушений був піти у відставку, переїхавши до свого маєтку в Анатолії. Втім згодом переїздить до Стамбула, де затоваришував з Мехмедом Хемдені Солак-заде та Евлієм Челебі, які мали вплив на матір султана. Отримує бейлербейство Триполі (Ліван) у 1655 році, але того ж року його було відправлено у відставку.
Поза державними справами Мехмед Кепрюлю перебував до 1656 року, коли Османська імперія зазнала суттєвих невдач у війні з Венецією. Цього року з'єднані морські сили Венеційської республіки та Мальтійського ордену у битві при Дарданелах завдали нищівної поразки османському флоту на чолі з капудан-пашою Кенан-пашою. Венеціанській флот заблокував протоку Чанаккале та османські війська на острові Крит. У цій критичній ситуації було викрито змову на чолі з шейх-уль-ісламом Месудом-ефенді з метою скинення з престолу султана Мехмеда IV. У цій ситуації валіде Турхан Хатіша за порадою Челебі вирішила звернутися до Мехмеда Кепрюлю. Кепрюлю висунув умову отримання надзвичайних повноважень та невтручання в його діяльність будь-кого з османських очільників, навіть султана. Султан та його мати вимушені пристати на ці вимоги.
Великий візир
15 вересня 1656 року Мехмеда Кепрюлю було призначено великим візиром Османської імперії. Перш за все Мехмед Кепрюлю вирішив максимально обмежити вплив султана у державі. Для цього за наполяганням великого візира Мехмед IV переїхав до старої столиці — Едірне. У відповідь 4 січня 1657 року у Стамбулі стався заколот спагів, втім Кепрюлю за допомогою яничарів швидко придушив його. Після цього звинуватив Константинопольського патріарха Парфенія III у зносинах із ворогами імперії. 24 березня 1657 року Кепрюлю наказав стратити його.
Значно зміцнивши своє становище в імперії, великий візир розпочав активні військові дії проти Венеційської республіки та її союзників. 19 липня 1657 року завдав поразки венеційцям у Дарданелах, розблокувавши протоку Чанаккале. До листопада оволодів островами Тенедос та Лемнос, налагодивши сполучення з османськими військами на Криті.
У 1657 році у Стамбулі вів перемовини з Лаврентієм Капустою, послом гетьмана Богдана Хмельницького. Кепрюлю намагався вмовити Хмельницького відійти від Московського царства, обіцяючи підтримку Османської імперії та Кримського ханства. Втім за смертю Хмельницького цей намір Кепрюлю не вдалося виконати.
Після цього у 1658 році Кепрюлю рушив до Трансильванії, завдавши у 1659 році поразки бунтівному господареві Юрію II Ракоці. Вслід за цим захопив міста Інеу та Варад у серпні 1660 року.
Водночас Кепрюлю стикнувся із сепаратистськими тенденціями в азійських пашликах імперії. Він спрямував свої сили до Анатолії та Сирії, зламавши у 1658—1659 роках спротив напівнезалежних намісників Абаза Хасана-паші, бейлербея Алеппо, Ахмеда-паші, Кенана-паші, Алі Мірзи-Паші, Фархада-паші, Муртади-паші, стративши заколотників 11 лютого 1659 року в Алеппо. Після цього вимушений був вирушити до Єгипту проти повсталого намісника Черкес Мехмед Бега, а згодом проти бейлербея Анатолії — Мустафи-паші Кер Бега.
У 1660 році у Стамбулі трапилася велика пожежа. У відновленні столиці узяв активну участь, виявляючи чесність та принциповість. Усіх, хто намагався заробити на нещасті, було страчено. Мехмед Кепрюлю багато робив для зменшення хабарництва у державних установах, жорстоко караючи злочинців. За деякими відомостями за його наказом страчено близько 36 тисяч людей.
Окрім військових та державних справ Мехмед Кепрюлю підтримував культурні заходи, сприявив будівництву, розбудові міст імперії. До того ж займався зібранням численних книг, започаткувавши створення великої бібліотеки, так званої «бібліотеки Кепрюлю». Окрім цього, за наказом Кепрюлю по імперії будують великі та численні караван-сараї.
Помер Мехмед-паша Кепрюлю 31 жовтня 1661 року. Незадовго перед цим призначив каймакамом (заступником) свого сина Фазіл Ахмеда Кепрюлю.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #1018688803 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
Джерела
- N. Sakaoğlu (1999), Bu Mülkün Sultanları, İstanbul: Oğlak.
- Ismail Hamid Danişmend: Izahlı Osmanlı Tarihi Kronolojisi. Band V, Istanbul 1971—1973, S. 42ff.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мехмед Кепрюлю |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mehmed Kepryulyu 1578 Berat 31 zhovtnya 1661 Edirne derzhavnij ta vijskovij diyach Osmanskoyi imperiyi velikij vizir z 15 veresnya 1656 roku do 31 zhovtnya 1661 roku Mehmed Kepryulyutur Koprulu Mehmed pasaIm ya pri narodzhenni MehmedNarodivsya 1578 1578 Berat AlbaniyaPomer 31 zhovtnya 1661 1661 10 31 Edirne Osmanska imperiya 1 Pohovannya StambulKrayina Osmanska imperiyaNacionalnist albanecDiyalnist politik vijskovij ochilnikTitul pashaPosada velikij vizirVijskove zvannya velikij vizirTermin 1656 1661PoperednikNastupnik Fazil Ahmed KepryulyuKonfesiya islamRid KepryulyuRodichi Merzifonlyu Kara Mustafa pashaDiti 2 sini Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPochatok kar yeri Narodivsya u s Rudnik sandzhaku Berat Pro batkiv nemaye vidomostej Vochevid narodivsya u hristiyanskij albanskij rodini Yak devshirme Mehmeda zabirayut do tureckogo vijska Zamolodu vchivsya u korpusi yanichariv Zgodom potraplyaye do ohoroni sultanskogo palacu Tut znajomitsya z majbutnim velikim vizirom Kemankeshem Kara Mustafoyu pasheyu yakij takozh buv albancem Zavdyaki comu Kepryulyu rozpochav uspishnu vijskovu ta politichnu kar yeru Spochatku ocholyuvav kuhnyu seralyu U 1628 roci staye sekretarem velikogo vizira Gazi Gyusrev pashi U 1638 roci staye bejlerbeyem Choruma togo zh roku bere uchast u boyah za Bagdad pid chas yakih otrimuye poranennya Pislya cogo staye sekretarem velikogo vizira Kemankesha Kara Mustafi U 1644 roci otrimuye zvannya pashi ta priznachennya bejlerbeya Trapezunda Togo zh roku perevoditsya na posadu bejlerbeya Damaska Tut vin vikonuvav obov yazki do 1647 roku koli Mehmeda bulo priznacheno bejlerbeyem provinciyi Eger u tureckij chastini Ugorshini Prote vin tut keruvav netrivalij chas Vzhe u 1648 roci priznachayetsya bejlerbeyem Karamanu de pridushiv povstannya Varvar Ali pashi bejlerbeya Sivasu U 1650 roci staye namisnikom Tripoli u Livani Cej vilajyet Mehmed ocholyuvav do 1652 roku koli zumiv stati vizirom divanu Ale vnaslidok borotbi v divani zmushenij buv piti u vidstavku pereyihavshi do svogo mayetku v Anatoliyi Vtim zgodom pereyizdit do Stambula de zatovarishuvav z Mehmedom Hemdeni Solak zade ta Evliyem Chelebi yaki mali vpliv na matir sultana Otrimuye bejlerbejstvo Tripoli Livan u 1655 roci ale togo zh roku jogo bulo vidpravleno u vidstavku Poza derzhavnimi spravami Mehmed Kepryulyu perebuvav do 1656 roku koli Osmanska imperiya zaznala suttyevih nevdach u vijni z Veneciyeyu Cogo roku z yednani morski sili Venecijskoyi respubliki ta Maltijskogo ordenu u bitvi pri Dardanelah zavdali nishivnoyi porazki osmanskomu flotu na choli z kapudan pashoyu Kenan pashoyu Venecianskij flot zablokuvav protoku Chanakkale ta osmanski vijska na ostrovi Krit U cij kritichnij situaciyi bulo vikrito zmovu na choli z shejh ul islamom Mesudom efendi z metoyu skinennya z prestolu sultana Mehmeda IV U cij situaciyi valide Turhan Hatisha za poradoyu Chelebi virishila zvernutisya do Mehmeda Kepryulyu Kepryulyu visunuv umovu otrimannya nadzvichajnih povnovazhen ta nevtruchannya v jogo diyalnist bud kogo z osmanskih ochilnikiv navit sultana Sultan ta jogo mati vimusheni pristati na ci vimogi Velikij vizir 15 veresnya 1656 roku Mehmeda Kepryulyu bulo priznacheno velikim vizirom Osmanskoyi imperiyi Persh za vse Mehmed Kepryulyu virishiv maksimalno obmezhiti vpliv sultana u derzhavi Dlya cogo za napolyagannyam velikogo vizira Mehmed IV pereyihav do staroyi stolici Edirne U vidpovid 4 sichnya 1657 roku u Stambuli stavsya zakolot spagiv vtim Kepryulyu za dopomogoyu yanichariv shvidko pridushiv jogo Pislya cogo zvinuvativ Konstantinopolskogo patriarha Parfeniya III u znosinah iz vorogami imperiyi 24 bereznya 1657 roku Kepryulyu nakazav stratiti jogo Znachno zmicnivshi svoye stanovishe v imperiyi velikij vizir rozpochav aktivni vijskovi diyi proti Venecijskoyi respubliki ta yiyi soyuznikiv 19 lipnya 1657 roku zavdav porazki venecijcyam u Dardanelah rozblokuvavshi protoku Chanakkale Do listopada ovolodiv ostrovami Tenedos ta Lemnos nalagodivshi spoluchennya z osmanskimi vijskami na Kriti U 1657 roci u Stambuli viv peremovini z Lavrentiyem Kapustoyu poslom getmana Bogdana Hmelnickogo Kepryulyu namagavsya vmoviti Hmelnickogo vidijti vid Moskovskogo carstva obicyayuchi pidtrimku Osmanskoyi imperiyi ta Krimskogo hanstva Vtim za smertyu Hmelnickogo cej namir Kepryulyu ne vdalosya vikonati Pislya cogo u 1658 roci Kepryulyu rushiv do Transilvaniyi zavdavshi u 1659 roci porazki buntivnomu gospodarevi Yuriyu II Rakoci Vslid za cim zahopiv mista Ineu ta Varad u serpni 1660 roku Vodnochas Kepryulyu stiknuvsya iz separatistskimi tendenciyami v azijskih pashlikah imperiyi Vin spryamuvav svoyi sili do Anatoliyi ta Siriyi zlamavshi u 1658 1659 rokah sprotiv napivnezalezhnih namisnikiv Abaza Hasana pashi bejlerbeya Aleppo Ahmeda pashi Kenana pashi Ali Mirzi Pashi Farhada pashi Murtadi pashi strativshi zakolotnikiv 11 lyutogo 1659 roku v Aleppo Pislya cogo vimushenij buv virushiti do Yegiptu proti povstalogo namisnika Cherkes Mehmed Bega a zgodom proti bejlerbeya Anatoliyi Mustafi pashi Ker Bega U 1660 roci u Stambuli trapilasya velika pozhezha U vidnovlenni stolici uzyav aktivnu uchast viyavlyayuchi chesnist ta principovist Usih hto namagavsya zarobiti na neshasti bulo stracheno Mehmed Kepryulyu bagato robiv dlya zmenshennya habarnictva u derzhavnih ustanovah zhorstoko karayuchi zlochinciv Za deyakimi vidomostyami za jogo nakazom stracheno blizko 36 tisyach lyudej Budivlya biblioteki Kepryulyu Okrim vijskovih ta derzhavnih sprav Mehmed Kepryulyu pidtrimuvav kulturni zahodi spriyaviv budivnictvu rozbudovi mist imperiyi Do togo zh zajmavsya zibrannyam chislennih knig zapochatkuvavshi stvorennya velikoyi biblioteki tak zvanoyi biblioteki Kepryulyu Okrim cogo za nakazom Kepryulyu po imperiyi buduyut veliki ta chislenni karavan sarayi Pomer Mehmed pasha Kepryulyu 31 zhovtnya 1661 roku Nezadovgo pered cim priznachiv kajmakamom zastupnikom svogo sina Fazil Ahmeda Kepryulyu PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 1018688803 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578DzherelaN Sakaoglu 1999 Bu Mulkun Sultanlari Istanbul Oglak Ismail Hamid Danismend Izahli Osmanli Tarihi Kronolojisi Band V Istanbul 1971 1973 S 42ff Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Mehmed Kepryulyu