Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Манич-Гудило (Великий Манич, Гудило) — велике солоне озеро в Калмикії, Ставропольському краї та Ростовській області на півдні Росії, розташоване в центрі Кумо-Маницької западини. Озеро є реліктом, тобто залишком величезної водойми, що з'єднувала в доісторичні часи Каспійське море з Чорним. Площа озера мінлива, в середньому становить 344 км², середня глибина 0,6 м.
| Манич-Гудило калм. Манц (нур) | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 46°19′ пн. ш. 42°52′ сх. д. / 46.317° пн. ш. 42.867° сх. д.Координати: 46°19′ пн. ш. 42°52′ сх. д. / 46.317° пн. ш. 42.867° сх. д. | ||||
| Розташування | ||||
| Країна |  Росія | |||
| Регіон | Калмикія | |||
| Геологічні дані | ||||
| Тип | d | |||
| Розміри | ||||
| Площа поверхні | 344 км² | |||
| Висота | 8 м | |||
| Глибина макс. | 0,6 м | |||
| Довжина | 150 км | |||
| Вода | ||||
| Басейн | ||||
| Вливаються | Манич, d, d, d, d, d і d | |||
| Витікають | Манич | |||
| Країни басейну | Росія | |||
| Інше | ||||
| Статус спадщини | Рамсарське угіддя | |||
| Geonames | 529467 | |||
| Код ДВР Росії | 05010500711107000008770 | |||
  Манич-Гудило (Росія) | ||||
| | ||||
 Манич-Гудило у Вікісховищі | ||||
Гідрологічний режим і природно-кліматичні умови
До будівництва Пролетарського водосховища (1939–1941 роки) розміри озера відчували значні коливання. В окремі роки озеро висихало майже повністю. По сухому і гладкому дну в 1926 їздили автомобілі. У багатоводні роки, навпаки, довжина і глибина озера збільшувалася (в 1885 і 1922, наприклад, глибина сягала 2,2 метра).
З 1998 в озері спостерігалося зниження рівня води і зростання солоності води, яка в 2000 становила 20–30 г/л. Мінералізація води тут скоріш морська (17–29 г/л), ніж прісноводна. Солоність озера залежить від кількості прісної води, що надходить по річках Єгорлик та Калаус.
Клімат озера — різкоконтинентальний, з морозами до -30 °С взимку та спекою до +40 °C влітку.
Флора і фауна
Манич-Гудило є важливим центром гніздування та міграції багатьох видів птахів, серед яких білолоба гуска, червоновола казарка, гуска мала, гуска сіра, рожевий пелікан, кучерявий пелікан, косар, сіра чапля, чорноголовий реготун, мартин жовтоногий, мартин тонкодзьобий, чоботар, кулик-довгоніг, мала біла чапля, коровайка. . Озеро розташоване в межах найбільшої міграційної траси в Євразії, що з'єднує Західний Сибір, Таймир та Казахстан з Близьким і Середнім Сходом, Північною та Східною Африкою. В даний час угіддя є одним з найбільших місць тривалих зупинок мігруючих гусеподібних і навколоводних птахів в межах Росії. Загальний масштаб міграції різними авторами оцінюється так: качок — 800–1500 тис. особин, гусей — 350–600 тис. особин, з яких червоноволих казарок не менш 16 тисяч особин, або близько 33 % світової популяції.
Східна частина акваторії озера з 12 островами та прибережної буферною зоною в межах республіки Калмикія складає ділянку «Манич-Гудило» (орнітологічна філія) площею 27,6 тис. га.
На західних водно-болотних угіддях озера та сусіднього Пролетарського водосховища утворений державний природний заповідник «Ростовський» загальною площею 9464,8 га і його охоронна зона площею 74,35 тис. га.
Острови
- Водний — розташований в центрі Манич. На острові вже понад 50 років живе табун здичавілих коней. Вільний табун — одна з визначних пам'яток державного природного заповідника «Ростовський». Ніхто не знає, як і коли потрапили коні на острів Водний. Острів довжиною 12 км і шириною до 4 км прихистив новоселів, немає тут тільки прісної води. Тому водопій коней в літній час, коли температура повітря досягає +30–40 градусів, ведеться співробітниками заповідника. Завдяки турботам співробітників заповідника, кількість коней в табуні становить сьогодні більше 300.
- Пташиний — довжина його 100 м, ширина до 20 метрів. Тут зростає очерет, що говорить про наявність на острові прісних джерел. На острові гніздяться: косар, , мала біла чапля, лебеді-шипуни, іноді кучерявий пелікан та інші види птахів. Величезні зграї пернатих щорічно скупчуються на водоймах, островах і берегах озер Маницький.
Примітки
- БСЕ[недоступне посилання з липня 2019]
- . Архів оригіналу за 4 червня 2021. Процитовано 14 січня 2012.
- . Архів оригіналу за 4 липня 2011. Процитовано 14 січня 2012.
- . Архів оригіналу за 29 серпня 2011. Процитовано 14 січня 2012.
Посилання
- Манич-Гудило на сайті водно-болотних угідь Росії [ 7 вересня 2011 у Wayback Machine.]
- Манич-Гудило на сайті «Степовий слідопит» [ 4 червня 2021 у Wayback Machine.]
