Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Менахем Вульфович Беґін (івр. מנחם בגין ; *16 серпня 1913, Берестя — 9 березня 1992, Тель-Авів) — політичний діяч Ізраїлю, шостий прем'єр-міністр Ізраїлю від червня 1977 до 1983, лауреат Нобелівської премії миру (1978).
| Менахем Вульфович Беґін івр. מנחם בגין | |
|---|---|
| івр. מנחם בגין | |
 івр. מנחם בגין | |
| 7-й прем'єр-міністр Ізраїлю | |
| 21 червня 1977 — 10 жовтня 1983 | |
| Попередник | Іцхак Рабин |
| Наступник | Іцхак Шамір |
| | |
| Народився | 16 серпня 1913 Берестя, Гродненська губернія, Російська імперія |
| Помер | 9 березня 1992 (78 років) Тель-Авів, Ізраїль |
| Похований | Єврейське кладовище на Оливковій горі |
| Відомий як | політик |
| Громадянство |  Ізраїль |
| Національність | єврей |
| Alma mater | d |
| Політична партія | 1) Херут 2) Лікуд |
| Батько | d[1] |
| Мати | d[1] |
| У шлюбі з | Еліза Беґін |
| Діти | Бенні Бегін |
| Професія | юрист |
| Релігія | Юдаїзм |
| Нагороди |  Нобелівська премія миру (1978) |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Молодість
Менахем Беґін народився в сім'ї секретаря брест-литовської (берестейської) єврейської громади, що одна з перших у місті пристала до сіонізму. Там же в Бересті закінчив єврейську релігійну школу, потому державну гімназію (1931) і вступив на юридичний факультет Варшавського університету, який закінчив у 1935 році зі ступенем магістра права (навички правознавця згодом були притаманні йому як політичному діячеві).
Будучи сіоністом вже за родинною традицією й з 10-річного віку перебуваючи в лавах дитячої (скаутської) сіоністської організації , Беґін у 16 років долучився до радикального крила руху т. зв. «ревізіоністського сіонізму», підпавши під вплив виступів його засновника Володимира Жаботинського. Відтак, Беґін вступив до молодіжної організації ревізіоністів «Бейтар». Як писав він потому:
 | «У Бейтарі мене підкорив цільний, інтегральний сіонізм, Країна Ізраїлю, єврейська Держава вже незабаром, у наші дні» |  |
Він швидко зробив кар'єру в організації, спершу ставши керівником берестейського відділення «Бейтару» і одним із його 9 вищих «офіцерів», а згодом (березень 1939 року) призначений особисто Жаботинським загальним керівником («комендантом») «Бейтару» в Польщі.
Беґін у цей час проявляв крайній радикалізм, нерідко з цих маргінальних позицій виступаючи й проти самого Жаботинського, якого, втім, завжди вважав своїм вчителем і наставником.
У 1939 році Беґіна засудили на 6 тижнів ув'язнення за організацію протестної демонстрації перед посольством Англії.
Ставши керівником Бейтару, Беґін відразу ж почав формувати осередки бойової організації («ЕЦЕЛЬ») і разом з тим намагався організувати якомога масовіший виїзд польських євреїв до Палестини.
Коли гітлерівська Німеччина напала підступом на Польщу, Беґін запропонував польському уряду сформувати частину з бейтарівців, на що отримав відмову. З наближенням німців до Варшави він перебрався до Вільно, тоді як усю його родину вбили німці 1941 року.
У вересні 1940 року у Вільнюсі Беґіна заарештувала радянська влада і присудила йому 8 років таборів як «агенту британського імперіалізму» та «соціально небезпечному елементу».
У 1941 році, однак, його було звільнено з табору на річці Печорі як польського підданого. Тоді ж Беґін вступив у лави армії Андерса, у складі якої за якийсь час опинився в Палестині.
1943 року Менахем Беґін покидає армію Андерса, й відтоді цілком і повністю віддає своє життя боротьбі за створення єврейської держави, а згодом і служінню їй.
Політична діяльність в Ізраїлі
У грудні 1943 року Беґін став керівником підпільної організації «ЕЦЕЛЬ», і як її очільник проголосив повстання проти англійського мандату, почавши напади і терористичні акції проти англійських військ, влади та установ. Найвідомішою з них є організація та здійснення підриву штаб-квартири англійців у єрусалимському готелі «Цар Давид».
У 1944 та 1948 роках двічі виникали ситуації, коли «ЕЦЕЛЬ» була на межі збройних сутичок із Гаґаною, також підпільною єврейською озброєною організацією, що підкорялася керівництву Сіоністської федерації; вважається, що обидва рази лише безпосередня заборона Беґгіна на акції супроти одновірців рятувала сіоністів від кривавих міжусобиць.
Беґін — активний учасник Війни за незалежність Ізраїлю; він (як голова Ірґуну) несе пряму відповідальність за жорстоку різанину у Дейр-Ясіні, хоча безпосередньої участі у звірствах бійців Іргун Беґін не брав.
У 1948 році після утворення Держави Ізраїль Ірґун була саморозпущена, а її члени ввійшли до Армії оборони Ізраїлю. На основі Ірґуна Беґін створив партію «Херут» («Свобода») і, як її керівник, став лідером правої опозиції в Кнесеті. На виборах до Кнесету 1-го скликання 25 січня 1949 року Херут отримала 11,5 % голосів виборців.
За своєю програмою «Херут» продовжувала традиції сіоністського ревізіонізму, поєднуючи відданість ідеї Ерец Ісраель та силового тиску на арабські сусідські країни, з праволіберальною економічною програмою, водночас різко відкидаючи теорії соціалістичної розбудови Ізраїлю.
У 1952 році були встановлені дипломатичні відносини з ФРН і підписані угоди про репарації урядом Німеччини євреям, постраждалим у роки Другої світової війни. Херут на чолі з Беґіном активно виступила проти «прощення ворогу», і Бегін очолив масові антиурядові демонстрації протесту. З огляду на ситуацію в країні, це призвело до неухильного зростання популярності «Херута» та його лідера, і на виборах 1961 року представництво партії в Кнесеті вже зросло до 17 мандатів.
Напередодні Шестиденної війни (1967), коли ситуація потребувала консолідації всіх національних сил, Беґін уперше ввійшов до складу уряду (як міністр без портфеля), і залишався на посту до 1970 року.
Після створення в 1973 році правого блоку «Лікуд», Беґін очолив цей блок і в результаті його перемоги на виборах у 1977 році сформував перший в історії Ізраїлю правий (не-соціалістичний) уряд.
На прем'єрському посту
На прем'єрській посаді Менахем Беґін відзначився своєю внутрішньоекономічною і соціальною політикою. Так, на відміну від попередніх урядів, він розгорнув рішучу програму з лібералізації економіки (так званий «жовтневий економічний переворот» 1977 року). Беґін також активно впроваджував у життя заходи зі скорочення соціальної нерівності між більш економічно заможними європейськими євреями (ашкеназі) та євреями, що були вихідцями з країн Сходу (сефарди). Була розроблена спеціальна широкомасштабна програма для підняття не лише життєвого, а й культурного рівня «східних» євреїв. І якщо соціальні програми знаходили підтримку в широких мас масах ізраїльтян, економічні реформи Бегіна піддавалися критиці, адже стрімка приватизація призвела фактично до втрати важелів впливу на економіку, що не так давно являла майже суцільний державний сектор, що доволі швидко потягнуло за собою негативні наслідки — ринкові спекуляції та достатньо високий рівень інфляції (наприклад, у 1980 її показник становив 130 %), що навіть змусило Бегіна частково вживати заходів супроти роздержавлення економіки. Однак переобрання Беґіна в 1981 році чітко засвідчило при сприйняття і задоволення в цілому ізраїльського суспільства політики Беґіна.
Вражаючими були результати зовнішньої політики Беґіна. Він обстоював збереження ізраїльської присутності на окупованих палестинських територіях (Юдея і Самарія), але водночас був прихильником мирного врегулювання з Єгиптом шляхом повернення південному сусіду Синайського півострова. Вже незабаром після приходу до влади Беґін став одним з ініціаторів переговорів з Президентом Єгипту Анваром Садатом, що завершилися підписанням у вересні 1978 року Кемп-Девідських угод (повноформатну кінцеву мирну угоду було підписано згодом, перед Білим домом у Вашингтоні 26 березня 1979 року). За це мирне врегулювання відносин досі непримиренних ворогів Беґін та Садат спільно отримали Нобелівську премію миру.
