Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Масове вбивство в Політехнічній школі Монреаля (англ. École Polytechnique massacre) — стрілянина в 6 грудня 1989 року, під час якої злочинець розстріляв 14 студенток та поранив 13 інших в ім'я «боротьби з фемінізмом». Розстріл жінок у Монреалі був над'яскравим епізодом феміциду на ґрунті мізогінії мав великий резонанс у канадському суспільстві: він загострив увагу на проблемі насильства проти жінок та призвів до жорсткішого контролю над розповсюдженням вогнепальної зброї в Канаді. У пам'ять про напад у Канаді запроваджено [en] (День білої стрічки).
| Масове вбивство у Політехнічній школі Монреаля | |
 Пам'ятна дошка на будівлі Політехнічної школи | |
| Країна |  Канада |
|---|---|
| Місце розташування | d |
| Дата й час | 6 грудня 1989 |
| Учасник(и) | d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d і d |
| Кількість поранених | 14 |
| Кількість загиблих | 15 |
| Озброєння | Ruger Mini-14 |
| Зображений на | d |
 Масове вбивство у Політехнічній школі Монреаля у Вікісховищі | |
Координати: 45°30′17″ пн. ш. 73°36′46″ зх. д. / 45.504722222249775° пн. ш. 73.61277777780578901° зх. д.
Підґрунтя
З початком «тихої революції» у Квебеку в 1960-х роках жінки почали відігравати значимішу роль у житті суспільства. Велику роль у заохоченні жінок займатися нетрадиційними для них професіями відігравав рух фемінізму. У 1970-х та 1980-х роках багато жінок вступали у технічні виші Канади. Система заохочень для жінок у коледжах та університетах викликала незадоволення в незначної частини чоловіків, які вважали такі заходи дискримінаційними. Саме до цієї категорії незадоволених належав 25-річний , який звинувачував фемінізм і жінок у своїх життєвих негараздах та неможливості потрапити до Політехнічної школи Монреаля.
Перебіг подій
Увечері 6 грудня 1989 року, у передостанній день занять перед різдвяними канікулами, Марк Лепін приніс до Політехнічної школи напівавтоматичну гвинтівку, з якою мав намір розправитися зі студентками, а також передсмертний лист, в якому звинувачував фемінізм та жінок у своїх життєвих негараздах. Стрілянину Лепін почав у коридорі, де загинула перша жертва. Далі він перейшов до аудиторії 303, в якій відвідували заняття студенти: 10 жінок і 48 чоловіків. Наголосивши, що він ненавидить фемінізм, Лепін зробив два постріли в стелю та наказав чоловікам вийти в коридор і почав розстрілювати студенток, які залишилися в аудиторії. Від куль загинуло шість жінок, решта отримали різні ступені поранення, але залишилися в живих.
Розправившись зі студентками в аудиторії 303, Лепін вийшов у коридор і почав полювати за студентами в інших аудиторіях та їдальні, де загинуло ще дві жінки. На третьому поверсі школи Лепін увірвався до аудиторії 311, де 26 студентів здавали усні іспити, і відкрив стрілянину без розбору по всіх, хто ховався між партами. Стрілянина у школі тривала близько 20 хвилин, протягом Лепін застрелив у загальній кількості 14 жінок та поранив 13 інших студентів, серед них також чотирьох чоловіків. Після бійні в школі Марк Лепін покінчив життя самогубством.
Наслідки
Стрілянина в Монреалі стала найбільшим масовим вбивством у Канаді і шокувала багатьох у країні та світі. Органи федеральної й місцевої влади в Канаді оголосили три дні жалоби, був приспущений прапор на будівлі парламенту Канади. Обставини злочину, який скоїв Лепін, та мотиви, які він пояснив у передсмертному листі, викликали жваве обговорення в канадському суспільстві, а саме загострили увагу на проблемі насильства проти жінок. У Монреалі та декількох інших містах Канади були споруджені меморіали жертвам трагедії. Щорічно 6 грудня відзначається Національний день запобігання насильству проти жінок, у багатьох навчальних закладах Канади проходять щорічні конференції та поминальні заходи. Після подій у Монреалі, у 1995 році, був прийнятий новий закон, який ввів жорсткіші правила щодо купівлі та розповсюдження вогнепальної зброї.
Примітки
- . Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 5.1.2012.
- . Архів оригіналу за 9 вересня 2013. Процитовано 5.1.2012.
