Массімо Д'Азельйо | ||||
---|---|---|---|---|
Massimo D'Azeglio | ||||
Ім'я при народженні | італ. Massimo Taparelli | |||
Народився | 24 жовтня 1798[2][…] Турин, Сардинське королівство, Італія[4][5] | |||
Помер | 15 січня 1866[2][…] (67 років) Каннеро-Рив'єра, Провінція Вербано-Кузіо-Оссола, П'ємонт, Італія[5] | |||
Поховання | d | |||
Країна | Королівство Італія Сардинське королівство | |||
Діяльність | письменник, політик | |||
Alma mater | Туринський університет | |||
Мова творів | італійська | |||
Magnum opus | d | |||
Членство | Товариство дилетантів[6] | |||
Партія | d | |||
Батько | d[5] | |||
Родичі | Алессандро Мандзоні | |||
Брати, сестри | d[5] і d[5] | |||
У шлюбі з | d[5] | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Массімо Д'Адзельйо у Вікісховищі | ||||
Ма́ссімо Тапареллі Д'Адзе́льйо (італ. Massimo D'Azeglio; Massimo Taparelli, marchese d'Azeglio; 22 грудня 1798 — 15 січня 1866) — італійський політичний діяч і письменник, один з ідеологів і лідерів правого крила італійського національно-визвольного і об'єднавчого руху. Брав участь у боях проти австрійців (1848); у 1849–1852 роках був прем'єр-міністром і міністром закордонних справ П'ємонту. Обстоював ідею об'єднання Італії «згори» під владою Савойської династії.
Біографія
Массімо Д'Адзельйо народився у родині генерала призначеного послом у Римі. Кар'єру почав у армії офіцером кавалерії. Згодом оселився у Римі, де почав цікавитися малярством, зажив слави як пейзажист. У 1830 році одружився з дочкою відомого італійського поета-романтика Алессандро Мандзоні, засновника сучасної італійської мови. Сам Д'Адзельйо також писав історичні романи де висловлював свій патріотизм та любов до Італії. У 1846 році у своїх працях почав висувати ідеї об'єднання Італії під орудою Савойської королівської династії.
За поглядами Д'Адзельйо був італійським патріотом, помірним монархістом, побожним католиком, однак не брав участь у жодному з повстань у першій половині дев'ятнадцятого століття, спрямованих на об'єднання та незалежність Італії. У 1848 році нарешті приєднався до армії П'ємонту, отримав чин полковника, у битвах проти австрійців був тяжко поранений. 11 травня 1849 року король Віктор Еммануїл II призначив його Головою Ради Міністрів та міністром закордонних справ П'ємонту. Серед своїх перших кроків на чолі уряду, скасував імунітет духівництва через побоювання негативного впливу папського уряду та католицьких консерваторів. У жовтні 1850 року запросив до уряду графа Кавура на посаду міністра сільського господарства і торгівлі. 16 травня 1852 залишив посаду прем'єр-міністра і на його місце призначено Кавура.
Під час другої війні за незалежність Італії Д'Адзельйо був комісаром короля Віктора Еммануїла II в Болонії, представником короля при дворі папи Пія IX, пізніше призначений послом в Лондоні, потім префектом Мілана. За видатні заслуги був призначений сенатором, отримав чин бригадного генерала і радника короля.
У 1865 році відійшов від політичного життя, став куратором у Турині. Після смерті Д'Адзельйо в 1867 році його дочка опублікувала його незакінчену автобіографію.
Праці
Автор кількох історичних романів:
- «Етторе Ф'єрамоска» (1833),
- «Нікколо де-Лапі» (1841) та інших.
Примітки
- Massimo Taparelli d\\' Azeglio
- Massimo Taparelli Azeglio — OUP, 2006. —
- SNAC — 2010.
- Czech National Authority Database
- Maturi W. Dizionario Biografico degli Italiani — 1962. — Vol. 4.
- https://archive.org/details/historyofsociety00cust/
Джерела
- Biografia di Massimo D'Azeglio [ 10 червня 2012 у Wayback Machine.] (італ.)
Це незавершена стаття про італійського письменника. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lib Massimo D AzeljoMassimo D AzeglioIm ya pri narodzhenniital Massimo TaparelliNarodivsya24 zhovtnya 1798 1798 10 24 2 Turin Sardinske korolivstvo Italiya 4 5 Pomer15 sichnya 1866 1866 01 15 2 67 rokiv Kannero Riv yera Provinciya Verbano Kuzio Ossola P yemont Italiya 5 PohovannyadKrayina Korolivstvo Italiya Sardinske korolivstvoDiyalnistpismennik politikAlma materTurinskij universitetMova tvorivitalijskaMagnum opusdChlenstvoTovaristvo diletantiv 6 PartiyadBatkod 5 RodichiAlessandro MandzoniBrati sestrid 5 i d 5 U shlyubi zd 5 Nagorodi Massimo D Adzeljo u Vikishovishi Ma ssimo Taparelli D Adze ljo ital Massimo D Azeglio Massimo Taparelli marchese d Azeglio 22 grudnya 1798 15 sichnya 1866 italijskij politichnij diyach i pismennik odin z ideologiv i lideriv pravogo krila italijskogo nacionalno vizvolnogo i ob yednavchogo ruhu Brav uchast u boyah proti avstrijciv 1848 u 1849 1852 rokah buv prem yer ministrom i ministrom zakordonnih sprav P yemontu Obstoyuvav ideyu ob yednannya Italiyi zgori pid vladoyu Savojskoyi dinastiyi BiografiyaMassimo D Adzeljo narodivsya u rodini generala priznachenogo poslom u Rimi Kar yeru pochav u armiyi oficerom kavaleriyi Zgodom oselivsya u Rimi de pochav cikavitisya malyarstvom zazhiv slavi yak pejzazhist U 1830 roci odruzhivsya z dochkoyu vidomogo italijskogo poeta romantika Alessandro Mandzoni zasnovnika suchasnoyi italijskoyi movi Sam D Adzeljo takozh pisav istorichni romani de vislovlyuvav svij patriotizm ta lyubov do Italiyi U 1846 roci u svoyih pracyah pochav visuvati ideyi ob yednannya Italiyi pid orudoyu Savojskoyi korolivskoyi dinastiyi Za poglyadami D Adzeljo buv italijskim patriotom pomirnim monarhistom pobozhnim katolikom odnak ne brav uchast u zhodnomu z povstan u pershij polovini dev yatnadcyatogo stolittya spryamovanih na ob yednannya ta nezalezhnist Italiyi U 1848 roci nareshti priyednavsya do armiyi P yemontu otrimav chin polkovnika u bitvah proti avstrijciv buv tyazhko poranenij 11 travnya 1849 roku korol Viktor Emmanuyil II priznachiv jogo Golovoyu Radi Ministriv ta ministrom zakordonnih sprav P yemontu Sered svoyih pershih krokiv na choli uryadu skasuvav imunitet duhivnictva cherez poboyuvannya negativnogo vplivu papskogo uryadu ta katolickih konservatoriv U zhovtni 1850 roku zaprosiv do uryadu grafa Kavura na posadu ministra silskogo gospodarstva i torgivli 16 travnya 1852 zalishiv posadu prem yer ministra i na jogo misce priznacheno Kavura Pid chas drugoyi vijni za nezalezhnist Italiyi D Adzeljo buv komisarom korolya Viktora Emmanuyila II v Boloniyi predstavnikom korolya pri dvori papi Piya IX piznishe priznachenij poslom v Londoni potim prefektom Milana Za vidatni zaslugi buv priznachenij senatorom otrimav chin brigadnogo generala i radnika korolya U 1865 roci vidijshov vid politichnogo zhittya stav kuratorom u Turini Pislya smerti D Adzeljo v 1867 roci jogo dochka opublikuvala jogo nezakinchenu avtobiografiyu PraciAvtor kilkoh istorichnih romaniv Ettore F yeramoska 1833 Nikkolo de Lapi 1841 ta inshih PrimitkiMassimo Taparelli d Azeglio d Track Q17299517 Massimo Taparelli Azeglio OUP 2006 ISBN 978 0 19 977378 7 d Track Q217595d Track Q24255573d Track Q1547776 SNAC 2010 d Track Q29861311 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Maturi W Dizionario Biografico degli Italiani 1962 Vol 4 d Track Q1128537 https archive org details historyofsociety00cust DzherelaBiografia di Massimo D Azeglio 10 chervnya 2012 u Wayback Machine ital Ce nezavershena stattya pro italijskogo pismennika Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi