Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Метрологія історична — це спеціальні історичні дисипліни, головним завданням якої є вивчення виникнення одиниць вимірювання, їх формування у процесі історичного розвитку, функціонування системи мір та засобів вимірювань у різні історичні періоди, з'ясовує реальні величини давніх мір та відповідність їх мірам сучасної метричної системи.
Термін «метрологія» походить від грецького «μéτρον» — міра — і «λόγος» — слово, вчення. У завдання метрології історичної входять дослідження номенклатури давніх метрологічних одиниць, встановлення співвідношення між ними і відповідність їх сучасним (метрологічним) одиницям. Об'єктом вивчення метрології історичної є міри довжини, площі, місткості, ваги в різні історичні періоди. Предметом вивчення є співвідношення цих мір із метричними.
Історія розвитку
Одиниці вимірювання виникли у процесі господарської діяльності людини (будівництві житла, виготовленні знарядь праці, зброї тощо). Засобом вимірювання спочатку слугували частини тіла людини (лікоть, палець-дюйм, ступня-фут, великі відстані вимірювалися днями шляху — пішими і кінними).
Раніше в Україні єдиної метричної системи не існувало, тому в кожному регіоні всі міри мали регіональні відмінності і приблизні значення величин. Саме такі міри мають назву традиційні, або народні. Метрологія стає наукою, сталою системою знань із розвитком господарства коли виникла потреба у точніших одиницях вимірювання.
Дослідники
Розвитком історичної метрології як науки займалися багато дослідників. Ще у 1737 році Ньютон визначив довжину давньоєгипетського «священного ліктя». Також проблемами історичної метрології займався англійський єгиптолог Ф. Петрі (1853—1942) у своїй монографії «Індуктивна метрологія». Великий внесок у дослідження метрології історичної у ХІХ ст. зробили і російські вчені А. Ламберті, П. Буткова, Д. Прозоровського, Б. Рибакова та інші, які привели до того, що у XX ст. було створено узагальнюючі праці та навчальні посібники з історичної метрології, авторами яких були відомі вчені Л. Черепній, М. Устюгов та О. Каменцева.
Багато досліджень проводилося і в Україні такими дослідниками як: А. Лобко, А. Неселовський (міри сипких речовин Поділля) та К. Соханевич (міри сипких речовин Поділля і черво-норуських земель), І. Єрофієв (питання української метрології від часів Давньоруської держави до кінця XVIII ст.), Д. Похилевич, Я. Ісаєвич, В. Стрельський, М. Котляр, Я. Сеник, Б. Сидор, А. Барабой, О. Сидоренко (проаналізувала історіографію проблеми, дослідила міри довжини, ваги, об'єму в Лівобережній Україні у XVIII ст. і визначила величини їх переважної більшості) та інші.
Міри довжини у Давній Русі
Першими в метрологічних системах виникали міри довжини, в основу яких покладався антропометричний принцип (частини людського тіла: пальці, руки та ноги). Міра лікоть позначалася відстанню від кінця витягнутого середнього пальця руки або стиснутого кулака до ліктьового згину. У другій половині XX століття російські вчені О. Каменцева та М. Устюгов визначили розмір давньоруського ліктя — від 38 до 46 см.
Іншою поширеною у Давньоруській державі мірою довжини був сажень. Ця назва походить від давньоруського слова «сягати», яке означало і назву дії, і лінійну одиницю вимірювання, що дорівнювала ширині розкинутих рук людини. М. Устюгов з'ясував величину давньоруського сажня, яка, на його думку, дорівнювала 142 см. Проте за даними Б. Рибакова величина давньоруського сажня становила 151,4 см. Також існували маховий сажень (відстань між кінцями пальців розведених рук або між кінцями великих пальців), косовий сажень (відстань від п'яти (каблука) правої (чи лівої) ноги до кінчиків пальців витягнутої вгору лівої (чи правої) руки). Таку міру довжини як п'ядь використовували для вимірювання невеликих відстаней у Давньоруській державі. Існують мала п'ять (19 см.), велика п'ять (22-23 см.) та п'ядь — «з перекиданням» — виникла шляхом додавання до малої п'яді ще двох або трьох суглобів вказівного пальця (27—31 см).
Великі відстані у Давній Русі визначали у верстах, поприщах і стадіях. Верста і поприще ототожнювалися і дорівнювали 7,5 стадіям, а стадій поділявся на 100 сажнів.