Не такими вдалими за урядування Беґіна були відносини з рештою арабського світу. Так, 1981 року за наказом прем'єра ізраїльська авіація бомбувала і знищила іракський атомний реактор, позбавивши таким чином Саддама Хусейна можливості виготовити атомну бомбу. Взагалі Беґін вважав, що мир з Єгиптом «розв'язав руки» Ізраїлю для повного знищення ОВП, і з цією метою уряд від 1982 року розпочав вторгнення до Лівану (операція «Мир для Галілеї»). Однак великі втрати в Лівані, розкол у суспільстві щодо ставлення до ліванської війни та смерть дружини призвели до нервового виснаження і проблем зі здоров'ям Беґіна, наслідком чого була його відставка 15 вересня 1983 року.
Останні роки життя Менахем Беґін прожив, відійшовши від публічної активності, поперемінно в Єрусалимі та Тель-Авіві, де він помер 9 березня 1992 року. Беґіна поховано на Оливковій горі в Єрусалимі, поряд з могилами бойовиків Ірґуна, страчених англійцями. Його похорони, що не були офіційними, зібрали тисячі вдячних ізраїльтян.
Факти про особу і з життя Беґіна
Історик М. Хейфіц характеризує особистість Беґіна таким чином:
| | «Беґін був скромною європейською людиною, добре вихованою, стриманою.» | |
Він вважався талановитим оратором і полемістом, за що противники не раз називали його «демагогом». Володів дев'ятьма мовами і взагалі мав хист лінгвіста: у гімназії латина була одним з його улюблених предметів.
Люди, що знали Беґіна особисто, відзначали його особливу елегантність і джентльменство — так, він і за нестерпної спеки носив костюм і краватку. Збереглися свідчення, що будучи арештованим у 1940 році, Беґін перш ніж вирушити у карцер, начистив чоботи і пов'язав свіжу краватку.
Ще одна якість характеру по праву заслужила Беґіну славу — його скромність і вміння спілкуватися з «простими людьми». Так, відомий випадок останніх місяців перебування його на прем'єрській посаді — до нього на прийом прийшла мати солдата, що пропав безвісти у Лівані. В кабінеті Беґіна з жінкою стався напад істерики, і хоча в Беґіна була призначена важлива дипломатична зустріч з чиновником із Вашингтону, він відмовився покинути жінку, допоки їй не полегшало.
Менахем Беґін є також автором статей і трьох книг мемуарного характеру:
Виноски
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- Кнесет Ізраїлю Кнесет першого скликання — Склад фракцій [ 9 березня 2012 у Wayback Machine.]
- Зеэв Гейзель, Политические структуры государства Израиль, III. Координаты политической дисперсии в Израиле
Джерела і посилання
- Йосеф Ахімеїр. Менахем Беґін[недоступне посилання з квітня 2019]
- (рос.)
- Інтерв'ю з Даном Меридором, секретарем уряду Беґіна[недоступне посилання з червня 2019]
- М. Бегин «В белые ночи» [ 15 липня 2006 у Wayback Machine.]
- Меморіальна сторінка на сайті Кнесету Menahem Begin Memorial Page [ 28 серпня 2008 у Wayback Machine.]
- Power and Politics: Breaking Begin, By ELLIOT JAGER Mar 6, 2007
Література
- В. І. Головченко. Бєгін // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Menahem Vulfovich Begin ivr מנחם בגין 16 serpnya 1913 19130816 Berestya 9 bereznya 1992 Tel Aviv politichnij diyach Izrayilyu shostij prem yer ministr Izrayilyu vid chervnya 1977 do 1983 laureat Nobelivskoyi premiyi miru 1978 Menahem Vulfovich Begin ivr מנחם בגין ivr מנחם בגין Menahem Vulfovich Begin ivr מנחם בגין 7 j prem yer ministr Izrayilyu21 chervnya 1977 10 zhovtnya 1983Poperednik Ichak RabinNastupnik Ichak ShamirNarodivsya 16 serpnya 1913 1913 08 16 Berestya Grodnenska guberniya Rosijska imperiyaPomer 9 bereznya 1992 1992 03 