Карабаська п'ятірка (Хамсей-і Карабаг) — п'ять вірменських мелікств (князівств) на території Карабаху та почасти Сюніку. Хачен, Гюлістан, Джраберд, Варанда, Дізак, Цар та Гардам були автономними князівствами, що існували до їхньої анексії Російською імперією на початку XIX століття та мали свої витоки з князівства Хачен, колишньої вірменської феодальної держави, що займала цю область з X століття.
Історія Нагірного Карабаху | |
---|---|
(Давня історія) | |
Азоська печера | |
Велика Вірменія (Арцах) | |
Кавказька Албанія | |
(Середньовіччя) | |
Хачен | |
(Перська епоха) | |
Карабаське п'ятикнязтво | |
Карабаське ханство | |
(Російська епоха) | |
Вірменія у складі Російської імперії | |
Єлизаветпольська губернія | |
(Радянська епоха) | |
Нагірно-Карабаська автономна область | |
(Боротьба за незалежність) | |
Карабаський конфлікт | |
Мінська група | |
Нагірно-Карабаська Республіка | |
Історія
Походження
Розчленування Хаченського князівства виникло при спільному використанні його території між чотирма синами (пом. 1201) за його зречення у 1182 р. Невеликі вірменські князівства від доброї волі з монголами, перш ніж позбавлені своєї землі, а потім відновлена династія Кара-Коюнлу під Джаханшахом після 1441, до їх інтеграції в царство Сефевідів в 1502 році.
Примітки
- И. П. Петрушевский. Очерки по истории феодальных отношений в Азербайджане и Армении в XVI - начале XIX вв. — Л., 1949. — С. 59.: Оригінальний текст (рос.)Наряду с этим были и владетельные мелики — армяне в следующих округах […] в пяти округах Нагорного Карабага — Чараберд (Джраберт), Гюлистан, Хачен, Варанда и Дизак; эти пять карабагских армянских меликств обычно известны под общим именем «Хамсэй-и Карабаг» («карабагская пятерица»)
- Cyrille Toumanoff considère que les mélikats du Karabagh sont au nombre de cinq plus les dynastes de Tzar. Gérard Dédéyan en compte sept en y ajoutant Tzar et Gardam.(фр.)
- Gérard Dédéyan (dir.), Histoire du peuple arménien, Privat, Toulouse, 2007 , с. 415.
Це незавершена стаття з історії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Karabaska p yatirka Hamsej i Karabag p yat virmenskih melikstv knyazivstv na teritoriyi Karabahu ta pochasti Syuniku Hachen Gyulistan Dzhraberd Varanda Dizak Car ta Gardam buli avtonomnimi knyazivstvami sho isnuvali do yihnoyi aneksiyi Rosijskoyu imperiyeyu na pochatku XIX stolittya ta mali svoyi vitoki z knyazivstva Hachen kolishnoyi virmenskoyi feodalnoyi derzhavi sho zajmala cyu oblast z X stolittya Istoriya Nagirnogo KarabahuDavnya istoriyaAzoska pecheraVelika Virmeniya Arcah Kavkazka AlbaniyaSerednovichchyaHachenPerska epohaKarabaske p yatiknyaztvoKarabaske hanstvoRosijska epohaVirmeniya u skladi Rosijskoyi imperiyiYelizavetpolska guberniyaRadyanska epohaNagirno Karabaska avtonomna oblastBorotba za nezalezhnistKarabaskij konfliktMinska grupaNagirno Karabaska RespublikapereglyanutiredaguvatiIstoriyaPohodzhennya Rozchlenuvannya Hachenskogo knyazivstva viniklo pri spilnomu vikoristanni jogo teritoriyi mizh chotirma sinami pom 1201 za jogo zrechennya u 1182 r Neveliki virmenski knyazivstva vid dobroyi voli z mongolami persh nizh pozbavleni svoyeyi zemli a potim vidnovlena dinastiya Kara Koyunlu pid Dzhahanshahom pislya 1441 do yih integraciyi v carstvo Sefevidiv v 1502 roci PrimitkiI P Petrushevskij Ocherki po istorii feodalnyh otnoshenij v Azerbajdzhane i Armenii v XVI nachale XIX vv L 1949 S 59 Originalnij tekst ros Naryadu s etim byli i vladetelnye meliki armyane v sleduyushih okrugah v pyati okrugah Nagornogo Karabaga Charaberd Dzhrabert Gyulistan Hachen Varanda i Dizak eti pyat karabagskih armyanskih melikstv obychno izvestny pod obshim imenem Hamsej i Karabag karabagskaya pyaterica Cyrille Toumanoff considere que les melikats du Karabagh sont au nombre de cinq plus les dynastes de Tzar Gerard Dedeyan en compte sept en y ajoutant Tzar et Gardam fr Gerard Dedeyan dir Histoire du peuple armenien Privat Toulouse 2007 ISBN 978 2 7089 6874 5 s 415 Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi