Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Марі я Гаври лівна Са віна рос Мария Гавриловна Савина дівоче Подраменцова 30 березня 11 квітня 1854 Кам янець Подільськ

Марія Савіна

Марія Савіна

Марі́я Гаври́лівна Са́віна (рос. Мария Гавриловна Савина, дівоче — Подраменцова; 30 березня (11 квітня) 1854, Кам'янець-Подільський — 8 вересня (21 вересня) 1915, Петроград, нині — Санкт-Петербург) — російська актриса.

Савіна Марія Гаврилівна
image
Народилася30 березня (11 квітня) 1854
Кам'янець-Подільськ, Російська імперія
Померла8 (21) вересня 1915 (61 рік)
Петроград, Російська імперія[2]
Громадянствоimage Російська імперія
Діяльністьакторка
ЗакладАлександринський театр
Нагороди та премії

d

image Савіна Марія Гаврилівна у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Савіна.

Біографічні дані

Народилася в родині чиновника 12-го класу, скромного викладача чистописання та малювання Кам'янець-Подільської чоловічої гімназії Гаврила Подраменцова. Невідомо, як склалася б її доля, якби не пристрасне захоплення батька театром. Пробувала свої сили на сцені й Маріїна мама — Марія Петрівна. Недарма, спогади Марії про Кам'янець-Подільський чисто театральні: собача комедія, яку зображав дресований пудель в актовій залі гімназії; участь у благодійному спектаклі, який улаштували Маріїні батьки.

Пропрацювавши вісім років (1851—1859) викладачем гімназії, Гаврило Миколайович, підігрітий успіхами в любительських спектаклях, зважився на рішучий крок — покинути забезпечене місце з державною квартирою заради примарної акторської кар'єри. Він підібрав собі й відповідне сценічне ім'я — Гаврило Стремлянов. 1860 року родина Подраменцових назавжди покидає Кам'янець-Подільський й переїжджає до Одеси. А в гімназії місце викладача чистописання й малювання з 1859 року замість Гаврила Подраменцова обіймає український художник Іван Васьков.

Уже семирічною Марія бере участь у спектаклях. А 3 червня 1864 року в Одесі для 10-літньої актриси, що виступає під сценічним іменем Марія Стремлянова, навіть влаштували бенефіс. У серпні 1869 року у Мінську 15-літня Марія здобула перший ангажемент і стала професійною актрисою. Наступного року Марія виходить заміж за актора Миколу Славича й, узявши його сценічний псевдонім, назавжди стає на сцені Марією Савіною.

Шлюб був випадковий: безглуздість і непотрібність його стала зрозумілою уже на третій день. Чоловік пиячив, з приятелями пропадав у клубі, з'являвся додому лише під ранок, п'яний, усе програвши. Невдалим був й другий шлюб (1882) з Микитою Всеволожським. З гіркотою казала Марія Гаврилівна, що вона вдова при двох живих чоловіках. І лише 1910 року, вийшовши заміж утретє, актриса вперше відчула надійне чоловіче плече свого супутника — Анатолія Молчанова.

В Александринському театрі

Поворотним днем в акторському житті Марії Савіної стало 9 квітня 1874 року, коли 20-літня провінційна актриса з великим успіхом дебютувала на сцені Александринського театру у Санкт-Петербурзі (нині — Російський академічний театр драми імені Олександра Пушкіна). Посівши центральне місце в петербурзькій трупі, Савіна потім усе життя в безперервній боротьбі доводила своє право на прем'єрство.

41-й сезон Савіна провела як прима на сцені Александринського театру. Разом із Марією Єрмоловою, Гликерією Федотовою, , Вірою Коміссаржевською у другій половині ХІХ — на початку XX століть входила до п'ятірки найкращих російських актрис.

Чверть віку (1887—1911) Савіна щороку відправлялася в гастрольні поїздки по провінції.

1899 року Марії Гаврилівні надали почесне звання — заслужена артистка імператорських театрів. Досконало володіла мистецтвом стислої, вичерпної характеристики персонажів. Грі властиві простота, психологічна тонкість і вишуканість.

Ролі

Вшанування

У 1946-1991 роках у Львові була вулиця Марії Савіної (нині — вулиця Якова Остряниці).

Примітки

  1. П. В. Савина, Марья Гавриловна // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1900. — Т. XXVIIIа. — С. 31–32.
    d:Track:Q656d:Track:Q24498654d:Track:Q19908137d:Track:Q18634144d:Track:Q23892962d:Track:Q602358
  2. Савина Мария Гавриловна // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135

Література

  • Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1983. — Т. 9 : Поплужне — Салуїн. — 558, [2] с., [24] арк. іл. : іл., табл., портр., карти + 1 арк с. — С. 541.
  • Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — 848 с. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.] — С. 509.
  • Іванов А. Наша землячка в репертуарі письменника // Прапор Жовтня. — 1968. — 17 серпня. — С. 4.
  • Козлова Н. М. Г. Савіна: Наші славетні // Прапор Жовтня. — 1972. — 24 березня. — С. 4.
  • Лебедєва О. В. Вона народилась на Поділлі // Духовні витоки Поділля: Творці історії краю: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (9—11 вересня 1994 р., м. Кам'янець-Подільський). — Хмельницький: Поділля, 1994. — С. 112—114.
  • Савін Ю. Сцена — її життя // Прапор Жовтня. — 1989. — 9 вересня. — С. 6.
  • Завальнюк О. М., Комарніцький О. Б. Минуле і сучасне Кам'янця-Подільського. — Випуск 1. — Кам'янець-Подільський, 2003. — С. 74—79.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mari ya Gavri livna Sa vina ros Mariya Gavrilovna Savina divoche Podramencova 30 bereznya 11 kvitnya 1854 Kam yanec Podilskij 8 veresnya 21 veresnya 1915 Petrograd nini Sankt Peterburg rosijska aktrisa Savina Mariya GavrilivnaNarodilasya30 bereznya 11 kvitnya 1854 Kam yanec Podilsk Rosijska imperiyaPomerla8 21 veresnya 1915 61 rik Petrograd Rosijska imperiya 2 Gromadyanstvo Rosijska imperiyaDiyalnistaktorkaZakladAleksandrinskij teatrNagorodi ta premiyid Savina Mariya Gavrilivna u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Savina Biografichni daniNarodilasya v rodini chinovnika 12 go klasu skromnogo vikladacha chistopisannya ta malyuvannya Kam yanec Podilskoyi cholovichoyi gimnaziyi Gavrila Podramencova Nevidomo yak sklalasya b yiyi dolya yakbi ne pristrasne zahoplennya batka teatrom Probuvala svoyi sili na sceni j Mariyina mama Mariya Petrivna Nedarma spogadi Mariyi pro Kam yanec Podilskij chisto teatralni sobacha komediya yaku zobrazhav dresovanij pudel v aktovij zali gimnaziyi uchast u blagodijnomu spektakli yakij ulashtuvali Mariyini batki Propracyuvavshi visim rokiv 1851 1859 vikladachem gimnaziyi Gavrilo Mikolajovich pidigritij uspihami v lyubitelskih spektaklyah zvazhivsya na rishuchij krok pokinuti zabezpechene misce z derzhavnoyu kvartiroyu zaradi primarnoyi aktorskoyi kar yeri Vin pidibrav sobi j vidpovidne scenichne im ya Gavrilo Stremlyanov 1860 roku rodina Podramencovih nazavzhdi pokidaye Kam yanec Podilskij j pereyizhdzhaye do Odesi A v gimnaziyi misce vikladacha chistopisannya j malyuvannya z 1859 roku zamist Gavrila Podramencova obijmaye ukrayinskij hudozhnik Ivan Vaskov Uzhe semirichnoyu Mariya bere uchast u spektaklyah A 3 chervnya 1864 roku v Odesi dlya 10 litnoyi aktrisi sho vistupaye pid scenichnim imenem Mariya Stremlyanova navit vlashtuvali benefis U serpni 1869 roku u Minsku 15 litnya Mariya zdobula pershij angazhement i stala profesijnoyu aktrisoyu Nastupnogo roku Mariya vihodit zamizh za aktora Mikolu Slavicha j uzyavshi jogo scenichnij psevdonim nazavzhdi staye na sceni Mariyeyu Savinoyu Shlyub buv vipadkovij bezgluzdist i nepotribnist jogo stala zrozumiloyu uzhe na tretij den Cholovik piyachiv z priyatelyami propadav u klubi z yavlyavsya dodomu lishe pid ranok p yanij use progravshi Nevdalim buv j drugij shlyub 1882 z Mikitoyu Vsevolozhskim Z girkotoyu kazala Mariya Gavrilivna sho vona vdova pri dvoh zhivih cholovikah I lishe 1910 roku vijshovshi zamizh utretye aktrisa vpershe vidchula nadijne choloviche pleche svogo suputnika Anatoliya Molchanova V Aleksandrinskomu teatriPovorotnim dnem v aktorskomu zhitti Mariyi Savinoyi stalo 9 kvitnya 1874 roku koli 20 litnya provincijna aktrisa z velikim uspihom debyutuvala na sceni Aleksandrinskogo teatru u Sankt Peterburzi nini Rosijskij akademichnij teatr drami imeni Oleksandra Pushkina Posivshi centralne misce v peterburzkij trupi Savina potim use zhittya v bezperervnij borotbi dovodila svoye pravo na prem yerstvo 41 j sezon Savina provela yak prima na sceni Aleksandrinskogo teatru Razom iz Mariyeyu Yermolovoyu Glikeriyeyu Fedotovoyu Viroyu Komissarzhevskoyu u drugij polovini HIH na pochatku XX stolit vhodila do p yatirki najkrashih rosijskih aktris Chvert viku 1887 1911 Savina shoroku vidpravlyalasya v gastrolni poyizdki po provinciyi 1899 roku Mariyi Gavrilivni nadali pochesne zvannya zasluzhena artistka imperatorskih teatriv Doskonalo volodila mistectvom stisloyi vicherpnoyi harakteristiki personazhiv Gri vlastivi prostota psihologichna tonkist i vishukanist RoliVirochka Misyac na seli Ivana Turgenyeva Yuliya Tugina Ostannya zhertva Oleksandra Ostrovskogo Akulina Vlada temryavi Lva Tolstogo VshanuvannyaU 1946 1991 rokah u Lvovi bula vulicya Mariyi Savinoyi nini vulicya Yakova Ostryanici PrimitkiP V Savina Marya Gavrilovna Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1900 T XXVIIIa S 31 32 d Track Q656d Track Q24498654d Track Q19908137d Track Q18634144d Track Q23892962d Track Q602358 Savina Mariya Gavrilovna Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1983 T 9 Popluzhne Saluyin 558 2 s 24 ark il il tabl portr karti 1 ark s S 541 Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik uporyad M G Labinskij V S Murza za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 848 s ISBN 5 88500 042 5 Arhivovano z pershodzherela 12 veresnya 2022 S 509 Ivanov A Nasha zemlyachka v repertuari pismennika Prapor Zhovtnya 1968 17 serpnya S 4 Kozlova N M G Savina Nashi slavetni Prapor Zhovtnya 1972 24 bereznya S 4 Lebedyeva O V Vona narodilas na Podilli Duhovni vitoki Podillya Tvorci istoriyi krayu Materiali mizhnarodnoyi naukovo praktichnoyi konferenciyi 9 11 veresnya 1994 r m Kam yanec Podilskij Hmelnickij Podillya 1994 S 112 114 Savin Yu Scena yiyi zhittya Prapor Zhovtnya 1989 9 veresnya S 6 Zavalnyuk O M Komarnickij O B Minule i suchasne Kam yancya Podilskogo Vipusk 1 Kam yanec Podilskij 2003 S 74 79 PosilannyaSavina Mariya Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1964 T 7 kn XIII Literi Riz Se S 1657 1000 ekz

Дата публікації:
Топ