Марче́лло Вінче́нцо Доме́ніко Мастроя́нні (італ. Marcello Vincenzo Domenico Mastroianni, *28 вересня 1924, Фонтана-Лірі, Італія — †19 грудня 1996, Париж, Франція) — італійський кіноактор. Часто знімався у Федеріко Фелліні й Вітторіо Де Сіка. Тричі номінувався на премію «Оскар», одержав 2 нагороди Британської кіноакадемії і Каннського кінофестивалю, «Золотий глобус», Кубок Вольпі за найкращу чоловічу роль та інші. Найвідоміші фільми — «Солодке життя» (1960), «Розлучення по-італійськи» (1961), «Учора, сьогодні, завтра» (1963), «Казанова '70», «Вісім з половиною» (1963), «Шлюб по-італійськи» (1964), «Білі ночі». Був другом відомого українського і радянського фотографа Миколи Гнисюка.
Марчелло Мастроянні | |||
---|---|---|---|
Marcello Mastroianni | |||
М. Мастроянні на Венеційському МКФ, 1990 | |||
Ім'я при народженні | Марчелло Вінченцо Доменіко Мастроянні | ||
Дата народження | 28 вересня 1924[1][2][…] | ||
Місце народження | Фонтана-Лірі, Провінція Фрозіноне, Лаціо, Італія | ||
Дата смерті | 19 грудня 1996[1][2][…] (72 роки) | ||
Місце смерті | Париж, Франція[4] | ||
Поховання | Кампо Верано | ||
Національність | італієць | ||
Громадянство | Італія | ||
Професія | актор, кіноактор | ||
Alma mater | Римський університет ла Сапієнца | ||
Роки активності | 1947–1996 | ||
Дружина | Флора Карабелла (1926—1996) | ||
Діти | Кьяра Мастроянні[5] і d[5] | ||
IMDb | ID 0000052 | ||
Нагороди та премії | |||
Золотий глобус (1963) БАФТА (1963, 1964) Каннський кінофестиваль (1970, 1987) Кубок Вольпі (1989, 1993) Сезар (1993) | |||
Марчелло Мастроянні у Вікісховищі |
Біографія
Марчелло Мастроянні народився в гірському селі Фонтана-Лірі в Апеннінах, в родині Отторіно Мастроянні та Іди Іролле.
Є інформація, що активно розповсюджується в білоруських та ізраїльських блогах про те, що мати Мастроянні народилася в Мінську (тоді в Російській імперії) в єврейській родині. За документами, Іда Іролле народилася в 1898 році в Арпіно (італ. Arpino, лат. Arpinum) — місті, розташованому в області Лаціо, в провінції Фрозіноне. Міські гіди в Арпіно розповідають, що батьком Іди був офіцер кавалерії, відомий своїм музичним обдаруванням.
Молодший брат Марчелло, Руджеро, народився в Турині в 1929 році й став згодом відомим кіномонтажником і кіноактором.
Дитинство і юність Мастроянні пройшли в Турині та Римі. Вистави тих років були витримані в суто неореалістичній тональності, так само як і перші фільми за участю молодого актора.
Зігравши у Лукіно Вісконті в «Білих ночах» (1957) і у Маріо Монічеллі у кримінальній комедії «Зловмисники, як завжди, залишилися невідомі» (1958), Мастроянні був помічений Федеріко Фелліні, який запросив його на головну роль у своїй грандіозній кінофресці «Солодке життя» (1960). Цей фільм миттєво зробив його відомим і востребованим у всій Європі в незвичній для нього акторській іпостасі інтелектуала та космополіта.
Всесвітнє визнання
У 1961 році були не менш захоплені відгуки кінокритиків про роботу Мастроянні у фільмі іншого класика італійського кіно — Мікеланджело Антоніоні — «Ніч», де його відчужена манера виконання точно відповідала режисерській задачі передачі відчуження, що панує в сучасному західноєвропейському суспільстві. Наступні дві картини за його участю — «Розлучення по-італійськи» зі Стефанією Сандреллі (режисер П'єтро Джермі) і з Бріжит Бардо (режисер Луї Маль) — були орієнтовані на ширшу аудиторію.
