Мате́нго (ваматенго) — народ групи банту в Танзанії.
Матенго Matengo, суах. Wamatengo | |
---|---|
Кількість | бл. 0,3 млн осіб (2010-ті, оцінка) |
Ареал | Танзанія |
Близькі до: | , народи банту |
Мова | кіматенго |
Релігія | християни |
Територія, чисельність, мова, релігія
Проживають на узвишші Матенго, на південний схід і схід від озера Ньяса у південній Танзанії, адміністративно це район Мбінґа регіону Рувума.
Станом на 2009 рік представників народу матенго — 271 тисяча осіб.
Розмовляють мовою кіматенго (чіматенго), що є неписемною. Серед молоді все популярнішою стає суахілі.
За релігією переважно християни.
З етнічної історії
Територія, де історично проживали люди матенго, ще до 1750 року була завойована загонами народу нгоні, що прийшли з району Дезда сучасної Малаві, що змусило матенго посунутись далі в гірські райони навколо , чимало хто зайняв лісисті райони північного сходу району.
У ході тиску з боку нгоні матенго виробили систему ієрархічної влади на чолі з верховним вождем, якому підпорядковувались 3 місцеві вожді, що лишалась незмінною й дієвою протягом усього колоніального періоду майже до проголошення незалежності Танганьїки (1961). Традиційною ж основою суспільства матенго була патронімна община кілау (Kilau).
У 1920-х роках у районі Мбінґа сином колишнього вождя Йогані Хрисостомусом Макіта Каюні (Yohani Chrisostomus Makita Kayuni) було запроваджено вирощування кави, щоб уможливити сплату податків колоніальній адміністрації, що з часом призвело до відносного благополуччя матенго.
Наприкінці 1960-х у зв'язку зі значним зростанням населення в регіоні був відчутний брак земельних і продуктових ресурсів, що призвело до міграційних процесів, а саме до переселення багатьох матенго на схід району і заснування нових поселень для сезонної обробки землі.
За сучасності (з 1960-х років) люди матенго, як і представники інших невеликих танзанійських етносів зазнають впливів суахілізації.
Клімат і агрокультура
Люди матенго населяють південні нагір'я Танзанії — гірський район, висоти якого коливаються між 900 і 2 000 метрами над рівнем моря. Ділянки, нижче за 1 400 м є переважно відкритими лісами, відомими як міомбо, з щільною концентрацією дерев Caesalpiniaceae. Клімат є типово прохолодним, з пересічною річною температурою 18 °C й відносно вологим, з середньорічним рівнем опадів на рівні 1000 мм.
Традиційний спосіб обробки землі у матенго носить назву інґоло/нґоло (Ingolo/Ngolo). Протягом останніх 100 років матенго створили іноваційний метод господарювання на землі на крутих пагорбах, риючи ями на узвишшях і крутосхилах з метою запобігти вимиваню землі під час дощів, а значить попередити ерозію ґрунтів і захистити плодючий шар землі для наступних господарських сезонів.
Основні сільськогосподарські культури, які вирощують матенго цим способом, відомим як «ямкова культивація матенго» — кукурудза, бобові, батат, банани, касава (матенго називають її кібаґу/kibagu) і кава, що має товарне значення, у менших кількостях також огірки, капуста. Така землеобробка починається відразу після дощового сезону у березні й включає щодворічну ротацію висаджуваних культур.
Завдяки унікальному клімату район проживання матенго — Мбінґа став одним з головних, де вирощується кава у Танзанії, одна з експортних культур країни. У часи побудови планової економіки в Танзанії за виробництво кави в цьому районі відповідав Союз кооперації Мбінґи (Mbinga Cooperation Union), що в 1993 році у зв'язку з економічною лібералізацією збанкрутував, не витримавши конкуренції з фермерами-приватниками.
Суспільство та культура
Суспільство матенго — патрилінійне й полігамне. У володінні сімейства зазвичай невелика земельна ділянка на пагорбі з прилеглим струмком для іригації, що називається нтумбо (ntumbo). Одружені жінки орендують нтумбо у свого свекра і, як правило, вирощують продукцію для внутрішнього споживання (маїс, банани), а для отримання власних прибутків можуть тримати худобу та свиней. Тоді як чоловіки зайняті виключно вирощуванням товарної кави для забезпечення сімейного благополуччя.
Матенго живуть у однокімнатних житлах джіко (jiko), які правлять і за кухню, і за їдальню, і за гостьову. Щоденна дієта в матенго, як у більшості народів регіону, — угалі, що є круто звареною кукурудзяною кашею, яка присмачена м'ясом або рибою.
Музичні смаки в матенго змінились під дією цивілізації, у горах традиційно влаштовуються танці; зберігається усний фольклор. Відомий представник народу матенго , крім досягнень у галузі суахілійських студій, є також упорядником записаних ним від родичів казок народу матенго.
Примітки
- Simons, Gary F. and Charles D. Fennig (eds.). 2018. Ethnologue: Languages of the World (вид. 21). Dallas, Texas: SIL International. Online version: , архів оригіналу: (англ.)
- Linden, Ian (29 березня 2010). . ngonipeople.com. Архів оригіналу за 6 вересня 2018. Процитовано 06-09-2018.
- Kimambo, Isaria N. (2008). Contemporary perspectives on African moral economy. African Books Collective. с. 184—186. ISBN .
- (PDF). Research Institute for World Languages, Osaka University. Архів оригіналу (pdf) за 23 вересня 2017. Процитовано 06-09-2018.
- (PDF). TZ Online. Архів оригіналу (PDF) за 6 липня 2016. Процитовано 06-09-2018.
- Kimambo, Isaria N. (2008). Contemporary perspectives on African moral economy. African Books Collective. с. 187—188. ISBN .
- Kurosaki Ryugo, Multiple uses of small-scale valley bottom land: case study of the Matengo in southern Tanzania // African Study Monographs (March 2007), Suppl. 36, 19–38 (англ.)
- R.Y.M. Kangalawe and J.G. Lyimo. Local knowledge and its role in sustainable agriculture in the southern highlands of Tanzania, с. 258, на «Google Books»
- Kato, Masahiko (July 2001). . African Study Monographs. africa.kyoto-u.ac.jp. 22 (1): 2. Архів оригіналу за 29 квітня 2020. Процитовано 17 березня 2022.
- . Thomsons Safaris News letter. Архів оригіналу за 4 жовтня 2009. Процитовано 07-09-2018.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|df=
() - Hill, Stephen (Winter 2001). . 48 (4). Project MUSE. ISSN 0001-9887. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 7 вересня 2018.
- Matengo Folktales. ntz.info. Архів оригіналу за 6 вересня 2012. Процитовано 25 жовтня 2010.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|df=
(); Недійсний|deadurl=bot: unknown
()
Джерела, посилання та література
- Simons, Gary F. and Charles D. Fennig (eds.). 2018. Ethnologue: Languages of the World (вид. 21). Dallas, Texas: SIL International. Online version: , архів оригіналу: (англ.)
- Kurosaki Ryugo, Multiple uses of small-scale valley bottom land: case study of the Matengo in southern Tanzania // African Study Monographs (March 2007), Suppl. 36, 19–38 (англ.)
- R.Y.M. Kangalawe and J.G. Lyimo. Local knowledge and its role in sustainable agriculture in the southern highlands of Tanzania, с. 258, на «Google Books» in Calvin Nhira, Alfred Mapiki, Patrick Rankhumise (eds). Land and Water Management in Southern Africa: Towards Sustainable Agriculture. African Books Collective, 2008, 668 стор. (англ.)
- Матенго у David Lawrence. Tanzania: The Land, Its People and Contemporary Life, с. 112, на «Google Books». New Africa Press, 2009, 230 стор. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mate ngo vamatengo narod grupi bantu v Tanzaniyi Matengo Matengo suah WamatengoKilkistbl 0 3 mln osib 2010 ti ocinka Areal TanzaniyaBlizki do narodi bantuMovakimatengoReligiyahristiyaniTeritoriya chiselnist mova religiyaProzhivayut na uzvishshi Matengo na pivdennij shid i shid vid ozera Nyasa u pivdennij Tanzaniyi administrativno ce rajon Mbinga regionu Ruvuma Stanom na 2009 rik predstavnikiv narodu matengo 271 tisyacha osib Rozmovlyayut movoyu kimatengo chimatengo sho ye nepisemnoyu Sered molodi vse populyarnishoyu staye suahili Za religiyeyu perevazhno hristiyani Z etnichnoyi istoriyiTeritoriya de istorichno prozhivali lyudi matengo she do 1750 roku bula zavojovana zagonami narodu ngoni sho prijshli z rajonu Dezda suchasnoyi Malavi sho zmusilo matengo posunutis dali v girski rajoni navkolo chimalo hto zajnyav lisisti rajoni pivnichnogo shodu rajonu U hodi tisku z boku ngoni matengo virobili sistemu iyerarhichnoyi vladi na choli z verhovnim vozhdem yakomu pidporyadkovuvalis 3 miscevi vozhdi sho lishalas nezminnoyu j diyevoyu protyagom usogo kolonialnogo periodu majzhe do progoloshennya nezalezhnosti Tanganyiki 1961 Tradicijnoyu zh osnovoyu suspilstva matengo bula patronimna obshina kilau Kilau U 1920 h rokah u rajoni Mbinga sinom kolishnogo vozhdya Jogani Hrisostomusom Makita Kayuni Yohani Chrisostomus Makita Kayuni bulo zaprovadzheno viroshuvannya kavi shob umozhliviti splatu podatkiv kolonialnij administraciyi sho z chasom prizvelo do vidnosnogo blagopoluchchya matengo Naprikinci 1960 h u zv yazku zi znachnim zrostannyam naselennya v regioni buv vidchutnij brak zemelnih i produktovih resursiv sho prizvelo do migracijnih procesiv a same do pereselennya bagatoh matengo na shid rajonu i zasnuvannya novih poselen dlya sezonnoyi obrobki zemli Za suchasnosti z 1960 h rokiv lyudi matengo yak i predstavniki inshih nevelikih tanzanijskih etnosiv zaznayut vpliviv suahilizaciyi Klimat i agrokulturaLyudi matengo naselyayut pivdenni nagir ya Tanzaniyi girskij rajon visoti yakogo kolivayutsya mizh 900 i 2 000 metrami nad rivnem morya Dilyanki nizhche za 1 400 m ye perevazhno vidkritimi lisami vidomimi yak miombo z shilnoyu koncentraciyeyu derev Caesalpiniaceae Klimat ye tipovo proholodnim z peresichnoyu richnoyu temperaturoyu 18 C j vidnosno vologim z serednorichnim rivnem opadiv na rivni 1000 mm Tradicijnij sposib obrobki zemli u matengo nosit nazvu ingolo ngolo Ingolo Ngolo Protyagom ostannih 100 rokiv matengo stvorili inovacijnij metod gospodaryuvannya na zemli na krutih pagorbah riyuchi yami na uzvishshyah i krutoshilah z metoyu zapobigti vimivanyu zemli pid chas doshiv a znachit poperediti eroziyu gruntiv i zahistiti plodyuchij shar zemli dlya nastupnih gospodarskih sezoniv Osnovni silskogospodarski kulturi yaki viroshuyut matengo cim sposobom vidomim yak yamkova kultivaciya matengo kukurudza bobovi batat banani kasava matengo nazivayut yiyi kibagu kibagu i kava sho maye tovarne znachennya u menshih kilkostyah takozh ogirki kapusta Taka zemleobrobka pochinayetsya vidrazu pislya doshovogo sezonu u berezni j vklyuchaye shodvorichnu rotaciyu visadzhuvanih kultur Zavdyaki unikalnomu klimatu rajon prozhivannya matengo Mbinga stav odnim z golovnih de viroshuyetsya kava u Tanzaniyi odna z eksportnih kultur krayini U chasi pobudovi planovoyi ekonomiki v Tanzaniyi za virobnictvo kavi v comu rajoni vidpovidav Soyuz kooperaciyi Mbingi Mbinga Cooperation Union sho v 1993 roci u zv yazku z ekonomichnoyu liberalizaciyeyu zbankrutuvav ne vitrimavshi konkurenciyi z fermerami privatnikami Suspilstvo ta kulturaSuspilstvo matengo patrilinijne j poligamne U volodinni simejstva zazvichaj nevelika zemelna dilyanka na pagorbi z prileglim strumkom dlya irigaciyi sho nazivayetsya ntumbo ntumbo Odruzheni zhinki orenduyut ntumbo u svogo svekra i yak pravilo viroshuyut produkciyu dlya vnutrishnogo spozhivannya mayis banani a dlya otrimannya vlasnih pributkiv mozhut trimati hudobu ta svinej Todi yak choloviki zajnyati viklyuchno viroshuvannyam tovarnoyi kavi dlya zabezpechennya simejnogo blagopoluchchya Zbirka kazok matengo Dzhozefa Mbele 1999 Matengo zhivut u odnokimnatnih zhitlah dzhiko jiko yaki pravlyat i za kuhnyu i za yidalnyu i za gostovu Shodenna diyeta v matengo yak u bilshosti narodiv regionu ugali sho ye kruto zvarenoyu kukurudzyanoyu kasheyu yaka prismachena m yasom abo riboyu Muzichni smaki v matengo zminilis pid diyeyu civilizaciyi u gorah tradicijno vlashtovuyutsya tanci zberigayetsya usnij folklor Vidomij predstavnik narodu matengo krim dosyagnen u galuzi suahilijskih studij ye takozh uporyadnikom zapisanih nim vid rodichiv kazok narodu matengo PrimitkiSimons Gary F and Charles D Fennig eds 2018 Ethnologue Languages of the World vid 21 Dallas Texas SIL International Online version arhiv originalu angl Linden Ian 29 bereznya 2010 ngonipeople com Arhiv originalu za 6 veresnya 2018 Procitovano 06 09 2018 Kimambo Isaria N 2008 Contemporary perspectives on African moral economy African Books Collective s 184 186 ISBN 9976 60 465 3 PDF Research Institute for World Languages Osaka University Arhiv originalu pdf za 23 veresnya 2017 Procitovano 06 09 2018 PDF TZ Online Arhiv originalu PDF za 6 lipnya 2016 Procitovano 06 09 2018 Kimambo Isaria N 2008 Contemporary perspectives on African moral economy African Books Collective s 187 188 ISBN 9976 60 465 3 Kurosaki Ryugo Multiple uses of small scale valley bottom land case study of the Matengo in southern Tanzania African Study Monographs March 2007 Suppl 36 19 38 angl R Y M Kangalawe and J G Lyimo Local knowledge and its role in sustainable agriculture in the southern highlands of Tanzania s 258 na Google Books Kato Masahiko July 2001 African Study Monographs africa kyoto u ac jp 22 1 2 Arhiv originalu za 29 kvitnya 2020 Procitovano 17 bereznya 2022 Thomsons Safaris News letter Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2009 Procitovano 07 09 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr df dovidka Hill Stephen Winter 2001 48 4 Project MUSE ISSN 0001 9887 Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 7 veresnya 2018 Matengo Folktales ntz info Arhiv originalu za 6 veresnya 2012 Procitovano 25 zhovtnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr df dovidka Nedijsnij deadurl bot unknown dovidka Dzherela posilannya ta literaturaSimons Gary F and Charles D Fennig eds 2018 Ethnologue Languages of the World vid 21 Dallas Texas SIL International Online version arhiv originalu angl Kurosaki Ryugo Multiple uses of small scale valley bottom land case study of the Matengo in southern Tanzania African Study Monographs March 2007 Suppl 36 19 38 angl R Y M Kangalawe and J G Lyimo Local knowledge and its role in sustainable agriculture in the southern highlands of Tanzania s 258 na Google Books in Calvin Nhira Alfred Mapiki Patrick Rankhumise eds Land and Water Management in Southern Africa Towards Sustainable Agriculture African Books Collective 2008 668 stor ISBN 0 7983 0214 3 angl Matengo u David Lawrence Tanzania The Land Its People and Contemporary Life s 112 na Google Books New Africa Press 2009 230 stor angl