Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття не містить . (Грудень 2023) |
Матія Губець, також Губець-Бек, справжнє ім'я Амброз Губець (хорв. Matija Gubec, угор. Gubecz Máté, нар. 1538, Хижаковець у хорватському Загір'ї — пом. 15 лютого 1573, Загреб) — ватажок , національний герой Хорватії.
| Матія Губець | |
|---|---|
 Статуя Матії Губеця у Подсуседі | |
| Народився | 1538 або 1548[1] Хижаковець |
| Помер | 15 лютого 1573 або 1573[1] Загреб, Хорватське королівство ·повішення |
| Країна |  Священна Римська імперія |
| Діяльність | фермер, революціонер |
| Галузь | революція[1] і історія[1] |
| Знання мов | хорватська[1] |
| |
Біографія
Перші документальні відомості про Амброза Губеця відносяться до років 1556 і 1560 (записи в церковному реєстрі Стубиці). Ім'я Матія в застосуванні до нього вперше трапляється в джерелах вже через 30 років після придушення повстання і загибелі Губеця — імовірно, це викликано порівнянням селянського вождя з популярним в народі «добрим королем Матяшем» — угорсько-хорватським королем Матяшем Корвіном (Книжником) (правив у 1458—1490 рр.).
У 1572—1573 роках Матія Губець очолював селянське повстання (Seljačka buna) у хорватському Загір'ї, спрямоване проти насильств і утисків місцевих графів і феодальних володарів. Особливе обурення викликав новий закон, який різко обмежував свободу переходу селян від одного власника до іншого і вільний вихід з общини. Крім цього, особливо тяжке становище склалося у селян, що були у підпорядкуванні у , одного з феодалів району Суседград.
Селянське військо було зібрано в лічені дні завдяки посланцям, відправленим М. Губецем по гірських селах хребта Медведниця (північніше Загреба) із закликом до боротьби. Відмітною ознакою повсталих було півняче перо на капелюсі. Загроза для Загреба була досить серйозною, і бан Хорватії відправив проти селян війська. Зрештою, повстання не обмежилося лише територією Хорватії, але перекинулося в 1572 році також на землі прилеглих до неї Крайни (нині у Словенії) та австрійської Штирії. У тому ж році загребський парламент прийняв закон, згідно з яким Матія Губець і повсталі були визнані винними у державній зраді (Амброз Губець, прозваний Матія Губець-бег, називався ватажком бунтівників). У свою чергу Матія Губець звернувся до збудованої ним селянської армії з яскравою промовою, закликавши їх мужньо битися або загинути (da se ponesu kao muževi, slavno pobijediti ili propasti), після чого його військо, очолюване , виступило в похід проти королівської армії під проводом та у Доній Стубиці розгромило її.
Далі становище повсталих, однак, погіршилося: у Кршко у Нижній Крайні їхні слабо озброєні загони зазнали важкої втрати в сутичці з іншим, створеним для боротьби з турками військом із найманців. Останній удар їм завдала нова армія бана Юрая Драшковича коло містечка Керестинець, вщент розгромивши селянське військо. У цій битві загинуло понад 6 тисяч селян, однак ще більшу кількість було взято в полон і потім закатовано. Серед полонених опинився і Матія Губець. 15 лютого 1573 він, у присутності тисяч громадян, був страчений на площі св. Марка (Markov Trg) в Загребі. Селянського вождя спочатку катували розпеченими щипцями, потім йому на голову була надіта розпечена корона, після чого він був четвертований.
Згідно з хорватським народним переказом, Матія Губець не був страчений, а врятувався і сховався разом зі своїм військом у горах. Дві гірські печери і підземелля надійно вкривають героя і його воїнів. Сам Губець і його солдати сидять із чашами вина за кам'яними столами, і повільно зростає сива борода Матії, обплітаючись навколо його столу. Коли вдев'яте борода обів'є кам'яний стіл, завалиться гірський схил і вийдуть на волю Матія і його воїни для нової смертельної битви.
Згадки в літературі
Повстанню Матії Губеця присвячено один із найвідоміших творів хорватської літератури ХХ століття «Балади Петріци Керемпуха» (1936 р.) авторства Мирослава Крлежі.