- Манич-Гудило на сайті «Річка Дон» [ 10 січня 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Manich Gudilo Velikij Manich Gudilo velike solone ozero v Kalmikiyi Stavropolskomu krayi ta Rostovskij oblasti na pivdni Rosiyi roztashovane v centri Kumo Manickoyi zapadini Ozero ye reliktom tobto zalishkom velicheznoyi vodojmi sho z yednuvala v doistorichni chasi Kaspijske more z Chornim Plosha ozera minliva v serednomu stanovit 344 km serednya glibina 0 6 m Manich Gudilo kalm Manc nur Manich Gudilo46 19 pn sh 42 52 sh d 46 317 pn sh 42 867 sh d 46 317 42 867 Koordinati 46 19 pn sh 42 52 sh d 46 317 pn sh 42 867 sh d 46 317 42 867Roztashuvannya Krayina RosiyaRegion KalmikiyaGeologichni dani Tip dRozmiri Plosha poverhni 344 km Visota 8 mGlibina maks 0 6 mDovzhina 150 kmVoda Basejn Vlivayutsya Manich d d d d d i dVitikayut ManichKrayini basejnu RosiyaInshe Status spadshini Ramsarske ugiddyaGeonames 529467Kod DVR Rosiyi 05010500711107000008770 Manich Gudilo Rosiya Manich Gudilo u VikishovishiGidrologichnij rezhim i prirodno klimatichni umoviDo budivnictva Proletarskogo vodoshovisha 1939 1941 roki rozmiri ozera vidchuvali znachni kolivannya V okremi roki ozero visihalo majzhe povnistyu Po suhomu i gladkomu dnu v 1926 yizdili avtomobili U bagatovodni roki navpaki dovzhina i glibina ozera zbilshuvalasya v 1885 i 1922 napriklad glibina syagala 2 2 metra Z 1998 v ozeri sposterigalosya znizhennya rivnya vodi i zrostannya solonosti vodi yaka v 2000 stanovila 20 30 g l Mineralizaciya vodi tut skorish morska 17 29 g l nizh prisnovodna Solonist ozera zalezhit vid kilkosti prisnoyi vodi sho nadhodit po richkah Yegorlik ta Kalaus Klimat ozera rizkokontinentalnij z morozami do 30 S vzimku ta spekoyu do 40 C vlitku Flora i faunaManich Gudilo ye vazhlivim centrom gnizduvannya ta migraciyi bagatoh vidiv ptahiv sered yakih biloloba guska chervonovola kazarka guska mala guska sira rozhevij pelikan kucheryavij pelikan kosar sira chaplya chornogolovij regotun martin zhovtonogij martin tonkodzobij chobotar kulik dovgonig mala bila chaplya korovajka Ozero roztashovane v mezhah najbilshoyi migracijnoyi trasi v Yevraziyi sho z yednuye Zahidnij Sibir Tajmir ta Kazahstan z Blizkim i Serednim Shodom Pivnichnoyu ta Shidnoyu Afrikoyu V danij chas ugiddya ye odnim z najbilshih misc trivalih zupinok migruyuchih gusepodibnih i navkolovodnih ptahiv v mezhah Rosiyi Zagalnij masshtab migraciyi riznimi avtorami ocinyuyetsya tak kachok 800 1500 tis osobin gusej 350 600 tis osobin z yakih chervonovolih kazarok ne mensh 16 tisyach osobin abo blizko 33 svitovoyi populyaciyi Shidna chastina akvatoriyi ozera z 12 ostrovami ta priberezhnoyi bufernoyu zonoyu v mezhah respubliki Kalmikiya skladaye dilyanku Manich Gudilo ornitologichna filiya plosheyu 27 6 tis ga Na zahidnih vodno bolotnih ugiddyah ozera ta susidnogo Proletarskogo vodoshovisha utvorenij derzhavnij prirodnij zapovidnik Rostovskij zagalnoyu plosheyu 9464 8 ga i jogo ohoronna zona plosheyu 74 35 tis ga OstroviVodnij roztashovanij v centri Manich Na ostrovi vzhe ponad 50 rokiv zhive tabun zdichavilih konej Vilnij tabun odna z viznachnih pam yatok derzhavnogo prirodnogo zapovidnika Rostovskij Nihto ne znaye yak i koli potrapili koni na ostriv Vodnij Ostriv dovzhinoyu 12 km i shirinoyu do 4 km prihistiv novoseliv nemaye tut tilki prisnoyi vodi Tomu vodopij konej v litnij chas koli temperatura povitrya dosyagaye 30 40 gradusiv vedetsya spivrobitnikami zapovidnika Zavdyaki turbotam spivrobitnikiv zapovidnika kilkist konej v tabuni stanovit sogodni bilshe 300 Ptashinij dovzhina jogo 100 m shirina do 20 metriv Tut zrostaye ocheret sho govorit pro nayavnist na ostrovi prisnih dzherel Na ostrovi gnizdyatsya kosar mala bila chaplya lebedi shipuni inodi kucheryavij pelikan ta inshi vidi ptahiv Velichezni zgrayi pernatih shorichno skupchuyutsya na vodojmah ostrovah i beregah ozer Manickij PrimitkiBSE nedostupne posilannya z lipnya 2019 Arhiv originalu za 4 chervnya 2021 Procitovano 14 sichnya 2012 Arhiv originalu za 4 lipnya 2011 Procitovano 14 sichnya 2012 Arhiv originalu za 29 serpnya 2011 Procitovano 14 sichnya 2012 PosilannyaManich Gudilo na sajti vodno bolotnih ugid Rosiyi 7 veresnya 2011 u Wayback Machine Manich Gudilo na sajti Stepovij slidopit 4 chervnya 2021 u Wayback Machine Manich Gudilo na sajti Richka Don 10 sichnya 2012 u Wayback Machine