Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Максиміліан (Максим) Єгорович Месмахер (нім. Maximilian von Messmacher ; (21 березня 1842, Санкт-Петербург — 4 вересня 1906, Дрезден) — російський архітектор часів еклектики, академік архітектури та професор Академії мистецтв, автор численних будівель у Москві та Санкт-Петербурзі.
| Месмахер Максиміліан Єгорович | |
|---|---|
| Народження | 21 березня 1842 |
| Смерть | 4 вересня 1906 (64 роки) |
| Поховання | Дрезден |
| Країна (підданство) |  Російська імперія |
| Навчання | Петербурзька академія мистецтв (1866) і d |
| Діяльність | архітектор, художник |
| Праця в містах | Санкт-Петербург, Москва, посёлок |
| Архітектурний стиль | , |
| Найважливіші споруди | , , здание |
| Нагороди | Велика золота медаль Академії мистецтв (1866) |
| Премії | Пенсіонер Академії мистецтв (1867) |
| Звання | академік Імператорської академії мистецтв (1872) професор Імператорської академії мистецтв (1890) |
 Месмахер Максиміліан Єгорович у Вікісховищі | |
Біографія
Народився 21 березня 1842 року в Санкт-Петербурзі, в сім'ї німецького каретного майстра. Рано втратив батька, та його мати, незважаючи на великі матеріальні труднощі, допомогла синові здобути хорошу освіту. В 1850 вступив до Головного німецького училища Святого Петра, після закінчення якого в 1857 році почав заняття в малювальній школі Товариства заохочення мистецтв . В 1860 вступив до Імператорської академії мистецтв, а вже в 1861 був нагороджений Малою срібною медалью за проект мисливського замку. Після закінчення Академії в 1866 отримав Велику золоту медаль за проект заміського будинку. Ця нагорода дозволила Максиміліану Месмахеру виїхати за кордон для продовження навчання як пенсіонер Академії .
Закордонна поїздка розпочалася 1 травня 1867 року. Месмахер відвідав Італію, Бельгію, Німеччину, Іспанію, Грецію та Туреччину, під час подорожі багато малював. Малюнки та акварелі Месмахера викликали в Росії схвальні оцінки. Академія мистецтв відправила Месмахера на Всесвітню виставку, де журі надало йому медаль «За мистецтво». В Італії працював над реставрацією Таормінського театру на Сицилії у співпраці з В. А. Косовим . За цю роботу, після повернення до Санкт-Петербурга, Месмахеру було присвоєно звання академіка архітектури (1872).
Кар'єра у Росії
У 1873 році в чині титулярного радника вступив на службу до Технічно-будівельного комітету .
У 1877—1879 роках Месмахер виробляв разом з А. Шамбахером переробки та споруди в будинку, найвищо пожалованому Товариству заохочення мистецтв. У 1880 року на запрошення статс-секретаря А. Половцева він обійняв посаду директора новоствореного Центрального училища технічного малювання барона А. Л. Штигліця .
Головні споруди М. Є. Месмахера — палац великого князя Олексія Олександровича (набережна річки Мийки, д. № 122 — Англійський проспект, 2-4, 1882—1885), перебудований з особняка А. І. Сабурова (1844, архітектор Д.). Є. Єфімов), і будівлю Центрального училища барона Штігліца в Санкт-Петербурзі, палац Олександра III у Масандрі, в Криму (нині Масандрівський палац-музей).
З 1877 по 1888 рік був штатним архітектором Ісаакіївського собору . У 1882 році за його безпосередньої участі проходили унікальні ремонтні роботи, пов'язані з нерівномірним осадом будівлі собору. Усього шість робітників привели кожну з 48 багатотонних колон собору з похилого в строго вертикальне положення за проектом, розробленим Месмахером.
З 31 березня 1884 був членом особливого відділу Вченого комітету Міністерства народної освіти з технічної та професійної освіти .
Будівельник будівлі музею Центрального училища технічного малювання барона фон Штігліца в Санкт-Петербурзі та перший його директор (1877—1896) . З 1874 року викладав акварельний живопис у малювальній школі Товариства Заохочення мистецтв, в Училищі барона Штігліца — акварель, декоративне малювання та історію стилів .
Наприкінці 1897 року через конфлікт з А. А. Половцовим, головою Ради Училища, Месмахер переїхав до Німеччини, в Дрезден, де продовжив займатися архітектурними проектами та викладати архітектуру. Помер у Дрездені 4 вересня 1906 року. Похований на лютеранському цвинтарі в Йоганнісфрідхофі.
Родина
Дочка, Елеонора Максиміліановна Кондіайн (1899—1986), художниця, графік, оформлювач дитячих книг, творець підручників. Дочка Месмахера та художниці В. А. Андре (1865—1918); дружина астронома А. А. Кондіаійна (1889—1937).
Проекти
- Велика Морська вулиця, д. № 45 — оздоблення інтер'єрів особняка В. Ф. Гагаріної. 1873—1874. Спільно із І. Ст. Штромом .
- Вулиця Смольного, д. № 1 — іконостас Воскресенського Смольного собору 1873—1875. (Не зберігся).
- Кіркова вулиця, д. № 28а — церква Косми та Даміана при лейб-гвардії Саперному батальйоні. 1876—1879. (Перебудовано. Чи не збереглася).
- Велика Морська вулиця, д. № 38 — будівля Товариства заохочення художників . Перебудова. 1877—1878. (Перебудовано).
- Вулиця Чайковського, буд. № 11 / Мохова вулиця, буд. № 2 — домова церква особняка О. Д. Строганової. 1878—1882. (перебудована).
- Палацова набережна, д. № 26 — оздоблення інтер'єрів палацу великого князя Володимира Олександровича (нині Будинок вчених). 1882—1885.
- Набережна річки Мийки, д. № 122 / Англійський проспект, д. № 2-4 — комплекс палацу вел. кн. Олексія Олександровича . 1882—1885. Включено особняк А. І. Сабурова, збудований у 1844 році архітектором Д. Є. Єфімовим
- Мільйонна вулиця, буд. № 36 / набережна Зимової канавки, буд. № 3 — будівля архіву Державної ради. 1883—1887. За участю Ст. М. Карловича .
- Соляний провулок, д. № 13 — будівля Центрального училища технічного малювання барона А. Л. Штігліца . Розширення. 1885—1886.
- Адміралтейська набережна, буд. № 8 / Азовський провулок, буд. № 1 / Чорноморський провулок, буд. № 5 — палац великого князя Михайла Михайловича . 1885—1888.
- Соляний провулок, д. № 15 — будівля музею при Центральному училищі технічного малювання барона А. Л. Штігліца. 1885—1896.
- Невський проспект, д. № 39 — оздоблення інтер'єрів Анічкова палацу . 1886—1887. (Не збереглася).
- Набережна Крюкова каналу, д. № 12 — манеж і стайні Н. М. Половцової . 1887.
- Англійська набережна, д. № 68 — оздоблення інтер'єрів палацу великого князя Павла Олександровича. 1888—1892.
- Велика Морська вулиця, д. № 52 — оздоблення інтер'єрів особняка А. А. Половцова . 1888—1892.
- Невський проспект, д. № 22-24 — внутрішнє оздоблення Німецької лютеранської церкви Св. Петра . 1896—1899. (Будинок реконструйований).
- Дача Георга Єгоровича Месмахера, що у сучасному Шуваловском парку, було побудовано 1902 року у проекті, розробленому Максиміліаном Єгоровичем ще 1870-х.
Примітки
- . Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022.
- Справочник Императорской Академии художеств, 1915, с. 359.
- Художественно-промышленные музеи, Художественно-промышленные училища // Власов В. Г. Новый энциклопедический словарь изобразительного искусства. В 10 т. — СПб.: Азбука-Классика. — Т. Х, 2010. — С. 355—362
Література
- Тыжненко Т. Е. Максимилиан Месмахер (серия: ). — Л : , 1984. — 151 с.
