Іва н Іва нович Масле нников 3 16 вересня 1900 19000916 Саратовська губернія Російська імперія 16 квітня 1954 Москва СРС

Іва́н Іва́нович Масле́нников (3 (16) вересня 1900(19000916), , Саратовська губернія, Російська імперія — 16 квітня 1954, Москва, СРСР) — радянський воєначальник, один з керівників органів державної безпеки СРСР, заступник Головнокомандувача радянських військ на Далекому Сході, генерал армії (1944), Герой Радянського Союзу (1945). Кандидат у члени ЦК КПРС у 1939—1954 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 1—2-го скликань.

Масленников Іван Іванович

Народження

3 (16) вересня 1900

, Саратовська губернія, Російська імперія

Смерть

16 квітня 1954 (53 роки)

Москва, СРСР
вогнепальне поранення

Поховання

Ваганьковське кладовище

Країна

СРСР

Приналежність

Радянська армія

Рід військ

прикордонні війська, НКВС

Освіта

Військова академія імені М. В. Фрунзе і Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації

Роки служби

1917—1954

Партія

КПРС

Звання

Генерал армії

Командування

1-й заступник Головнокомандувача радянськими військами на Далекому Сході, Командувач Північно-Кавказького фронту та 3-го Прибалтійського фронту, Командувач 29-ю, 39-ю та 42-ю арміями

Війни / битви

Громадянська війна в Росії
Друга світова війна
Радянсько-японська війна

Нагороди




Медаль «За оборону Ленінграда»	Медаль «За оборону Кавказу»

Масленников Іван Іванович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Масленніков.

Біографія

Ранні роки і початок військової кар'єри

Народився на станції Чаликла нині Озінського району Саратовської області. У 1917 році вступив до лав Червоної гвардії, брав участь в Громадянській війні. Воював проти військ Денікіна і Врангеля.

Командував військами НКВС з 1928 по 1941 роки. Брав участь у знищенні загонів басмачів у Середній Азії. Частини під його командуванням знищили загони Утан-Бека (1929), Ібрагім-Бека (1931), Ахмет-Бека і Дурди-Мурта (1933). Також був причетний до проведення масових репресій наприкінці 1930-х років, зокрема до розстрілу польських громадян і військовополонених у Катині.

Друга світова війна

У червні 1941 року був призначений на посаду командира оперативної групи Західного фронту, в липні 1941 року — на посаду командувача 29-ю армією, а в грудні 1941 — на посаду командувача 39-ю армією. Під час Ржевско-Вяземської операції 39-та армія під командуванням Масленникова прорвала оборону противника і, розвиваючи наступ на місто Сичовка, забезпечила введення в прорив . У липні 1942 року 39-та армія потрапила в оточення під Холм-Жирковським і майже повністю загинула. Масленников отримав поранення і був вивезений з оточення.

8 серпня 1942 року був призначений на посаду командувача Північною групою військ Закавказького фронту, 24 січня 1943 року — на посаду командувача Північно-Кавказького фронту. Брав участь у проведенні Моздок-Малгобекської і Нальчицько-Орджонікідзевської оборонних операцій, в результаті яких була зірвана спроба прориву німецьких військ у Південний Кавказ і до нафтових районів Грозного і Баку.

У грудні 1943 року генерал-полковник Іван Масленников командував 8-ю гвардійською армією, а з грудня 1943 — 42-ю армією на Ленінградському фронті. 42-га армія під командуванням Масленникова відзначилася в ході Ленінградсько-Новгородської операції. Під час Красносільсько-Ропшинської операції 42-га армія спільно з військами 2-ї ударної армії прорвала оборону противника південніше Пулковських висот, завершила оточення і знищення Красносільсько-Ропшинського угруповання німецьких військ.

З 21 квітня по 16 жовтня 1944 року — командувач 3-м Прибалтійським фронтом. Війська фронту під командуванням Масленникова успішно брали участь в Псковсько-Островській, Тартуській та Ризькій операціях, звільняючи Прибалтику від німецьких загарбників.

У серпні 1945 року був призначений на посаду заступника Головнокомандувача радянських військ на Далекому Сході. Разом з Маршалом О. М. Василевським брав безпосередню участь у розробці плану операції розгрому Японії. Володіючи великим військовим досвідом і організаторськими здібностями, генерал Масленников вніс ряд цінних пропозицій до плану розгрому Квантунської армії. Під час бойових дій Масленников знаходився на вирішальних напрямках, надаючи допомогу командуванню фронтів і армій.

8 вересня 1945 року за особисту мужність і вміле керівництво фронтами в період Радянсько-японської війни, генералу армії Івану Івановичу Масленнікову присвоєно звання Герой Радянського Союзу.

Післявоєнний період

У жовтні 1945 року І. І. Масленников був призначений на посаду командувача Бакинським, а в травні 1946 року — Закавказьким військовим округом. З 1947 по 1948 роки проходив навчання на Вищих академічних курсах при Військовій академії Генерального штабу.

10 червня 1948 року був призначений на посаду заступника міністра внутрішніх справ СРСР. 5 січня 1952 був призначений на посаду члена колегії МВС СРСР. 12 березня 1953 року був призначений на посаду заступника міністра внутрішніх справ СРСР. З 29 липня по 1 серпня 1953 брав участь у переговорах, а потім у придушенні Воркутинського повстання.

Генерал армії І. І. Масленников застрелився 16 квітня 1954 року в Москві. Похований на Ваганьковському кладовищі.

Нагороди

Посилання

Масленников Іван Іванович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
Иван Иванович Масленников [ 26 березня 2010 у Wayback Machine.]
Масленников Иван Иванович [ 23 лютого 2009 у Wayback Machine.]