Мамерто Урріолагойтіа Харріаг (ісп. Mamerto Urriolagoitia Harriague; 5 грудня 1895 — 4 червня 1974) — болівійський політичний діяч, президент країни з 1949 до 1951 року.
Мамерто Урріолагойтіа Mamerto Urriolagoitia Harriague | ||
| ||
---|---|---|
22 жовтня 1949 — 16 травня 1951 року | ||
Попередник: | Енріке Ерцог | |
Наступник: | Гуго Бальївіан | |
Народження: | 5 грудня 1895 Сукре, Болівія | |
Смерть: | 4 червня 1974 (78 років) Сукре, Болівія | |
Національність: | Болівієць | |
Країна: | Болівія | |
Освіта: | d | |
Партія: | d | |
Автограф: | ||
Нагороди: | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Політична кар'єра
Навчався у Франції, а згодом вступив на болівійську дипломатичну службу. 1947 року був призначений на пост віце-президента в адміністрації Енріке Ерцога. На цій посаді постійно стикався із заворушеннями з боку робітників та профспілок, а також консервативних лідерів. У зв'язку з цим президент Ерцог був змушений піти у відставку 1949 року. Після цього Урріолагойтіа очолив уряд. Він одразу ж посилив репресії. Проти нього об'єднались члени реформістських рухів: Віктор Пас Естенсоро, , Ернан Сілес Суасо та інші. Опозиція організувала всією країною низку жорстоких повстань у травні-вересні 1949 року. Тоді президенту ледь вдалось утримати контроль над ситуацією, але це стало початком кінця правління олігархічного режиму, що панував у крані з 1880 до 1936, був відновлений у 1940–1943 та 1946–1952 роках.
За результатами виборів 1951 року переможцем був оголошений опозиційний лідер Віктор Пас Естенсоро. Натомість Урріолагойтіа навіть і думати не бажав про те, щоб передати владу Пасу. Замість цього він здійснив дещо неймовірне для болівійської політики — він призначив на пост президента генерала Гуго Бальївіана, фактично здійснивши переворот проти самого себе. Результати виборів були анульовані, а Бальївіан закріпився у президентському палаці. Урріолагойтіа пішов з політики й залишив країну. Пізніше він повернувся до рідного Сукре, де й помер 4 червня 1974 у віці 78 року.
Примітки
- . Архів оригіналу за 16 квітня 2009. Процитовано 20 жовтня 2012.
Джерела
- Mesa José de; Gisbert, Teresa; and Carlos D. Mesa, «Historia de Bolivia», 3rd edition., pp. 579—587.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mamerto Urriolagojtia Harriag isp Mamerto Urriolagoitia Harriague 5 grudnya 1895 4 chervnya 1974 bolivijskij politichnij diyach prezident krayini z 1949 do 1951 roku Mamerto Urriolagojtia Mamerto Urriolagoitia HarriagueMamerto Urriolagojtia Prezident Boliviyi 22 zhovtnya 1949 16 travnya 1951 roku Poperednik Enrike Ercog Nastupnik Gugo Balyivian Narodzhennya 5 grudnya 1895 1895 12 05 Sukre BoliviyaSmert 4 chervnya 1974 1974 06 04 78 rokiv Sukre BoliviyaNacionalnist BoliviyecKrayina BoliviyaOsvita dPartiya d Avtograf Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiPolitichna kar yeraNavchavsya u Franciyi a zgodom vstupiv na bolivijsku diplomatichnu sluzhbu 1947 roku buv priznachenij na post vice prezidenta v administraciyi Enrike Ercoga Na cij posadi postijno stikavsya iz zavorushennyami z boku robitnikiv ta profspilok a takozh konservativnih lideriv U zv yazku z cim prezident Ercog buv zmushenij piti u vidstavku 1949 roku Pislya cogo Urriolagojtia ocholiv uryad Vin odrazu zh posiliv represiyi Proti nogo ob yednalis chleni reformistskih ruhiv Viktor Pas Estensoro Ernan Siles Suaso ta inshi Opoziciya organizuvala vsiyeyu krayinoyu nizku zhorstokih povstan u travni veresni 1949 roku Todi prezidentu led vdalos utrimati kontrol nad situaciyeyu ale ce stalo pochatkom kincya pravlinnya oligarhichnogo rezhimu sho panuvav u krani z 1880 do 1936 buv vidnovlenij u 1940 1943 ta 1946 1952 rokah Za rezultatami viboriv 1951 roku peremozhcem buv ogoloshenij opozicijnij lider Viktor Pas Estensoro Natomist Urriolagojtia navit i dumati ne bazhav pro te shob peredati vladu Pasu Zamist cogo vin zdijsniv desho nejmovirne dlya bolivijskoyi politiki vin priznachiv na post prezidenta generala Gugo Balyiviana faktichno zdijsnivshi perevorot proti samogo sebe Rezultati viboriv buli anulovani a Balyivian zakripivsya u prezidentskomu palaci Urriolagojtia pishov z politiki j zalishiv krayinu Piznishe vin povernuvsya do ridnogo Sukre de j pomer 4 chervnya 1974 u vici 78 roku Primitki Arhiv originalu za 16 kvitnya 2009 Procitovano 20 zhovtnya 2012 DzherelaMesa Jose de Gisbert Teresa and Carlos D Mesa Historia de Bolivia 3rd edition pp 579 587