- Зодчие Санкт-Петербурга. XIX — начало XX века / сост. Ст. р. Ісаченко ; ред. Ю. Артем'єва, С. Прохватилова. — СПб. : Леніздат, 1998. — 1070 с. — ISBN 5-289-01586-8 .
- Месмахер Максиміліан Єгорович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Список учнів Петришуле, виданий на 100-річний ювілей школи — Namens-Verzeichniss, Deutschen Gauptschule St. Petri, am 1. Жовтень 1862.
- Власов У. Р. // Електронний науковий журнал " Архітектон: вісті вузів ". — УралДАХА, 2009. — № 2 (26).
- Добіна А. О. Система навчання у Центральному училищі технічного малювання барона А. Л. Штігліца в період директорства М. Є. Месмахера. // Актуальні проблеми теорії та історії мистецтва: зб. наук. статей. Вип. 4. / За ред. А. В. Захарової, С. В. Мальцева. — СПб.: НП-Прінт, 2014. С. 477—482. ISSN 2312—2129.
- С. Н. Кондаков. Юбилейный справочник Императорской Академии художеств. 1764—1914. — Спб. : Товарищество Р. Голике и А.Вильборг, 1915. — Т. 2. — С. 359.
Посилання
- Проекти М. Є. Месмахера на архітектурному сайті citywalls.ru
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Maksimilian Maksim Yegorovich Mesmaher nim Maximilian von Messmacher 21 bereznya 1842 1842 03 21 Sankt Peterburg 4 veresnya 1906 1906 09 04 Drezden rosijskij arhitektor chasiv eklektiki akademik arhitekturi ta profesor Akademiyi mistectv avtor chislennih budivel u Moskvi ta Sankt Peterburzi Mesmaher Maksimilian YegorovichNarodzhennya21 bereznya 1842 1842 03 21 Sankt Peterburg Rosijska imperiyaSmert4 veresnya 1906 1906 09 04 64 roki Drezden Nimeckij RajhPohovannyaDrezdenKrayina piddanstvo Rosijska imperiyaNavchannyaPeterburzka akademiya mistectv 1866 i dDiyalnistarhitektor hudozhnikPracya v mistahSankt Peterburg Moskva posyolokArhitekturnij stil Najvazhlivishi sporudi zdanieNagorodiVelika zolota medal Akademiyi mistectv 1866 PremiyiPensioner Akademiyi mistectv 1867 Zvannyaakademik Imperatorskoyi akademiyi mistectv 1872 profesor Imperatorskoyi akademiyi mistectv 1890 Mesmaher Maksimilian Yegorovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 21 bereznya 1842 roku v Sankt Peterburzi v sim yi nimeckogo karetnogo majstra Rano vtrativ batka ta jogo mati nezvazhayuchi na veliki materialni trudnoshi dopomogla sinovi zdobuti horoshu osvitu V 1850 vstupiv do Golovnogo nimeckogo uchilisha Svyatogo Petra pislya zakinchennya yakogo v 1857 roci pochav zanyattya v malyuvalnij shkoli Tovaristva zaohochennya mistectv V 1860 vstupiv do Imperatorskoyi akademiyi mistectv a vzhe v 1861 buv nagorodzhenij Maloyu sribnoyu medalyu za proekt mislivskogo zamku Pislya zakinchennya Akademiyi v 1866 otrimav Veliku zolotu medal za proekt zamiskogo budinku Cya nagoroda dozvolila Maksimilianu Mesmaheru viyihati za kordon dlya prodovzhennya navchannya yak pensioner Akademiyi Zakordonna poyizdka rozpochalasya 1 travnya 1867 roku Mesmaher vidvidav Italiyu Belgiyu Nimechchinu Ispaniyu Greciyu ta Turechchinu pid chas podorozhi bagato malyuvav Malyunki ta akvareli Mesmahera viklikali v Rosiyi shvalni ocinki Akademiya mistectv vidpravila Mesmahera na Vsesvitnyu vistavku de zhuri nadalo jomu medal Za mistectvo V Italiyi pracyuvav nad restavraciyeyu Taorminskogo teatru na Siciliyi u spivpraci z V A Kosovim Za cyu robotu pislya povernennya do Sankt Peterburga Mesmaheru bulo prisvoyeno zvannya akademika arhitekturi 1872 Kar yera u Rosiyi U 1873 roci v chini titulyarnogo radnika vstupiv na sluzhbu do Tehnichno budivelnogo komitetu U 1877 1879 rokah Mesmaher viroblyav razom z A Shambaherom pererobki ta sporudi v budinku najvisho pozhalovanomu Tovaristvu zaohochennya mistectv U 1880 roku na zaproshennya stats sekretarya A Polovceva vin obijnyav posadu direktora novostvorenogo Centralnogo uchilisha tehnichnogo malyuvannya barona A L Shtiglicya Golovni sporudi M Ye Mesmahera palac velikogo knyazya Oleksiya Oleksandrovicha naberezhna richki Mijki d 122 Anglijskij prospekt 2 4 1882 1885 perebudovanij z osobnyaka A I Saburova 1844 arhitektor D Ye Yefimov i budivlyu Centralnogo uchilisha barona Shtiglica v Sankt Peterburzi palac Oleksandra III u Masandri v Krimu nini Masandrivskij palac muzej Z 1877 po 1888 rik buv shtatnim arhitektorom Isaakiyivskogo soboru U 1882 roci za jogo bezposerednoyi uchasti prohodili unikalni remontni roboti pov yazani z nerivnomirnim osadom budivli soboru Usogo shist robitnikiv priveli kozhnu z 48 bagatotonnih kolon soboru z pohilogo v strogo vertikalne polozhennya za proektom rozroblenim Mesmaherom Z 31 bereznya 1884 buv chlenom osoblivogo viddilu Vchenogo komitetu Ministerstva narodnoyi osviti z tehnichnoyi ta profesijnoyi osviti Budivelnik budivli muzeyu Centralnogo uchilisha tehnichnogo malyuvannya barona fon Shtiglica v Sankt Peterburzi ta pershij jogo direktor 1877 1896 Z 1874 roku vikladav akvarelnij zhivopis u malyuvalnij shkoli Tovaristva Zaohochennya mistectv v Uchilishi barona Shtiglica akvarel dekorativne malyuvannya ta istoriyu stiliv Naprikinci 1897 roku cherez konflikt z A A Polovcovim golovoyu Radi Uchilisha Mesmaher pereyihav do Nimechchini v Drezden de prodovzhiv zajmatisya arhitekturnimi proektami ta vikladati arhitekturu Pomer u Drezdeni 4 veresnya 1906 roku Pohovanij na lyuteranskomu cvintari v Jogannisfridhofi Rodina Dochka Eleonora Maksimilianovna Kondiajn 1899 1986 hudozhnicya grafik oformlyuvach dityachih knig tvorec pidruchnikiv Dochka Mesmahera ta hudozhnici V A Andre 1865 1918 druzhina astronoma A A Kondiaijna 1889 1937 ProektiBudinok Mesmahera u Shuvalovskomu parku Velika Morska vulicya d 45 ozdoblennya inter yeriv osobnyaka V F Gagarinoyi 1873 1874 Spilno iz I St Shtromom Vulicya Smolnogo d 1 ikonostas Voskresenskogo Smolnogo soboru 1873 1875 Ne zberigsya Kirkova vulicya d 28a cerkva Kosmi ta Damiana pri lejb gvardiyi Sapernomu bataljoni 1876 1879 Perebudovano Chi ne zbereglasya Velika Morska vulicya d 38 budivlya Tovaristva zaohochennya hudozhnikiv Perebudova 1877 1878 Perebudovano Vulicya Chajkovskogo bud 11 Mohova vulicya bud 2 domova cerkva osobnyaka O D Stroganovoyi 1878 1882 perebudovana Palacova naberezhna d 26 ozdoblennya inter yeriv palacu velikogo knyazya Volodimira Oleksandrovicha nini Budinok vchenih 1882 1885 Naberezhna richki Mijki d 122 Anglijskij prospekt d 2 4 kompleks palacu vel kn Oleksiya Oleksandrovicha 1882 1885 Vklyucheno osobnyak A I Saburova zbudovanij u 1844 roci arhitektorom D Ye Yefimovim Miljonna vulicya bud 36 naberezhna Zimovoyi kanavki bud 3 budivlya arhivu Derzhavnoyi radi 1883 1887 Za uchastyu St M Karlovicha Solyanij provulok d 13 budivlya Centralnogo uchilisha tehnichnogo malyuvannya barona A L Shtiglica Rozshirennya 1885 1886 Admiraltejska naberezhna bud 8 Azovskij provulok bud 1 Chornomorskij provulok bud 5 palac velikogo knyazya Mihajla Mihajlovicha 1885 1888 Solyanij provulok d 15 budivlya muzeyu pri Centralnomu uchilishi tehnichnogo malyuvannya barona A L Shtiglica 1885 1896 Nevskij prospekt d 39 ozdoblennya inter yeriv Anichkova palacu 1886 1887 Ne zbereglasya Naberezhna Kryukova kanalu d 12 manezh i stajni N M Polovcovoyi 1887 Anglijska naberezhna d 68 ozdoblennya inter yeriv palacu velikogo knyazya Pavla Oleksandrovicha 1888 1892 Velika Morska vulicya d 52 ozdoblennya inter yeriv osobnyaka A A Polovcova 1888 1892 Nevskij prospekt d 22 24 vnutrishnye ozdoblennya Nimeckoyi lyuteranskoyi cerkvi Sv Petra 1896 1899 Budinok rekonstrujovanij Dacha Georga Yegorovicha Mesmahera sho u suchasnomu Shuvalovskom parku bulo pobudovano 1902 roku u proekti rozroblenomu Maksimilianom Yegorovichem she 1870 h Primitki Arhiv originalu za 3 lyutogo 2022 Procitovano 3 lyutogo 2022 Spravochnik Imperatorskoj Akademii hudozhestv 1915 s 359 Hudozhestvenno promyshlennye muzei Hudozhestvenno promyshlennye uchilisha Vlasov V G Novyj enciklopedicheskij slovar izobrazitelnogo iskusstva V 10 t SPb Azbuka Klassika T H 2010 S 355 362LiteraturaTyzhnenko T E Maksimilian Mesmaher seriya L 1984 151 s Zodchie Sankt Peterburga XIX nachalo XX veka sost St r Isachenko red Yu Artem yeva S Prohvatilova SPb Lenizdat 1998 1070 s ISBN 5 289 01586 8 Mesmaher Maksimilian Yegorovich Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Spisok uchniv Petrishule vidanij na 100 richnij yuvilej shkoli Namens Verzeichniss Deutschen Gauptschule St Petri am 1 Zhovten 1862 Vlasov U R Elektronnij naukovij zhurnal Arhitekton visti vuziv UralDAHA 2009 2 26 Dobina A O Sistema navchannya u Centralnomu uchilishi tehnichnogo malyuvannya barona A L Shtiglica v period direktorstva M Ye Mesmahera Aktualni problemi teoriyi ta istoriyi mistectva zb nauk statej Vip 4 Za red A V Zaharovoyi S V Malceva SPb NP Print 2014 S 477 482 ISSN 2312 2129 S N Kondakov Yubilejnyj spravochnik Imperatorskoj Akademii hudozhestv 1764 1914 Spb Tovarishestvo R Golike i A Vilborg 1915 T 2 S 359 PosilannyaProekti M Ye Mesmahera na arhitekturnomu sajti citywalls ru