Всеукраї́нський центрáльний виконáвчий комітéт (ВУЦВК) — найвищий законодавчий, розпорядчий, виконавчий та контролюючий орган державної влади Української СРР у період між Всеукраїнськими з'їздами рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів. Діяв з 1917 по 1938 рік.
Головами ВУЦВК у різні роки були Ю. Медведєв, В. Затонський і Г. Петровський.
Упродовж існування Комітету його повна назва, законодавчий статус, повноваження, структура та чисельний склад неодноразово змінювалися.
Назва
У різні періоди Комітет мав наступні назви:
- 1917—1918 роки — Центральний виконавчий комітет (ЦВК) Рад України;
- 1919—1935 роки — Всеукраїнський центральний виконавчий комітет (ВУЦВК);
- 1935—1938 роки — Центральний виконавчий комітет (ЦВК) УСРР (з 1937 року — УРСР).
Історія
ЦВК Рад України (1917—1918)
Між першим та другим зʼїздами Рад (грудень 1917—березень 1918)
11–12 1917 року більшовики провели у Харкові Всеукраїнський зʼїзд рад на противагу зʼїзду, що напередодні відбувся у Києві і підтримав Центральну Раду. Зʼїзд проголосив Україну республікою Рад, заявив про її федеративний звʼязок з Радянською Росією, а також утворив новий орган влади — Центральний виконавчий комітет (ЦВК) Рад України. На зʼїзді було визначено, що ЦВК складатиметься з 61 осіб, але на самому зʼїзді, у звʼязку з недостатнім представництвом селян, було обрано лише 41 члена, серед яких було 35 більшовиків, 4 лівих есера, та по одному від меншовиків-інтернаціоналістів та лівих українських соціал-демократів. Водночас строки скликання, порядок роботи, структура чи повноваження ЦВК зʼїздом визначені не були.
13 (26) грудня 1917 розпочалися щоденні засідання ЦВК Рад України. На першому засіданні було опрацьовано і схвалено текст телеграми Раді Народних Комісарів Радянської Росії, у якій декларувалося, що ЦВК приймає на себе повноту влади в Україні. На другому засіданні 14 (27) грудня ЦВК визнав за необхідне утворити радянський уряд України під назвою Народний Секретаріат Української Робітничо-Селянської Республіки, а членів уряду іменувати народними секретарями. Тоді ж ЦВК розробив і наступного дня опублікував маніфест «До всіх робітників, селян і солдатів України!», яким зокрема повідомляв про взяття на себе влади замість Центральної Ради і закликав робітників, солдатів та селян до повсюдного встановлення влади рад в Україні.
На третьому і четвертому засіданнях 15 (28) і 17 (30) грудня було створено Президію ЦВК Рад України з пʼяти осіб: Головою Президії було обрано лівого українського соціал-демократа Ю. Г. Медведєва, заступниками — М. В. Артаманова, П. В. Решетька і С. В. Шелудька, секретарем — М. С. Данилевського (усі окрім Медведєва — більшовики). Тоді ж було визначено, що Народний Секретаріат має складатися з 12 секретарів і керуючого справами Секретаріату, а також був сформований персональний склад 10 секретарств, який затвердили 17 (30) грудня.
Надалі ЦВК та його Президія постійно займалися кадровими справами Народного Секретаріату, заповнюючи вакансії керівників секретарств та членів їх колегій, або переміщуючи їх за необхідності.
20–22 січня 1918 року у Харкові була проведена конференція Рад селянських депутатів, де було підтримано всі рішення Першого зʼїзду та дообрано 20 членів ЦВК, з яких 10 — від більшовиків. У лютому 1918 року Катеринославський губернський селянський зʼїзд делегував до ЦВК 8 своїх представників, а у березні представників також делегували: виконком Київської Ради — 10 осіб, Полтавська міськрада — 5 осіб, Полтавський губвиконком — 14 осіб, тож чисельність ЦВК зросла до 98 осіб. Також у цей період відбулося розширення Президії: у січні 1918 року — до 7 осіб, а у березні 1918 року — до 9 осіб (голова, 4 заступники і 4 секретарі).
Компетенція ЦВК у цей період визначалася не правовими актами, а практикою державного будівництва та поточною ситуацією, тож постійно змінювалась. Як верховна державна влада в Україні між З'їздами рад, ЦВК виконував одночасно функції законодавчого, виконавчого, розпорядчого та контролюючого характеру. Комітет займався питаннями державних зв'язків і відносин з Радянською Росією, визначення основ зовнішньої політики та міжнародних відносин, скасування нормативних актів царської влади і Центральної Ради, військового будівництва, організації робітничого контролю, діяльності місцевих рад тощо. Також ЦВК займався підготовкою чергового Зʼїзду рад, визначав норми представництва на зʼїзди рад, терміни їх скликання та порядок денний, місця перебування державних органів, а також керував засобами масової інформації. ЦВК займався внутрішньо-організаційними питаннями: обирав Президію, вирішував питання щодо власних відділів, комісій та інших структурних підрозділів.
У структурі ЦВК окрім Президії діяли відділи — секретаріат, агітаційний відділ (для пропаганди рішень та діяльності ЦВК), відділ звʼязку (для контактів з місцевими радами), технічно-господарський відділ, з січня 1918 року — військовий відділ. Також роль відділів ЦВК виконували народні секретарства.
Формою актів ЦВК у цей період були декрети, маніфести, відозви, телеграми, постанови, повідомлення, звернення, заклики, накази тощо. «Законів» тоді ЦВК не ухвалював.
3 березня 1918 року Росія уклала з Центральними державами Берестейський мирний договір, яким відмовлялася від території України. Це стало найболючішою проблемою для ЦВК Рад України, який після тривалих дискусій все ж уповноважив українську делегацію на IV Всеросійський з'їзд Рад ратифікувати цей договір.
Засідання
Відбулося трохи більше 10 засідань.
- 26 грудня 1917
- 27 грудня 1917
- 28 грудня 1917
- 30 грудня 1917
- 4 березня 1918
- Повідомлення про обрання головою Народного Секретаріату М.Скрипника та призначення на відповідні посади Народних Секретарів
- 7 березня 1918
- Декларація Центрального Виконавчого Комітету Рад України
- 15 березня 1918
Після другого зʼїзду Рад (березень—квітень 1918)
17–19 березня 1918 року у місті Катеринослав (нині Дніпро) відбувся другий Всеукраїнський зʼїзд рад. Зʼїзд відбувався в екстремальних умовах німецько-австрійської окупації України, і на підтримку Берестейського договору, офіційно проголосив незалежність Радянської України від Росії. Також зʼїзд визначив нові підходи до формування складу ЦВК Рад — цього разу був встановлений тільки його кількісний склад — 102 особи і представництво — 47 більшовиків, 49 російських та українських есерів, 5 лівих українських соціал-демократів та 1 член Польської соціалістичної партії (лівиці). Партійні ж фракції мали визначати своїх представників до ЦВК та могли їх міняти. Головою ЦВК було обрано більшовика В. Затонського.
Після другого зʼїзду в апараті ЦВК було утворено додаткові відділи: контрольний, видавничий, адміністративний у складі фінансового та господарського секторів, канцелярії, архіву та бібліотеки, а також касаційний відділ для розгляду скарг на вироки революційних трибуналів, так додаючи функцію судової влади до повноважень ЦВК. У великих промислових центрах також стали утворюватися представництва ЦВК. Також у цей період ЦВК став більше приділяти уваги боротьбі проти інтервенції та контрреволюції, визначенню основ соціалістичного народного господарства, трудовим та військовим мобілізаціям тощо, однак у центрі його уваги залишалося формування Народного секретаріату.
