Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Манкус mancosus від арабської manqūsh منقوش назва яка використовувалась в Європі раннього середньовіччя для позначення з

Манкус

Манкус

Манкус (mancosus від арабської manqūsh منقوش) — назва, яка використовувалась в Європі раннього середньовіччя для позначення золотої монети, що була еквівалентом ісламського золотого динара вагою 4,25 г золота і, отже, приблизно на 0,3 г легше, ніж візантійський солід), або розрахункової одиниці в тридцять срібних денаріїв. Один манкус приблизно оцінювалась місячна зарплата кваліфікованого робітника, наприклад, ремісника чи солдата. Розрізнити ці способи використання терміна манкус може бути надзвичайно важко: наприклад, заповіт англосаксонського короля Едреда, який помер у 955 році, добре ілюструє цю проблему, оскільки містить прохання «взяти дві тисячі манкусів золота та викарбувати їх у манкуси» (nime man twentig hund mancusa goldes і gemynetige до mancusan).

image
Манкус, або золотий динар англійського короля Оффи Мерсійського (757—796), копія динарів Аббасидського халіфату (774). Він поєднує латинську легенду OFFA REX з арабською легендою. Можна прочитати дату 157 р. хіджри (773—774 рр. н. е.).Британський музей .

Етимологія

image
Манкус короля Етельреда II, 1003—1006.

Походження слова манкус довгий час було причиною суперечок, хоча зараз загальновизнано, що манкус походить від арабського слова منقوش (manqūsh — «ліпити, гравірувати, надписувати»), яке часто використовувалося в нумізматичному контексті для значення «битий». Проте Філіп Грірсон пов'язував це слово з латинським прикметником mancus, що означає «дефектний», що вважалося посиланням на низьку якість золотих монет, що ходили в Італії у VIII столітті.

Терміну манкус вперше з'являється в 770-х роках у Північній і Центральній Італії і до 780-х років досягає Англії. У листі, написаному в 798 році королю Мерсії Коенвульфу папою Левом III, згадується обіцянка, дана в 786 році королем Оффою, щороку надсилати 365 манкусів до Риму. Використання терміну манкус було на піку між IX і XI століттями, і після цього було обмежено лише в дуже конкретних місцях і контекстах.

Монети

image
Арагонський золотий манкус Санчо I. 1,95 г. 18-каратного золота. Виготовлений 1089 р. в Хаці. АВЕРС: профіль Санчо Раміреса. Легенда: SANC(ius).IN D(ei).(nomi)NE (Санчо в ім'я Бога) або SANCI(I) N(OST)RI M(AN)C(USUS) за різними джерелами. РЕВЕРС: Процесійний хрест на ніжці з рослинними прикрасами з боків. Легенда: ARA-GON.

Важко підрахувати кількість справжніх золотих монет, що обертались на заході і які можна було б назвати манкусами. Через їх високу цінність такі монети мали меншу ймовірність бути загубленим, тоді як дефіцит золота призводив до того, що монети часто переплавляли для повторного використання. Дійсно, багато золотих монет, викарбуваних на заході між VIII і XIII століттями, були відкарбовані в невеликій кількості з певною метою (такою, як виплата викупу чи данини), і, ймовірно, не перебували в комерційному обігу на рівні з срібними монетами. У багатьох випадках вони чітко вказують на емітентів, таких як королі (наприклад, Кенвульф з Мерсії) імператори (як Людовик Благочестивий) або архієпископи (як Вігмунд Йоркський). З іншого боку, монети могли не посилатися на жодного короля, а натомість емітувались містом (наприклад, Шартром) або приватними особами, що отримували дозвіл карбувати монету (як Пендред та Чолхард у Лондоні у часи короля Оффи). Деякі золоті карбувались із використанням звичайних штампів для срібних монет. Окрім цих золотих монет місцевого карбування, на в західних країнах ходили деяка кількість справжніх арабських динарів та їх імітацій. Цікаво, що деякі з цих імітаційних динарів, у тому числі відомий екземпляр з іменем мерсійського короля Оффи, засновані на оригіналах, викарбуваних у 157 році гіджри (773 або 774 р. н. е.). Точне причина цього залишається невизрозумілою: можливо, що особливо багато арабських динарів цього року потрапило на захід з якоїсь причини.

Хоча збережені західні зразки ранньосередньовічних золотих монет імовірно становлять лише крихітну частку їх оригінальної кількості, треба мати на увазі, що до XIII століття золоті монети були надзвичайно рідкісними в Західній Європі: в Англії, наприклад, відомі лише вісім золотих монет зі змістовними легендами в період 650—1066 років, які можуть бути доповнені знахідками того ж періоду з півдюжини арабських золотих дінарів і біля десяти каролінгських золотих монет або їх імітацій. Значне і регулярне виробництво золотих монет відновилося лише в XIII столітті.

Див. також

Примітки

  1. Medieval European Coinage By Philip Grierson p.330
  2. Grierson 2007, p.327
  3. Reynolds, Nigel (9 лютого 2006). A month's wages in one mancus. The Telegraph.
  4. Charter S 1515 at the Electronic Sawyer
  5. Day (2003), n. 44
  6. Coenwulf is king again as unique penny takes £200,000. Antiques Trade Gazette. 13 жовтня 2004. Процитовано 27 травня 2020.
  7. Coenwulf mancus. British Museum. 2006.

Джерела

  • Blackburn, M. A. S., 'Gold in England During the «Age of Silver» (eighth–eleventh centuries)', in The Silver Economy of the Viking Age, ed. J. Graham-Campbell & Gareth Williams (2007) Walnut Creek, CA: Left Coast Press, pp. 55–95
  • Day, William R. (2003). «The Monetary Reforms of Charlemagne and the Circulation of Money in Early Medieval Campania». Early Medieval Europe, 6(1), 25–45. DOI:10.1111/1468-0254.00002
  • Duplessy, J., 'La circulation des monnaies arabes en Europe occidentale du VIIIe au XIIIe siècle', Révue numismatique 5th series no. 18 (1956), 101–64
  • Grierson, P., 'The Gold Solidus of Louis the Pious and its Imitations', Jaarboek voor Munt- en Penningkunde 38 (1951), 1–41; repr. in his Dark Age Economics (London, 1979), no. VII
  • Grierson, P., 'Carolingian Europe and the Arabs: the myth of the mancus', Revue belge de philologie et d'histoire 32 (1954), 1059–74
  • Grierson, Philip & Blackburn, M. A. S., Medieval European Coinage, volume 1: the Early Middle Ages (fifth to tenth centuries) (Cambridge: Cambridge University Press, 1986) ), pp. 326–31
  • Medieval European Coinage: Volume 1, The Early Middle Ages (5th-10th Centuries) page 270 By Philip Grierson, Mark Blackburn, states with detailed evidence that the word Mancus is of Arabic origin.
  • Ilish, L., 'Die imitativen solidi mancusi. «Arabische» Goldmünzen der Karolingerzeit’, in Fundamenta Historiae. Geschichte im Spiegel der Numismatik und ihrer Nachbarwissenschaften. Festschrift für Niklot Klüssendorf zum 60. Geburtstag am 10. Februar 2004, ed. R. Cunz (Hannover, 2004), pp. 91–106
  • Linder-Welin, Ulla S., 'Some rare Samanid Dirhams and the Origin of the Word «Mancusus»', in Congresso internazionale de numismatica, Rome 1961, 2 vols. (Rome, 1965) II. pp. 499—508
  • McCormick, M., Origins of the European Economy: communications and commerce AD 300—900 (Cambridge, 2001), ch. 11
  • Ring, Richard. «The Missing Mancus and the Early Medieval Economy». In Michael Frassetto, John Hosler and Matthew Gabriele (eds.), Where Heaven and Earth Meet: Essays on Medieval Europe in Honor of Daniel F. Callahan (Brill, 2014), pp. 33–41. DOI:10.1163/9789004274167_004

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mankus mancosus vid arabskoyi manqush منقوش nazva yaka vikoristovuvalas v Yevropi rannogo serednovichchya dlya poznachennya zolotoyi moneti sho bula ekvivalentom islamskogo zolotogo dinara vagoyu 4 25 g zolota i otzhe priblizno na 0 3 g legshe nizh vizantijskij solid abo rozrahunkovoyi odinici v tridcyat sribnih denariyiv Odin mankus priblizno ocinyuvalas misyachna zarplata kvalifikovanogo robitnika napriklad remisnika chi soldata Rozrizniti ci sposobi vikoristannya termina mankus mozhe buti nadzvichajno vazhko napriklad zapovit anglosaksonskogo korolya Edreda yakij pomer u 955 roci dobre ilyustruye cyu problemu oskilki mistit prohannya vzyati dvi tisyachi mankusiv zolota ta vikarbuvati yih u mankusi nime man twentig hund mancusa goldes i gemynetige do mancusan Mankus abo zolotij dinar anglijskogo korolya Offi Mersijskogo 757 796 kopiya dinariv Abbasidskogo halifatu 774 Vin poyednuye latinsku legendu OFFA REX z arabskoyu legendoyu Mozhna prochitati datu 157 r hidzhri 773 774 rr n e Britanskij muzej EtimologiyaMankus korolya Etelreda II 1003 1006 Pohodzhennya slova mankus dovgij chas bulo prichinoyu superechok hocha zaraz zagalnoviznano sho mankus pohodit vid arabskogo slova منقوش manqush lipiti graviruvati nadpisuvati yake chasto vikoristovuvalosya v numizmatichnomu konteksti dlya znachennya bitij Prote Filip Grirson pov yazuvav ce slovo z latinskim prikmetnikom mancus sho oznachaye defektnij sho vvazhalosya posilannyam na nizku yakist zolotih monet sho hodili v Italiyi u VIII stolitti Terminu mankus vpershe z yavlyayetsya v 770 h rokah u Pivnichnij i Centralnij Italiyi i do 780 h rokiv dosyagaye Angliyi U listi napisanomu v 798 roci korolyu Mersiyi Koenvulfu papoyu Levom III zgaduyetsya obicyanka dana v 786 roci korolem Offoyu shoroku nadsilati 365 mankusiv do Rimu Vikoristannya terminu mankus bulo na piku mizh IX i XI stolittyami i pislya cogo bulo obmezheno lishe v duzhe konkretnih miscyah i kontekstah MonetiAragonskij zolotij mankus Sancho I 1 95 g 18 karatnogo zolota Vigotovlenij 1089 r v Haci AVERS profil Sancho Ramiresa Legenda SANC ius IN D ei nomi NE Sancho v im ya Boga abo SANCI I N OST RI M AN C USUS za riznimi dzherelami REVERS Procesijnij hrest na nizhci z roslinnimi prikrasami z bokiv Legenda ARA GON Vazhko pidrahuvati kilkist spravzhnih zolotih monet sho obertalis na zahodi i yaki mozhna bulo b nazvati mankusami Cherez yih visoku cinnist taki moneti mali menshu jmovirnist buti zagublenim todi yak deficit zolota prizvodiv do togo sho moneti chasto pereplavlyali dlya povtornogo vikoristannya Dijsno bagato zolotih monet vikarbuvanih na zahodi mizh VIII i XIII stolittyami buli vidkarbovani v nevelikij kilkosti z pevnoyu metoyu takoyu yak viplata vikupu chi danini i jmovirno ne perebuvali v komercijnomu obigu na rivni z sribnimi monetami U bagatoh vipadkah voni chitko vkazuyut na emitentiv takih yak koroli napriklad Kenvulf z Mersiyi imperatori yak Lyudovik Blagochestivij abo arhiyepiskopi yak Vigmund Jorkskij Z inshogo boku moneti mogli ne posilatisya na zhodnogo korolya a natomist emituvalis mistom napriklad Shartrom abo privatnimi osobami sho otrimuvali dozvil karbuvati monetu yak Pendred ta Cholhard u Londoni u chasi korolya Offi Deyaki zoloti karbuvalis iz vikoristannyam zvichajnih shtampiv dlya sribnih monet Okrim cih zolotih monet miscevogo karbuvannya na v zahidnih