Для вимірювання збіжжя, борошна, солі, а також меду в Київській Русі використовували міри місткості: уборок, кадь, голважню, корчагу, провар, цебер, лукно, відро.
Найпоширенішими мірами ваги у Київській Русі були берковець і пуд. Берковець — міра іноземного походження, яка застосовувалася переважно в оптовій торгівлі для зважування воску, меду, міді, поташу тощо. Починаючи з ХІІ ст. поширена міра пуд (від лат. pondus — «вага»). У давньоруських джерелах згадуються також інші міри ваги — гривна та золотник.
Також існували і міри для вимірювання земельних площ. Плуг — кількість землі, яку можна було обробити за допомогою одного орного знаряддя праці і певної кількості худоби. Приблизний розмір плуга — 8 десятин, або 8,8 га. У XVI ст. після входження українських земель до складу Великого князівства Литовського для вимірювання значних відстаней використовували мірні шнури, розмір яких визначали у сажнях. Відстані вимірювали також у верстах, поприщах, стрелбищах, перестрелах, які були успадковані від давньоруської системи мір.
Одночасно на українських землях поширюються міри, запозичені від метрологічних систем сусідніх держав. Так, у XVI ст. застосовується міра аршин (від 55 до 82 см.), миля (велика миля — 12 057 м, українська мала — 8956 м, руська — 9724 м, подільська — 10 423 м, волинська — 8486 м та ін.).
Існували і міри місткості: бочка (вимірювали збіжжя, мед, пиво, сіль, селітру, поділялася на три вшатки і містила 12 пудів), лукно (приблизно 4-5 пуд), встав, носатка, колода, кадь (чотири відра, або 5—6 пудів меду), відро (1,25—1,5 пуда меду). Серед мір ваги значного поширення на українських землях набула міра лашт (назва походить від нім. Last — «тягар, вантаж»). Лашт поділявся на 12 бочок.
Міри на українських землях у складі Речі Посполитої
На Пйотрківському сеймі у 1565 р. була прийнята «Устава на ваги і міри». Відповідно до неї воєводи повинні були встановити уставу для товарів, а також визначити, якими мірами можна користуватися на ринку. Так, 11 березня 1612 р. волинським підвоєводою Я. Заблоцьким була проголошена устава цін на володимирському ринку, згідно з якою визначалися такі однакові ваги: фунт = 32 лоти = 48 скойців; камінь = 32 фунти; центнер = 5 каменів; гарнець меду = 4 кварти.
У другій половині XIV — першій половині XVII ст. на українських землях для вимірювання земельних площ використовували міри, що визначали певну площу землі, яку можна було обробити за допомогою одного орного знаряддя і певної кількості робочої худоби (вочевидь, за день). Такими мірами були плуг і соха, вони не мали точно визначених величин. У XVI — першій половині XVII ст. для вимірювання земельних площ використовували міру день, тобто кількість землі, яку можна було зорати одним плугом або сохою протягом трудового дня.
У другій половині XVI ст. у Великому князівстві Литовському була проведена «волочна поміра», у зв'язку із прийняттям у 1557 р. «Устава на волоки». Вона мала на меті уніфікувати розмір земельних володінь, з яких утримувався податок. За одиницю вимірювання тут приймали волоку і морг. Волока — це міра мала, що мала сталу величину і завжди дорівнювала 30 моргам на будь-якому ґрунті.
Міри на українських землях після Андрусівського перемир'я
Основною мірою довжини в Україні у другій половині XVII—XVIII ст. залишався лікоть, однак перебування українських земель у складі литовської і польської держав позначилося на його величині. Довжина українського ліктя (46 см) збільшилася і становила 58,5 см. Лікоть поділявся на чотири чвертки (14,6 см) і 24 цапі (2,3 см). У Правобережній Україні уряд Речі Посполитої запроваджував і польський лікоть, визнаний державною мірою (59 см). Міра довжини аршин (72 см) стала поділятися на чотири чверті (по 18 см) і 16 вершків (по 4,5 см).
У другій половині XVII — XVIII ст. царський уряд започаткував ряд заходів із запровадження в Лівобережній Україні російських мір і у 1734 р. була проведена реформа мір. Українські міри були уніфіковані, а між російськими та українськими мірами були встановлені такі співвідношення: українська осьмачка (283,38 кг) = 2 російські чверті = 4 українські четверики = 16 російських четвериків = 80 гарнців = 320 кварт.
Незважаючи на ці заходи, українське населення паралельно з російськими мірами продовжувало використовувати і свої, звичні. Так, в оптовій торгівлі тканинами були поширені такі спеціальні торгові міри, як кипи, штуки, постави, які не мали сталих розмірів. Основною мірою сипких речовин в Україні довго була згадувана вище осьмачка, з 1720-х років четверник (поділявся на 20 гарнців, а гарнець — на чотири кварти).
На початку XVIII ст. в українській метрології намітилася тенденція до заміни деяких традиційних способів вимірювання зважуванням. Так, тютюн пакувався у в'язки-папуші (398 г), які і служили його мірою. Сіль з Галичини (Коломиї) формувалася у невеликі бруски, що їх в Лівобережній Україні називали ступками, гусками, а в Правобережній — стопками, толпками (60-63 г). Цукор надходив в Україну в мірах головах, якими і продавався. Вага голови цукру пересічно становила 2—3 фунти (приблизно 786,26 — 1179, 39 г цукру). Головними ланками системи мір ваги були фунт, пуд (камінь), безмін і берковець. На Лівобережжі у другій половині XVII—XVIII ст. най-частіше застосовували місцевий фунт, який важив 393,13 г. Одночасно у першій половині XVIII ст. на згаданій території поширюється російський стандарт фунта, який важив близько 410 г. Значного поширення в Україні набула міра пуд (камінь), яка на Лівобережжі дорівнювала 50 фунтам (19,656 кг). Для вимірювання земельних площ у другій половині XVII—XVIII ст. використовували волоки і морги. У козацьких і селянських земельних володіннях волока мала назву чвертка, а чотири волоки складали козацьку службу, або селянський пляц, розмір яких становив 75—88 га. Чвертка-волока мала площу близько 19—22 га.
Найпоширенішою земельною мірою в Україні у висвітлюваний період була згадувана вище міра день, яка ділилася на три упруги. Величина міри день залежала від конкретних умов, в яких відбувалося вимірювання земельних площ (якість землі, фізична сила людини та знаряддя праці, якими користувалися при оранці, фізичні можливості худоби, погодні умови тощо), її розмір становив від 0,5 десятини (0,541 га) до 0,75 десятини (0,81 га).
Ще однією мірою, яку використовували козаки і селяни для вимірювання земельних ділянок, був гон (частіше ця назва вживалася у множині — гони). Розміри цієї міри не були сталими — в Україні відомі великі — розміром у 120 сажнів (260 м), середні — у 80 сажнів (173 м) і малі гони — у 60 сажнів (130 м).
Для вимірювання земельних площ в Україні у XVIII ст. були запроваджені російські міри: квадратний сажень (4,58 кв. м), десятина — 2400 кв. сажнів (1,1 га). Земельні площі вимірювали також у російських мірах висіву. Найпоширенішими серед них була чверть жита, яка відповідала десятині ріллі (1,1 га), та її восьма частина — четверик, що дорівнював площі у 300 кв. сажнів (1374 кв. м). У 1797 р. був прийнятий указ «Об учреждении повсеместно в Российской империи верных весов, питейных и хлебных мер», а також ухвалений у 1835 р. закон «О системе российских мер и весов».
У червні 1842 р. було затверджено «Положение о весах и мерах», відповідно до якого вимагалося обов'язкове використання в Російській імперії тільки російських мір. Були створені еталони різних мір, які за-проваджувалися з 1 січня 1845 р. Лише 11 вересня 1918 р. РНК РСФРР прийняла декрет «Про введення міжнародної метричної десяткової системи мір і ваги», яка, однак, була запроваджена вже в СРСР (з 1927 р.)
Становлення сучасних мір
Розвиток науки і техніки вимагав вдосконалення метричної системи і це призвело до того, що у 1960 р. відбулася XI Генеральна конференція мір і ваги, на якій було прийнято Міжнародну систему одиниць вимірювання фізичних величин. Окрім загальноприйнятих одиниць, на яких базувалася система вимірювань (довжини — метр, маси — кілограм, часу — секунда, сили струму — ампер, сили світла — кандела, температури — термодинамічний градус Кельвіна, кількість речовини — моль), були введені дві додаткові одиниці — радіан і стерадіан — та 27 одиниць, побудованих на десятинній кратності. Для позначення збільшення використовують префікси дека-, гекто-, кіло-, мега-, гіга-, тера-, для позначення зменшення — деци-, санти-, мілі-, мікро-, нано-, піко-.
Джерела та література
![image]()
Проценко Л. А. Актові книги як джерело до вивчення спеціальних історичних дисциплін // Історичні джерела та їх використання. — 1964. — № 1. — С. 52-63.
- Спеціальні історичні дисципліни: навч.посіб. для студ. вищ. навч. закл. І. Н. Войцехівська(кер.авт.кол.), В. В. Томазов, М. Ф. Дмитрієнко — К.: Либідь, 2008. — 366—375 с.
- Н. О. Герасименко. Метрологія історична // Енциклопедія історії України: у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 629. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Metrologiya istorichna ce specialni istorichni disiplini golovnim zavdannyam yakoyi ye vivchennya viniknennya odinic vimiryuvannya yih formuvannya u procesi istorichnogo rozvitku funkcionuvannya sistemi mir ta zasobiv vimiryuvan u rizni istorichni periodi z yasovuye realni velichini davnih mir ta vidpovidnist yih miram suchasnoyi metrichnoyi sistemi Termin metrologiya pohodit vid greckogo metron mira i logos slovo vchennya U zavdannya metrologiyi istorichnoyi vhodyat doslidzhennya nomenklaturi davnih metrologichnih odinic vstanovlennya spivvidnoshennya mizh nimi i vidpovidnist yih suchasnim metrologichnim odinicyam Ob yektom vivchennya metrologiyi istorichnoyi ye miri dovzhini ploshi mistkosti vagi v rizni istorichni periodi Predmetom vivchennya ye spivvidnoshennya cih mir iz metrichnimi Istoriya rozvitkuOdinici vimiryuvannya vinikli u procesi gospodarskoyi diyalnosti lyudini budivnictvi zhitla vigotovlenni znaryad praci zbroyi tosho Zasobom vimiryuvannya spochatku sluguvali chastini tila lyudini likot palec dyujm stupnya fut veliki vidstani vimiryuvalisya dnyami shlyahu pishimi i kinnimi Ranishe v Ukrayini yedinoyi metrichnoyi sistemi ne isnuvalo tomu v kozhnomu regioni vsi miri mali regionalni vidminnosti i priblizni znachennya velichin Same taki miri mayut nazvu tradicijni abo narodni Metrologiya staye naukoyu staloyu sistemoyu znan iz rozvitkom gospodarstva koli vinikla potreba u tochnishih odinicyah vimiryuvannya Doslidniki Rozvitkom istorichnoyi metrologiyi yak nauki zajmalisya bagato doslidnikiv She u 1737 roci Nyuton viznachiv dovzhinu davnoyegipetskogo svyashennogo liktya Takozh problemami istorichnoyi metrologiyi zajmavsya anglijskij yegiptolog F Petri 1853 1942 u svoyij monografiyi Induktivna metrologiya Velikij vnesok u doslidzhennya metrologiyi istorichnoyi u HIH st zrobili i rosijski vcheni A Lamberti P Butkova D Prozorovskogo B Ribakova ta inshi yaki priveli do togo sho u XX st bulo stvoreno uzagalnyuyuchi praci ta navchalni posibniki z istorichnoyi metrologiyi avtorami yakih buli vidomi vcheni L Cherepnij M Ustyugov ta O Kamenceva Bagato doslidzhen provodilosya i v Ukrayini takimi doslidnikami yak A Lobko A Neselovskij miri sipkih rechovin Podillya ta K Sohanevich miri sipkih rechovin Podillya i chervo noruskih zemel I Yerofiyev pitannya ukrayinskoyi metrologiyi vid chasiv Davnoruskoyi derzhavi do kincya XVIII st D Pohilevich Ya Isayevich V Strelskij M Kotlyar Ya Senik B Sidor A Baraboj O Sidorenko proanalizuvala istoriografiyu problemi doslidila miri dovzhini vagi ob yemu v Livoberezhnij Ukrayini u XVIII st i viznachila velichini yih perevazhnoyi bilshosti ta inshi Miri dovzhini u Davnij Rusi Pershimi v metrologichnih sistemah vinikali miri dovzhini v osnovu yakih pokladavsya antropometrichnij princip chastini lyudskogo tila palci ruki ta nogi Mira likot poznachalasya vidstannyu vid kincya vityagnutogo serednogo palcya ruki abo stisnutogo kulaka do liktovogo zginu U drugij polovini XX stolittya rosijski vcheni O Kamenceva ta M Ustyugov viznachili rozmir davnoruskogo liktya vid 38 do 46 sm Inshoyu poshirenoyu u Davnoruskij derzhavi miroyu dovzhini buv sazhen Cya nazva pohodit vid davnoruskogo slova syagati yake oznachalo i nazvu diyi i linijnu odinicyu vimiryuvannya sho dorivnyuvala shirini rozkinutih ruk lyudini M Ustyugov z yasuvav velichinu davnoruskogo sazhnya yaka na jogo dumku dorivnyuvala 142 sm Prote za danimi B Ribakova velichina davnoruskogo sazhnya stanovila 151 4 sm Takozh isnuvali mahovij sazhen vidstan mizh kincyami palciv rozvedenih ruk abo mizh kincyami velikih palciv kosovij sazhen vidstan vid p yati kabluka pravoyi chi livoyi nogi do kinchikiv palciv vityagnutoyi vgoru livoyi chi pravoyi ruki Taku miru dovzhini yak p yad vikoristovuvali dlya vimiryuvannya nevelikih vidstanej u Davnoruskij derzhavi Isnuyut mala p yat 19 sm velika p yat 22 23 sm ta p yad z perekidannyam vinikla shlyahom dodavannya do maloyi p yadi she dvoh abo troh suglobiv vkazivnogo palcya 27 31 sm Veliki vidstani u Davnij Rusi viznachali u verstah poprishah i stadiyah Versta i poprishe ototozhnyuvalisya i dorivnyuvali 7 5 stadiyam a stadij podilyavsya na 100 sazhniv Dlya vimiryuvannya zbizhzhya boroshna soli a takozh medu v Kiyivskij Rusi vikoristovuvali miri mistkosti uborok kad golvazhnyu korchagu provar ceber lukno vidro Najposhirenishimi mirami vagi u Kiyivskij Rusi buli berkovec i pud Berkovec mira inozemnogo pohodzhennya yaka zastosovuvalasya perevazhno v optovij torgivli dlya zvazhuvannya vosku medu midi potashu tosho Pochinayuchi z HII st poshirena mira pud vid lat pondus vaga U davnoruskih dzherelah zgaduyutsya takozh inshi miri vagi grivna ta zolotnik Takozh isnuvali i miri dlya vimiryuvannya zemelnih plosh Plug kilkist zemli yaku mozhna bulo obrobiti za dopomogoyu odnogo ornogo znaryaddya praci i pevnoyi kilkosti hudobi Pribliznij rozmir pluga 8 desyatin abo 8 8 ga U XVI st pislya vhodzhennya ukrayinskih zemel do skladu Velikogo knyazivstva Litovskogo dlya vimiryuvannya znachnih vidstanej vikoristovuvali mirni shnuri rozmir yakih viznachali u sazhnyah Vidstani vimiryuvali takozh u verstah poprishah strelbishah perestrelah yaki buli uspadkovani vid davnoruskoyi sistemi mir Odnochasno na ukrayinskih zemlyah poshiryuyutsya miri zapozicheni vid metrologichnih sistem susidnih derzhav Tak u XVI st zastosovuyetsya mira arshin vid 55 do 82 sm milya velika milya 12 057 m ukrayinska mala 8956 m ruska 9724 m podilska 10 423 m volinska 8486 m ta in Isnuvali i miri mistkosti bochka vimiryuvali zbizhzhya med pivo sil selitru podilyalasya na tri vshatki i mistila 12 pudiv lukno priblizno 4 5 pud vstav nosatka koloda kad chotiri vidra abo 5 6 pudiv medu vidro 1 25 1 5 puda medu Sered mir vagi znachnogo poshirennya na ukrayinskih zemlyah nabula mira lasht nazva pohodit vid nim Last tyagar vantazh Lasht podilyavsya na 12 bochok Div takozh Ruska sistema mir Miri na ukrayinskih zemlyah u skladi Rechi Pospolitoyi Na Pjotrkivskomu sejmi u 1565 r bula prijnyata Ustava na vagi i miri Vidpovidno do neyi voyevodi povinni buli vstanoviti ustavu dlya tovariv a takozh viznachiti yakimi mirami mozhna koristuvatisya na rinku Tak 11 bereznya 1612 r volinskim pidvoyevodoyu Ya Zablockim bula progoloshena ustava cin na volodimirskomu rinku zgidno z yakoyu viznachalisya taki odnakovi vagi funt 32 loti 48 skojciv kamin 32 funti centner 5 kameniv garnec medu 4 kvarti U drugij polovini XIV pershij polovini XVII st na ukrayinskih zemlyah dlya vimiryuvannya zemelnih plosh vikoristovuvali miri sho viznachali pevnu ploshu zemli yaku mozhna bulo obrobiti za dopomogoyu odnogo ornogo znaryaddya i pevnoyi kilkosti robochoyi hudobi vochevid za den Takimi mirami buli plug i soha voni ne mali tochno viznachenih velichin U XVI pershij polovini XVII st dlya vimiryuvannya zemelnih plosh vikoristovuvali miru den tobto kilkist zemli yaku mozhna bulo zorati odnim plugom abo sohoyu protyagom trudovogo dnya U drugij polovini XVI st u Velikomu knyazivstvi Litovskomu bula provedena volochna pomira u zv yazku iz prijnyattyam u 1557 r Ustava na voloki Vona mala na meti unifikuvati rozmir zemelnih volodin z yakih utrimuvavsya podatok Za odinicyu vimiryuvannya tut prijmali voloku i morg Voloka ce mira mala sho mala stalu velichinu i zavzhdi dorivnyuvala 30 morgam na bud yakomu grunti Miri na ukrayinskih zemlyah pislya Andrusivskogo peremir ya Osnovnoyu miroyu dovzhini v Ukrayini u drugij polovini XVII XVIII st zalishavsya likot odnak perebuvannya ukrayinskih zemel u skladi litovskoyi i polskoyi derzhav poznachilosya na jogo velichini Dovzhina ukrayinskogo liktya 46 sm zbilshilasya i stanovila 58 5 sm Likot podilyavsya na chotiri chvertki 14 6 sm i 24 capi 2 3 sm U Pravoberezhnij Ukrayini uryad Rechi Pospolitoyi zaprovadzhuvav i polskij likot viznanij derzhavnoyu miroyu 59 sm Mira dovzhini arshin 72 sm stala podilyatisya na chotiri chverti po 18 sm i 16 vershkiv po 4 5 sm U drugij polovini XVII XVIII st carskij uryad zapochatkuvav ryad zahodiv iz zaprovadzhennya v Livoberezhnij Ukrayini rosijskih mir i u 1734 r bula provedena reforma mir Ukrayinski miri buli unifikovani a mizh rosijskimi ta ukrayinskimi mirami buli vstanovleni taki spivvidnoshennya ukrayinska osmachka 283 38 kg 2 rosijski chverti 4 ukrayinski chetveriki 16 rosijskih chetverikiv 80 garnciv 320 kvart Nezvazhayuchi na ci zahodi ukrayinske naselennya paralelno z rosijskimi mirami prodovzhuvalo vikoristovuvati i svoyi zvichni Tak v optovij torgivli tkaninami buli poshireni taki specialni torgovi miri yak kipi shtuki postavi yaki ne mali stalih rozmiriv Osnovnoyu miroyu sipkih rechovin v Ukrayini dovgo bula zgaduvana vishe osmachka z 1720 h rokiv chetvernik podilyavsya na 20 garnciv a garnec na chotiri kvarti Na pochatku XVIII st v ukrayinskij metrologiyi namitilasya tendenciya do zamini deyakih tradicijnih sposobiv vimiryuvannya zvazhuvannyam Tak tyutyun pakuvavsya u v yazki papushi 398 g yaki i sluzhili jogo miroyu Sil z Galichini Kolomiyi formuvalasya u neveliki bruski sho yih v Livoberezhnij Ukrayini nazivali stupkami guskami a v Pravoberezhnij stopkami tolpkami 60 63 g Cukor nadhodiv v Ukrayinu v mirah golovah yakimi i prodavavsya Vaga golovi cukru peresichno stanovila 2 3 funti priblizno 786 26 1179 39 g cukru Golovnimi lankami sistemi mir vagi buli funt pud kamin bezmin i berkovec Na Livoberezhzhi u drugij polovini XVII XVIII st naj chastishe zastosovuvali miscevij funt yakij vazhiv 393 13 g Odnochasno u pershij polovini XVIII st na zgadanij teritoriyi poshiryuyetsya rosijskij standart funta