Матіас Стомер (англ. Matthias Stomer, Stom; близько 1600, Амерсфорт — 1672, Сицилія) — голландський художник, представник утрехтських караваджистів , один з найкращих майстрів нічних сцен в живопису XVII ст. в Західній Європі.
Маловідома біографія
Матіас Стомер за походженням, з Фландрії. Перебрався до Утрехту (Голландія), багато працював в Італії, де й помер. Уважається художником Голландії.
Утрехт
Стомер походить з Фландрії, де домінує католицизм. В Італії його навіть називали Маттео Фламандець. Щось примусило його залишити батьківщину, де панували іспанці, де лютувала інквізиція, аби придушити національно-визвольний рух фламандців.
Стомер перебрався в Голландію, де набув сили протестантизм. Але домівкою обирає Утрехт, місто, що залишилося в лоні католицизму. Невеличкий Утрехт мав і свою гільдію художників. Утрехт дав найвідоміших послідовників італійця Караваджо. Послідовником Караваджо став і Стомер, виробивши, однак, власну художню манеру.
Італійський період
Італія, її художні скарби — мета кожного художника. Та й де у світі ще є країна, де синє небо, де бідні заробляють співом, здається — всі радіють життю та полюбляють художників. А безліч картин. фресок в церквах і скульптур ! Свій італійський період мали різні художники (Брейгель Старий з Нідерландів, Рубенс і Ван Дейк з Фландрії, Симон Вуе з Франції. Іспанець Веласкес мав навіть два італійських періоди.) Легше перелічити тих, хто в Італії не був — і серед них Рембрандт.
Свій італійський період мав і Стомер. Серед римських учнів утрехтського живописця Гонтгорста є й Матіас Стомер. Отже, він жив в Римі. Перше свідоцтво про Стомера датоване 1630 роком, де сповіщають, що тридцятирічний художник мешкав у Римі в приході Сан-Ніколо в Arcione. Згідно цього свідоцтва художник народився або 1600, або близько цього року.
Стомер і Рембрандт
Ні, Стомер не був учнем Рембрандта. Але слава Рембрандта докотилася і до Утрехта, дехто бачив його твори, майже всі знали його офорти.
Невідомо, чи зустрічалися Стомер і Рембрандт. Але виникненню одного шедевра Рембрандта дуже допоміг саме Стомер. Уже перебуваючи в Італії, він розповів про талановитого співвітчизника. Сказано-зроблено. Один з сицилійських багатіїв, Антоніо Руффо, передав Рембрандту замовлення — написати філософа. Що і як-на вибір майстра. Так Рембрандт, що не приїздив до Італії, виконав замовлення з Італії. А у світі стало одним шедевром більше — це «Арістотель біля погруддя Гомера»(нині в США, Метрополітен-музей).В 1960 році спадкоємці сеньйора Руффо продали картину в американський музей за 2 з половиною мільйони доларів. Також відомо, що Антоніо Руффо придбав також у Стомера для власної галереї три картини.
Як і рембрандтові твори, твори Стомера теж розійшлися по всьому світу. Бо обидва не писали легковажних картин. Тільки зрозуміли це пізно.
Теми Стомера
Завжди цікаво, які теми для розробки та інтерпретації бере митець. Це і показник майстерності, і показник ерудиції. Досить багато нових тем у творах іспанця Хосе де Рібера з'явилося після переїзду до Італії. Його картини на міфологічні теми увійдуть у скарбницю мистецтв.
Головні теми Стомера: релігійні образи, побутові картини, картини на теми давньоримської історії. Здається, він не писав тільки портретів, чи їх ще належить віднайти.
Декілька разів Стомер повертався до теми «Муций Сцевола». Коли полководець Порсена блокував місто Рим, його спробував убити юнак Сцевола. Того схопили та привели на допит. Сцевола поклав власну руку на вогонь, аби довести Порсені, що захисники міста битимуться з ним до смерті або до перемоги. Порсена був вражений мужністю римлян, злякався і зняв облогу Риму.
Головні твори Стомера
- «Старенька зі свічкою», Дрезденська картинна галерея, Німеччина.
- «Христа вінчають терновим вінцем», Катанія, замок Урсіно.
- «Самсон і Даліла», Рим, Національна галерея старовинного мистецтва.
- «Муций Сцевола перед Порсеною спалює власну руку», Мессіна, регіональний музей.
- «Христа вінчають терновим вінцем», Нортон Саймон музей, США.
- «Благовіщення», Житомир, Україна.
- «Поклоніння пастухів», Саратов, Росія.
- «Поклоніння пастухів», музей мистецтв Північної Кароліни, США.
- «Пілат умиває руки», Париж, Франція.
- «Христос в Еммаусі», Гренобль, музей.
- «Ісав продає своє первородство за сочевичну похльобку», Санкт-Петербург, Росія.
- «Муций Сцевола перед Порсеною спалює власну руку», Художня галерея Нового Південного Уельсу, Австралія.
- «Старенька зі свічкою», Москва, Росія.
Галерея
- «Смерть св. Стефана через побиття камінням», перша половина 17 ст.
- «Мадонна зі сцени Благовіщення». Житомир.
- «Христос перед Кайяфою»,± 1630-1635 рр.
- Флейтист і лютнист
- «Муций Сцевола спалює власну руку перед загарбником Порсеною».
- «Поклоніння волхвів»
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Матіас Стомер |
- Dutch painting in a new light: Hendrick Terbrugghen and his contemporaries. London: Trafalgar Galleries, 1988
- Гос. Эрмитаж. «Западноевропейская живопись», каталог 1. Л., " Аврора ",1976.
- Кузнецов Ю. И."Голландская живопись 17-18 вв. в Эрмитаже", Л."Аврора", 1979 .
Примітки
- https://www.metmuseum.org/art/collection/search/437757
- . Архів оригіналу за 9 жовтня 2007. Процитовано 8 травня 2014.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Див. також
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Matias Stomer angl Matthias Stomer Stom blizko 1600 Amersfort 1672 Siciliya gollandskij hudozhnik predstavnik utrehtskih karavadzhistiv odin z najkrashih majstriv nichnih scen v zhivopisu XVII st v Zahidnij Yevropi Matias Stomer Stomangl Matthias Stomer StomHud Matias Stomer Yevangelisti Mark i Luka 1635 r Narodzhennya1600 mozhlivo Amersfort FlandriyaSmert1672 mozhlivo SiciliyaNacionalnistflamandecKrayina Gollandska respublika Pivdenni NiderlandiZhanrbiblijni zhanrovi i istorichni kompoziciyiNavchannyav misti Utreht i stazhuvannya v RimiDiyalnisthudozhnikNapryamokbaroko i karavadzhizmRoki tvorchostiblizko 1620 pislya 1671 r Pokrovitelgercog Messini Antonio RuffoTvorid Ecce Homo d i dRoboti v kolekciyiMuzej Prado Muzej Tissen Bornemissa d Nacionalnij muzej Shveciyi Nacionalna galereya Kanadi Muzej mistectva Metropoliten 1 Centralnij muzej Utrehta d Hudozhnij muzej Pivnichnoyi Karolini Rejksmuzej Muzej avgustinciv Nantskij muzej obrazotvorchogo mistectva Vitoncheno mistecki muzeyi San Francisko Derzhavnij muzej mistectv Hudozhnya galereya Novogo Pivdennogo Uelsu Ermitazh Nacionalnij muzej mistectva Kataloniyi Nacionalna galereya Nacionalnij muzej u Varshavi Muzej istoriyi mistectv Muzej obrazotvorchih mistectv Nacionalna galereya Virmeniyi Bavarski derzhavni kolekciyi kartin Nacionalna galereya starovinnogo mistectva d Derzhavni hudozhni zibrannya Drezdena d d d d d Nacionalna galereya Irlandiyi Muzej obrazotvorchih mistectv Marsel Ruanskij muzej obrazotvorchogo mistectva Galereya Uffici d Geteborzkij hudozhnij muzej Hudozhnij muzej Milvoki d d Muzej Konde Muzej fyurera Berlinska kartinna galereya d Derzhavna kartinna galereya Karlsrue d Muzej Bode Hudozhnij muzej Bazelya Galereya Sabauda Akademiya Karrara Roberto Longi d d Vusterskij muzej mistectv Rennskij muzej obrazotvorchogo mistectva Muzej Nortona Sajmona Monrealskij muzej krasnih mistectv Palacco Byanko d Muzej Kapodimonte d Palac Vajsenshtajn d Pinakoteka Tozio Martinengo i civic art gallery Il Guercino d Matias Stomer u Vikishovishi Samson ta Dalila Nacionalna galereya starovinnogo mistectva Rim Malovidoma biografiyaMatias Stomer za pohodzhennyam z Flandriyi Perebravsya do Utrehtu Gollandiya bagato pracyuvav v Italiyi de j pomer Uvazhayetsya hudozhnikom Gollandiyi Utreht Yunak chitaye bilya svichki Stomer pohodit z Flandriyi de dominuye katolicizm V Italiyi jogo navit nazivali Matteo Flamandec Shos primusilo jogo zalishiti batkivshinu de panuvali ispanci de lyutuvala inkviziciya abi pridushiti nacionalno vizvolnij ruh flamandciv Stomer perebravsya v Gollandiyu de nabuv sili protestantizm Ale domivkoyu obiraye Utreht misto sho zalishilosya v loni katolicizmu Nevelichkij Utreht mav i svoyu gildiyu hudozhnikiv Utreht dav najvidomishih poslidovnikiv italijcya Karavadzho Poslidovnikom Karavadzho stav i Stomer virobivshi odnak vlasnu hudozhnyu maneru Italijskij periodItaliya yiyi hudozhni skarbi meta kozhnogo hudozhnika Ta j de u sviti she ye krayina de sinye nebo de bidni zaroblyayut spivom zdayetsya vsi radiyut zhittyu ta polyublyayut hudozhnikiv A bezlich kartin fresok v cerkvah i skulptur Svij italijskij period mali rizni hudozhniki Brejgel Starij z Niderlandiv Rubens i Van Dejk z Flandriyi Simon Vue z Franciyi Ispanec Velaskes mav navit dva italijskih periodi Legshe perelichiti tih hto v Italiyi ne buv i sered nih Rembrandt Svij italijskij period mav i Stomer Sered rimskih uchniv utrehtskogo zhivopiscya Gontgorsta ye j Matias Stomer Otzhe vin zhiv v Rimi Pershe svidoctvo pro Stomera datovane 1630 rokom de spovishayut sho tridcyatirichnij hudozhnik meshkav u Rimi v prihodi San Nikolo v Arcione Zgidno cogo svidoctva hudozhnik narodivsya abo 1600 abo blizko cogo roku Stomer i RembrandtNi Stomer ne buv uchnem Rembrandta Ale slava Rembrandta dokotilasya i do Utrehta dehto bachiv jogo tvori majzhe vsi znali jogo oforti Nevidomo chi zustrichalisya Stomer i Rembrandt Ale viniknennyu odnogo shedevra Rembrandta duzhe dopomig same Stomer Uzhe perebuvayuchi v Italiyi vin rozpoviv pro talanovitogo spivvitchiznika Skazano zrobleno Odin z sicilijskih bagatiyiv Antonio Ruffo peredav Rembrandtu zamovlennya napisati filosofa Sho i yak na vibir majstra Tak Rembrandt sho ne priyizdiv do Italiyi vikonav zamovlennya z Italiyi A u sviti stalo odnim shedevrom bilshe ce Aristotel bilya pogruddya Gomera nini v SShA Metropoliten muzej V 1960 roci spadkoyemci senjora Ruffo prodali kartinu v amerikanskij muzej za 2 z polovinoyu miljoni dolariv Takozh vidomo sho Antonio Ruffo pridbav takozh u Stomera dlya vlasnoyi galereyi tri kartini Yak i rembrandtovi tvori tvori Stomera tezh rozijshlisya po vsomu svitu Bo obidva ne pisali legkovazhnih kartin Tilki zrozumili ce pizno Temi Stomera Mucij Scevola 1640 i rr Zavzhdi cikavo yaki temi dlya rozrobki ta interpretaciyi bere mitec Ce i pokaznik majsternosti i pokaznik erudiciyi Dosit bagato novih tem u tvorah ispancya Hose de Ribera z yavilosya pislya pereyizdu do Italiyi Jogo kartini na mifologichni temi uvijdut u skarbnicyu mistectv Golovni temi Stomera religijni obrazi pobutovi kartini kartini na temi davnorimskoyi istoriyi Zdayetsya vin ne pisav tilki portretiv chi yih she nalezhit vidnajti Dekilka raziv Stomer povertavsya do temi Mucij Scevola Koli polkovodec Porsena blokuvav misto Rim jogo sprobuvav ubiti yunak Scevola Togo shopili ta priveli na dopit Scevola poklav vlasnu ruku na vogon abi dovesti Porseni sho zahisniki mista bitimutsya z nim do smerti abo do peremogi Porsena buv vrazhenij muzhnistyu rimlyan zlyakavsya i znyav oblogu Rimu Golovni tvori Stomera Starenka zi svichkoyu Drezdenska kartinna galereya Nimechchina Hrista vinchayut ternovim vincem Kataniya zamok Ursino Samson i Dalila Rim Nacionalna galereya starovinnogo mistectva Mucij Scevola pered Porsenoyu spalyuye vlasnu ruku Messina regionalnij muzej Hrista vinchayut ternovim vincem Norton Sajmon muzej SShA Blagovishennya Zhitomir Ukrayina Pokloninnya pastuhiv Saratov Rosiya Pokloninnya pastuhiv muzej mistectv Pivnichnoyi Karolini SShA Pilat umivaye ruki Parizh Franciya Hristos v Emmausi Grenobl muzej Isav prodaye svoye pervorodstvo za sochevichnu pohlobku Sankt Peterburg Rosiya Mucij Scevola pered Porsenoyu spalyuye vlasnu ruku Hudozhnya galereya Novogo Pivdennogo Uelsu Avstraliya Starenka zi svichkoyu Moskva Rosiya Galereya Smert sv Stefana cherez pobittya kaminnyam persha polovina 17 st Madonna zi sceni Blagovishennya Zhitomir Hristos pered Kajyafoyu 1630 1635 rr Flejtist i lyutnist Mucij Scevola spalyuye vlasnu ruku pered zagarbnikom Porsenoyu Pokloninnya volhviv DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Matias Stomer Dutch painting in a new light Hendrick Terbrugghen and his contemporaries London Trafalgar Galleries 1988 Gos Ermitazh Zapadnoevropejskaya zhivopis katalog 1 L Avrora 1976 Kuznecov Yu I Gollandskaya zhivopis 17 18 vv v Ermitazhe L Avrora 1979 Primitkihttps www metmuseum org art collection search 437757 Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2007 Procitovano 8 travnya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Div takozhMistectvo Italiyi Zhivopis baroko Utrehtski karavadzhisti Gerrit van Gontgorst Babyuren Emigraciya Tovaristvo Perelitni ptahi Karavadzhizm Zolota doba gollandskogo zhivopisuPosilannya