krayinah hodili deyaka kilkist spravzhnih arabskih dinariv ta yih imitacij Cikavo sho deyaki z cih imitacijnih dinariv u tomu chisli vidomij ekzemplyar z imenem mersijskogo korolya Offi zasnovani na originalah vikarbuvanih u 157 roci gidzhri 773 abo 774 r n e Tochne prichina cogo zalishayetsya nevizrozumiloyu mozhlivo sho osoblivo bagato arabskih dinariv cogo roku potrapilo na zahid z yakoyis prichini Hocha zberezheni zahidni zrazki rannoserednovichnih zolotih monet imovirno stanovlyat lishe krihitnu chastku yih originalnoyi kilkosti treba mati na uvazi sho do XIII stolittya zoloti moneti buli nadzvichajno ridkisnimi v Zahidnij Yevropi v Angliyi napriklad vidomi lishe visim zolotih monet zi zmistovnimi legendami v period 650 1066 rokiv yaki mozhut buti dopovneni znahidkami togo zh periodu z pivdyuzhini arabskih zolotih dinariv i bilya desyati karolingskih zolotih monet abo yih imitacij Znachne i regulyarne virobnictvo zolotih monet vidnovilosya lishe v XIII stolitti Div takozhMaravedi MurabitinuPrimitkiMedieval European Coinage By Philip Grierson p 330 Grierson 2007 p 327 Reynolds Nigel 9 lyutogo 2006 A month s wages in one mancus The Telegraph Charter S 1515 at the Electronic Sawyer Day 2003 n 44 Coenwulf is king again as unique penny takes 200 000 Antiques Trade Gazette 13 zhovtnya 2004 Procitovano 27 travnya 2020 Coenwulf mancus British Museum 2006 DzherelaBlackburn M A S Gold in England During the Age of Silver eighth eleventh centuries in The Silver Economy of the Viking Age ed J Graham Campbell amp Gareth Williams 2007 Walnut Creek CA Left Coast Press pp 55 95 Day William R 2003 The Monetary Reforms of Charlemagne and the Circulation of Money in Early Medieval Campania Early Medieval Europe 6 1 25 45 DOI 10 1111 1468 0254 00002 Duplessy J La circulation des monnaies arabes en Europe occidentale du VIIIe au XIIIe siecle Revue numismatique 5th series no 18 1956 101 64 Grierson P The Gold Solidus of Louis the Pious and its Imitations Jaarboek voor Munt en Penningkunde 38 1951 1 41 repr in his Dark Age Economics London 1979 no VII Grierson P Carolingian Europe and the Arabs the myth of the mancus Revue belge de philologie et d histoire 32 1954 1059 74 Grierson Philip amp Blackburn M A S Medieval European Coinage volume 1 the Early Middle Ages fifth to tenth centuries Cambridge Cambridge University Press 1986 ISBN 978 0 521 03177 6 pp 326 31 Medieval European Coinage Volume 1 The Early Middle Ages 5th 10th Centuries page 270 By Philip Grierson Mark Blackburn states with detailed evidence that the word Mancus is of Arabic origin Ilish L Die imitativen solidi mancusi Arabische Goldmunzen der Karolingerzeit in Fundamenta Historiae Geschichte im Spiegel der Numismatik und ihrer Nachbarwissenschaften Festschrift fur Niklot Klussendorf zum 60 Geburtstag am 10 Februar 2004 ed R Cunz Hannover 2004 pp 91 106 Linder Welin Ulla S Some rare Samanid Dirhams and the Origin of the Word Mancusus in Congresso internazionale de numismatica Rome 1961 2 vols Rome 1965 II pp 499 508 McCormick M Origins of the European Economy communications and commerce AD 300 900 Cambridge 2001 ch 11 Ring Richard The Missing Mancus and the Early Medieval Economy In Michael Frassetto John Hosler and Matthew Gabriele eds Where Heaven and Earth Meet Essays on Medieval Europe in Honor of Daniel F Callahan Brill 2014 pp 33 41 DOI 10 1163 9789004274167 004

Дата публікації:
Топ