МетандростенолонСистематизована назва за IUPAC 8S 9S 10S 13S 14S 17S 17 гидрокси 10 13 17 триметил 7 8 9 11 12 14 15 16

Метандростенолон
Систематизована назва за IUPAC
(8S,9S,10S,13S,14S,17S)-17-гидрокси-10,13,17-триметил-7,8,9,11,12,14,15,16-октагидро-6H-циклопентофенантрен-3-он
Класифікація
ATC-код
PubChem	6300
CAS	72-63-9
DrugBank
Хімічна структура
Формула	C₂₀H₂₈O₂
Мол. маса
Фармакокінетика
Біодоступність
Метаболізм
Період напіввиведення
Екскреція
Реєстрація лікарського засобу в Україні

Метандростенолон (сленгова назва: Метан) — застосовуваний всередину анаболічний стероїд спочатку синтезований доктором Джоном Зіглером і випущений в США на початку 60-х років минулого століття компанією Ciba.

Відомий також під назвами: Діанабол, данабол, Неробол, Напосім, Dbol, Метандієнон. В бодибілдингу широко поширене сленгова назва «Метан». Менш поширені торгові марки: Анаболін, Біонабол, Дегідрометілтестостерон, Метастенол, Новабол, Перабол, Перболін, Пронабол (pronabol), Стенолон, Анаборал, Ванабол «Dianoget» і багато інших) З'явилася ін'єкційна форма метану Dianoget від Golden Dragon Pharmaceuticals (Гонконг).

Спочатку метандростенолон використовувався для прискорення відновлення і лікування опіків і навіть для підвищення загального тонусу у жінок, а невдовзі отримав широке поширення в бодібілдингу як засіб для збільшення м'язової маси, доти поки його не заборонила FDA. Проте до теперішнього часу доступний без припису в таких країнах як Мексика (торговельне найменування Reforvit-б), у багатьох азійських країнах і в країнах Східної Європи (Молдова — ; Румунія — Terapia; Польща — Jelfa;).

Рідкий (ін'єкційний) «метан»

(синоніми: Averbol, Reforvit B, Methastenon, Methanoliq, Metabol-25, і доступні зараз Pharmabol 100 від Фармаком Labs, Methanabol від British Dragon, метандиенон від Radjay і Dianoged від Золотий Дракон) випускається у вигляді суспензії або масляного розчину. З'єднання також має алкільний радикал в положенні 17, однак на думку , та інших відомих атлетів за рахунок відсутності ефекту первинного проходження може мати більш високу біодоступність і робити менший токсичну дію на печінку, хоча підтвердження цього відсутні. Багато хто стверджує, що як і у випадку з ін'єкційною формою вінстрола токсичність зберігається. Деякі прирівнюють його до , однак це помилка.

Ін'єкційний метандростенолон був популярний у другій половині минулого століття, як більш дешева форма, що не вимагає обладнання для виготовлення таблеток. В даний час знову набирає популярність, іноді позиціонуючись як засіб «нового покоління», проте вартість невиправдано завищується.

Рідкий метандростенолон можна застосовувати всередину, має огидний смак.

Немедичне використання

Метандієнон використовується спортсменами, бодібілдерами та пауерліфтерами з метою підвищення статури та продуктивності. Вважається, що це найбільш широко використовуваний AAS для таких цілей як сьогодні, так і історично.

Побічні ефекти Метандростенолона

Гінекомастія

Гінекомастія виникає в результаті конверсії частини метандростенолона в естрогени — метілестрадіол, який має на 30 % більший аффинитет до естрогенових рецепторів. Для запобігання розвитку даного побічного ефекту застосовуються інгібітори ароматази. Ці препарати в більшості випадків дозволяють уникнути розвитку гінекомастії.

Токсичність для печінки

З причини того, що метандростенолон має метильну групу в 17α положенні, даний препарат виявляє помірну токсичну дію на печінку. Метильна група перешкоджає руйнуванню данаболу в печінці, і дає можливість застосовувати препарат орально (всередину). Це також знижує зв'язування данаболу зі статевим гормоном . Застосовуються жовчогінні препарати, такі як Фламін, Тиквеол.

Метан, як і будь-який інший оральний стероїдний препарат, при тривалому прийомі може провокувати потовщення мембран печінкових клітин, а так само погіршення провідності жовчовивідних шляхів, що може призвести до застою жовчі і болі у правому боці. Традиційно радять при вживанні метану паралельно вживати препарати типу карсила, есенціале, лів-52, аллохолу або Овесола, щоб уникнути застою жовчі і «почистити» печінку. Ці препарати насправді не тільки не допомагають печінці під час курсу, а й шкодять їй. Жовчогінні препарати діляться на 2 групи: одні підсилюють вироблення жовчі — холеретики (аллохол, холензим), інші — холекинетики, сприяють її відтоку з жовчного міхура в кишечник (холосас). Тому, якщо приймати препарати, що сприяють утворенню жовчі, це тільки погіршить ситуацію. Гепатопротектори (карсил, есенціале і т. д.) надають мембраностимулюючу дію на клітини печінки, це в свою чергу призводить до потовщення печінкової стінки і застою жовчі, якій важко дифундувати через товсту мембрану.

Примітки

PubChem. . pubchem.ncbi.nlm.nih.gov (англ.). Архів оригіналу за 30 червня 2019. Процитовано 19 листопада 2019.
Llewellyn, William (2011). . Molecular Nutrition Llc. с. 444—454, 533. ISBN . Архів оригіналу за 21 грудня 2021. Процитовано 21 грудня 2021.

[1] PubChem. . pubchem.ncbi.nlm.nih.gov (англ.). Архів оригіналу за 30 червня 2019. Процитовано 19 листопада 2019.

[Llewellyn2011-2] Llewellyn, William (2011). . Molecular Nutrition Llc. с. 444—454, 533. ISBN . Архів оригіналу за 21 грудня 2021. Процитовано 21 грудня 2021.