Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Марі я Ма єрова уроджена Марія Бартошова чеськ Marie Majerová нар 1 лютого 1882 18820201 Увалі поблизу Праги пом 16 січн

Марія Маєрова

Марія Маєрова

Марі́я Ма́єрова (уроджена Марія Бартошова) (чеськ. Marie Majerová, нар. 1 лютого 1882(18820201), Увалі, поблизу Праги, — пом. 16 січня 1967, Прага) — чеська письменниця, журналістка, громадська діячка. Народний художник (діяч мистецтв) Чехословаччини (1947). Лауреат Державної премії імені К. Готвальда (1955).

Марія Маєрова
чеськ. Marie Majerová
image
Ім'я при народженнічеськ. Marie Bartošová[1]
ПсевдоRudolf Novotný[1] і Karel Zeman[1]
Народилася1 лютого 1882(1882-02-01)[5][2][…]
d[5][6][…]
Померла16 січня 1967(1967-01-16)[2][3][…] (84 роки)
Прага, Чехословаччина[3][1][…]
ПохованняОльшанський цвинтар[8]
Країнаimage Чехословаччина
image Долитавщина
Діяльністьписьменниця, журналістка, письменниця наукової фантастики, перекладачка, поетеса, політична діячка, редакторка, сценаристка
Знання мовросійська, німецька, французька і чеська[2]
Magnum opusQ41318290? і d
ПартіяКомуністична партія Чехословаччини і Чеська соціал-демократична партія
Родичіd
У шлюбі зd і d
Автографimage
Нагороди
IMDbID 0538083

Одна з основоположників чеської літератури соціалістичного реалізму.

Життєпис

Рано втратила батька, виховувалася в родині профспілкового активіста в місті Кладно. З молодості пов'язана з робочим рухом. Працювала покоївкою в Будапешті, потім друкаркою в Празі й навчалася у вечірній школі. У 1904 вийшла заміж за журналіста Йозефа Стівіна і з ним переїхала до Відня, де вони стали працювати в соціал-демократичній газеті «Dělnické listy». З 1904 по 1906 — жила у Відні й там стала учасником робітничого руху. У 1906—1907 — слухала лекції в Сорбонні, потім повернулася на батьківщину.

Стала анархісткою. В 1908 році вступила до Соціал-демократичної партії. Після поділу соціал-демократичної партії в 1921 році стала однією із засновників КПЧ — Комуністичної партії Чехословаччини (Komunistická strana Československa — Czechosłowacka Partia Komunistyczna).

Входила до групи С. К. Неймана (1875—1947), одного із засновників КПЧ і творця пролетарської поезії Чехословаччини.

До 1928 працювала редактором друкованого органу КПЧ — комуністичної газети «Rudé právo». Співпрацювала з рядом чехословацьких газет і журналів («Ženské list», «Právo lidu», «Dělnický listý», «Čin»).

У 1929 році була виключена з КПЧ разом з рядом інших письменників-комуністів (Іван Ольбрахт, Владислав Ванчура, Ярослав Сейферт, Станіслав Костка Нейман, Гелена Малірова, Йозеф Гора) за «Маніфест семи» з критикою Готвальда, звинувачена в «ліквідаторському виступі семи письменників проти обраного на 5 з'їзді нового партійного керівництва і нової лінії КПЧ». У тому ж році тимчасово покинула країну.

За часу німецької окупації не могла публікуватися. Перебувала під наглядом поліції. Після війни повернулася до літературної роботи й журналістики.

Творчість

Літературну діяльність розпочала в 1904. Авторка романів, збірок повістей та оповідань, книг нарисів, прози для дітей.

Основна тема творів — історія робочого і революційного руху в Чехії. Багато романів та оповідань присвячені проблемі звільнення жінки від сімейних, побутових та моральних догм і традицій буржуазного суспільства (роман «Невинність», 1907, оповідання «Страстоцвіти», 1920 і ін.). У романі «Найпрекрасніший світ» (перек. на російську 1929 р.) показаний образ жінки-соціалістки, яка бере участь в робітничому русі.

Маєрова — одна з кращих есеїсток Чехословаччини. Крім романів та оповідань, М. Маєрова написала ряд нарисів, зібраних в книгах: «Словаччиною», «Америка», «На другий день революції» і ін.

Бібліографія

Соціально-психологічна проза

  • «Невинність» (1907) (екранізований в 1937 режисером О. Вавра),
  • «Дочки землі» (1918),
  • «З полів і гір» (1919),
  • «Мученики» (1921),
  • «Кращий зі світів» (1923),
  • «Сирена» (1935),
  • «Шахтарська балада» (1938)
  • «Разом заради життя»

Книги для дітей

  • Bruno, čili dobrodružství německého hocha na české vesnici) 1930),
  • Robinsonka (1940),
  • Zlatý pramen,
  • Zázračná hodinka,
  • Rudá vlčata,
  • Čarovný svět,
  • Veselá kniha zvířátek,
  • Nespokojený králíček.

Репортажі та нариси

  • Dojmy z Ameriky (1920),
  • Africké vteřiny-život obyvatel Tuniska, Alžírska a Maroka / Maghrebu pod jhem francouzských kolonizátorů,
  • Vítězný pochod-dojmy a okouzlení z návštěv SSSR od r. 1924
  • Zpívající Čína

Роман Маєрової «Сирена», що оповідає про боротьбу гірників за свої права, був екранізований режисером Карелом Стекли й в 1947 році успішно демонструвався на 8-му Венеційському міжнародному кінофестивалі, отримавши Великий міжнародний приз Венеції.

Примітки

  1. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. Майерова Мария // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  4. Берлінська академія мистецтв — 1696.
    d:Track:Q414110
  5. Deutsche Nationalbibliothek Record #119016958 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  6. Blumesberger S. Handbuch der österreichischen Kinder- und Jugendbuchautorinnen — 2014. — Vol. 2. — S. 721–722. —
    d:Track:Q70451657d:Track:Q100328124
  7. The Fine Art Archive — 2003.
    d:Track:Q10855166
  8. BillionGraves — 2011.
    d:Track:Q37774202

Література

  • Літературна енциклопедія. — У 11 т .; М .: видавництво Радянська енциклопедія, Художня література. За редакцією В. М. Фриче, А. В. Луначарського. 1929—1939.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mari ya Ma yerova urodzhena Mariya Bartoshova chesk Marie Majerova nar 1 lyutogo 1882 18820201 Uvali poblizu Pragi pom 16 sichnya 1967 Praga cheska pismennicya zhurnalistka gromadska diyachka Narodnij hudozhnik diyach mistectv Chehoslovachchini 1947 Laureat Derzhavnoyi premiyi imeni K Gotvalda 1955 Mariya Mayerovachesk Marie MajerovaIm ya pri narodzhennichesk Marie Bartosova 1 PsevdoRudolf Novotny 1 i Karel Zeman 1 Narodilasya1 lyutogo 1882 1882 02 01 5 2 d 5 6 Pomerla16 sichnya 1967 1967 01 16 2 3 84 roki Praga Chehoslovachchina 3 1 PohovannyaOlshanskij cvintar 8 Krayina Chehoslovachchina DolitavshinaDiyalnistpismennicya zhurnalistka pismennicya naukovoyi fantastiki perekladachka poetesa politichna diyachka redaktorka scenaristkaZnannya movrosijska nimecka francuzka i cheska 2 Magnum opusQ41318290 i dPartiyaKomunistichna partiya Chehoslovachchini i Cheska social demokratichna partiyaRodichidU shlyubi zd i dAvtografNagorodid 2 veresnya 1947 d 1922 1932 d 10 sichnya 1947 IMDbID 0538083 Mediafajli u Vikishovishi Odna z osnovopolozhnikiv cheskoyi literaturi socialistichnogo realizmu ZhittyepisRano vtratila batka vihovuvalasya v rodini profspilkovogo aktivista v misti Kladno Z molodosti pov yazana z robochim ruhom Pracyuvala pokoyivkoyu v Budapeshti potim drukarkoyu v Prazi j navchalasya u vechirnij shkoli U 1904 vijshla zamizh za zhurnalista Jozefa Stivina i z nim pereyihala do Vidnya de voni stali pracyuvati v social demokratichnij gazeti Delnicke listy Z 1904 po 1906 zhila u Vidni j tam stala uchasnikom robitnichogo ruhu U 1906 1907 sluhala lekciyi v Sorbonni potim povernulasya na batkivshinu Stala anarhistkoyu V 1908 roci vstupila do Social demokratichnoyi partiyi Pislya podilu social demokratichnoyi partiyi v 1921 roci stala odniyeyu iz zasnovnikiv KPCh Komunistichnoyi partiyi Chehoslovachchini Komunisticka strana Ceskoslovenska Czechoslowacka Partia Komunistyczna Vhodila do grupi S K Nejmana 1875 1947 odnogo iz zasnovnikiv KPCh i tvorcya proletarskoyi poeziyi Chehoslovachchini Do 1928 pracyuvala redaktorom drukovanogo organu KPCh komunistichnoyi gazeti Rude pravo Spivpracyuvala z ryadom chehoslovackih gazet i zhurnaliv Zenske list Pravo lidu Delnicky listy Cin U 1929 roci bula viklyuchena z KPCh razom z ryadom inshih pismennikiv komunistiv Ivan Olbraht Vladislav Vanchura Yaroslav Sejfert Stanislav Kostka Nejman Gelena Malirova Jozef Gora za Manifest semi z kritikoyu Gotvalda zvinuvachena v likvidatorskomu vistupi semi pismennikiv proti obranogo na 5 z yizdi novogo partijnogo kerivnictva i novoyi liniyi KPCh U tomu zh roci timchasovo pokinula krayinu Za chasu nimeckoyi okupaciyi ne mogla publikuvatisya Perebuvala pid naglyadom policiyi Pislya vijni povernulasya do literaturnoyi roboti j zhurnalistiki TvorchistLiteraturnu diyalnist rozpochala v 1904 Avtorka romaniv zbirok povistej ta opovidan knig narisiv prozi dlya ditej Osnovna tema tvoriv istoriya robochogo i revolyucijnogo ruhu v Chehiyi Bagato romaniv ta opovidan prisvyacheni problemi zvilnennya zhinki vid simejnih pobutovih ta moralnih dogm i tradicij burzhuaznogo suspilstva roman Nevinnist 1907 opovidannya Strastocviti 1920 i in U romani Najprekrasnishij svit perek na rosijsku 1929 r pokazanij obraz zhinki socialistki yaka bere uchast v robitnichomu rusi Mayerova odna z krashih eseyistok Chehoslovachchini Krim romaniv ta opovidan M Mayerova napisala ryad narisiv zibranih v knigah Slovachchinoyu Amerika Na drugij den revolyuciyi i in Bibliografiya Socialno psihologichna proza Nevinnist 1907 ekranizovanij v 1937 rezhiserom O Vavra Dochki zemli 1918 Z poliv i gir 1919 Mucheniki 1921 Krashij zi svitiv 1923 Sirena 1935 Shahtarska balada 1938 Razom zaradi zhittya Knigi dlya ditej Bruno cili dobrodruzstvi nemeckeho hocha na ceske vesnici 1930 Robinsonka 1940 Zlaty pramen Zazracna hodinka Ruda vlcata Carovny svet Vesela kniha zviratek Nespokojeny kralicek Reportazhi ta narisi Dojmy z Ameriky 1920 Africke vteriny zivot obyvatel Tuniska Alzirska a Maroka Maghrebu pod jhem francouzskych kolonizatoru Vitezny pochod dojmy a okouzleni z navstev SSSR od r 1924 Zpivajici Cina Roman Mayerovoyi Sirena sho opovidaye pro borotbu girnikiv za svoyi prava buv ekranizovanij rezhiserom Karelom Stekli j v 1947 roci uspishno demonstruvavsya na 8 mu Venecijskomu mizhnarodnomu kinofestivali otrimavshi Velikij mizhnarodnij priz Veneciyi PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Majerova Mariya Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Berlinska akademiya mistectv 1696 d Track Q414110 Deutsche Nationalbibliothek Record 119016958 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Blumesberger S Handbuch der osterreichischen Kinder und Jugendbuchautorinnen 2014 Vol 2 S 721 722 ISBN 978 3 205 78552 1 d Track Q70451657d Track Q100328124 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 BillionGraves 2011 d Track Q37774202LiteraturaLiteraturna enciklopediya U 11 t M vidavnictvo Radyanska enciklopediya Hudozhnya literatura Za redakciyeyu V M Friche A V Lunacharskogo 1929 1939

Дата публікації:
Топ