Марковичі (біл. Маркавічы) — село, центр Марковицької сільради Гомельського району Гомельської області Білорусі.
селище Марковичі | ||||
Транслітерація назви | Markavičy | |||
---|---|---|---|---|
Основні дані | ||||
52°06′46″ пн. ш. 31°12′07″ сх. д. / 52.11277777780577480° пн. ш. 31.201944444471777729° сх. д.Координати: 52°06′46″ пн. ш. 31°12′07″ сх. д. / 52.11277777780577480° пн. ш. 31.201944444471777729° сх. д. | ||||
Країна | Білорусь | |||
Область | Гомельська | |||
Район | Гомельський | |||
Рада | Марковицька | |||
Перша згадка | XVIII століття | |||
Населення | 887 осіб (2004) | |||
Часовий пояс | ||||
Поштовий індекс | 247044 | |||
Телефонний код | +375-23(2) | |||
Автомобільний код | 3 | |||
Транспорт, відстані | ||||
До Мінська | ||||
- фізична | 315 км | |||
Марковичі | ||||
Марковичі Марковичі (Гомельська область) | ||||
Марковичі у Вікісховищі |
Географія
Розташування
В 4 км від залізничної станції Кравцовка (на лінії Гомель — Чернігів), 35 км на південний схід від Гомеля.
Гідрографія
Річка Биковка (притока річки Немильня).
Транспортна мережа
Автодорога Будище — Гомель.
Планування складається з прямолінійної вулиці, орієнтованої з південного заходу на північний схід, перехрещеної на 3 короткою прямолінійною вулицею. Забудова двостороння, переважно дерев'яна, садибного типу.
У 1986 році побудовано 106 цегляних будинків котеджного типу, в яких розмістилися переселенці із забруднених радіацією місць в результаті аварії на Чорнобильській АЕС.
Історія
У складі Великого князівства Литовського
За письмовими джерелами відоме з XVI століття як село в Речицькому повіті Мінського воєводства Великого князівства Литовського, великокнязівська власність.
Вперше згадується в 1562 — 1571 роках в матеріалах про уточнення меж між Великим князівством Литовським і Чернігівським князівством.
У 1640-х роках згідно з інвентарем Гомельського староства село, 6 димів, 11 волів, 11 коней. У 1729 році побудована дерев'яна Свято-Михайлівська церква. У 1771 році в селі розміщувалася митниця і корчма на 17 постояльців.
У складі Російської імперії
Після Першого поділу Речі Посполитої (1772) в складі Російської імперії.
У 1791 році замість зношеної побудовано нова дерев'яна будівля церкви. У 1820 році почала роботу школа. Центр Марковицькій волості (до 9 травня 1923 року) Білицького, з 1852 року Гомельського повіту Могилевської, з 26 квітня 1919 року Гомельської губернії. До складу волості в 1890 році входили 16 хуторів із загальною чисельністю тисяча чотириста п'ятдесят два двори.
З 1776 року у володінні графа Петра Олександровича Рум'янцева-Задунайського, з 1834 року — князя Івана Федоровича Паскевича. У 1816 році в складі Миколаївської економії Гомельського маєтку. У 1822 — 1825 роках побудована стара дерев'яна цегляна церква (архітектор [be]). У 1824 році діяла церковноприходська школа (27 учнів). У сільському народному училищу в 1856 році навчалися 32 хлопчики, в 1867 році 52 хлопчики та 7 дівчаток. У 1882 році 5 вітряних млинів, 20 лавок, 2 заїжджих двори, церква, 2 єврейські молитовні будинки, волосне правління. Згідно з переписом 1897 року розташовувалися: церква, народне училище, хлібозапасний магазин, трактир. У 1914 році побудовано 2-поверхова шкільна будівля.
У 1909 році 4411 десятин землі.
У складі БРСР (СРСР)
У 1926 році діяли поштовий пункт, початкова школа, відділення споживчої кооперації, хата-читальня, деревообробна артіль. З 8 грудня 1926 року центр Марковицької сільради Носовицького, з 4 серпня 1927 року Тереховського, з 25 грудня 1962 року Добруського, з 18 січня 1965 року Гомельського районів Гомельського округу (до 26 липня 1930 року) з 20 лютого 1938 року Гомельської області. У 1930 році організований колгосп «Червоний стяг», працювали 2 вітряні млини, кузня, гончарна артіль.