На початку 1918 року ЦВК, як і Центральна Рада, часто міняв місце свого розташування — Харків, Київ, Полтава, Катеринослав, Таганрог. Через це, а також через труднощі воєнного часу і перебування багатьох членів ЦВК на фронтах 30 березня ЦВК ухвалив обрати Бюро з 21 члена з постійним мешканням у Таганрозі. Бюро могло приймати будь-які рішення, які потім мали затверджуватися на пленумах ЦВК, що мали скликатися щомісяця.
Комітет створювався як постійно діючий вищий орган державної влади, але у цей період він працював неритмічно. Між 1-м та 2-м зʼїздами Рад відбулось трохи більше десяти засідань, з них половина — у грудні 1917 року, а у січні—квітні 1918 року Комітет збирався від випадку до випадку.
До кінця квітня 1918 року уся територія України була зайнята німецько-австрійськими військами на прохання Центральної Ради. 19 квітня відбулося останнє засідання ЦВК Рад у Таганрозі, після чого він не скликався майже рік. На засіданні було вирішено, що члени ЦВК мають виїхати для роботи на окуповану територію, а з частини Президії ЦВК та Народного секретаріату було утворено Повстанбюро на чолі з Миколою Скрипником для боротьби проти німецької окупації. У липні 1918 року на зміну Повстанбюро було утворено інший надзвичайний орган — Центральний військово-революційний комітет. У березні 1919 року ЦВК Рад України офіційно склав повноваження перед Всеукраїнським центральним виконавчим комітетом Рад (ВУЦВК Рад).
Засідання
- 30 березня 1918
- 19 квітня 1918
ВУЦВК (з 1919)
Відповідно до Конституцій УСРР 1919 і 1929 років ВУЦВК обирався Всеукраїнським з'їздом рад і був відповідальний перед ним. ВУЦВК здійснював загальне керівництво державою, господарським та культурним будівництвом. Він мав право зупиняти чинність, скасовувати і змінювати акти всіх нижчих органів влади та управління. ВУЦВК обирав Президію ВУЦВК та утворював Раду народних комісарів УСРР. Робота ВУЦВК контролювалася і спрямовувалася КП(б)У.
Формою діяльності ВУЦВК були сесії. У період між ними функції найвищого органу держ. влади в Україні виконувала Президія ВУЦВК. Сесії ВУЦВК скликалися Президією: чергові — не рідше 3 разів на рік; надзвичайні — з ініціативи Президії ВУЦВК або за поданням Раднаркому УСРР чи на вимогу не менш як третини членів ВУЦВК. Питання на розгляд ВУЦВК могли вносити його Президія, Раднарком, а також окремі члени ВУЦВК.
27 березня 1921 року надзвичайна сесія ВУЦВК запровадила в Україні нову економічну політику.
21 лютого 1938 року ЦВК УРСР затвердив «Положення про вибори до Верховної Ради УРСР».
ВУЦВК припинив свою діяльність 1938 року у зв'язку з обранням на підставі Конституції УРСР 1937 року нового найвищого органу державної влади в республіці — Верховної Ради УРСР.
Засідання
- 14 березня 1919
Спосіб формування та склад
Робота Всеукраїнських з'їздів рад закінчувалася виборами ВУЦВК. Кожний зʼїзд визначав кількісний і персональний склад ВУЦВК.
Скликання | Зʼїзд, який обрав | Члени ВУЦВК | Кандидати в члени |
---|---|---|---|
1-ше (1917—1918) | 1-й (грудень 1917) | 41–98 | — |
2-ге (1918—1919) | 2-й (березень 1918) | 102 | — |
3-ге (1919—1920) | 3-й (березень 1919) | 99 | 27 |
4-те (1920—1921) | 4-й (травень 1920) | 82 | 44 |
5-те (1921) | 5-й (лютий-березень 1921) | 155 | 55 |
6-те (1921—1922) | 6-й (грудень 1921) | 198 | 62 |
7-ме (1922—1924) | 7-й (грудень 1922) | 200 | 50 |
8-ме (1924—1925) | 8-й (січень 1924) | 251 | 82 |
9-те (1925—1927) | 9-й (травень 1925) | 300 | 91 |
10-те (1927—1929) | 10-й (квітень 1927) | 303 | 92 |
11-те (1929—1931) | 11-й (травень 1929) | 315 | 110 |
12-те (1931—1935) | 12-й (лютий-березень 1931) | 427 | — |
13-те (1935—1938) | 13-й (січень 1935) | 366 | — |
З 1-го до 13-го зʼїзду кількісний склад ВУЦВК зріс у 9 разів. На 12-му зʼїзді до ВУЦВК було обрано понад третину делегатів.
Обраний 4-м з’їздом ВУЦВК перейшов на сесійний порядок роботи, що свідчило про зростання його ролі в політичному житті радянської України.
Г. Петровський та секретар ВУЦВК А. Бутенко називали ВУЦВК «нашим робітничим парламентом» та «нашим українським Радянським Парламентом» відповідно, однак більшість його членів становили партійні та радянські чиновники центрального і губернського рівня (60%), члени ЦК КП(б)У і його Політбюро, члени уряду, губернських (пізніше — окружних, потім — обласних і районних) виконкомів. Близкько 70% складу ВУЦВК були членами більшовицької партії, які обʼєднувались в комуністичну фракцію, якій керівні партійні органи доручали скеровувати роботу ВУЦВК.
Президія ВУЦВК
На своїй першій сесії ВУЦВК обирав свою Президію. Президія скликала сесії ВУЦВК, вирішувала питання їх порядку денного, визначала правила роботи комісій та відділів, здійснювала добір і призначення керівних кадрів уряду і ВУЦВК тощо.
У середині березня 1919 року ВУЦВК обрав Президію у складі 5 осіб (голова — Г. І. Петровський), хоча Конституція УСРР, ухвалена напередодні, ще не передбачала такого органу. У березні 1919 року Президія була наділена правом на підготовку проектів законів, а вже в квітні почала видавати власні декрети. Деякі з них затверджувалися ВУЦВК, а більшість набувала чинності і без такого затвердження. З липня 1919 року до компетенції Президії було віднесено затвердження рішень Раднаркому, контроль за діяльністю уряду та окремих наркоматів, Ради робітничої і селянської оборони України, Верховного революційного трибуналу, керівництво місцевими органами, затвердження ревкомів, скасування їх рішень, помилування тощо. В міжсесійний період Президія зосереджувала у своїх руках повноваження найвищої представницької установи в УСРР, тобто діяла від імені ВУЦВК і навіть Всеукраїнського з'їзду рад. Водночас Президія ВУЦВК фактично підпорядковувалася Всеросійському ЦВК і ЦК КП(б)У.
Правовий статус Президії ВУЦВК вперше визначався Положенням «Про Президію ВУЦВК Рад», затвердженим ВУЦВК 23 травня 1920 року. Відповідно до нього вона визначалась «керівним органом по інструктуванню всієї роботи як в центрі так і на місцях». На неї покладався нагляд за виконанням постанов ВУЦВК, листування від його імені з державними органами, громадськими організаціями і окремими громадянами, розгляд справ про помилування, вирішення інших питань у порядку верховного державного управління. Їй надавалося право затверджувати постанови Раднаркому УСРР, а в необхідних випадках — зупинення їх виконання з винесенням цього питання на найближчу сесію ВУЦВК. У міжсесійний період Президія призначала за представленням РНК республіки наркомів.
У грудні 1920 року за ініціативою Президії було укладено союзний договір між УСРР і РСФРР.
Поступово з розширенням функцій і повноважень склад Президії було збільшено.
