Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Менінгокок | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
| Neisseria meningitidis Albrecht & Ghon 1901 | ||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||
|
Менінгокок (лат. Neisseria meningitidis) — збудник антропонозної менінгококової інфекції, найтяжчим проявом якої є гнійний менінгіт і менінгококцемія.
Історичні відомості
Хоча в 1884 році італійські лікарі Е. Маркіафава та А. Челлі знайшли диплокока у спинномозковій рідині при розтині померлого від менінгіту, однак пов'язав збудника із виникненням менінгіту австрійський бактеріолог А. Вексельбаум, який в 1887 році в 6 випадках менінгіту виявив та описав менінгокок під назвою «внутрішньоклітинний менінгітний диплокок». У 1898 році американський дослідник Н. Гвін виявив цього диплокока в крові. У 1901 році австрійські вчені Г. Альбрехт та А. Гон отримали збудника у чистій культурі, докладно вивчили його властивості.
Морфологія та фізіологія
Менінгококи мають форму боба або зерна кави. В мазку з тканин розташовуються попарно, переважно внутрішньоклітинно. Іноді мають круглу форму та розташовані тетрадами або короткими ланцюжками. Розміри від 0,5 до 1 мкм. Їх добре забарвлюють анілінові барвники. Грам-негативні, спор не утворюють, джгутиків не мають. Оскільки ці бактерії ведуть паразитичний спосіб життя, у лабораторних умовах вони дуже вимогливі до поживних середовищ. Оптимальною температурою є 37°С, рН 7,5. Поживне середовище повинно містити тваринний білок (кров, спинномозкову або асцитичну рідину). Утворюють колонії діаметром до 3 мм, округлої форми, блискучі, матові усередині та прозорі по краях. Можуть утворювати два типи колоній — гладенькі S-варіанти та шероховаті R-варіанти. Менінгококи мають слабкі ферментативні властивості, розкладають глюкозу та мальтозу без утворення газу, молоко не згортають, гемоліз не спричинюють, желатин не розкладають.
Менінгокок гине при температурі 55°С через 3—5 хвилин, під впливом 1 % розчину фенолу — за хвилину. При висушуванні при кімнатній температурі гине через 3 години, при 6°С — через 3 — 5 діб.
Токсини та антигени
Менінгококи не утворюють екзотоксинів, але при руйнуванні їх клітин вивільняється ендотоксин, який має високу термостабільність (не руйнується при 120°С упродовж 30 хвилин). Ендотоксин зумовлює значне зменшення числа кров'яних пластинок, лейкоцитів, зниження фракції С3 комплементу, порушення коагулюючої системи крові, тромбози, пошкодження кровоносних судин, геморагічні некрози, гарячку, артеріальну гіпотонію, йому також притаманна різко виражена сенсибілізуюча дія. Ендотоксин менінгокока в 5-10 разів сильніший від ендотоксину представників сімейства кишкових бактерій. Крім того до факторів вірулентності менінгокока належать капсула, мікроворсинки, протеази, що знешкоджують людські секреторні IgA та дають можливість збуднику проходити внутрішньоклітинно.
Мають три антигени, перший є спільним для усіх менінгококів і має назву С-субстанція. Другий — білкової природи (Р-протеїн-субстанція), також є у всіх серогруп менінгокока. Третій антиген є поліцукридом і визначає типоспецифічні властивості збудників. За реакцією аглютинації та адсорбції аглютининів менінгококи поділяються на сьогодні на 13 серогруп: А, В, С, D, H, I, K, L, M, X, Y, Z, 29E, W135. З них представники серогруп А, В, С, Y та W135 відповідальні за розвиток абсолютної більшості випадків та епідемій менінгококової інфекції. Менінгококи окрім серогруп класифікують на 20 серотипів, 10 підтипів та 13 імунотипів. Представники деяких серогрупп N. meningitidis мають спільні антигени з іншими мікроорганізмами (наприклад, менінгококи серогрупи А з E. coli), що, як вважають, може формувати певну резистентність людей до менінгококів.
Див. також
Джерела
- Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія. За ред. Широбокова В. П./Видання 2-е. — Вінниця: Нова Книга, 2011. — 952 с.
- Інфекційні хвороби (підручник) (за ред. О. А. Голубовської). — Київ: ВСВ «Медицина». — 2012. — С. 778 — 12с. кольор. вкл. (О. А. Голубовська, М. А. Андрейчин, А. В. Шкурба та ін.)
- Возіанова Ж. І. Інфекційні і паразитарні хвороби: В 3 т. — К.:"Здоров'я",2008. — Т.1.; 2-е вид., перероб. і доп. — 884 с.
- В. Д. Тимаков. Микробиология. — М.: Медицина, 1973. С. 432.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Meningokok Biologichna klasifikaciya Domen Bakteriyi Bacteria Tip Proteobakteriyi Proteobacteria Klas Beta proteobakteriyi Betaproteobacteria Ryad Rodina Neisseriaceae Rid Neisseria Vid Meningokok Binomialna nazva Neisseria meningitidis Albrecht amp Ghon 1901 Posilannya Vikishovishe Neisseria meningitidis Vikividi Neisseria meningitidis EOL 996566 ITIS 964013 NCBI 487 Meningokok lat Neisseria meningitidis zbudnik antroponoznoyi meningokokovoyi infekciyi najtyazhchim proyavom yakoyi ye gnijnij meningit i meningokokcemiya Istorichni vidomostiHocha v 1884 roci italijski likari E Markiafava ta A Chelli znajshli diplokoka u spinnomozkovij ridini pri roztini pomerlogo vid meningitu odnak pov yazav zbudnika iz viniknennyam meningitu avstrijskij bakteriolog A Vekselbaum yakij v 1887 roci v 6 vipadkah meningitu viyaviv ta opisav meningokok pid nazvoyu vnutrishnoklitinnij meningitnij diplokok U 1898 roci amerikanskij doslidnik N Gvin viyaviv cogo diplokoka v krovi U 1901 roci avstrijski vcheni G Albreht ta A Gon otrimali zbudnika u chistij kulturi dokladno vivchili jogo vlastivosti Koloniyi meningokoka na krov yanomu agari Morfologiya ta fiziologiyaMeningokoki mayut formu boba abo zerna kavi V mazku z tkanin roztashovuyutsya poparno perevazhno vnutrishnoklitinno Inodi mayut kruglu formu ta roztashovani tetradami abo korotkimi lancyuzhkami Rozmiri vid 0 5 do 1 mkm Yih dobre zabarvlyuyut anilinovi barvniki Gram negativni spor ne utvoryuyut dzhgutikiv ne mayut Oskilki ci bakteriyi vedut parazitichnij sposib zhittya u laboratornih umovah voni duzhe vimoglivi do pozhivnih seredovish Optimalnoyu temperaturoyu ye 37 S rN 7 5 Pozhivne seredovishe povinno mistiti tvarinnij bilok krov spinnomozkovu abo ascitichnu ridinu Utvoryuyut koloniyi diametrom do 3 mm okrugloyi formi bliskuchi matovi useredini ta prozori po krayah Mozhut utvoryuvati dva tipi kolonij gladenki S varianti ta sherohovati R varianti Meningokoki mayut slabki fermentativni vlastivosti rozkladayut glyukozu ta maltozu bez utvorennya gazu moloko ne zgortayut gemoliz ne sprichinyuyut zhelatin ne rozkladayut Meningokok gine pri temperaturi 55 S cherez 3 5 hvilin pid vplivom 1 rozchinu fenolu za hvilinu Pri visushuvanni pri kimnatnij temperaturi gine cherez 3 godini pri 6 S cherez 3 5 dib Toksini ta antigeniMeningokoki ne utvoryuyut ekzotoksiniv ale pri rujnuvanni yih klitin vivilnyayetsya endotoksin yakij maye visoku termostabilnist ne rujnuyetsya pri 120 S uprodovzh 30 hvilin Endotoksin zumovlyuye znachne zmenshennya chisla krov yanih plastinok lejkocitiv znizhennya frakciyi S3 komplementu porushennya koagulyuyuchoyi sistemi krovi trombozi poshkodzhennya krovonosnih sudin gemoragichni nekrozi garyachku arterialnu gipotoniyu jomu takozh pritamanna rizko virazhena sensibilizuyucha diya Endotoksin meningokoka v 5 10 raziv silnishij vid endotoksinu predstavnikiv simejstva kishkovih bakterij Krim togo do faktoriv virulentnosti meningokoka nalezhat kapsula mikrovorsinki proteazi sho zneshkodzhuyut lyudski sekretorni IgA ta dayut mozhlivist zbudniku prohoditi vnutrishnoklitinno Mayut tri antigeni pershij ye spilnim dlya usih meningokokiv i maye nazvu S substanciya Drugij bilkovoyi prirodi R proteyin substanciya takozh ye u vsih serogrup meningokoka Tretij antigen ye policukridom i viznachaye tipospecifichni vlastivosti zbudnikiv Za reakciyeyu aglyutinaciyi ta adsorbciyi aglyutininiv meningokoki podilyayutsya na sogodni na 13 serogrup A V S D H I K L M X Y Z 29E W135 Z nih predstavniki serogrup A V S Y ta W135 vidpovidalni za rozvitok absolyutnoyi bilshosti vipadkiv ta epidemij meningokokovoyi infekciyi Meningokoki okrim serogrup klasifikuyut na 20 serotipiv 10 pidtipiv ta 13 imunotipiv Predstavniki deyakih serogrupp N meningitidis mayut spilni antigeni z inshimi mikroorganizmami napriklad meningokoki serogrupi A z E coli sho yak vvazhayut mozhe formuvati pevnu rezistentnist lyudej do meningokokiv Div takozhMeningokokova infekciyaDzherelaMedichna mikrobiologiya virusologiya ta imunologiya Za red Shirobokova V P Vidannya 2 e Vinnicya Nova Kniga 2011 952 s ISBN 978 966 382 325 6 Infekcijni hvorobi pidruchnik za red O A Golubovskoyi Kiyiv VSV Medicina 2012 S 778 12s kolor vkl O A Golubovska M A Andrejchin A V Shkurba ta in ISBN 978 617 505 214 3 Vozianova Zh I Infekcijni i parazitarni hvorobi V 3 t K Zdorov ya 2008 T 1 2 e vid pererob i dop 884 s ISBN 978 966 463 012 9 V D Timakov Mikrobiologiya M Medicina 1973 S 432