Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Маріо Лузі італ Mario Luzi 20 жовтня 1914 Сесто Фіорентіно 28 лютого 2005 Флоренція італійський поет та есеїст Лузі вивч

Маріо Лузі

Маріо Лузі

Маріо Лузі (італ. Mario Luzi; 20 жовтня 1914, Сесто Фіорентіно — 28 лютого 2005, Флоренція) — італійський поет та есеїст. Лузі вивчав французьку літературу і працював спочатку вчителем середньої школи, а з 1955 року — професором романської літератури та .

Маріо Лузі
італ. Mario Luzi
image
Народився20 жовтня 1914(1914-10-20)[1][2][…]
d, Флоренція, Королівство Італія або Сесто-Фьорентіно, Провінція Флоренція, Тоскана, Італія[4][4]
Помер28 лютого 2005(2005-02-28)[1][2][…] (90 років)
Флоренція, Італія[4]
Країнаimage Італія
image Королівство Італія
Діяльністьпоет, письменник, політик, драматург
Alma materФлорентійський університет
ЗакладФлорентійський університет
ЧленствоАкадемія делла Круска і d
Конфесіякатолицька церква
Нагороди
image Маріо Лузі у Вікісховищі
image  Висловлювання у Вікіцитатах

Біографія

У студентські роки Лузі зайшов до кола герметистів, найвідомішими представниками якого були Еудженіо Монтале, Джузеппе Унгаретті та Сальваторе Квазімодо. Серед флорентійських інтелектуалів герметизм був аж ніяк не точкою зору меншості, а панівною літературною позицією спільноти, яка в той час ізолювала себе. Стилістично і тематично вони прагнули дистанціюватися від пропаганди фашистів. У своєрідному внутрішньому вигнанні вони мали ставити питання людського життя і давати на них відповіді, вільні від політичної кон'юнктури. Вони шукали таємницю життя — «verità del mondo». Мові диктатури, наприклад, футуризму, яка прославляла насильство і мотив технічної швидкості, герметизм протиставляв поверхнево темну і закриту — тобто герметичну — мову. Маріо Лузі мало спілкувався з Еудженіо Монтале, який жив у Флоренції з 1927 по 1938 рік, але підтримував інтенсивний обмін з , , та . У 1935 році він опублікував свою першу збірку віршів «La barca» (укр. човен). На відміну від своїх більш секуляризованих товаришів, Маріо Лузі опинився у стані, який він описував як болісний внутрішній конфлікт з католицизмом, від якого він відмежувався, але який продовжував мати вирішальний вплив на його мислення та творчість. Він закінчив навчання у 1936 році, захистивши дисертацію про Франсуа Моріака, головного представника католицького Ренуво, який був близький йому ідеологічно. Цю інтелектуальну позицію Лузі зберігав до кінця свого життя.

Визнання

Дузі є лауреатом міжнародної премії з поезії «Габріеле д'Аннунціо». У 1987 році був нагороджений премією Антоніо Фельтрінеллі. У 2004 році президент Італії Карло Азегліо Чампі призначив Лузі довічним сенатором.

Твори

  • La barca (1935)
  • Avvento notturno (1940)
  • Biografia a Ebe (1942)
  • Un brindisi (1946)
  • Quaderno gotico (1947)
  • Primizie del deserto (1952)
  • Onore del vero (1957)
  • Il giusto della vita (1960)
  • Nel magma (1963; new edition, 1966)
  • Dal fondo delle campagne (1965)
  • Su fondamenti invisibili (1971)
  • Al fuoco della controversia (1978)
  • Semiserie (1979)
  • Reportage, un poemetto seguito dal Taccuino di viaggio in Cina (1980)
  • Per il battesimo dei nostri frammenti (1985)
  • La cordigliera delle Ande e altri versi tradotti (1983)
  • Frasi e incisi di un canto salutare (1990)
  • Viaggio terrestre e celeste di Simone Martini (1994)
  • Il fiore del dolore (2003)
  • L'avventura della dualità (2003)

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Archivio Storico Ricordi — 1808.
    d:Track:Q3621644

Посилання

Маріо Лузі
у сестринських Вікіпроєктах
image Цитати у Вікіцитатах?
image Файли у Вікісховищі?

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mario Luzi ital Mario Luzi 20 zhovtnya 1914 Sesto Fiorentino 28 lyutogo 2005 Florenciya italijskij poet ta eseyist Luzi vivchav francuzku literaturu i pracyuvav spochatku vchitelem serednoyi shkoli a z 1955 roku profesorom romanskoyi literaturi ta Mario Luziital Mario LuziNarodivsya20 zhovtnya 1914 1914 10 20 1 2 d Florenciya Korolivstvo Italiya abo Sesto Forentino Provinciya Florenciya Toskana Italiya 4 4 Pomer28 lyutogo 2005 2005 02 28 1 2 90 rokiv Florenciya Italiya 4 Krayina Italiya Korolivstvo ItaliyaDiyalnistpoet pismennik politik dramaturgAlma materFlorentijskij universitetZakladFlorentijskij universitetChlenstvoAkademiya della Kruska i dKonfesiyakatolicka cerkvaNagorodipremiya Viaredzho Premiya Antonio Feltrinelli d 1995 d 1984 Mario Luzi u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahBiografiyaU studentski roki Luzi zajshov do kola germetistiv najvidomishimi predstavnikami yakogo buli Eudzhenio Montale Dzhuzeppe Ungaretti ta Salvatore Kvazimodo Sered florentijskih intelektualiv germetizm buv azh niyak ne tochkoyu zoru menshosti a panivnoyu literaturnoyu poziciyeyu spilnoti yaka v toj chas izolyuvala sebe Stilistichno i tematichno voni pragnuli distanciyuvatisya vid propagandi fashistiv U svoyeridnomu vnutrishnomu vignanni voni mali staviti pitannya lyudskogo zhittya i davati na nih vidpovidi vilni vid politichnoyi kon yunkturi Voni shukali tayemnicyu zhittya verita del mondo Movi diktaturi napriklad futurizmu yaka proslavlyala nasilstvo i motiv tehnichnoyi shvidkosti germetizm protistavlyav poverhnevo temnu i zakritu tobto germetichnu movu Mario Luzi malo spilkuvavsya z Eudzhenio Montale yakij zhiv u Florenciyi z 1927 po 1938 rik ale pidtrimuvav intensivnij obmin z ta U 1935 roci vin opublikuvav svoyu pershu zbirku virshiv La barca ukr choven Na vidminu vid svoyih bilsh sekulyarizovanih tovarishiv Mario Luzi opinivsya u stani yakij vin opisuvav yak bolisnij vnutrishnij konflikt z katolicizmom vid yakogo vin vidmezhuvavsya ale yakij prodovzhuvav mati virishalnij vpliv na jogo mislennya ta tvorchist Vin zakinchiv navchannya u 1936 roci zahistivshi disertaciyu pro Fransua Moriaka golovnogo predstavnika katolickogo Renuvo yakij buv blizkij jomu ideologichno Cyu intelektualnu poziciyu Luzi zberigav do kincya svogo zhittya ViznannyaDuzi ye laureatom mizhnarodnoyi premiyi z poeziyi Gabriele d Annuncio U 1987 roci buv nagorodzhenij premiyeyu Antonio Feltrinelli U 2004 roci prezident Italiyi Karlo Azeglio Champi priznachiv Luzi dovichnim senatorom TvoriLa barca 1935 Avvento notturno 1940 Biografia a Ebe 1942 Un brindisi 1946 Quaderno gotico 1947 Primizie del deserto 1952 Onore del vero 1957 Il giusto della vita 1960 Nel magma 1963 new edition 1966 Dal fondo delle campagne 1965 Su fondamenti invisibili 1971 Al fuoco della controversia 1978 Semiserie 1979 Reportage un poemetto seguito dal Taccuino di viaggio in Cina 1980 Per il battesimo dei nostri frammenti 1985 La cordigliera delle Ande e altri versi tradotti 1983 Frasi e incisi di un canto salutare 1990 Viaggio terrestre e celeste di Simone Martini 1994 Il fiore del dolore 2003 L avventura della dualita 2003 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644PosilannyaMario Luzi u sestrinskih Vikiproyektah Citati u Vikicitatah Fajli u Vikishovishi Tvori Mario Luzi v Open Library Internet arhiv

Дата публікації:
Топ