Див. також
 | Це незавершена стаття про Канаду. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Masove vbivstvo v Politehnichnij shkoli Monrealya angl Ecole Polytechnique massacre strilyanina v 6 grudnya 1989 roku pid chas yakoyi zlochinec rozstrilyav 14 studentok ta poraniv 13 inshih v im ya borotbi z feminizmom Rozstril zhinok u Monreali buv nad yaskravim epizodom femicidu na grunti mizoginiyi mav velikij rezonans u kanadskomu suspilstvi vin zagostriv uvagu na problemi nasilstva proti zhinok ta prizviv do zhorstkishogo kontrolyu nad rozpovsyudzhennyam vognepalnoyi zbroyi v Kanadi U pam yat pro napad u Kanadi zaprovadzheno en Den biloyi strichki Masove vbivstvo u Politehnichnij shkoli Monrealya Pam yatna doshka na budivli Politehnichnoyi shkoli Krayina Kanada Misce roztashuvannyad Data j chas6 grudnya 1989 Uchasnik i d d d d d d d d d d d d d d i d Kilkist poranenih14 Kilkist zagiblih15 OzbroyennyaRuger Mini 14 Zobrazhenij nad Masove vbivstvo u Politehnichnij shkoli Monrealya u Vikishovishi Koordinati 45 30 17 pn sh 73 36 46 zh d 45 504722222249775 pn sh 73 61277777780578901 zh d 45 504722222249775 73 61277777780578901Zovnishnij viglyad osnovnogo korpusu Politehnichnoyi shkoliPidgruntyaZ pochatkom tihoyi revolyuciyi u Kvebeku v 1960 h rokah zhinki pochali vidigravati znachimishu rol u zhitti suspilstva Veliku rol u zaohochenni zhinok zajmatisya netradicijnimi dlya nih profesiyami vidigravav ruh feminizmu U 1970 h ta 1980 h rokah bagato zhinok vstupali u tehnichni vishi Kanadi Sistema zaohochen dlya zhinok u koledzhah ta universitetah viklikala nezadovolennya v neznachnoyi chastini cholovikiv yaki vvazhali taki zahodi diskriminacijnimi Same do ciyeyi kategoriyi nezadovolenih nalezhav 25 richnij yakij zvinuvachuvav feminizm i zhinok u svoyih zhittyevih negarazdah ta nemozhlivosti potrapiti do Politehnichnoyi shkoli Monrealya Perebig podijUvecheri 6 grudnya 1989 roku u peredostannij den zanyat pered rizdvyanimi kanikulami Mark Lepin prinis do Politehnichnoyi shkoli napivavtomatichnu gvintivku z yakoyu mav namir rozpravitisya zi studentkami a takozh peredsmertnij list v yakomu zvinuvachuvav feminizm ta zhinok u svoyih zhittyevih negarazdah Strilyaninu Lepin pochav u koridori de zaginula persha zhertva Dali vin perejshov do auditoriyi 303 v yakij vidviduvali zanyattya studenti 10 zhinok i 48 cholovikiv Nagolosivshi sho vin nenavidit feminizm Lepin zrobiv dva postrili v stelyu ta nakazav cholovikam vijti v koridor i pochav rozstrilyuvati studentok yaki zalishilisya v auditoriyi Vid kul zaginulo shist zhinok reshta otrimali rizni stupeni poranennya ale zalishilisya v zhivih Rozpravivshis zi studentkami v auditoriyi 303 Lepin vijshov u koridor i pochav polyuvati za studentami v inshih auditoriyah ta yidalni de zaginulo she dvi zhinki Na tretomu poversi shkoli Lepin uvirvavsya do auditoriyi 311 de 26 studentiv zdavali usni ispiti i vidkriv strilyaninu bez rozboru po vsih hto hovavsya mizh partami Strilyanina u shkoli trivala blizko 20 hvilin protyagom Lepin zastreliv u zagalnij kilkosti 14 zhinok ta poraniv 13 inshih studentiv sered nih takozh chotiroh cholovikiv Pislya bijni v shkoli Mark Lepin pokinchiv zhittya samogubstvom NaslidkiStrilyanina v Monreali stala najbilshim masovim vbivstvom u Kanadi i shokuvala bagatoh u krayini ta sviti Organi federalnoyi j miscevoyi vladi v Kanadi ogolosili tri dni zhalobi buv prispushenij prapor na budivli parlamentu Kanadi Obstavini zlochinu yakij skoyiv Lepin ta motivi yaki vin poyasniv u peredsmertnomu listi viklikali zhvave obgovorennya v kanadskomu suspilstvi a same zagostrili uvagu na problemi nasilstva proti zhinok U Monreali ta dekilkoh inshih mistah Kanadi buli sporudzheni memoriali zhertvam tragediyi Shorichno 6 grudnya vidznachayetsya Nacionalnij den zapobigannya nasilstvu proti zhinok u bagatoh navchalnih zakladah Kanadi prohodyat shorichni konferenciyi ta pominalni zahodi Pislya podij u Monreali u 1995 roci buv prijnyatij novij zakon yakij vviv zhorstkishi pravila shodo kupivli ta rozpovsyudzhennya vognepalnoyi zbroyi Primitki Arhiv originalu za 11 sichnya 2012 Procitovano 5 1 2012 Arhiv originalu za 9 veresnya 2013 Procitovano 5 1 2012 Div takozhMasova strilyanina v Novij Shotlandiyi Maskulizm Antifeminizm Nasilstvo proti zhinok Femicid Polyuvannya na vidom Spisok feministichnih dat Ce nezavershena stattya pro Kanadu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi