Марчелло Баччареллі пол Marcello Bacciarelli 16 лютого 1731 5 січня 1818 придворний художник польського короля доби пізн

Марчелло Баччареллі (пол. Marcello Bacciarelli, 16 лютого 1731 — 5 січня 1818) — придворний художник польського короля доби пізнього бароко і раннього класицизму, італієць за походженням. Портретист. Малював також картини з історії Польщі, декоративні твори для палаців (плафони для Королівського замку в Варшаві). Масон.

Марчелло Бачареллі
Marcello Bacciarelli

Автопортрет
При народженні	Марчелло Бачареллі
Народження	16 лютого 1731(1731-02-16) Анделі
Смерть	5 січня 1818(1818-01-05) (86 років)
	Рим
Поховання	катедра Івана Хрестителя (Варшава)
Національність	італієць
Країна	Річ Посполита
Жанр	історичний живопис
Діяльність	художник, митець
Напрямок	бароко і класицизм
Відомі учні	Анна Раєцька, ^d, ^d і ^d
Член	Варшавське товариство друзів науки
Твори	^d
У шлюбі з	^d
Діти	^d
Роботи в колекції	Національний музей Швеції, Музей мистецтв Філадельфії, Королівський замок у Варшаві, Дрезденська картинна галерея, Національний музей, Національна портретна галерея Швеції, Національний музей у Варшаві, ^d, Національний музей у Кракові, Державні художні зібрання Дрездена, Національний музей, Музей історії мистецтв, Державний музей образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна, Музей палацу короля Яна III у Вілянуві, ^d, ^d, Палац Лазєнковський і Львівська національна галерея мистецтв імені Б. Г. Возницького
Нагороди
Автограф


Марчелло Баччареллі у Вікісховищі

Біографія

Народився в Італії.

Навчався у Римі у Марко Бенефіаля (Marco Benefial). В 1750 р. його викликали в Дрезден, Саксонія, де узяли на службу до обраного королем Польщі Августа III. Після смерті короля переїхав до Відня, де для імператриці Марії Терезії виконав портрети родини. Потім з 1756 року оселився у Варшаві. Від 1766 року придворний художник польського короля Станіслава II Августа IV Понятовського. З 1768 р. отримав польське дворянство з власним гербом. Як генеральний директор піклувався палацами короля та його колекціями з мистецтва.

Був членом масонської ложі.

У столиці Польщі зустрів художника-італійця Бернардо Беллотто (засновник Академії мистецтв у Варшаві), який працював у Дрездені, Відні і Варшаві.

Якісь його роботи перебували наприкінці XIX століття у палаці в с. Тартаків.

Мав учнів; зокрема, Едвард Раставецький називав його учнем Петрановича (але не вказував імені), поляків, серед яких Александер Кучарский, Казімеж Войняковський.

Помер у Варшаві. Похований у катедральній базиліці св. Яна Варшави.

Головні твори

плафони для Великої зали, Мармурової та Аудієнц-зали Королівського замку в Варшаві
«коронаційний портрет короля Станіслава Августа Понятовського» у повний зріст
профільний портрет-погруддя Станіслава Августа Понятовського
«портрет Ізабелли Понятовської», сестри короля Станіслава Августа
портрет принцеси Курляндської Ганни Шарлоти Доротеї Бірон
портрет другої дружини маршалка Павла Карла Сангушка Барбари з Дунінів Сангушкової
портрет Яна Клеменса Браницького
«портрет Людвіга Шимона Гутаковського» (погруддя)
алегорична композиція «муза Калліопа»
«воєвода Радзіміньський» з Гнезно (Львівська галерея мистецтв, Україна)
«автопортрет» (Національний музей (Варшава))

Велика зала Королівського замку Варшави
Зала з картинами Каналетто-Беллотто
Мармурова зала
Мала капличка замку
Барбара Санґушкова. 1757 рік
Станіслав Август Понятовський (1732—1798), коронаційний портрет
Принцеса Курляндська Ганна Доротея Бірон
Понятовський (1732—1798), портрет в профіль
Король Станіслав Август,Львівська національна галерея мистецтв

Див. також

Примітки

Вуйцик В. Краснопущанський іконостас Василя Петрановича [ 26 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Т. CCXXXVI. Праці Комісії образотворчого та ужиткового мистецтва. — Львів, 1998. — С. 410.
. Архів оригіналу за 28 лютого 2017. Процитовано 10 лютого 2017.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Tartaków // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 217. (пол.)
Rastawiecki E. Petranowicz Bazyli // Słownik malarzów polskich, tudzież obcych w Polsce osiadłych lub czasowo w niej przebywających. — Warszawa, 1857. — t. II. — S. 99. (пол.)

Джерела

Український портрет XVI—XVIII століть: Каталог-альбом, Видання друге. — К.: Артанія Нова, Хмельницький: Галерея, 2006. — 351 с.
Bryan, Michael (1886). Robert Edmund Graves, ed. Dictionary of Painters and Engravers, Biographical and Critical (Volume I: A-K). York St. #4, Covent Garden, London; Original from Fogg Library, Digitized May 18, 2007: George Bell and Sons. — Р. 66.
Jane Turner (a cura di), The Dictionary of Art, 3, pp. 14–15, New York, Grove, 1996. — . (англ.)

Посилання

[1] Вуйцик В. Краснопущанський іконостас Василя Петрановича [ 26 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Т. CCXXXVI. Праці Комісії образотворчого та ужиткового мистецтва. — Львів, 1998. — С. 410.

[2] . Архів оригіналу за 28 лютого 2017. Процитовано 10 лютого 2017.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[3] Tartaków // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 217. (пол.)

[4] Rastawiecki E. Petranowicz Bazyli // Słownik malarzów polskich, tudzież obcych w Polsce osiadłych lub czasowo w niej przebywających. — Warszawa, 1857. — t. II. — S. 99. (пол.)