Упродовж 1921—1923 років чисельність Президії становила 25—27 осіб. Більшість документів нормативного і ненормативного змісту почала ухвалюватися вже не на сесіях ВУЦВК, а на засіданнях Президії, але відповідні положення формулювались від імені ВУЦВК у цілому.
12 січня 1924 року 1-ша сесія 8-го скликання ВУЦВК затвердила персональний склад Президії у складі 15 осіб. Головою ВУЦВК було затверджено Г. І. Петровського, а Секретарем — А. І. Буценка.
12 жовтня 1924 року 3-тя сесія 8-го скликання ВУЦВК затвердила «Положення про ВУЦВК», яким зокрема було визначено статус, повноваження і склад Президії. Зокрема, було визначено, що між сесіями ВУЦВК, саме Президія становить вищий законодавчий, виконавчий та розпорядчий орган влади УСРР. Президія мала обиратася зі складу ВУЦВК на його сесійному засіданні. Президія мала складатися з Голови ВУЦВК, Секретаря ВУЦВК та інших членів загальною чисельністю не більше 17-ти осіб. Було засновано інститут кандидатів у члени Президії.
У травні 1925 року статус Президії ВУЦВК як вищого законодавчого, виконавчого і розпорядчого органу влади УСРР між сесіями ВУЦВК був формально закріплений у статті 7 нової редакції Конституції УСРР.
10 травня 1925 року ВУЦВК на першій сесії 9-го скликання затвердив Президію у складі 17 членів та 5 кандидатів до членів. Головою та Секретарем ВУЦВК було знову затверджено Г. І. Петровського та А. І. Буценка відповідно.
30 липня 1925 року ВУЦВК ухвалив Постанову «Про порядок роботи Президії ВУЦВК», якою детально розписав порядок роботи Президії. Зокрема, було визначено хто може брати участь у засіданнях Президії та подавати справи на її розгляд, а також визначено порядок подання справ і складання порядку денного засідань, порядок скликання й проведення засідань, порядок протоколювання і стенографічного запису засідань, порядок виконання постанов Президії та порядок розгляду протестів та скарг. Також було визначено, що окремі категорії справ може розглядати Мала Президія, що виділяється зі складу Президії.
8 липня 1926 року 3 сесія 9-го скликання ВУЦВК збільшила склад Президії до 18 членів і призначила чотирьох нових її членів замість трьох вибувших.
У середині 20-х років Президія ВУЦВК інтенсивно здійснювала кодифікаційну роботу. В результаті були прийняті Цивільний процесуальний кодекс УСРР 1924 року, Ветеринарний кодекс УСРР 1925 року, Виправно-трудовий кодекс УСРР 1925 року, Кодекс законів про сім'ю, опіку, шлюб та про акти громадянського стану 1926 року.
14 квітня 1927 року перша сесія ВУЦВК 10-го скликання збільшила склад Президії, оскільки збільшилась робота ВУЦВК. Всього було обрано 21 члена Президії та 10 кандидатів. До складу Президії увійшли відомі партійні і радянські керівники республіки — незмінний голова ВУЦВК Г. Петровський, генеральний секретар ЦК КП(б)У, посланець Сталіна Л. Каганович, нарком робітничо-селянської інспекції УСРР В. Затонський, недавній нарком юстиції і генеральний прокурор, а потім — нарком освіти М. Скрипник, нарком внутрішніх справ і голова ДПУ В. Балицький, Голова ВУРПС А. Радченко, Голова РНК В. Чубар, командуючий військами Українського військового округу Й. Якір (всі — члени Політбюро), заступники Голови уряду, наркоми. Було введено до складу кілька «селян і робітників з виробництва».
6 лютого 1929 року ВУЦВК ухвалила нову постанову «Про порядок роботи Президії ВУЦВК» на заміну ухваленій у 1925 році. Зокрема, нова постанова вже не містила положень про Малу Президію.
15 травня 1929 року перша сесія ВУЦВК 11-го скликання затвердила новий склад Президії у складі 21 члена та 10 кандидатів. Головою знову було обрано Г. І. Петровського, Секретарем — М. С. Василенка, а заступником Секретаря — К. І. Горлинського.
25 листопада 1929 року друга сесія ВУЦВК 11-го скликання внесла незначні зміни до складу Президії. Зокрема, зі складу Президії і самого ВУЦВК було виключено А. І. Буценка через «негідну особисту поведінку».
У січні 1935 року Президія ВУЦВК отримала назву Президія ЦВК УСРР.
Останній склад Президії був обраний у 1935 році — 21 член, 3 кандидати.
У 1937 році було прийнято нову Конституцію УРСР, якою замість ЦВК утворювалася Верховна Рада УРСР, а замість Президії ЦВК — Президія Верховної Ради УРСР.
Комітети
- Крайовий військово-революційний комітет по боротьбі з контрреволюцією — утворений 18 (31 грудня) 1917 року з метою подальшої організації Червоної гвардії для операцій у загальноукраїнському масштабі;
- Надзвичайний комітет — утворений 22 лютого 1918 року з метою «керівництва всіма заходами по обороні революції від західних імперіалістів»;
- Центральний комітет національних меншин — утворений у квітні 1924 року з метою реалізації державної політики щодо економічного та культурного розвитку національних меншин на території України. Діяв у 1920—1930-х роках.
Місце знаходження
До перенесення столиці з Харкова у Київ ВУЦВК засідав у будівлі колишнього Дворянського зібрання. У 1934—1938 рр. ВУЦВК засідав у Києві у тимчасовому приміщенні, але водночас розпочали будувати нову будівлю. Після обрання першої Верховної ради УРСР (замість колишнього ВУЦВК) перше засідання відбулося у новозбудованій будівлі Верховної ради.
Див. також
Примітки
- Всеукраїнський центральний виконавчий комітет [ 29 липня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — .
- Варгатюк П. Л. Перший голова Президії ЦВК рад України Ю. Г. Медведєв: сторінки біографії [ 19 листопада 2015 у Wayback Machine.] // Український історичний журнал. — 1989. — № 5 (338). — травень. — С. 88—96.
- Є. П. Шаталіна. Всеукраїнський центральний виконавчий комітет [ 4 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 664. — .
- ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТРАЛЬНИЙ ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ. leksika.com.ua. Процитовано 3 серпня 2023.
- . Архів оригіналу за 21 грудня 2012. Процитовано 31 січня 2012.
- І. С. Лісна (2014). Становлення державності в Україні (1917-1922 pp.): Частина ІІ (PDF). Миколаїв: Вид-во ЧДУ імені Петра Могили.
- О. Мироненко (квітень 2004). Передумови народження радянської моделі конституційної юстиції, її обʼєкти і субʼєкти до виникнення СРСР (PDF). З історії вітчизняної конституційної юстиції. Вісник Конституційного Суду України. 4/2004. Конституційний Суд України: c. 48-90.
- Маніфест до всіх робітників, селян та салдатів України. Вперед (укр.). 18 грудня 2017. Процитовано 3 серпня 2023.
- у джерелі вказано 100, однак підрахунок дає 98
- Гриценко А.П. Другий Всеукраїнський зʼїзд рад 1918 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — .
- Лупандін, О. І. (2001). Австро-Німецька окупація України 1918 (Ukrainian) . Т. 1. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. ISBN .
- Файл:Збірник законів і розпоряджень робітничо-селянського уряду УРСР за 1938 рік. 1-21.pdf — Вікіджерела (PDF). commons.wikimedia.org (укр.). 1938. с. 101. Процитовано 7 серпня 2023.