09 78 rokiv Tel Aviv IzrayilPohovanij Yevrejske kladovishe na Olivkovij goriVidomij yak politikGromadyanstvo IzrayilNacionalnist yevrejAlma mater dPolitichna partiya 1 Herut 2 LikudBatko d 1 Mati d 1 U shlyubi z Eliza BeginDiti Benni BeginProfesiya yuristReligiya YudayizmNagorodi Nobelivska premiya miru 1978 Mediafajli u VikishovishiMolodistMenahem Begin narodivsya v sim yi sekretarya brest litovskoyi berestejskoyi yevrejskoyi gromadi sho odna z pershih u misti pristala do sionizmu Tam zhe v Beresti zakinchiv yevrejsku religijnu shkolu potomu derzhavnu gimnaziyu 1931 i vstupiv na yuridichnij fakultet Varshavskogo universitetu yakij zakinchiv u 1935 roci zi stupenem magistra prava navichki pravoznavcya zgodom buli pritamanni jomu yak politichnomu diyachevi Buduchi sionistom vzhe za rodinnoyu tradiciyeyu j z 10 richnogo viku perebuvayuchi v lavah dityachoyi skautskoyi sionistskoyi organizaciyi Begin u 16 rokiv doluchivsya do radikalnogo krila ruhu t zv revizionistskogo sionizmu pidpavshi pid vpliv vistupiv jogo zasnovnika Volodimira Zhabotinskogo Vidtak Begin vstupiv do molodizhnoyi organizaciyi revizionistiv Bejtar Yak pisav vin potomu U Bejtari mene pidkoriv cilnij integralnij sionizm Krayina Izrayilyu yevrejska Derzhava vzhe nezabarom u nashi dni Vin shvidko zrobiv kar yeru v organizaciyi spershu stavshi kerivnikom berestejskogo viddilennya Bejtaru i odnim iz jogo 9 vishih oficeriv a zgodom berezen 1939 roku priznachenij osobisto Zhabotinskim zagalnim kerivnikom komendantom Bejtaru v Polshi Begin u cej chas proyavlyav krajnij radikalizm neridko z cih marginalnih pozicij vistupayuchi j proti samogo Zhabotinskogo yakogo vtim zavzhdi vvazhav svoyim vchitelem i nastavnikom U 1939 roci Begina zasudili na 6 tizhniv uv yaznennya za organizaciyu protestnoyi demonstraciyi pered posolstvom Angliyi Znimki Begina areshtanta NKVS 1940 Stavshi kerivnikom Bejtaru Begin vidrazu zh pochav formuvati oseredki bojovoyi organizaciyi ECEL i razom z tim namagavsya organizuvati yakomoga masovishij viyizd polskih yevreyiv do Palestini Koli gitlerivska Nimechchina napala pidstupom na Polshu Begin zaproponuvav polskomu uryadu sformuvati chastinu z bejtarivciv na sho otrimav vidmovu Z nablizhennyam nimciv do Varshavi vin perebravsya do Vilno todi yak usyu jogo rodinu vbili nimci 1941 roku U veresni 1940 roku u Vilnyusi Begina zaareshtuvala radyanska vlada i prisudila jomu 8 rokiv taboriv yak agentu britanskogo imperializmu ta socialno nebezpechnomu elementu U 1941 roci odnak jogo bulo zvilneno z taboru na richci Pechori yak polskogo piddanogo Todi zh Begin vstupiv u lavi armiyi Andersa u skladi yakoyi za yakijs chas opinivsya v Palestini 1943 roku Menahem Begin pokidaye armiyu Andersa j vidtodi cilkom i povnistyu viddaye svoye zhittya borotbi za stvorennya yevrejskoyi derzhavi a zgodom i sluzhinnyu yij Politichna diyalnist v IzrayiliU grudni 1943 roku Begin stav kerivnikom pidpilnoyi organizaciyi ECEL i yak yiyi ochilnik progolosiv povstannya proti anglijskogo mandatu pochavshi napadi i teroristichni akciyi proti anglijskih vijsk vladi ta ustanov Najvidomishoyu z nih ye organizaciya ta zdijsnennya pidrivu shtab kvartiri anglijciv u yerusalimskomu goteli Car David U 1944 ta 1948 rokah dvichi vinikali situaciyi koli ECEL bula na mezhi zbrojnih sutichok iz Gaganoyu takozh pidpilnoyu yevrejskoyu ozbroyenoyu organizaciyeyu sho pidkoryalasya kerivnictvu Sionistskoyi federaciyi vvazhayetsya sho obidva razi lishe bezposerednya zaborona Beggina na akciyi suproti odnovirciv ryatuvala sionistiv vid krivavih mizhusobic Begin aktivnij uchasnik Vijni za nezalezhnist Izrayilyu vin yak golova Irgunu nese pryamu vidpovidalnist za zhorstoku rizaninu u Dejr Yasini hocha bezposerednoyi uchasti u zvirstvah bijciv Irgun Begin ne brav Vistup Begina proti ugod z FRN pro reparaciyi U 1948 roci pislya utvorennya Derzhavi Izrayil Irgun bula samorozpushena a yiyi chleni vvijshli do Armiyi oboroni Izrayilyu Na osnovi Irguna Begin stvoriv partiyu Herut Svoboda i yak yiyi kerivnik stav liderom pravoyi opoziciyi v Kneseti Na viborah do Knesetu 1 go sklikannya 25 sichnya 1949 roku Herut otrimala 11 5 golosiv viborciv Za svoyeyu programoyu Herut prodovzhuvala tradiciyi sionistskogo revizionizmu poyednuyuchi viddanist ideyi Erec Israel ta silovogo tisku na arabski susidski krayini z pravoliberalnoyu ekonomichnoyu programoyu vodnochas rizko vidkidayuchi teoriyi socialistichnoyi rozbudovi Izrayilyu U 1952 roci buli vstanovleni diplomatichni vidnosini z FRN i pidpisani ugodi pro reparaciyi uryadom Nimechchini yevreyam postrazhdalim u roki Drugoyi svitovoyi vijni Herut na choli z Beginom aktivno vistupila proti proshennya vorogu i Begin ocholiv masovi antiuryadovi demonstraciyi protestu Z oglyadu na situaciyu v krayini ce prizvelo do neuhilnogo zrostannya populyarnosti Heruta ta jogo lidera i na viborah 1961 roku predstavnictvo partiyi v Kneseti vzhe zroslo do 17 mandativ Naperedodni Shestidennoyi vijni 1967 koli situaciya potrebuvala konsolidaciyi vsih nacionalnih sil Begin upershe vvijshov do skladu uryadu yak ministr bez portfelya i zalishavsya na postu do 1970 roku Pislya stvorennya v 1973 roci pravogo bloku Likud Begin ocholiv cej blok i v rezultati jogo peremogi na viborah u 1977 roci sformuvav pershij v istoriyi Izrayilyu pravij ne socialistichnij uryad Na prem yerskomu postuNa prem yerskij posadi Menahem Begin vidznachivsya svoyeyu vnutrishnoekonomichnoyu i socialnoyu politikoyu Tak na vidminu vid poperednih uryadiv vin rozgornuv rishuchu programu z liberalizaciyi ekonomiki tak zvanij zhovtnevij ekonomichnij perevorot 1977 roku Begin takozh aktivno vprovadzhuvav u zhittya zahodi zi skorochennya socialnoyi nerivnosti mizh bilsh ekonomichno zamozhnimi yevropejskimi yevreyami ashkenazi ta yevreyami sho buli vihidcyami z krayin Shodu sefardi Bula rozroblena specialna shirokomasshtabna programa dlya pidnyattya ne lishe zhittyevogo a j kulturnogo rivnya shidnih yevreyiv I yaksho socialni programi znahodili pidtrimku v shirokih mas masah izrayiltyan ekonomichni reformi Begina piddavalisya kritici adzhe strimka privatizaciya prizvela faktichno do vtrati vazheliv vplivu na ekonomiku sho ne tak davno yavlyala majzhe sucilnij derzhavnij sektor sho dovoli shvidko potyagnulo za soboyu negativni naslidki rinkovi spekulyaciyi ta dostatno visokij riven inflyaciyi napriklad u 1980 yiyi pokaznik stanoviv 130 sho navit zmusilo Begina chastkovo vzhivati zahodiv suproti rozderzhavlennya ekonomiki Odnak pereobrannya Begina v 1981 roci chitko zasvidchilo pri sprijnyattya i zadovolennya v cilomu izrayilskogo suspilstva politiki Begina Begin Dzhimmi Karter i Anvar Sadat na pidpisanni Kemp Devidskoyi ugodi 1978 Vrazhayuchimi buli rezultati zovnishnoyi politiki Begina Vin obstoyuvav zberezhennya izrayilskoyi prisutnosti na okupovanih palestinskih teritoriyah Yudeya i Samariya ale vodnochas buv prihilnikom mirnogo vregulyuvannya z Yegiptom shlyahom povernennya pivdennomu susidu Sinajskogo pivostrova Vzhe nezabarom pislya prihodu do vladi Begin stav odnim z iniciatoriv peregovoriv z Prezidentom Yegiptu Anvarom Sadatom sho zavershilisya pidpisannyam u veresni 1978 roku Kemp Devidskih ugod povnoformatnu kincevu mirnu ugodu bulo pidpisano zgodom pered Bilim domom u Vashingtoni 26 bereznya 1979 roku Za ce mirne vregulyuvannya vidnosin dosi neprimirennih vorogiv Begin ta Sadat spilno otrimali Nobelivsku premiyu miru Ne takimi vdalimi za uryaduvannya Begina buli vidnosini z reshtoyu arabskogo svitu Tak 1981 roku za nakazom prem yera izrayilska aviaciya bombuvala i znishila irakskij atomnij reaktor pozbavivshi takim chinom Saddama Husejna mozhlivosti vigotoviti atomnu bombu Vzagali Begin vvazhav sho mir z Yegiptom rozv yazav ruki Izrayilyu dlya povnogo znishennya OVP i z ciyeyu metoyu uryad vid 1982 roku rozpochav vtorgnennya do Livanu operaciya Mir dlya Galileyi Odnak veliki vtrati v Livani rozkol u suspilstvi shodo stavlennya do livanskoyi vijni ta smert druzhini prizveli do nervovogo visnazhennya i problem zi zdorov yam Begina naslidkom chogo bula jogo vidstavka 15 veresnya 1983 roku Ostanni roki zhittya Menahem Begin prozhiv vidijshovshi vid publichnoyi aktivnosti popereminno v Yerusalimi ta Tel Avivi de vin pomer 9 bereznya 1992 roku Begina pohovano na Olivkovij gori v Yerusalimi poryad z mogilami bojovikiv Irguna strachenih anglijcyami Jogo pohoroni sho ne buli oficijnimi zibrali tisyachi vdyachnih izrayiltyan Fakti pro osobu i z zhittya BeginaIstorik M Hejfic harakterizuye osobistist Begina takim chinom Begin buv skromnoyu yevropejskoyu lyudinoyu dobre vihovanoyu strimanoyu Vin vvazhavsya talanovitim oratorom i polemistom za sho protivniki ne raz nazivali jogo demagogom Volodiv dev yatma movami i vzagali mav hist lingvista u gimnaziyi latina bula odnim z jogo ulyublenih predmetiv Lyudi sho znali Begina osobisto vidznachali jogo osoblivu elegantnist i dzhentlmenstvo tak vin i za nesterpnoyi speki nosiv kostyum i kravatku Zbereglisya svidchennya sho buduchi areshtovanim u 1940 roci Begin persh nizh virushiti u karcer nachistiv choboti i pov yazav svizhu kravatku She odna yakist harakteru po pravu zasluzhila Beginu slavu jogo skromnist i vminnya spilkuvatisya z prostimi lyudmi Tak vidomij vipadok ostannih misyaciv perebuvannya jogo na prem yerskij posadi do nogo na prijom prijshla mati soldata sho propav bezvisti u Livani V kabineti Begina z zhinkoyu stavsya napad isteriki i hocha v Begina bula priznachena vazhliva diplomatichna zustrich z chinovnikom iz Vashingtonu vin vidmovivsya pokinuti zhinku dopoki yij ne polegshalo Menahem Begin ye takozh avtorom statej i troh knig memuarnogo harakteru Povstannya pro pidpilnu borotbu Irgun 1950 ros pereklad T A 1976 1953 pro radyansku v yaznicyu ta tabir ros pereklad T A 1978 Yerusalim M 1991 M 1993 U pidpilli tvori ta dokumenti 4 tt 1959 61 VinoskiPas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Kneset Izrayilyu Kneset pershogo sklikannya Sklad frakcij 9 bereznya 2012 u Wayback Machine Zeev Gejzel Politicheskie struktury gosudarstva Izrail III Koordinaty politicheskoj dispersii v IzraileDzherela i posilannyaJosef Ahimeyir Menahem Begin nedostupne posilannya z kvitnya 2019 ros Interv yu z Danom Meridorom sekretarem uryadu Begina nedostupne posilannya z chervnya 2019 M Begin V belye nochi 15 lipnya 2006 u Wayback Machine Memorialna storinka na sajti Knesetu Menahem Begin Memorial Page 28 serpnya 2008 u Wayback Machine Power and Politics Breaking Begin By ELLIOT JAGER Mar 6 2007LiteraturaV I Golovchenko Byegin Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 X