yakij vazhiv blizko 410 g Znachnogo poshirennya v Ukrayini nabula mira pud kamin yaka na Livoberezhzhi dorivnyuvala 50 funtam 19 656 kg Dlya vimiryuvannya zemelnih plosh u drugij polovini XVII XVIII st vikoristovuvali voloki i morgi U kozackih i selyanskih zemelnih volodinnyah voloka mala nazvu chvertka a chotiri voloki skladali kozacku sluzhbu abo selyanskij plyac rozmir yakih stanoviv 75 88 ga Chvertka voloka mala ploshu blizko 19 22 ga Najposhirenishoyu zemelnoyu miroyu v Ukrayini u visvitlyuvanij period bula zgaduvana vishe mira den yaka dililasya na tri uprugi Velichina miri den zalezhala vid konkretnih umov v yakih vidbuvalosya vimiryuvannya zemelnih plosh yakist zemli fizichna sila lyudini ta znaryaddya praci yakimi koristuvalisya pri oranci fizichni mozhlivosti hudobi pogodni umovi tosho yiyi rozmir stanoviv vid 0 5 desyatini 0 541 ga do 0 75 desyatini 0 81 ga She odniyeyu miroyu yaku vikoristovuvali kozaki i selyani dlya vimiryuvannya zemelnih dilyanok buv gon chastishe cya nazva vzhivalasya u mnozhini goni Rozmiri ciyeyi miri ne buli stalimi v Ukrayini vidomi veliki rozmirom u 120 sazhniv 260 m seredni u 80 sazhniv 173 m i mali goni u 60 sazhniv 130 m Dlya vimiryuvannya zemelnih plosh v Ukrayini u XVIII st buli zaprovadzheni rosijski miri kvadratnij sazhen 4 58 kv m desyatina 2400 kv sazhniv 1 1 ga Zemelni ploshi vimiryuvali takozh u rosijskih mirah visivu Najposhirenishimi sered nih bula chvert zhita yaka vidpovidala desyatini rilli 1 1 ga ta yiyi vosma chastina chetverik sho dorivnyuvav ploshi u 300 kv sazhniv 1374 kv m U 1797 r buv prijnyatij ukaz Ob uchrezhdenii povsemestno v Rossijskoj imperii vernyh vesov pitejnyh i hlebnyh mer a takozh uhvalenij u 1835 r zakon O sisteme rossijskih mer i vesov U chervni 1842 r bulo zatverdzheno Polozhenie o vesah i merah vidpovidno do yakogo vimagalosya obov yazkove vikoristannya v Rosijskij imperiyi tilki rosijskih mir Buli stvoreni etaloni riznih mir yaki za provadzhuvalisya z 1 sichnya 1845 r Lishe 11 veresnya 1918 r RNK RSFRR prijnyala dekret Pro vvedennya mizhnarodnoyi metrichnoyi desyatkovoyi sistemi mir i vagi yaka odnak bula zaprovadzhena vzhe v SRSR z 1927 r Stanovlennya suchasnih mir Rozvitok nauki i tehniki vimagav vdoskonalennya metrichnoyi sistemi i ce prizvelo do togo sho u 1960 r vidbulasya XI Generalna konferenciya mir i vagi na yakij bulo prijnyato Mizhnarodnu sistemu odinic vimiryuvannya fizichnih velichin Okrim zagalnoprijnyatih odinic na yakih bazuvalasya sistema vimiryuvan dovzhini metr masi kilogram chasu sekunda sili strumu amper sili svitla kandela temperaturi termodinamichnij gradus Kelvina kilkist rechovini mol buli vvedeni dvi dodatkovi odinici radian i steradian ta 27 odinic pobudovanih na desyatinnij kratnosti Dlya poznachennya zbilshennya vikoristovuyut prefiksi deka gekto kilo mega giga tera dlya poznachennya zmenshennya deci santi mili mikro nano piko Dzherela ta literaturaProcenko L A Aktovi knigi yak dzherelo do vivchennya specialnih istorichnih disciplin Istorichni dzherela ta yih vikoristannya 1964 1 S 52 63 Specialni istorichni disciplini navch posib dlya stud vish navch zakl I N Vojcehivska ker avt kol V V Tomazov M F Dmitriyenko K Libid 2008 366 375 s N O Gerasimenko Metrologiya istorichna Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Nauk dumka 2009 T 6 La Mi S 629 ISBN 978 966 00 1028 1