Матамба — африканська держава народу мбунду, утворена у 1631 році. Деякий час перебувала в залежності від королівства Конго. В середині XVII ст. на основі особистої унії об'єдналася з державою Ндонго. Чинила запеклий спротив португальським колонізаторам. 1744 року визнано зверхність королівства Португалія. 1830-х роках остаточно стала частиною Португальської Західної Африки
Матамба | ||||
| ||||
Матамба (позначено сірим кольором) | ||||
Столиця | Мвансабомбе | |||
Мови | кімбунду | |||
Форма правління | монархія | |||
Історія | ||||
- Засновано | 1631 | |||
- Ліквідовано | 1830-ті | |||
|
Історія
Утворено наприкінці XV або на початку XVI ст. Невдовзі опинилося під зверхністю королівства Конго. 1530 року вперше згадано в португальських документах. У 1535 році маніконго Афонсу I згадав Матамбу як один з регіонів, над яким він правив як король. Немає жодної додаткової інформації про ранню історію держави. Матамба мала тісніші стосунки зі своїм південносхідним сусідом Ндонго, яку було утворено також народом мбунду.
У середині XVI століття Матамбою правила невідома королева, яка приймала місіонерів з Конго відправленого маніконго Діоґу I. Вона дозволила їм проповідувати, але немає жодних ознак того, що прийняла християнство.
Прибуття португальських колоністів під керівництвом Паулу Діашем де Новаїшем до Луанди в 1575 році змінило політичну ситуацію, оскільки португальці почали втручатися до справ Ндонго. Загроза португальської перемоги у війні проти Ндонго змусила , нголо Матамаби, втрутитися у цю боротьбу. Він відправив армію на допомогу Ндонго проти португальців, і об'єднані армії змогли перемогти португальські війська в битві при Лукалі в 1590 році.
1618 року почалася нова війна Португалії проти Матамби і Ндонго. Проти них також виступило держава Касандже, що розташовувалося східніше. Коаліція Матамби-Ндонго зазнало поразки. Тисячі підданих Матамби були вбиті, а тисячі інших вивезені в Америку як раби. Наприклад, саме в цей період етнонім «Матамба» з'являється у кадастрах рабів в Іспанській Америці у значній кількості.
1629 році Нзінґа Мбанді, нгола Ндонго, завдала поразки Мвонго, правительки Матамби, яку було повалено, а обидва королівства об'єднані. У 1634—1635 роках відбулася війна з Касандже. 1639 року почалися мирні перемовини з Португалією, які втім не мали успіху.
Після захоплення голландцями Луанди в 1641 році, Нінґа уклала з ними союз. У ці роки вона перенесла свою столицю з Матамби до Каванги, звідки посилила напади на португальців. 1647 року вдалося останнім в битві при Комбі завдати тяжкої поразки, наслідком чого стало звільнення майже усіх загарбаних земель, окрім Масангано. Але у 1648 році португальські війська вигнали голландців з Луанди, а потім змусили також відступити армію Матамби-Ндонго. 1657 року вдалося укласти з Португалією мирну угоду, однією з умов якої став дозвіл місіонерської діяльності в Матамбі.
1663 року після смерті Нзінґи Мбанді почалася запекла боротьба за трон, що тривала до 1680 року. Втім у 1681 року нголо Франсішку I Гутьєреш загинув в битві біля Католе проти коаліції португальців і Касандже. Разом з тим супротивник також поніс чималі втрати й не зміг скористатися успіхом.
Нгола Вероніка I 1683 року уклала нову мирну угоду з португальцями. Водночас змогла зміцнити владу династії Гутьєреш, остаточно поєднавши Матамбу і Ндонго. Але вимушена була також визнати незалежність Касандже. Втім вже у 1689 і 1692—1693 роках вимушена була вести війни проти португальців, що намагалися втрутитися у справи її держави. 1706 року було укладено союз з королівством Конго.
Після смерті Вероніки I 1721 року відбувається послаблення держави. Невдовзі північна область Голо за підтримки португальців здобуває незалежність. Спроби її підкорити виявилися марними. 1744 року відбулося потужне португальське вторгнення до Матамби. Незважаючи на запеклий спротив та низку успіхів, ворог підійшов до столиці Матамби. Тому нголо Анна II вимушена була укласти мирний договір, за яким визнала зверхність Португалії.
1756 року після смерті Анни II почалася нова війна за трон, внаслідок чого держава зазнала суттєвих руйнувань. 1765 року відокремилася Ндонго. Лише 1810 року вдалося знову об'єднати Матамбу і Ндонго.
З 1830-х років починається новий тиск Португалії на Матамбу з метою приєднати її землі до Португальської Анголи.
Територія
Розташовувалася в межах сучасної ангольської провінції Маланже.
Устрій
Державу очолював правитель, який мав титул нголо. держава була поділена на провінції, де переважно панували представники місцевих династії або родичі правителя Матамби. Феодальні відносини, що складались, переплітались з інститутами домашнього рабства.
Економіка
Високого рівня розвитку досягли сільське господарство, ремесла, торгівля. Існували власність верховного правителя на землю, експлуатація податного населення у формі податі.
Джерела
- David Birmingham, Trade and Conquest in Angola: the Mbundu and their Neighbours under the Influence of the Portuguese (Oxford, 1966)
- Graziano Saccardo, Congo e Angola con la storia dell'antica missione dei Cappuccini (3 volumes, Venice, 1982-3)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Matamba afrikanska derzhava narodu mbundu utvorena u 1631 roci Deyakij chas perebuvala v zalezhnosti vid korolivstva Kongo V seredini XVII st na osnovi osobistoyi uniyi ob yednalasya z derzhavoyu Ndongo Chinila zapeklij sprotiv portugalskim kolonizatoram 1744 roku viznano zverhnist korolivstva Portugaliya 1830 h rokah ostatochno stala chastinoyu Portugalskoyi Zahidnoyi AfrikiMatamba1631 1830 tiMatamba istorichni kordoni na kartiMatamba poznacheno sirim kolorom Stolicya MvansabombeMovi kimbunduForma pravlinnya monarhiyaIstoriya Zasnovano 1631 Likvidovano 1830 tiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu MatambaIstoriyaUtvoreno naprikinci XV abo na pochatku XVI st Nevdovzi opinilosya pid zverhnistyu korolivstva Kongo 1530 roku vpershe zgadano v portugalskih dokumentah U 1535 roci manikongo Afonsu I zgadav Matambu yak odin z regioniv nad yakim vin praviv yak korol Nemaye zhodnoyi dodatkovoyi informaciyi pro rannyu istoriyu derzhavi Matamba mala tisnishi stosunki zi svoyim pivdennoshidnim susidom Ndongo yaku bulo utvoreno takozh narodom mbundu U seredini XVI stolittya Matamboyu pravila nevidoma koroleva yaka prijmala misioneriv z Kongo vidpravlenogo manikongo Diogu I Vona dozvolila yim propoviduvati ale nemaye zhodnih oznak togo sho prijnyala hristiyanstvo Pributtya portugalskih kolonistiv pid kerivnictvom Paulu Diashem de Novayishem do Luandi v 1575 roci zminilo politichnu situaciyu oskilki portugalci pochali vtruchatisya do sprav Ndongo Zagroza portugalskoyi peremogi u vijni proti Ndongo zmusila ngolo Matamabi vtrutitisya u cyu borotbu Vin vidpraviv armiyu na dopomogu Ndongo proti portugalciv i ob yednani armiyi zmogli peremogti portugalski vijska v bitvi pri Lukali v 1590 roci 1618 roku pochalasya nova vijna Portugaliyi proti Matambi i Ndongo Proti