Див. також
Галерея
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Матія Губець |
- Czech National Authority Database
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Gruden 2023 Matiya Gubec takozh Gubec Bek spravzhnye im ya Ambroz Gubec horv Matija Gubec ugor Gubecz Mate nar 1538 Hizhakovec u horvatskomu Zagir yi pom 15 lyutogo 1573 Zagreb vatazhok nacionalnij geroj Horvatiyi Matiya GubecStatuya Matiyi Gubecya u PodsusediNarodivsya1538 abo 1548 1 HizhakovecPomer15 lyutogo 1573 1573 02 15 abo 1573 1 Zagreb Horvatske korolivstvo povishennyaKrayina Svyashenna Rimska imperiyaDiyalnistfermer revolyucionerGaluzrevolyuciya 1 i istoriya 1 Znannya movhorvatska 1 Mediafajli u Vikishovishi Pam yatnik M Gubecyu v Gornij Stubici Horvatiya BiografiyaPershi dokumentalni vidomosti pro Ambroza Gubecya vidnosyatsya do rokiv 1556 i 1560 zapisi v cerkovnomu reyestri Stubici Im ya Matiya v zastosuvanni do nogo vpershe traplyayetsya v dzherelah vzhe cherez 30 rokiv pislya pridushennya povstannya i zagibeli Gubecya imovirno ce viklikano porivnyannyam selyanskogo vozhdya z populyarnim v narodi dobrim korolem Matyashem ugorsko horvatskim korolem Matyashem Korvinom Knizhnikom praviv u 1458 1490 rr U 1572 1573 rokah Matiya Gubec ocholyuvav selyanske povstannya Seljacka buna u horvatskomu Zagir yi spryamovane proti nasilstv i utiskiv miscevih grafiv i feodalnih volodariv Osoblive oburennya viklikav novij zakon yakij rizko obmezhuvav svobodu perehodu selyan vid odnogo vlasnika do inshogo i vilnij vihid z obshini Krim cogo osoblivo tyazhke stanovishe sklalosya u selyan sho buli u pidporyadkuvanni u odnogo z feodaliv rajonu Susedgrad Oton Ivekovich Strata Matiyi Gubecya Selyanske vijsko bulo zibrano v licheni dni zavdyaki poslancyam vidpravlenim M Gubecem po girskih selah hrebta Medvednicya pivnichnishe Zagreba iz zaklikom do borotbi Vidmitnoyu oznakoyu povstalih bulo pivnyache pero na kapelyusi Zagroza dlya Zagreba bula dosit serjoznoyu i ban Horvatiyi vidpraviv proti selyan vijska Zreshtoyu povstannya ne obmezhilosya lishe teritoriyeyu Horvatiyi ale perekinulosya v 1572 roci takozh na zemli prileglih do neyi Krajni nini u Sloveniyi ta avstrijskoyi Shtiriyi U tomu zh roci zagrebskij parlament prijnyav zakon zgidno z yakim Matiya Gubec i povstali buli viznani vinnimi u derzhavnij zradi Ambroz Gubec prozvanij Matiya Gubec beg nazivavsya vatazhkom buntivnikiv U svoyu chergu Matiya Gubec zvernuvsya do zbudovanoyi nim selyanskoyi armiyi z yaskravoyu promovoyu zaklikavshi yih muzhno bitisya abo zaginuti da se ponesu kao muzevi slavno pobijediti ili propasti pislya chogo jogo vijsko ocholyuvane vistupilo v pohid proti korolivskoyi armiyi pid provodom ta u Donij Stubici rozgromilo yiyi Dali stanovishe povstalih odnak pogirshilosya u Krshko u Nizhnij Krajni yihni slabo ozbroyeni zagoni zaznali vazhkoyi vtrati v sutichci z inshim stvorenim dlya borotbi z turkami vijskom iz najmanciv Ostannij udar yim zavdala nova armiya bana Yuraya Drashkovicha kolo mistechka Kerestinec vshent rozgromivshi selyanske vijsko U cij bitvi zaginulo ponad 6 tisyach selyan odnak she bilshu kilkist bulo vzyato v polon i potim zakatovano Sered polonenih opinivsya i Matiya Gubec 15 lyutogo 1573 vin u prisutnosti tisyach gromadyan buv strachenij na ploshi sv Marka Markov Trg v Zagrebi Selyanskogo vozhdya spochatku katuvali rozpechenimi shipcyami potim jomu na golovu bula nadita rozpechena korona pislya chogo vin buv chetvertovanij Zgidno z horvatskim narodnim perekazom Matiya Gubec ne buv strachenij a vryatuvavsya i shovavsya razom zi svoyim vijskom u gorah Dvi girski pecheri i pidzemellya nadijno vkrivayut geroya i jogo voyiniv Sam Gubec i jogo soldati sidyat iz chashami vina za kam yanimi stolami i povilno zrostaye siva boroda Matiyi obplitayuchis navkolo jogo stolu Koli vdev yate boroda obiv ye kam yanij stil zavalitsya girskij shil i vijdut na volyu Matiya i jogo voyini dlya novoyi smertelnoyi bitvi Zgadki v literaturiPovstannyu Matiyi Gubecya prisvyacheno odin iz najvidomishih tvoriv horvatskoyi literaturi HH stolittya Baladi Petrici Kerempuha 1936 r avtorstva Miroslava Krlezhi Div takozhGalereyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Matiya Gubec Czech National Authority Database d Track Q13550863