Німецько-радянська війна
Під час німецько-радянської війни в боях за село загинуло 69 радянських солдатів (поховані в братській могилі на північно-східній околиці). Звільнена 27 вересня 1943 року. На фронтах і в партизанській боротьбі загинули 164 жителі, в пам'ять про яких в 1968 році поблизу клубу встановлено обеліск.
Післявоєнні роки
У 1959 році — центр колгоспу «Червоний стяг». Розташовані швейна майстерня, середня школа, Будинок культури, бібліотека, амбулаторія, аптека, дитячий садок, відділення зв'язку, їдальня, 3 магазини, комплексний приймальний пункт побутового обслуговування населення.
До складу Марковицької сільради входило до 1974 року селище Керамік, що нині не існує.
Населення
Чисельність
- 2004 — 367 господарств, 887 жителів.
Динаміка
|
---|
Відомі уродженці
- П. С. Новіков — комісар Круглянської воєнно-оперативної групи партизанського руху під час німецько-радянської війни в Могильовській області.
- Т. В. Мельченко — білоруська поетеса.
- Т. В. Циганкова — білоруська поетеса.
Література
- Гарады і вёскі Беларусі: Энцыклапедыя. Т.1, кн.1. Гомельская вобласць/С. В. Марцэлеў; Рэдкалегія: Г. П. Пашкоў (галоўны рэдактар) і інш. — Мн.: БелЭн, 2004. 632с.: іл. Тыраж 4000 экз.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Markovichi bil Markavichy selo centr Markovickoyi silradi Gomelskogo rajonu Gomelskoyi oblasti Bilorusi selishe Markovichi bil MarkavichyTransliteraciya nazvi Markavicy Osnovni dani52 06 46 pn sh 31 12 07 sh d 52 11277777780577480 pn sh 31 201944444471777729 sh d 52 11277777780577480 31 201944444471777729 Koordinati 52 06 46 pn sh 31 12 07 sh d 52 11277777780577480 pn sh 31 201944444471777729 sh d 52 11277777780577480 31 201944444471777729Krayina BilorusOblast GomelskaRajon GomelskijRada MarkovickaPersha zgadka XVIII stolittyaNaselennya 887 osib 2004 Chasovij poyas UTC 3 00Poshtovij indeks 247044Telefonnij kod 375 23 2 Avtomobilnij kod 3 Transport vidstani Do Minska fizichna 315 km Markovichi MarkovichiMarkovichi Gomelska oblast Markovichi u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Markovichi GeografiyaRoztashuvannya V 4 km vid zaliznichnoyi stanciyi Kravcovka na liniyi Gomel Chernigiv 35 km na pivdennij shid vid Gomelya GidrografiyaRichka Bikovka pritoka richki Nemilnya Transportna merezhaAvtodoroga Budishe Gomel Planuvannya skladayetsya z pryamolinijnoyi vulici oriyentovanoyi z pivdennogo zahodu na pivnichnij shid perehreshenoyi na 3 korotkoyu pryamolinijnoyu vuliceyu Zabudova dvostoronnya perevazhno derev yana sadibnogo tipu U 1986 roci pobudovano 106 ceglyanih budinkiv kotedzhnogo tipu v yakih rozmistilisya pereselenci iz zabrudnenih radiaciyeyu misc v rezultati avariyi na Chornobilskij AES IstoriyaU skladi Velikogo knyazivstva Litovskogo Za pismovimi dzherelami vidome z XVI stolittya yak selo v Rechickomu poviti Minskogo voyevodstva Velikogo knyazivstva Litovskogo velikoknyazivska vlasnist Vpershe zgaduyetsya v 1562 1571 rokah v materialah pro utochnennya mezh mizh Velikim knyazivstvom Litovskim i Chernigivskim knyazivstvom U 1640 h rokah zgidno z inventarem Gomelskogo starostva selo 6 dimiv 11 voliv 11 konej U 1729 roci pobudovana derev yana Svyato Mihajlivska cerkva U 1771 roci v seli rozmishuvalasya mitnicya i korchma na 17 postoyalciv U skladi Rosijskoyi imperiyi Pislya Pershogo podilu Rechi Pospolitoyi 1772 v skladi Rosijskoyi imperiyi U 1791 roci zamist znoshenoyi pobudovano nova derev yana budivlya cerkvi U 1820 roci pochala robotu shkola Centr Markovickij volosti do 9 travnya 1923 roku Bilickogo z 1852 roku Gomelskogo povitu Mogilevskoyi z 26 kvitnya 1919 roku Gomelskoyi guberniyi Do skladu volosti v 1890 roci vhodili 16 hutoriv iz zagalnoyu chiselnistyu tisyacha chotirista p yatdesyat dva dvori Z 1776 roku u volodinni grafa Petra Oleksandrovicha Rum yanceva Zadunajskogo z 1834 roku knyazya Ivana Fedorovicha Paskevicha U 1816 roci v skladi Mikolayivskoyi ekonomiyi Gomelskogo mayetku U 1822 1825 rokah pobudovana stara derev yana ceglyana cerkva arhitektor be U 1824 roci diyala cerkovnoprihodska shkola 27 uchniv U silskomu narodnomu uchilishu v 1856 roci navchalisya 32 hlopchiki v 1867 roci 52 hlopchiki ta 7 divchatok U 1882 roci 5 vitryanih mliniv 20 lavok 2 zayizhdzhih dvori cerkva 2 yevrejski molitovni budinki volosne pravlinnya Zgidno z perepisom 1897 roku roztashovuvalisya cerkva narodne uchilishe hlibozapasnij magazin traktir U 1914 roci pobudovano 2 poverhova shkilna budivlya U 1909 roci 4411 desyatin zemli U skladi BRSR SRSR U 1926 roci diyali poshtovij punkt pochatkova shkola viddilennya spozhivchoyi kooperaciyi hata chitalnya derevoobrobna artil Z 8 grudnya 1926 roku centr Markovickoyi silradi Nosovickogo z 4 serpnya 1927 roku Terehovskogo z 25 grudnya 1962 roku Dobruskogo z 18 sichnya 1965 roku Gomelskogo rajoniv Gomelskogo okrugu do 26 lipnya 1930 roku z 20 lyutogo 1938 roku Gomelskoyi oblasti U 1930 roci organizovanij kolgosp Chervonij styag pracyuvali 2 vitryani mlini kuznya goncharna artil Nimecko radyanska vijna Pid chas nimecko radyanskoyi vijni v boyah za selo zaginulo 69 radyanskih soldativ pohovani v bratskij mogili na pivnichno shidnij okolici Zvilnena 27 veresnya 1943 roku Na frontah i v partizanskij borotbi zaginuli 164 zhiteli v pam yat pro yakih v 1968 roci poblizu klubu vstanovleno obelisk Pislyavoyenni roki U 1959 roci centr kolgospu Chervonij styag Roztashovani shvejna majsternya serednya shkola Budinok kulturi biblioteka ambulatoriya apteka dityachij sadok viddilennya zv yazku yidalnya 3 magazini kompleksnij prijmalnij punkt pobutovogo obslugovuvannya naselennya Do skladu Markovickoyi silradi vhodilo do 1974 roku selishe Keramik sho nini ne isnuye Markovicka ambulatoriyaNaselennyaChiselnist 2004 367 gospodarstv 887 zhiteliv Dinamika Zmini naselennya Rik Naselennya Zmina1798 845 1834 1130 33 7 1882 1575 39 4 1897 2087 32 5 1909 3995 91 4 1959 1287 67 8 2004 887 31 1 Odin z magaziniv MarkovichivVidomi urodzhenciP S Novikov komisar Kruglyanskoyi voyenno operativnoyi grupi partizanskogo ruhu pid chas nimecko radyanskoyi vijni v Mogilovskij oblasti T V Melchenko biloruska poetesa T V Cigankova biloruska poetesa LiteraturaGarady i vyoski Belarusi Encyklapedyya T 1 kn 1 Gomelskaya voblasc S V Marceley Redkalegiya G P Pashkoy galoyny redaktar i insh Mn BelEn 2004 632s il Tyrazh 4000 ekz ISBN 985 11 0303 9 ISBN 985 11 0302 0