nih takozh vistupilo derzhava Kasandzhe sho roztashovuvalosya shidnishe Koaliciya Matambi Ndongo zaznalo porazki Tisyachi piddanih Matambi buli vbiti a tisyachi inshih vivezeni v Ameriku yak rabi Napriklad same v cej period etnonim Matamba z yavlyayetsya u kadastrah rabiv v Ispanskij Americi u znachnij kilkosti 1629 roci Nzinga Mbandi ngola Ndongo zavdala porazki Mvongo pravitelki Matambi yaku bulo povaleno a obidva korolivstva ob yednani U 1634 1635 rokah vidbulasya vijna z Kasandzhe 1639 roku pochalisya mirni peremovini z Portugaliyeyu yaki vtim ne mali uspihu Pislya zahoplennya gollandcyami Luandi v 1641 roci Ninga uklala z nimi soyuz U ci roki vona perenesla svoyu stolicyu z Matambi do Kavangi zvidki posilila napadi na portugalciv 1647 roku vdalosya ostannim v bitvi pri Kombi zavdati tyazhkoyi porazki naslidkom chogo stalo zvilnennya majzhe usih zagarbanih zemel okrim Masangano Ale u 1648 roci portugalski vijska vignali gollandciv z Luandi a potim zmusili takozh vidstupiti armiyu Matambi Ndongo 1657 roku vdalosya uklasti z Portugaliyeyu mirnu ugodu odniyeyu z umov yakoyi stav dozvil misionerskoyi diyalnosti v Matambi 1663 roku pislya smerti Nzingi Mbandi pochalasya zapekla borotba za tron sho trivala do 1680 roku Vtim u 1681 roku ngolo Fransishku I Gutyeresh zaginuv v bitvi bilya Katole proti koaliciyi portugalciv i Kasandzhe Razom z tim suprotivnik takozh ponis chimali vtrati j ne zmig skoristatisya uspihom Ngola Veronika I 1683 roku uklala novu mirnu ugodu z portugalcyami Vodnochas zmogla zmicniti vladu dinastiyi Gutyeresh ostatochno poyednavshi Matambu i Ndongo Ale vimushena bula takozh viznati nezalezhnist Kasandzhe Vtim vzhe u 1689 i 1692 1693 rokah vimushena bula vesti vijni proti portugalciv sho namagalisya vtrutitisya u spravi yiyi derzhavi 1706 roku bulo ukladeno soyuz z korolivstvom Kongo Pislya smerti Veroniki I 1721 roku vidbuvayetsya poslablennya derzhavi Nevdovzi pivnichna oblast Golo za pidtrimki portugalciv zdobuvaye nezalezhnist Sprobi yiyi pidkoriti viyavilisya marnimi 1744 roku vidbulosya potuzhne portugalske vtorgnennya do Matambi Nezvazhayuchi na zapeklij sprotiv ta nizku uspihiv vorog pidijshov do stolici Matambi Tomu ngolo Anna II vimushena bula uklasti mirnij dogovir za yakim viznala zverhnist Portugaliyi 1756 roku pislya smerti Anni II pochalasya nova vijna za tron vnaslidok chogo derzhava zaznala suttyevih rujnuvan 1765 roku vidokremilasya Ndongo Lishe 1810 roku vdalosya znovu ob yednati Matambu i Ndongo Z 1830 h rokiv pochinayetsya novij tisk Portugaliyi na Matambu z metoyu priyednati yiyi zemli do Portugalskoyi Angoli TeritoriyaRoztashovuvalasya v mezhah suchasnoyi angolskoyi provinciyi Malanzhe UstrijDerzhavu ocholyuvav pravitel yakij mav titul ngolo derzhava bula podilena na provinciyi de perevazhno panuvali predstavniki miscevih dinastiyi abo rodichi pravitelya Matambi Feodalni vidnosini sho skladalis pereplitalis z institutami domashnogo rabstva EkonomikaVisokogo rivnya rozvitku dosyagli silske gospodarstvo remesla torgivlya Isnuvali vlasnist verhovnogo pravitelya na zemlyu ekspluataciya podatnogo naselennya u formi podati DzherelaDavid Birmingham Trade and Conquest in Angola the Mbundu and their Neighbours under the Influence of the Portuguese Oxford 1966 Graziano Saccardo Congo e Angola con la storia dell antica missione dei Cappuccini 3 volumes Venice 1982 3