- Єрмолаєв В. М. Історія вищих представницьких органів влади в Україні (2007) (PDF). Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. – Харків: Право, 2007. Процитовано 12 липня 2023.
- Згідно Енциклопедії історії України, 3-й зʼїзд обрав 89 членів і 22 кандидати у члени ВУЦВК
- Згідно Енциклопедії історії України, 9-й зʼїзд обрав 315 членів і 110 кандидатів у члени ВУЦВК
- Президія ВУЦВК [ 9 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — .
- Рад, Постанова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету. ЗЗРРСУУУР/11/Про Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Процитовано 16 липня 2023.
- Рад, Постанова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету. ЗЗРРСУУУР/11/Про презідію Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Процитовано 16 липня 2023.
- Сторінка:Збірник узаконень та розпоряджень робітничо-селянського уряду України за 1924 рік. Відділ 1. Ч. 1-22.pdf/70 — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Процитовано 13 липня 2023.
- Постанова 3-ої сесії ВУЦВК 8-го скликання від 12 жовтня 1924 року "Про затвердження Положення про ВУЦВК". uk.wikisource.org (укр.). Процитовано 12 липня 2023.
- Сторінка:Збірник узаконень та розпоряджень робітничо-селянського уряду України за 1925 рік. Відділ 1. Ч. 48-79.pdf/54 — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Процитовано 13 липня 2023.
- Сторінка:Збірник узаконень та розпоряджень робітничо-селянського уряду України за 1925 рік. Відділ 1. Ч. 48-79.pdf/55 — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Процитовано 13 липня 2023.
- Збірник узаконень та розпоряджень робітничо-селянського уряду України за 1925 рік, №60-61, ст. 349 (сторінки 704-723). irbis-nbuv.gov.ua. Процитовано 13 липня 2023.
- Сторінка:Збірник узаконень та розпоряджень робітничо-селянського уряду України за 1926 рік. Відділ 1. Ч. 27-66.djvu/181 — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Процитовано 13 липня 2023.
- Сторінка:Збірник узаконень та розпоряджень робітничо-селянського уряду України за 1927 рік. Відділ 1. Ч. 1-35.djvu/335 — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Процитовано 13 липня 2023.
- Сторінка:Збірник узаконень та розпоряджень робітничо-селянського уряду України за 1927 рік. Відділ 1. Ч. 1-35.djvu/336 — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Процитовано 13 липня 2023.
- Збірник Законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду України за 1929 рік, Ч. 8, ст. 65 (сторінки 347-364). irbis-nbuv.gov.ua. Процитовано 13 липня 2023.
- Збірник Законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду України за 1929 рік, Ч. 15, ст. 101 (сторінки 534-535). irbis-nbuv.gov.ua. Процитовано 13 липня 2023.
- Збірник Законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду України за 1930 рік, ч. 1, арт. 5-6 (сторінка 55) (PDF). Процитовано 13 липня 2023.
Література
- Бабій Б. М. Українська радянська держава в період відбудови народного господарства (1921—1925 роки). К., 1961;
- Виноградская С. П., Рогожин А. И. Всеукр. Центр. Исполн. Комитет Советов в первые годы сов. власти (1917—1920 гг.), в. 1. К., 1974 (рос.);
- История Украинской ССР, т. 6-7. К., 1984 (рос.).
Посилання
- Є. П. Шаталіна. Всеукраїнський центральний виконавчий комітет [ 4 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 664. — .
- Всеукраїнський центральний виконавчий комітет [ 29 липня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — .
- Центральний виконавчий комітет рад [ 24 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — .
- Президія ВУЦВК [ 9 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — .
- В. Гончаренко. Нормативні акти, які регулювали діяльність вищих органів влади України в період нової економічної політики (1921–1929) (PDF). Вісник Національної академії правових наук України № 4 (79) 2014.
- Гончаренко В. Д. (2016). Регламенти законодавчих органів України за радянських часів (PDF). Вісник Національної академії правових наук України № 1 (84) 2016.
- Історія державної служби в Україні. Т.2. www.hai-nyzhnyk.in.ua. Процитовано 16 липня 2023.
- О. Мироненко (квітень 2004). Передумови народження радянської моделі конституційної юстиції, її обʼєкти і субʼєкти до виникнення СРСР (PDF). З історії вітчизняної конституційної юстиції. Вісник Конституційного Суду України. 4/2004. Конституційний Суд України: 48—90.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vseukrayi nskij centralnij vikonavchij komitet VUCVK najvishij zakonodavchij rozporyadchij vikonavchij ta kontrolyuyuchij organ derzhavnoyi vladi Ukrayinskoyi SRR u period mizh Vseukrayinskimi z yizdami rad robitnichih selyanskih i chervonoarmijskih deputativ Diyav z 1917 po 1938 rik Dekret VUCVK vid 5 grudnya 1923 r Chlenskij kvitok organizaciyi nezamozhnih selyan Katerinoslavshini Oleksandrijskogo okrugu 1924 r Golovami VUCVK u rizni roki buli Yu Medvedyev V Zatonskij i G Petrovskij Uprodovzh isnuvannya Komitetu jogo povna nazva zakonodavchij status povnovazhennya struktura ta chiselnij sklad neodnorazovo zminyuvalisya NazvaU rizni periodi Komitet mav nastupni nazvi 1917 1918 roki Centralnij vikonavchij komitet CVK Rad Ukrayini 1919 1935 roki Vseukrayinskij centralnij vikonavchij komitet VUCVK 1935 1938 roki Centralnij vikonavchij komitet CVK USRR z 1937 roku URSR IstoriyaCVK Rad Ukrayini 1917 1918 Mizh pershim ta drugim zʼyizdami Rad gruden 1917 berezen 1918 Div takozh Chleni CVK Rad Ukrayini 1 go skladu 11 12 1917 roku bilshoviki proveli u Harkovi Vseukrayinskij zʼyizd rad na protivagu zʼyizdu sho naperedodni vidbuvsya u Kiyevi i pidtrimav Centralnu Radu Zʼyizd progolosiv Ukrayinu respublikoyu Rad zayaviv pro yiyi federativnij zvʼyazok z Radyanskoyu Rosiyeyu a takozh utvoriv novij organ vladi Centralnij vikonavchij komitet CVK Rad Ukrayini Na zʼyizdi bulo viznacheno sho CVK skladatimetsya z 61 osib ale na samomu zʼyizdi u zvʼyazku z nedostatnim predstavnictvom selyan bulo obrano lishe 41 chlena sered yakih bulo 35 bilshovikiv 4 livih esera ta po odnomu vid menshovikiv internacionalistiv ta livih ukrayinskih social demokrativ Vodnochas stroki sklikannya poryadok roboti struktura chi povnovazhennya CVK zʼyizdom viznacheni ne buli 13 26 grudnya 1917 rozpochalisya shodenni zasidannya CVK Rad Ukrayini Na pershomu zasidanni bulo opracovano i shvaleno tekst telegrami Radi Narodnih Komisariv Radyanskoyi Rosiyi u yakij deklaruvalosya sho CVK prijmaye na sebe povnotu vladi v Ukrayini Na drugomu zasidanni 14 27 grudnya CVK viznav za neobhidne utvoriti radyanskij uryad Ukrayini pid nazvoyu Narodnij Sekretariat Ukrayinskoyi Robitnicho Selyanskoyi Respubliki a chleniv uryadu imenuvati narodnimi sekretaryami Todi zh CVK rozrobiv i nastupnogo dnya opublikuvav manifest Do vsih robitnikiv selyan i soldativ Ukrayini yakim zokrema povidomlyav pro vzyattya na sebe vladi zamist Centralnoyi Radi i zaklikav robitnikiv soldativ ta selyan do povsyudnogo vstanovlennya vladi rad v Ukrayini Na tretomu i chetvertomu zasidannyah 15 28 i 17 30 grudnya bulo stvoreno Prezidiyu CVK Rad Ukrayini z pʼyati osib Golovoyu Prezidiyi bulo obrano livogo ukrayinskogo social demokrata Yu G Medvedyeva zastupnikami M V Artamanova P V Reshetka i S V Sheludka sekretarem M S Danilevskogo usi okrim Medvedyeva bilshoviki Todi zh bulo viznacheno sho Narodnij Sekretariat maye skladatisya z 12 sekretariv i keruyuchogo spravami Sekretariatu a takozh buv sformovanij personalnij sklad 10 sekretarstv yakij zatverdili 17 30 grudnya Nadali CVK ta jogo Prezidiya postijno zajmalisya kadrovimi spravami Narodnogo Sekretariatu zapovnyuyuchi vakansiyi kerivnikiv sekretarstv ta chleniv yih kolegij abo peremishuyuchi yih za neobhidnosti 20 22 sichnya 1918 roku u Harkovi bula provedena konferenciya Rad selyanskih deputativ de bulo pidtrimano vsi rishennya Pershogo zʼyizdu ta doobrano 20 chleniv CVK z yakih 10 vid bilshovikiv U lyutomu 1918 roku Katerinoslavskij gubernskij selyanskij zʼyizd deleguvav do CVK 8 svoyih predstavnikiv a u berezni predstavnikiv takozh deleguvali vikonkom Kiyivskoyi Radi 10 osib Poltavska miskrada 5 osib Poltavskij gubvikonkom 14 osib tozh chiselnist CVK zrosla do 98 osib Takozh u cej period vidbulosya rozshirennya Prezidiyi u sichni 1918 roku do 7 osib a u berezni 1918 roku do 9 osib golova 4 zastupniki i 4 sekretari Kompetenciya CVK u cej period viznachalasya ne pravovimi aktami a praktikoyu derzhavnogo budivnictva ta potochnoyu situaciyeyu tozh postijno zminyuvalas Yak verhovna derzhavna vlada v Ukrayini mizh Z yizdami rad CVK vikonuvav odnochasno funkciyi zakonodavchogo vikonavchogo rozporyadchogo ta kontrolyuyuchogo harakteru Komitet zajmavsya pitannyami derzhavnih zv yazkiv i vidnosin z Radyanskoyu Rosiyeyu viznachennya osnov zovnishnoyi politiki ta mizhnarodnih vidnosin skasuvannya normativnih aktiv carskoyi vladi i Centralnoyi Radi vijskovogo budivnictva organizaciyi robitnichogo kontrolyu diyalnosti miscevih rad tosho Takozh CVK zajmavsya pidgotovkoyu chergovogo Zʼyizdu rad viznachav normi predstavnictva na zʼyizdi rad termini yih sklikannya ta poryadok dennij miscya perebuvannya derzhavnih organiv a takozh keruvav zasobami masovoyi informaciyi CVK zajmavsya vnutrishno organizacijnimi pitannyami obirav Prezidiyu virishuvav pitannya shodo vlasnih viddiliv komisij ta inshih strukturnih pidrozdiliv U strukturi CVK okrim Prezidiyi diyali viddili sekretariat agitacijnij viddil dlya propagandi rishen ta diyalnosti CVK viddil zvʼyazku dlya kontaktiv z miscevimi radami tehnichno gospodarskij viddil z sichnya 1918 roku vijskovij viddil Takozh rol viddiliv CVK vikonuvali narodni sekretarstva Formoyu aktiv CVK u cej period buli dekreti manifesti vidozvi telegrami postanovi povidomlennya zvernennya zakliki nakazi tosho Zakoniv todi CVK ne uhvalyuvav 3 bereznya 1918 roku Rosiya uklala z Centralnimi derzhavami Berestejskij mirnij dogovir yakim vidmovlyalasya vid teritoriyi Ukrayini Ce stalo najbolyuchishoyu problemoyu dlya CVK Rad Ukrayini yakij pislya trivalih diskusij vse zh upovnovazhiv ukrayinsku delegaciyu na IV Vserosijskij z yizd Rad ratifikuvati cej dogovir Zasidannya Vidbulosya trohi bilshe 10 zasidan 26 grudnya 1917 27 grudnya 1917 28 grudnya 1917 30 grudnya 1917 4 bereznya 1918 Povidomlennya pro obrannya golovoyu Narodnogo Sekretariatu M Skripnika ta priznachennya na vidpovidni posadi Narodnih Sekretariv 7 bereznya 1918 Deklaraciya Centralnogo Vikonavchogo Komitetu Rad Ukrayini 15 bereznya 1918 Pislya drugogo zʼyizdu Rad berezen kviten 1918 17 19 bereznya 1918 roku u misti Katerinoslav nini Dnipro vidbuvsya drugij Vseukrayinskij zʼyizd rad Zʼyizd vidbuvavsya v ekstremalnih umovah nimecko avstrijskoyi okupaciyi Ukrayini i na pidtrimku Berestejskogo dogovoru oficijno progolosiv nezalezhnist Radyanskoyi Ukrayini vid Rosiyi Takozh zʼyizd viznachiv novi pidhodi do formuvannya skladu CVK Rad cogo razu buv vstanovlenij tilki jogo kilkisnij sklad 102 osobi i predstavnictvo 47 bilshovikiv 49 rosijskih ta ukrayinskih eseriv 5 livih ukrayinskih social demokrativ ta 1 chlen Polskoyi socialistichnoyi partiyi livici Partijni zh frakciyi mali viznachati svoyih predstavnikiv do CVK ta mogli yih minyati Golovoyu CVK bulo obrano bilshovika V Zatonskogo Pislya drugogo zʼyizdu v aparati CVK bulo utvoreno dodatkovi viddili kontrolnij vidavnichij administrativnij u skladi finansovogo ta gospodarskogo sektoriv kancelyariyi arhivu ta biblioteki a takozh kasacijnij viddil dlya rozglyadu skarg na viroki revolyucijnih tribunaliv tak dodayuchi funkciyu sudovoyi vladi do povnovazhen CVK U velikih promislovih centrah takozh stali utvoryuvatisya predstavnictva CVK Takozh u cej period CVK stav bilshe pridilyati uvagi borotbi proti intervenciyi ta kontrrevolyuciyi viznachennyu osnov socialistichnogo narodnogo gospodarstva trudovim ta vijskovim mobilizaciyam tosho odnak u centri jogo uvagi zalishalosya formuvannya Narodnogo sekretariatu Na pochatku 1918 roku CVK yak i Centralna Rada chasto minyav misce svogo roztashuvannya Harkiv Kiyiv Poltava Katerinoslav Taganrog Cherez ce a takozh cherez trudnoshi voyennogo chasu i perebuvannya bagatoh chleniv CVK na frontah 30 bereznya CVK uhvaliv obrati Byuro z 21 chlena z postijnim meshkannyam u Taganrozi Byuro moglo prijmati bud yaki rishennya yaki potim mali zatverdzhuvatisya na plenumah CVK sho mali sklikatisya shomisyacya Komitet stvoryuvavsya yak postijno diyuchij vishij organ derzhavnoyi vladi ale u cej period vin pracyuvav neritmichno Mizh 1 m ta 2 m zʼyizdami Rad vidbulos trohi bilshe desyati zasidan z nih polovina u grudni 1917 roku a u sichni kvitni 1918 roku Komitet zbiravsya vid vipadku do vipadku Do kincya kvitnya 1918 roku usya teritoriya Ukrayini bula zajnyata nimecko avstrijskimi vijskami na prohannya Centralnoyi Radi 19 kvitnya vidbulosya ostannye zasidannya CVK Rad u Taganrozi pislya chogo vin ne sklikavsya majzhe rik Na zasidanni bulo virisheno sho chleni CVK mayut viyihati dlya roboti na okupovanu teritoriyu a z chastini Prezidiyi CVK ta Narodnogo sekretariatu bulo utvoreno Povstanbyuro na choli z Mikoloyu Skripnikom dlya borotbi proti nimeckoyi okupaciyi U lipni 1918 roku na zminu Povstanbyuro bulo utvoreno inshij nadzvichajnij organ Centralnij vijskovo revolyucijnij komitet U berezni 1919 roku CVK Rad Ukrayini oficijno sklav povnovazhennya pered Vseukrayinskim centralnim vikonavchim komitetom Rad VUCVK Rad Zasidannya 30 bereznya 1918 19 kvitnya 1918 VUCVK z 1919 Vidpovidno do Konstitucij USRR 1919 i 1929 rokiv VUCVK obiravsya Vseukrayinskim z yizdom rad i buv vidpovidalnij pered nim VUCVK zdijsnyuvav zagalne kerivnictvo derzhavoyu gospodarskim ta kulturnim budivnictvom Vin mav pravo zupinyati chinnist skasovuvati i zminyuvati akti vsih nizhchih organiv vladi ta upravlinnya VUCVK obirav Prezidiyu VUCVK ta utvoryuvav Radu narodnih komisariv USRR Robota VUCVK kontrolyuvalasya i spryamovuvalasya KP b U Formoyu diyalnosti VUCVK buli sesiyi U period mizh nimi funkciyi najvishogo organu derzh vladi v Ukrayini vikonuvala Prezidiya VUCVK Sesiyi VUCVK sklikalisya Prezidiyeyu chergovi ne ridshe 3 raziv na rik nadzvichajni z iniciativi Prezidiyi VUCVK abo za podannyam Radnarkomu USRR chi na vimogu ne mensh yak tretini chleniv VUCVK Pitannya na rozglyad VUCVK mogli vnositi jogo Prezidiya Radnarkom a takozh okremi chleni VUCVK 27 bereznya 1921 roku nadzvichajna sesiya VUCVK zaprovadila v Ukrayini novu ekonomichnu politiku 21 lyutogo 1938 roku CVK URSR zatverdiv Polozhennya pro vibori do Verhovnoyi Radi URSR VUCVK pripiniv svoyu diyalnist 1938 roku u zv yazku z obrannyam na pidstavi Konstituciyi URSR 1937 roku novogo najvishogo organu derzhavnoyi vladi v respublici Verhovnoyi Radi URSR Zasidannya 14 bereznya 1919Sposib formuvannya ta skladRobota Vseukrayinskih z yizdiv rad zakinchuvalasya viborami VUCVK Kozhnij zʼyizd viznachav kilkisnij i personalnij sklad VUCVK Kilkisnij sklad VUCVK za sklikannyami Sklikannya Zʼyizd yakij obrav Chleni VUCVK Kandidati v chleni 1 she 1917 1918 1 j gruden 1917 41 98 2 ge 1918 1919 2 j berezen 1918 102 3 ge 1919 1920 3 j berezen 1919 99 27 4 te 1920 1921 4 j traven 1920 82 44 5 te 1921 5 j lyutij berezen 1921 155 55 6 te 1921 1922 6 j gruden 1921 198 62 7 me 1922 1924 7 j gruden 1922 200 50 8 me 1924 1925 8 j sichen 1924 251 82 9 te 1925 1927 9 j traven 1925 300 91 10 te 1927 1929 10 j kviten 1927 303 92 11 te 1929 1931 11 j traven 1929 315 110 12 te 1931 1935 12 j lyutij berezen 1931 427 13 te 1935 1938 13 j sichen 1935 366 Z 1 go do 13 go zʼyizdu kilkisnij sklad VUCVK zris u 9 raziv Na 12 mu zʼyizdi do VUCVK bulo obrano ponad tretinu delegativ Obranij 4 m z yizdom VUCVK perejshov na sesijnij poryadok roboti sho svidchilo pro zrostannya jogo roli v politichnomu zhitti radyanskoyi Ukrayini G Petrovskij ta sekretar VUCVK A Butenko nazivali VUCVK nashim robitnichim parlamentom ta nashim ukrayinskim Radyanskim Parlamentom vidpovidno odnak bilshist jogo chleniv stanovili partijni ta radyanski chinovniki centralnogo i gubernskogo rivnya 60 chleni CK KP b U i jogo Politbyuro chleni uryadu gubernskih piznishe okruzhnih potim oblasnih i rajonnih vikonkomiv Blizkko 70 skladu VUCVK buli chlenami bilshovickoyi partiyi yaki obʼyednuvalis v komunistichnu frakciyu yakij kerivni partijni organi doruchali skerovuvati robotu VUCVK Prezidiya VUCVKDiv takozh Prezidiya VUCVK Na svoyij pershij sesiyi VUCVK obirav svoyu Prezidiyu Prezidiya sklikala sesiyi VUCVK virishuvala pitannya yih poryadku dennogo viznachala pravila roboti komisij ta viddiliv zdijsnyuvala dobir i priznachennya kerivnih kadriv uryadu i VUCVK tosho U seredini bereznya 1919 roku VUCVK obrav Prezidiyu u skladi 5 osib golova G I Petrovskij hocha Konstituciya USRR uhvalena naperedodni she ne peredbachala takogo organu U berezni 1919 roku Prezidiya bula nadilena pravom na pidgotovku proektiv zakoniv a vzhe v kvitni pochala vidavati vlasni dekreti Deyaki z nih zatverdzhuvalisya VUCVK a bilshist nabuvala chinnosti i bez takogo zatverdzhennya Z lipnya 1919 roku do kompetenciyi Prezidiyi bulo vidneseno zatverdzhennya rishen Radnarkomu kontrol za diyalnistyu uryadu ta okremih narkomativ Radi robitnichoyi i selyanskoyi oboroni Ukrayini Verhovnogo revolyucijnogo tribunalu kerivnictvo miscevimi organami zatverdzhennya revkomiv skasuvannya yih rishen pomiluvannya tosho V mizhsesijnij period Prezidiya zoseredzhuvala u svoyih rukah povnovazhennya najvishoyi predstavnickoyi ustanovi v USRR tobto diyala vid imeni VUCVK i navit Vseukrayinskogo z yizdu rad Vodnochas Prezidiya VUCVK faktichno pidporyadkovuvalasya Vserosijskomu CVK i CK KP b U Pravovij status Prezidiyi VUCVK vpershe viznachavsya Polozhennyam Pro Prezidiyu VUCVK Rad zatverdzhenim VUCVK 23 travnya 1920 roku Vidpovidno do nogo vona viznachalas kerivnim organom po instruktuvannyu vsiyeyi roboti yak v centri tak i na miscyah Na neyi pokladavsya naglyad za vikonannyam postanov VUCVK listuvannya vid jogo imeni z derzhavnimi organami gromadskimi organizaciyami i okremimi gromadyanami rozglyad sprav pro pomiluvannya virishennya inshih pitan u poryadku verhovnogo derzhavnogo upravlinnya Yij nadavalosya pravo zatverdzhuvati postanovi Radnarkomu USRR a v neobhidnih vipadkah zupinennya yih vikonannya z vinesennyam cogo pitannya na najblizhchu sesiyu VUCVK U mizhsesijnij period Prezidiya priznachala za predstavlennyam RNK respubliki narkomiv U grudni 1920 roku za iniciativoyu Prezidiyi bulo ukladeno soyuznij dogovir mizh USRR i RSFRR Postupovo z rozshirennyam funkcij i povnovazhen sklad Prezidiyi bulo zbilsheno Uprodovzh 1921 1923 rokiv chiselnist Prezidiyi stanovila 25 27 osib Bilshist dokumentiv normativnogo i nenormativnogo zmistu pochala uhvalyuvatisya vzhe ne na sesiyah VUCVK a na zasidannyah Prezidiyi ale vidpovidni polozhennya formulyuvalis vid imeni VUCVK u cilomu 12 sichnya 1924 roku 1 sha sesiya 8 go sklikannya VUCVK zatverdila personalnij sklad Prezidiyi u skladi 15 osib Golovoyu VUCVK bulo zatverdzheno G I Petrovskogo a Sekretarem A I Bucenka 12 zhovtnya 1924 roku 3 tya sesiya 8 go sklikannya VUCVK zatverdila Polozhennya pro VUCVK yakim zokrema bulo viznacheno status povnovazhennya i sklad Prezidiyi Zokrema bulo viznacheno sho mizh sesiyami VUCVK same Prezidiya stanovit vishij zakonodavchij vikonavchij ta rozporyadchij organ vladi USRR Prezidiya mala obiratasya zi skladu VUCVK na jogo sesijnomu zasidanni Prezidiya mala skladatisya z Golovi VUCVK Sekretarya VUCVK ta inshih chleniv zagalnoyu chiselnistyu ne bilshe 17 ti osib Bulo zasnovano institut kandidativ u chleni Prezidiyi U travni 1925 roku status Prezidiyi VUCVK yak vishogo zakonodavchogo vikonavchogo i rozporyadchogo organu vladi USRR mizh sesiyami VUCVK buv formalno zakriplenij u statti 7 novoyi redakciyi Konstituciyi USRR 10 travnya 1925 roku VUCVK na pershij sesiyi 9 go sklikannya zatverdiv Prezidiyu u skladi 17 chleniv ta 5 kandidativ do chleniv Golovoyu ta Sekretarem VUCVK bulo znovu zatverdzheno G I Petrovskogo ta A I Bucenka vidpovidno 30 lipnya 1925 roku VUCVK uhvaliv Postanovu Pro poryadok roboti Prezidiyi VUCVK yakoyu detalno rozpisav poryadok roboti Prezidiyi Zokrema bulo viznacheno hto mozhe brati uchast u zasidannyah Prezidiyi ta podavati spravi na yiyi rozglyad a takozh viznacheno poryadok podannya sprav i skladannya poryadku dennogo zasidan poryadok sklikannya j provedennya zasidan poryadok protokolyuvannya i stenografichnogo zapisu zasidan poryadok vikonannya postanov Prezidiyi ta poryadok rozglyadu protestiv ta skarg Takozh bulo viznacheno sho okremi kategoriyi sprav mozhe rozglyadati Mala Prezidiya sho vidilyayetsya zi skladu Prezidiyi 8 lipnya 1926 roku 3 sesiya 9 go sklikannya VUCVK zbilshila sklad Prezidiyi do 18 chleniv i priznachila chotiroh novih yiyi chleniv zamist troh vibuvshih U seredini 20 h rokiv Prezidiya VUCVK intensivno zdijsnyuvala kodifikacijnu robotu V rezultati buli prijnyati Civilnij procesualnij kodeks USRR 1924 roku Veterinarnij kodeks USRR 1925 roku Vipravno trudovij kodeks USRR 1925 roku Kodeks zakoniv pro sim yu opiku shlyub ta pro akti gromadyanskogo stanu 1926 roku 14 kvitnya 1927 roku persha sesiya VUCVK 10 go sklikannya zbilshila sklad Prezidiyi oskilki zbilshilas robota VUCVK Vsogo bulo obrano 21 chlena Prezidiyi ta 10 kandidativ Do skladu Prezidiyi uvijshli vidomi partijni i radyanski kerivniki respubliki nezminnij golova VUCVK G Petrovskij generalnij sekretar CK KP b U poslanec Stalina L Kaganovich narkom robitnicho selyanskoyi inspekciyi USRR V Zatonskij nedavnij narkom yusticiyi i generalnij prokuror a potim narkom osviti M Skripnik narkom vnutrishnih sprav i golova DPU V Balickij Golova VURPS A Radchenko Golova RNK V Chubar komanduyuchij vijskami Ukrayinskogo vijskovogo okrugu J Yakir vsi chleni Politbyuro zastupniki Golovi uryadu narkomi Bulo vvedeno do skladu kilka selyan i robitnikiv z virobnictva 6 lyutogo 1929 roku VUCVK uhvalila novu postanovu Pro poryadok roboti Prezidiyi VUCVK na zaminu uhvalenij u 1925 roci Zokrema nova postanova vzhe ne mistila polozhen pro Malu Prezidiyu 15 travnya 1929 roku persha sesiya VUCVK 11 go sklikannya zatverdila novij sklad Prezidiyi u skladi 21 chlena ta 10 kandidativ Golovoyu znovu bulo obrano G I Petrovskogo Sekretarem M S Vasilenka a zastupnikom Sekretarya K I Gorlinskogo 25 listopada 1929 roku druga sesiya VUCVK 11 go sklikannya vnesla neznachni zmini do skladu Prezidiyi Zokrema zi skladu Prezidiyi i samogo VUCVK bulo viklyucheno A I Bucenka cherez negidnu osobistu povedinku U sichni 1935 roku Prezidiya VUCVK otrimala nazvu Prezidiya CVK USRR Ostannij sklad Prezidiyi buv obranij u 1935 roci 21 chlen 3 kandidati U 1937 roci bulo prijnyato novu Konstituciyu URSR yakoyu zamist CVK utvoryuvalasya Verhovna Rada URSR a zamist Prezidiyi CVK Prezidiya Verhovnoyi Radi URSR KomitetiKrajovij vijskovo revolyucijnij komitet po borotbi z kontrrevolyuciyeyu utvorenij 18 31 grudnya 1917 roku z metoyu podalshoyi organizaciyi Chervonoyi gvardiyi dlya operacij u zagalnoukrayinskomu masshtabi Nadzvichajnij komitet utvorenij 22 lyutogo 1918 roku z metoyu kerivnictva vsima zahodami po oboroni revolyuciyi vid zahidnih imperialistiv Centralnij komitet nacionalnih menshin utvorenij u kvitni 1924 roku z metoyu realizaciyi derzhavnoyi politiki shodo ekonomichnogo ta kulturnogo rozvitku nacionalnih menshin na teritoriyi Ukrayini Diyav u 1920 1930 h rokah Misce znahodzhennyaDo perenesennya stolici z Harkova u Kiyiv VUCVK zasidav u budivli kolishnogo Dvoryanskogo zibrannya U 1934 1938 rr VUCVK zasidav u Kiyevi u timchasovomu primishenni ale vodnochas rozpochali buduvati novu budivlyu Pislya obrannya pershoyi Verhovnoyi radi URSR zamist kolishnogo VUCVK pershe zasidannya vidbulosya u novozbudovanij budivli Verhovnoyi radi Div takozhKerivniki najvishogo organu derzhavnoyi vladi Ukrayinskoyi RSR Ukrayinskij deputatskij korpus Verhovna Rada Ukrayinskoyi RSR Vseukrayinski z yizdi radPrimitkiVseukrayinskij centralnij vikonavchij komitet 29 lipnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 Vargatyuk P L Pershij golova Prezidiyi CVK rad Ukrayini Yu G Medvedyev storinki biografiyi 19 listopada 2015 u Wayback Machine Ukrayinskij istorichnij zhurnal 1989 5 338 traven S 88 96 Ye P Shatalina Vseukrayinskij centralnij vikonavchij komitet 4 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 664 ISBN 966 00 0734 5 VSEUKRAYiNSKIJ CENTRALNIJ VIKONAVChIJ KOMITET leksika com ua Procitovano 3 serpnya 2023 Arhiv originalu za 21 grudnya 2012 Procitovano 31 sichnya 2012 I S Lisna 2014 Stanovlennya derzhavnosti v Ukrayini 1917 1922 pp Chastina II PDF Mikolayiv Vid vo ChDU imeni Petra Mogili O Mironenko kviten 2004 Peredumovi narodzhennya radyanskoyi modeli konstitucijnoyi yusticiyi yiyi obʼyekti i subʼyekti do viniknennya SRSR PDF Z istoriyi vitchiznyanoyi konstitucijnoyi yusticiyi Visnik Konstitucijnogo Sudu Ukrayini 4 2004 Konstitucijnij Sud Ukrayini c 48 90 Manifest do vsih robitnikiv selyan ta saldativ Ukrayini Vpered ukr 18 grudnya 2017 Procitovano 3 serpnya 2023 u dzhereli vkazano 100 odnak pidrahunok daye 98 Gricenko A P Drugij Vseukrayinskij zʼyizd rad 1918 Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D 518 s il ISBN 966 00 0405 2 Lupandin O I 2001 Avstro Nimecka okupaciya Ukrayini 1918 Ukrainian T 1 Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini ISBN 978 966 02 2074 4 Fajl Zbirnik zakoniv i rozporyadzhen robitnicho selyanskogo uryadu URSR za 1938 rik 1 21 pdf Vikidzherela PDF commons wikimedia org ukr 1938 s 101 Procitovano 7 serpnya 2023 Yermolayev V M Istoriya vishih predstavnickih organiv vladi v Ukrayini 2007 PDF Nac yurid akad Ukrayini im Yaroslava Mudrogo Harkiv Pravo 2007 Procitovano 12 lipnya 2023 Zgidno Enciklopediyi istoriyi Ukrayini 3 j zʼyizd obrav 89 chleniv i 22 kandidati u chleni VUCVK Zgidno Enciklopediyi istoriyi Ukrayini 9 j zʼyizd obrav 315 chleniv i 110 kandidativ u chleni VUCVK Prezidiya VUCVK 9 serpnya 2020 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2 Rad Postanova Vseukrayinskogo Centralnogo Vikonavchogo Komitetu ZZRRSUUUR 11 Pro Vseukrayinskij Centralnij Vikonavchij Komitet Vikidzherela uk wikisource org ukr Procitovano 16 lipnya 2023 Rad Postanova Vseukrayinskogo Centralnogo Vikonavchogo Komitetu ZZRRSUUUR 11 Pro prezidiyu Vseukrayinskogo Centralnogo Vikonavchogo Komitetu Vikidzherela uk wikisource org ukr Procitovano 16 lipnya 2023 Storinka Zbirnik uzakonen ta rozporyadzhen robitnicho selyanskogo uryadu Ukrayini za 1924 rik Viddil 1 Ch 1 22 pdf 70 Vikidzherela uk wikisource org ukr Procitovano 13 lipnya 2023 Postanova 3 oyi sesiyi VUCVK 8 go sklikannya vid 12 zhovtnya 1924 roku Pro zatverdzhennya Polozhennya pro VUCVK uk wikisource org ukr Procitovano 12 lipnya 2023 Storinka Zbirnik uzakonen ta rozporyadzhen robitnicho selyanskogo uryadu Ukrayini za 1925 rik Viddil 1 Ch 48 79 pdf 54 Vikidzherela uk wikisource org ukr Procitovano 13 lipnya 2023 Storinka Zbirnik uzakonen ta rozporyadzhen robitnicho selyanskogo uryadu Ukrayini za 1925 rik Viddil 1 Ch 48 79 pdf 55 Vikidzherela uk wikisource org ukr Procitovano 13 lipnya 2023 Zbirnik uzakonen ta rozporyadzhen robitnicho selyanskogo uryadu Ukrayini za 1925 rik 60 61 st 349 storinki 704 723 irbis nbuv gov ua Procitovano 13 lipnya 2023 Storinka Zbirnik uzakonen ta rozporyadzhen robitnicho selyanskogo uryadu Ukrayini za 1926 rik Viddil 1 Ch 27 66 djvu 181 Vikidzherela uk wikisource org ukr Procitovano 13 lipnya 2023 Storinka Zbirnik uzakonen ta rozporyadzhen robitnicho selyanskogo uryadu Ukrayini za 1927 rik Viddil 1 Ch 1 35 djvu 335 Vikidzherela uk wikisource org ukr Procitovano 13 lipnya 2023 Storinka Zbirnik uzakonen ta rozporyadzhen robitnicho selyanskogo uryadu Ukrayini za 1927 rik Viddil 1 Ch 1 35 djvu 336 Vikidzherela uk wikisource org ukr Procitovano 13 lipnya 2023 Zbirnik Zakoniv ta rozporyadzhen robitnicho selyanskogo uryadu Ukrayini za 1929 rik Ch 8 st 65 storinki 347 364 irbis nbuv gov ua Procitovano 13 lipnya 2023 Zbirnik Zakoniv ta rozporyadzhen robitnicho selyanskogo uryadu Ukrayini za 1929 rik Ch 15 st 101 storinki 534 535 irbis nbuv gov ua Procitovano 13 lipnya 2023 Zbirnik Zakoniv ta rozporyadzhen robitnicho selyanskogo uryadu Ukrayini za 1930 rik ch 1 art 5 6 storinka 55 PDF Procitovano 13 lipnya 2023 LiteraturaBabij B M Ukrayinska radyanska derzhava v period vidbudovi narodnogo gospodarstva 1921 1925 roki K 1961 Vinogradskaya S P Rogozhin A I Vseukr Centr Ispoln Komitet Sovetov v pervye gody sov vlasti 1917 1920 gg v 1 K 1974 ros Istoriya Ukrainskoj SSR t 6 7 K 1984 ros PosilannyaYe P Shatalina Vseukrayinskij centralnij vikonavchij komitet 4 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 664 ISBN 966 00 0734 5 Vseukrayinskij centralnij vikonavchij komitet 29 lipnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 Centralnij vikonavchij komitet rad 24 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0 Prezidiya VUCVK 9 serpnya 2020 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2 V Goncharenko Normativni akti yaki regulyuvali diyalnist vishih organiv vladi Ukrayini v period novoyi ekonomichnoyi politiki 1921 1929 PDF Visnik Nacionalnoyi akademiyi pravovih nauk Ukrayini 4 79 2014 Goncharenko V D 2016 Reglamenti zakonodavchih organiv Ukrayini za radyanskih chasiv PDF Visnik Nacionalnoyi akademiyi pravovih nauk Ukrayini 1 84 2016 Istoriya derzhavnoyi sluzhbi v Ukrayini T 2 www hai nyzhnyk in ua Procitovano 16 lipnya 2023 O Mironenko kviten 2004 Peredumovi narodzhennya radyanskoyi modeli konstitucijnoyi yusticiyi yiyi obʼyekti i subʼyekti do viniknennya SRSR PDF Z istoriyi vitchiznyanoyi konstitucijnoyi yusticiyi Visnik Konstitucijnogo Sudu Ukrayini 4 2004 Konstitucijnij Sud Ukrayini 48 90