Медведєв Юхим Григорович

Медведєв Юхим Григорович (також Ведмідів Юхим Григорович) (1 квітня 1886, Бахмут — 11 травня 1938) — радянський партійний і державний діяч в Україні, член УСДРП.

Медведєв Юхим Григорович
Медведєв Юхим Григорович
Голова Центрального Виконавчого Комітету Рад України Украї́нської Наро́дної Респу́бліки Рад
14 (27) грудня 1917 — 19 березня 1918
Попередник	посада заснована
Наступник	Затонський Володимир Петрович
Народився	20 березня (1 квітня) 1886 Бахмут, Катеринославська губернія, Російська імперія
Помер	7 червня 1938(1938-06-07) (52 роки) Харків, Харківська область, Українська РСР, СРСР
Відомий як	державний діяч
Країна	УНР →  СРСР Російська імперія
Національність	українець
Політична партія	РСДРП УСДРП УКП (боротьбістів) КП(б)У
У шлюбі з	Парасковія Терентіївна
Діти	Ліда, Людмила, , Веніамін, Євгена, , Юрій.
Релігія	православний

Життєпис

Народився у місті Бахмут (тепер Донецька область). Після закінчення навчання у Бахмутському ремісничому училищі, працював електротехніком на заводах Бахмута і Катеринослава. 3 1904 року — член РСДРП.

У 1917 році вступив до Української Соціал-Демократичної Робітничої Партії, був членом Харківського комітету УСДРП. В 1917 році став ініціатором створення Харківської організації лівих українських соціал-демократів, яка в політичних кампаніях блокувалась з більшовиками. В грудні 1917 року виступив одним з організаторів Першого Всеукраїнського З'їзду рад селянських, робітничих і солдатських депутатів у Харкові. У кінці грудня очолив президію Центрального Виконавчого Комітету Рад України, підтримав більшовицьку політику, спрямовану на ліквідацію Української Народної Республіки.

В січні-лютому 1918 року Медведєв очолював делегацію народних комісарів на переговорах у Бересті. У березні 1918 року усунений з посади Голови президії ЦВК України.

З квітня 1919 року перебував у Москві, входив до складу закордонного бюро лівих українських соціал-демократів. З серпня 1919 року — член Української Комуністичної Партії (боротьбистів), а після її розпуску — КП(б)У.

На початку 1930-х років Медведєв вийшов зі складу більшовицької партії і відійшов від політичної діяльності. Жив у Харкові, перебував на різних господарських посадах за спеціальністю. В січні 1938 року заарештований органами УНКВС, звинувачений у приналежності до військово-терористичної організації і антирадянській діяльності та 11 травня 1938 року розстріляний. В 1957 році реабілітований.

Джерела

• Довідник з історії України [ 17 січня 2008 у Wayback Machine.]
• Варгатюк П. Л. Перший голова Президії ЦВК рад України Ю. Г. Медведєв: сторінки біографії [ 19 листопада 2015 у Wayback Machine.] // Український історичний журнал. — 1989. — № 5 (338). — травень. — С. 88—96.

Література

• М. С. Дорошко. Медведєв Юхим Григорович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с.

Примітки

1. Німецько-австрійська інтервенція на Украіні. Т. 1 / Центр. арх. управа УССР «Арх. радян. Украіни» ; підгот. П. Пташинський. — [Київ]: Пролетар, 1933. — 236 с. : ил. Стр 64
2. Робітнича газета. 26.08.1917. № 119 .