Вигравши дві поспіль нагороди Британської академії кіно, Мастроянні виконав головну роль у новому шедеврі Фелліні — «Вісім з половиною» (1963), після чого продюсер Карло Понті залучив його до низки проєктів за участю своєї дружини Софі Лорен. Під керівництвом режисера Вітторіо Де Сікі Мастроянні та Лорен зіграли подружжя у фільмі «Вчора, сьогодні, завтра». Так народився один із найзнаменитіших дуетів світового кіно.
Пізні роботи
Переступивши сорокарічний рубіж, Мастроянні знову працює з Вісконті («Сторонній», 1967), Фелліні («Рим», 1972) та Романом Поланскі (, 1973). Черговий проєкт з Вітторіо Де Сіка та Софі Лорен — «Соняшники» (1970) — було здійснено не без радянської участі.
У другій половині 1970-х та у 1980-х роках актор знімався ще більше, ніж раніше. Щороку виходило по кілька фільмів за його участю, і хоч вони не мали великої популярності у глядача, критики, як і раніше, були прихильні до нього. У 1986 році він отримав приз Каннського кінофестивалю і був втретє висунутий на «Оскар», цього разу за роль у фільмі радянського режисера Микити Міхалкова «Очі чорні».
В одному з останніх своїх фільмів — «Прет-а-порте» Роберта Альтмана (1994) — Мастроянні зіграв італійця, який повернувся з Росії, який закоханий у героїню Софі Лорен.
Мастроянні помер через два роки від раку підшлункової залози. У дні перед похороном фонтан Треві в Римі, що асоціюється з його роллю в «Солодкому житті» Федеріко Фелліні, був символічно відключений і задрапірований чорним на знак поваги до актора, який пішов.
Особисте життя
Марчелло Мастроянні з 1946 року був одружений з . У 1968 році Марчелло Мастроянні, на той момент офіційно одружений з актрисою Флоре Карабелле, зустрів Фей Данавей. Данавей і Мастроянні зустрічалися близько трьох років, але зрештою вирішили розлучитися: заради Фей актор не наважився залишити дружину та дітей. Своє справжнє кохання він знайшов у Франції: там він зустрів актрису Катрін Денев, у якої в 1972 році від нього народилася дочка Кьяра — згодом відома актриса.
Фільмографія
- 1996 — «Подорож до початку світу»
- 1996 — «Стверджує Перейра» / Sostiene Pereira - Перейра
- 1996 — «Три життя й одна смерть» / Trois vies et une seule mort
- 1995 — «Сто та одна ніч Симона Сінема» / Les Cent et une nuits de Simon Cinema - італійський друг
- 1995 — «Поза хмарами»
- 1994 — «Висока мода» / (Pret-a-porter)
- 1993 — «Раз, два, три сонця!» /1, 2, 3 Solei!, Приз Венеційського кінофестивалю найкращому акторові другого плану.
- 1992 — «Другий подих» / (Used People)
- 1990 — «У них все добре» (Stanno tutti bene) — Матео Скуро
- 1989 — «Котра година?» /Che Ora e, Приз Венеційського кінофестивалю найкращому акторові.
- 1987 — «Очі чорні» / (Oci Ciorni), реж. Микита Михалков. Премія Каннського кінофестивалю найкращому акторові.
- 1987 — «Інтерв'ю» (Intervista)
- 1986 — «Джинджер і Фред» / (Ginger e Fred)
- 1985 — «Макарони» / Macaroni
- 1984 — «Генріх IV» /Enrico IV
- 1983 — «Історія П'єри» / (Storia di Piera)
- 1983 — «Генерал мертвої армії» (Il generale dell'armata morta) — генерал Арісто
- 1980 — «Місто жінок» / (La citta' delle donne)
- 1981 — «Шкіра» / (La Pelle)
- 1981 — «Привид кохання» (Fantasma d'amore) — Джованні Монті, «Ніно»
- 1979 — «Затор — неймовірна історія» (L'ingorgo — Una storia impossibile) — Марко Монтефочі
- 1978 — «Така, як ти є» (Così come sei) — Джуліо Маренго
- 1977 — [it] / (Doppio delitto) — Бруно Бальдассар
- 1977 — «Незвичайний день» / (Una Giornata Particolare)
- 1976 — «Шляхетний венецієць» / (Culastrisce Nobile Veneziano)
- 1975 — «Жінка на неділю» / (La donna della domenica) — комісар Сантамарія
- 1974 — «Не чіпайте білу жінку!» / (Touche Pas a la Femme Blanche!)
- 1973 — «Велике їдло» / (La grande Bouffe)
- 1972 — «Рим» / (Roma)
- 1972 — «Сука» / (La Cagna)
- 1971 — «Це трапляється лише з іншими» / (Ça n'arrive qu'aux autres)
- 1971 — («Дозвольте представитися? Рокко Папалео») (Permette? Rocco Papaleo) — Рокко Папалео
- 1970 — «Дружина священника» (La moglie del prete) — дон Маріо
- 1970 — «Лео останній» / (Leo the Last) — Лео
- 1970 — «Драма ревнощів: усі деталі в хроніці» /Dramma delle Gelosi, Премія Каннського кінофестивалю найкращому акторові.
- 1969 — «Соняшники» / І girasoli
- 1968 — «Коханці» (Amanti)
- 1967 — «Сторонній» / (Lo Straniero) — Артур Мерсо
- 1966 — «Маки — це також квіти» (The Poppy Is Also a Flower) — інспектор Моска
- 1965 — «Десята жертва» (La Decima Vittima) — Марчелло Полетті
- 1964 — «Шлюб по-італійськи» (Matrimonio all'italiana) — Доменіко Соріано
- 1964 — «Вчора, сьогодні, завтра» (Ieri, oggi, domani) — Карміне Збараті/Ренцо/Августо Русконі
- 1963 — «8½» («Otto e mezzo»)
- 1961 — «Розлучення по-італійськи» / (Divorzio all'italiano) — Фердинандо Чефалу́
- 1961 — «Ніч» / (La notte) — Джованні Понтано
- 1960 — «Красунчик Антоніо» / (l bell'Antonio) — Антоніо Маньяно
- 1960 — «Солодке життя» (La dolce vita) — Марчелло Рубіні
- 1958 — «Зловмисники, як завжди, залишилися невідомими» / (І soliti ignoti) — Тиберій Браскі
- 1957 — «Лікар і чаклун» / (Il medico e lo stregone) — Франческо Марчетті
- 1957 — «Білі ночі» / (Le notti bianche) — Маріо
- 1956 — «Щастя бути жінкою» / (Fortuna di essere donna) — Коррадо Бетті
- 1955 — «Прекрасна мельничиха» / (La bella mugnaia) — Лука
- 1954 — «Повість про бідних закоханих» /Cronache di poveri amanti
- 1954 — «Дні кохання» / (Giorni d'amore) — Паскуале
- 1954 — «Принцеса Канарська» / La principessa delle Canarie — дон Дієго
- 1952 — «Дівчата з майдану Іспанії» / Ragazze di piazze di Spagna
- 1950 — «Серпнева неділя» / Domenica d'agosto
- 1947 — «Знедолені» / Les miserables — студент-революціонер
Нагороди
- Кавалер Великого хреста ордену «За заслуги перед Італійською Республікою» (16 березня 1994 року)
- Великий офіцер ордену «За заслуги перед Італійською Республікою» (27 квітня 1987 року)
- Командор ордену «За заслуги перед Італійською Республікою» (27 грудня 1967 року)
- Срібна пальмова гілка за найкращу чоловічу роль у фільмі Микити Міхалкова «Очі чорні» (1987) на кінофестивалі Канна.
Бібліографія
- Сокольська О. Л. Марчелло Мастроянні / Актори зарубіжного кіно. — Вип. 2. — Л. — М., 1965.
- Сокольська А. Несолодке життя його героїв. Італбянський кіноактор М. Мастроянні // , 10 березня 1965
- Б'яджі Е. Марчелло Мастроянні. — М., 1998.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118731653 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Lundy D. R. The Peerage
- Генеалогическое дерево М. Мастроянни. оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 6 червня 2010.
- Сын еврейской мамы, отец еврейской дочери. Памяти Марчелло Мастроянни. ХАЙФАИНФО: Новости Израиля из Хайфы (рус) . 3 червня 2020. оригіналу за 14 липня 2021. Процитовано 14 липня 2021.
- Enrico Lancia, Roberto Poppi. Dizionario… — С. 32
- Matilde Hochkofler. Marcello… — С. 9
- Actor dies at age 72. (Boca Raton, Florida). Associated Press. 20 грудня 1996. с. 4A. Процитовано 1 січня 2010.[недоступне посилання з Февраль 2018]
- Wiegand, Christopher. Federico Fellini: ringmaster of dreams, 1920–1993. — С. 83. — .
- By Peter Castro (13 січня 1997). people.com «Lover and Legend». оригіналу за 2 лютого 2015. Процитовано 19 січня 2015.
- Cavaliere di Gran Croce Ordine al Merito della Repubblica Italiana Marcello Mastroianni Архівовано жовтень 23, 2020 на сайті Wayback Machine.(італ.)
- Grande Ufficiale Ordine al Merito della Repubblica Italiana Sig. Marcello Mastroianni Архівовано жовтень 23, 2020 на сайті Wayback Machine.(італ.)
- La bella vita : Marcello Mastroianni racconta
Посилання
- Марчелло Мастроянні на сайті TCM Movie Database (англ.)
- Марчелло Мастроянні на сайті All Movie Guide (англ.)
Це незавершена стаття про італійського актора або акторку. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Mastroyanni Marche llo Vinche nco Dome niko Mastroya nni ital Marcello Vincenzo Domenico Mastroianni 28 veresnya 1924 Fontana Liri Italiya 19 grudnya 1996 Parizh Franciya italijskij kinoaktor Chasto znimavsya u Federiko Fellini j Vittorio De Sika Trichi nominuvavsya na premiyu Oskar oderzhav 2 nagorodi Britanskoyi kinoakademiyi i Kannskogo kinofestivalyu Zolotij globus Kubok Volpi za najkrashu cholovichu rol ta inshi Najvidomishi filmi Solodke zhittya 1960 Rozluchennya po italijski 1961 Uchora sogodni zavtra 1963 Kazanova 70 Visim z polovinoyu 1963 Shlyub po italijski 1964 Bili nochi Buv drugom vidomogo ukrayinskogo i radyanskogo fotografa Mikoli Gnisyuka Marchello MastroyanniMarcello MastroianniM Mastroyanni na Venecijskomu MKF 1990Im ya pri narodzhenniMarchello Vinchenco Domeniko MastroyanniData narodzhennya28 veresnya 1924 1924 09 28 1 2 Misce narodzhennyaFontana Liri Provinciya Frozinone Lacio ItaliyaData smerti19 grudnya 1996 1996 12 19 1 2 72 roki Misce smertiParizh Franciya 4 PohovannyaKampo VeranoNacionalnistitaliyecGromadyanstvo ItaliyaProfesiyaaktor kinoaktorAlma materRimskij universitet la SapiyencaRoki aktivnosti1947 1996DruzhinaFlora Karabella 1926 1996 DitiKyara Mastroyanni 5 i d 5 IMDbID 0000052Nagorodi ta premiyiVelikij hrest ordena Za zaslugi pered Italijskoyu RespublikoyuVelikij oficer Ordena Za zaslugi pered Italijskoyu RespublikoyuVelikij hrest ordena Za zaslugi pered Italijskoyu RespublikoyuVelikij oficer Ordena Za zaslugi pered Italijskoyu RespublikoyuZolotij globus 1963 BAFTA 1963 1964 Kannskij kinofestival 1970 1987 Kubok Volpi 1989 1993 Sezar 1993 Marchello Mastroyanni u VikishovishiBiografiyaMarchello Mastroyanni narodivsya v girskomu seli Fontana Liri v Apenninah v rodini Ottorino Mastroyanni ta Idi Irolle Ye informaciya sho aktivno rozpovsyudzhuyetsya v biloruskih ta izrayilskih blogah pro te sho mati Mastroyanni narodilasya v Minsku todi v Rosijskij imperiyi v yevrejskij rodini Za dokumentami Ida Irolle narodilasya v 1898 roci v Arpino ital Arpino lat Arpinum misti roztashovanomu v oblasti Lacio v provinciyi Frozinone Miski gidi v Arpino rozpovidayut sho batkom Idi buv oficer kavaleriyi vidomij svoyim muzichnim obdaruvannyam Molodshij brat Marchello Rudzhero narodivsya v Turini v 1929 roci j stav zgodom vidomim kinomontazhnikom i kinoaktorom Ditinstvo i yunist Mastroyanni projshli v Turini ta Rimi Vistavi tih rokiv buli vitrimani v suto neorealistichnij tonalnosti tak samo yak i pershi filmi za uchastyu molodogo aktora Zigravshi u Lukino Viskonti v Bilih nochah 1957 i u Mario Monichelli u kriminalnij komediyi Zlovmisniki yak zavzhdi zalishilisya nevidomi 1958 Mastroyanni buv pomichenij Federiko Fellini yakij zaprosiv jogo na golovnu rol u svoyij grandioznij kinofresci Solodke zhittya 1960 Cej film mittyevo zrobiv jogo vidomim i vostrebovanim u vsij Yevropi v nezvichnij dlya nogo aktorskij ipostasi intelektuala ta kosmopolita Vsesvitnye viznannya U 1961 roci buli ne mensh zahopleni vidguki kinokritikiv pro robotu Mastroyanni u filmi inshogo klasika italijskogo kino Mikelandzhelo Antonioni Nich de jogo vidchuzhena manera vikonannya tochno vidpovidala rezhiserskij zadachi peredachi vidchuzhennya sho panuye v suchasnomu zahidnoyevropejskomu suspilstvi Nastupni dvi kartini za jogo uchastyu Rozluchennya po italijski zi Stefaniyeyu Sandrelli rezhiser P yetro Dzhermi i z Brizhit Bardo rezhiser Luyi Mal buli oriyentovani na shirshu auditoriyu Vigravshi dvi pospil nagorodi Britanskoyi akademiyi kino Mastroyanni vikonav golovnu rol u novomu shedevri Fellini Visim z polovinoyu 1963 pislya chogo prodyuser Karlo Ponti zaluchiv jogo do nizki proyektiv za uchastyu svoyeyi druzhini Sofi Loren Pid kerivnictvom rezhisera Vittorio De Siki Mastroyanni ta Loren zigrali podruzhzhya u filmi Vchora sogodni zavtra Tak narodivsya odin iz najznamenitishih duetiv svitovogo kino Pizni roboti Marchello Mastroyanni v madridskomu aeroportu Barahas 1970 rik Perestupivshi sorokarichnij rubizh Mastroyanni znovu pracyuye z Viskonti Storonnij 1967 Fellini Rim 1972 ta Romanom Polanski 1973 Chergovij proyekt z Vittorio De Sika ta Sofi Loren Sonyashniki 1970 bulo zdijsneno ne bez radyanskoyi uchasti U drugij polovini 1970 h ta u 1980 h rokah aktor znimavsya she bilshe nizh ranishe Shoroku vihodilo po kilka filmiv za jogo uchastyu i hoch voni ne mali velikoyi populyarnosti u glyadacha kritiki yak i ranishe buli prihilni do nogo U 1986 roci vin otrimav priz Kannskogo kinofestivalyu i buv vtretye visunutij na Oskar cogo razu za rol u filmi radyanskogo rezhisera Mikiti Mihalkova Ochi chorni V odnomu z ostannih svoyih filmiv Pret a porte Roberta Altmana 1994 Mastroyanni zigrav italijcya yakij povernuvsya z Rosiyi yakij zakohanij u geroyinyu Sofi Loren Mastroyanni pomer cherez dva roki vid raku pidshlunkovoyi zalozi U dni pered pohoronom fontan Trevi v Rimi sho asociyuyetsya z jogo rollyu v Solodkomu zhitti Federiko Fellini buv simvolichno vidklyuchenij i zadrapirovanij chornim na znak povagi do aktora yakij pishov Osobiste zhittya Marchello Mastroyanni z 1946 roku buv odruzhenij z U 1968 roci Marchello Mastroyanni na toj moment oficijno odruzhenij z aktrisoyu Flore Karabelle zustriv Fej Danavej Danavej i Mastroyanni zustrichalisya blizko troh rokiv ale zreshtoyu virishili rozluchitisya zaradi Fej aktor ne navazhivsya zalishiti druzhinu ta ditej Svoye spravzhnye kohannya vin znajshov u Franciyi tam vin zustriv aktrisu Katrin Denev u yakoyi v 1972 roci vid nogo narodilasya dochka Kyara zgodom vidoma aktrisa FilmografiyaMarchello Mastroyanni livoruch Monika Vitti i Dzhankarlo Dzhannini Kadr z filmu Drama revnoshiv usi detali v hronici 1970 1996 Podorozh do pochatku svitu 1996 Stverdzhuye Perejra Sostiene Pereira Perejra 1996 Tri zhittya j odna smert Trois vies et une seule mort 1995 Sto ta odna nich Simona Sinema Les Cent et une nuits de Simon Cinema italijskij drug 1995 Poza hmarami 1994 Visoka moda Pret a porter 1993 Raz dva tri soncya 1 2 3 Solei Priz Venecijskogo kinofestivalyu najkrashomu aktorovi drugogo planu 1992 Drugij podih Used People 1990 U nih vse dobre Stanno tutti bene Mateo Skuro 1989 Kotra godina Che Ora e Priz Venecijskogo kinofestivalyu najkrashomu aktorovi 1987 Ochi chorni Oci Ciorni rezh Mikita Mihalkov Premiya Kannskogo kinofestivalyu najkrashomu aktorovi 1987 Interv yu Intervista 1986 Dzhindzher i Fred Ginger e Fred 1985 Makaroni Macaroni 1984 Genrih IV Enrico IV 1983 Istoriya P yeri Storia di Piera 1983 General mertvoyi armiyi Il generale dell armata morta general Aristo 1980 Misto zhinok La citta delle donne 1981 Shkira La Pelle 1981 Privid kohannya Fantasma d amore Dzhovanni Monti Nino 1979 Zator nejmovirna istoriya L ingorgo Una storia impossibile Marko Montefochi 1978 Taka yak ti ye Cosi come sei Dzhulio Marengo 1977 it Doppio delitto Bruno Baldassar 1977 Nezvichajnij den Una Giornata Particolare 1976 Shlyahetnij veneciyec Culastrisce Nobile Veneziano 1975 Zhinka na nedilyu La donna della domenica komisar Santamariya 1974 Ne chipajte bilu zhinku Touche Pas a la Femme Blanche 1973 Velike yidlo La grande Bouffe 1972 Rim Roma 1972 Suka La Cagna 1971 Ce traplyayetsya lishe z inshimi Ca n arrive qu aux autres 1971 Dozvolte predstavitisya Rokko Papaleo Permette Rocco Papaleo Rokko Papaleo 1970 Druzhina svyashennika La moglie del prete don Mario 1970 Leo ostannij Leo the Last Leo 1970 Drama revnoshiv usi detali v hronici Dramma delle Gelosi Premiya Kannskogo kinofestivalyu najkrashomu aktorovi 1969 Sonyashniki I girasoli 1968 Kohanci Amanti 1967 Storonnij Lo Straniero Artur Merso 1966 Maki ce takozh kviti The Poppy Is Also a Flower inspektor Moska 1965 Desyata zhertva La Decima Vittima Marchello Poletti 1964 Shlyub po italijski Matrimonio all italiana Domeniko Soriano 1964 Vchora sogodni zavtra Ieri oggi domani Karmine Zbarati Renco Avgusto Ruskoni 1963 8 Otto e mezzo 1961 Rozluchennya po italijski Divorzio all italiano Ferdinando Chefalu 1961 Nich La notte Dzhovanni Pontano 1960 Krasunchik Antonio l bell Antonio Antonio Manyano 1960 Solodke zhittya La dolce vita Marchello Rubini 1958 Zlovmisniki yak zavzhdi zalishilisya nevidomimi I soliti ignoti Tiberij Braski 1957 Likar i chaklun Il medico e lo stregone Franchesko Marchetti 1957 Bili nochi Le notti bianche Mario 1956 Shastya buti zhinkoyu Fortuna di essere donna Korrado Betti 1955 Prekrasna melnichiha La bella mugnaia Luka 1954 Povist pro bidnih zakohanih Cronache di poveri amanti 1954 Dni kohannya Giorni d amore Paskuale 1954 Princesa Kanarska La principessa delle Canarie don Diyego 1952 Divchata z majdanu Ispaniyi Ragazze di piazze di Spagna 1950 Serpneva nedilya Domenica d agosto 1947 Znedoleni Les miserables student revolyucionerNagorodiKavaler Velikogo hresta ordenu Za zaslugi pered Italijskoyu Respublikoyu 16 bereznya 1994 roku Velikij oficer ordenu Za zaslugi pered Italijskoyu Respublikoyu 27 kvitnya 1987 roku Komandor ordenu Za zaslugi pered Italijskoyu Respublikoyu 27 grudnya 1967 roku Sribna palmova gilka za najkrashu cholovichu rol u filmi Mikiti Mihalkova Ochi chorni 1987 na kinofestivali Kanna BibliografiyaSokolska O L Marchello Mastroyanni Aktori zarubizhnogo kino Vip 2 L M 1965 Sokolska A Nesolodke zhittya jogo geroyiv Italbyanskij kinoaktor M Mastroyanni 10 bereznya 1965 B yadzhi E Marchello Mastroyanni M 1998 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Deutsche Nationalbibliothek Record 118731653 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Genealogicheskoe derevo M Mastroyanni originalu za 13 bereznya 2012 Procitovano 6 chervnya 2010 Syn evrejskoj mamy otec evrejskoj docheri Pamyati Marchello Mastroyanni HAJFAINFO Novosti Izrailya iz Hajfy rus 3 chervnya 2020 originalu za 14 lipnya 2021 Procitovano 14 lipnya 2021 Enrico Lancia Roberto Poppi Dizionario S 32 Matilde Hochkofler Marcello S 9 Actor dies at age 72 Boca Raton Florida Associated Press 20 grudnya 1996 s 4A Procitovano 1 sichnya 2010 nedostupne posilannya z Fevral 2018 Wiegand Christopher Federico Fellini ringmaster of dreams 1920 1993 S 83 ISBN 9783822815908 By Peter Castro 13 sichnya 1997 people com Lover and Legend originalu za 2 lyutogo 2015 Procitovano 19 sichnya 2015 Cavaliere di Gran Croce Ordine al Merito della Repubblica Italiana Marcello Mastroianni Arhivovano zhovten 23 2020 na sajti Wayback Machine ital Grande Ufficiale Ordine al Merito della Repubblica Italiana Sig Marcello Mastroianni Arhivovano zhovten 23 2020 na sajti Wayback Machine ital La bella vita Marcello Mastroianni raccontaPosilannyaMarchello Mastroyanni na sajti TCM Movie Database angl Marchello Mastroyanni na sajti All Movie Guide angl Ce nezavershena stattya pro italijskogo aktora abo aktorku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi