Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Малоолекса́ндрівка — село в Україні, у Скадовській міській громаді Скадовського району Херсонської області. Населення становить 163 осіб.
| село Малоолександрівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Херсонська область |
| Район | Скадовський район |
| Громада | Скадовська міська громада |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Населення | 163 |
| Площа | 0,36 км² |
| Густота населення | 452,78 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 75740 |
| Телефонний код | +380 5537 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 46°21′55″ пн. ш. 33°06′48″ сх. д. / 46.36528° пн. ш. 33.11333° сх. д.Координати: 46°21′55″ пн. ш. 33°06′48″ сх. д. / 46.36528° пн. ш. 33.11333° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 16 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 75740, Херсонська обл., Скадовський р-н, с. Олександрівка, вул. Центральна, 54 |
| Карта | |
  Малоолександрівка | |
 Малоолександрівка | |
| Мапа | |
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 726-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Херсонської області» увійшло до складу Скадовської міської громади.
Історія
| Ця стаття містить текст, що не відповідає . |
Заснування та розвиток села
Початок освоєння території Таврії припадає на кінець XVIII століття — час царювання Катерини ІІ. Російська імператриця дарувала ці неосвоєні землі своїм підлеглим в знак подяки, за їхні заслуги перед Батьківщиною і особисто перед самодержицею. Для заселення територій сюди направлялися селяни-бунтівники, неблагонадійні громадяни Російської держави, зокрема з Курської, Білгородської губерній Росії та з Чернігівської, Харківської, Київської, Полтавської губернії України. Тут почалося будівництво панських маєтків і цілих населених пунктів — від хуторів до невеликих містечок.
В 1840 році дружина колезького асесора Надія Йосипівна (Осипівна) Шумакова переселила сюди селян з Курської та Харківської губерній. Чоловік Надії Йосипівни колезький асесор і кавалер Іван Данилович Шумаков. Їх родич Афанасій Шумаков був військовим отримав чин штабс-капітан, також був землевласником проте володів землями в іншій частині Дніпровського повіту. Саме 1840 рік, за даними Таврійського губернського земства від 1886 року, офіційно визнаний датою заснування села Мала Олександрівка. Село назвали Малою Олександрівкою, оскільки почали його будувати поряд з Олександрівкою О.Янченка. За переписом 1858 року в селі нараховувалося 47 кріпосних чоловічої статі. В 1861 році 24 колишніх кріпосних чоловіків отримали по 6,5 десятин на душу, а загалом 156 десятин чорноземних суглинків. З півночі Мала Олександрівка межувало з землями села Могильне (сучасне Привітне Олешківського району), котре належало вдові колезького секретаря Марії Тимофіївні Тищенко та станом на 1861 рік мало 23 кріпосних.
Станом на 9 лютого 1882 року село Мала Олександрівка Великокопанівської волості належало Н. Й. Шумакової, з заходу, сходу і півдня землі села були оточені землями О.І. Фальц-Фейна, з півночі Мала Олександрівка, ще в 1898 році, межувала з землями М. Т. Тищенкової. В 1885 році в селі Мала Олександрівка нараховувалося 23 двори, у яких проживали 62 чоловіки (з них 30 робітників) та 58 жінок. 1887 року 24 жителі села здавали хлібне зерно на зберігання в земський хлібний склад. За даними земства, в 1887 році до Великопанівської фельдшерської дільниці звернулося 13 селян Малої Олександрівки; 1 особа у віці до 1 року, 2 у до 20 років, 4 до 35 років, 3 у віці до 50 років та 3 у віці старше 50 років.
28 жовтня 1895 року в селі Мала Олександрівка відкрилася школа. Завідувачем школи став священик Петро Ладухін — вихованець чернігівської духовної семінарії, а вчителем працював селянин Козьма Васильєва Феоресько, котрий закінчив земську народну школу. Навчальний рік, з 1896 року, починався 1 вересня, а закінчувався 20 травня. Навчалося в школі 8 хлопчиків та 2 дівчинки. Утримання школи становило 80 рублів на рік, 40 з яких надавало повітове земство, 20 церква та ще 20 збирали батьки.
В 1901 році було закладено , котрий очолила ігуменя Нонна. Цей монастир отримав при селі Мала Олександрівка 120 десятин придатної для ріллі землі.
В 1899 році селяни Малої Олександрівки та Дарівки мали 155,9 десятин землі та 1 вітряний млин. В 1914 році в Малій Олександрівці було 16 дворів, проживало 92 селянина, з яких 42 чоловіки та 50 жінок. Переважна частина селян були росіяни. Вказані селяни мали 117 десятин ріллі. В селі було 10 коней, 4 волів, 15 корів, 8 телят. 14 голів дрібної худоби (свиней, овець, кіз).
Станом на 1916 р. село Мала Олександрівка належало селянину Василю Тимофійовичу Міласенко, і в тому ж році він продав 83,7 десятин землі селянину з Брилівки (нині Олешківського району) Тимофію Михайловичу Стецьку. В цьому ж році в Малій Олександрівці проживало 40 чоловіків та 63 жінки, в усьому селі нараховувалося 42 коня та 39 одиниць великої рогатої худоби.
Встановлення радянської влади
Під час Українсько-більшовицької війни влада постійно змінювалася, і кожна її зміна супроводжувалася насильницьким зубожінням людей. За п'ять років влада переходила від більшовиків до Армії Денікіна, від денікінців до анархічного угрупування Нестора Махна, від Махна до Врангеля, від врангелівців знов до більшовиків. Олександрівці радо зустрічали більшовиків, оскільки вони їм обіцяли нове, краще, життя. Остаточно радянська влада встановилась на Херсонщині в 1920 році. Першою реформою Радянської влади був адміністративний поділ. В 1923 році Мала Олександрівка віднесена до утвореного Цюрупинського району. Рішенням Президії виконкому Херсонської округи від 28 лютого 1925 році село Мала Олександрівка вилучили з Цюрупинського району та приєднали до Олександрівської сільської ради Скадовського району. Вже в 1927 році в селі нараховувалося 44 сільських господарства, у яких проживали 97 чоловіків та 106 жінок.
В кінці 1920-х — на початку 1930-х років прийшла на село колективізація. Люди сприйняли новинку радянської влади як буденне явище. Причиною того була не тільки якісна агітація комуністичної партії про те, що колгоспи - то майбутнє селян, яка дуже впливала на свідомість, але і їх бідність. На першому засіданні колгоспників було вирішено, що Малоолександрівський колгосп буде носити назву «Сільськогосподарська артіль імені Чкалова», на честь видатного льотчика.
Село почало стрімко розвиватися. За перші десять років тут з'явилась семирічна школа (на той час заклад освіти, який давав повну середню освіту), з'явився клуб і така новинка, як магазин споживкооперації. В колгоспі вирощували багато корів, свиней, овець і коней — основної тяглової сили. Вирощувалися зазвичай зернові культури. В середині 30-х років тут почали вирощувати бавовник, який переробляли на Скадовському бавовноочисному заводі. Вирощували бавовник до 1955 року, після чого його посіви було ліквідовано.
Школа була однією з найкращих в цьому кутку району. Довгий час її директором був Яків Якович Жигаленко. В школі працювало багато вчителів, але вони так швидко змінювалися, що їх ніхто не запам'ятав. У пам'яті багатьох селян залишився вчитель початкових класів — Кравченко Іван Кузьмич, який виховував дітей села протягом тривалого часу.
Трагедія Голодомору 1933 року торкнулась і Малоолександрівки. Держава забрала весь хліб, залишивши комори пустими. А ні в чому не винні люди пухли з голоду і вмирали. Ті, хто залишився живим, згадують, що виживали за рахунок полювань на степових тварин: тушканчиків, ховрахів, куріпок тощо.
Німецько-радянська війна
В перші дні німецько-радянської війни з Малої Олександрівки добровольцями пішли на фронт півсотні чоловік, наймолодшим з яких було 15 — 16 років. З цієї півсотні дехто пройшов героїчний шлях через всю війну, але 36 солдатів так і не повернулись додому.
Чоловіків, що пішли на фронт, замінили жінки, які проходили короткі курси з підготовки трактористів, шоферів та інших чоловічих професій. Серед жінок прославилася трактористка Ніна Устименко, яка, оволодівши професією тракториста, брала участь в евакуації сільгосптехніки з Таврійської та Чалбаської МТС.
При німецькій окупаційній владі Скадовський район перебував у складі губернаторства . Владу на місцях представляли коменданти, зазвичай німецькі військові чиновники. Птахівська, Радгоспненська, Ульянівська, Тарасівська, Каржинська сільські ради входили до єдиної комендатури, центром якої було село Карга (нині Приморське). По селах управління здійснювалось старостами, призначеними з числа жителів. Це призначення було насильним, і того, хто відмовлявся виконувати обов'язки старости, того розстрілювали. Малоолександрівським старостою було призначено Савченка Олексія. За свого перебування на цій «посаді» він ніколи нікого не покарав, не видав німецьким властям, всіма способами захищав односельців. Але після звільнення села від окупантів його було засуджено на 10 років за співпрацю з німецьким урядом.
Колгосп на той час було евакуйовано. Школа не працювала, вчителі пішли добровольцями на фронт. Першою реформою нацистів в селі було введення в обіг рейхсмарки. Оскільки від колгоспу нічого не залишилось, то німці провели облік земель і розподілили їх між селянами. Завданням селян було сіяти зерно, а 2/3 урожаю віддавати новій владі. Німецька влада панувала в Малоолександрівці до вересня 1943 році. В цьому році Червоній армії вдалося розділити сили противника: частина військ залишилась в Криму, а інша - на підступах до міста Херсона. Основним завданням бійців полку Кириченка, який входив до складу 33-ї Гвардійської дивізії 2-ї Гвардійської армії, було розгромити опорний пункт німців на станції Пойма (нині Олешківський район). Тому для підготовки до цієї відповідальної операції сили Радянської Армії розмістилися в нашому селі. Тут розмістили самохідні бойові машини типу «Катюша», «танкетки» (малогабаритні танки, на яких розташовувалися системи типу «Катюша»), "студера" і 900 солдатів.
Повоєнні роки
Після звільнення від окупаційного режиму село почало відбудовуватися від занепаду. Повернуто до колгоспу лише частину худоби, техніку до МТС. Почала функціонувати школа, але не як повна середня, а як початкова. Перший післявоєнний випуск учнів 4-го класу був у 1946 році.
В 1950 році три сільгоспартілі: імені Чкалова (Малоолександрівка), імені Комінтерну (Хатки), імені Другої п'ятирічки (Птахівка) об'єдналися в єдине багатогалузеве колективне господарство імені Чкалова. Приблизно в цьому році об'єдналися дві артілі: артіль імені Чапаєва сіл Комунарівки та Комсомольського (колишній хутір Рахманівський) та артіль Пам'яті Якубенка села Миколаївки — в єдиний колгосп імені Чапаєва. У 1956 році колгоспи імені Чкалова і Чапаєва повинні були об'єднатися в єдине господарство, відповідно до проекту райкому КПРС. На загальних зборах, які проходили в с. Птахівці у 1956 році, колгоспники артілі ім. Чапаєва відмовлялися від об'єднання, але після критикуючого виступу першого секретаря Скадовського райкому КПРС, вони згодилися, але за умови, що об'єднаний колгосп буде мати назву імені Чапаєва. З того часу сільськогосподарська артіль імені Чапаєва проіснувала до 1965 року. У цьому році згідно з постановою генсека ЦК КПРС М. С. Хрущова 2/3 колгоспів повинні були бути реорганізовані в радгоспи. З того часу село Малоолександрівка почало новий етап історичного розвитку як 3 відділення радгоспу «Восход».
Незалежна Україна
24 лютого 2022 року село тимчасово окуповане російськими військами під час російсько-української війни.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 83 особи, з яких 34 чоловіки та 49 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 164 особи.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 89,57 % |
| російська | 3,07 % |
| інші | 7,36 % |
Примітки
- Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Херсонської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 7 жовтня 2022.
- Військовий експерт пояснив, чому російські війська так швидко захопили Херсонську область. www.unian.ua (укр.). Процитовано 27 лютого 2023.
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Херсонська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Херсонська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Херсонська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Посилання
- Погода в селі Малоолександрівка [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії Херсонської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Malooleksa ndrivka selo v Ukrayini u Skadovskij miskij gromadi Skadovskogo rajonu Hersonskoyi oblasti Naselennya stanovit 163 osib selo Malooleksandrivka Krayina Ukrayina Oblast Hersonska oblast Rajon Skadovskij rajon Gromada Skadovska miska gromada Oblikova kartka kartka Osnovni dani Naselennya 163 Plosha 0 36 km Gustota naselennya 452 78 osib km Poshtovij indeks 75740 Telefonnij kod 380 5537 Geografichni dani Geografichni koordinati 46 21 55 pn sh 33 06 48 sh d 46 36528 pn sh 33 11333 sh d 46 36528 33 11333 Koordinati 46 21 55 pn sh 33 06 48 sh d 46 36528 pn sh 33 11333 sh d 46 36528 33 11333 Serednya visota nad rivnem morya 16 m Misceva vlada Adresa radi 75740 Hersonska obl Skadovskij r n s Oleksandrivka vul Centralna 54 Karta Malooleksandrivka Malooleksandrivka Mapa Vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 12 chervnya 2020 roku 726 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Hersonskoyi oblasti uvijshlo do skladu Skadovskoyi miskoyi gromadi IstoriyaCya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Zasnuvannya ta rozvitok sela Pochatok osvoyennya teritoriyi Tavriyi pripadaye na kinec XVIII stolittya chas caryuvannya Katerini II Rosijska imperatricya daruvala ci neosvoyeni zemli svoyim pidleglim v znak podyaki za yihni zaslugi pered Batkivshinoyu i osobisto pered samoderzhiceyu Dlya zaselennya teritorij syudi napravlyalisya selyani buntivniki neblagonadijni gromadyani Rosijskoyi derzhavi zokrema z Kurskoyi Bilgorodskoyi gubernij Rosiyi ta z Chernigivskoyi Harkivskoyi Kiyivskoyi Poltavskoyi guberniyi Ukrayini Tut pochalosya budivnictvo panskih mayetkiv i cilih naselenih punktiv vid hutoriv do nevelikih mistechok V 1840 roci druzhina kolezkogo asesora Nadiya Josipivna Osipivna Shumakova pereselila syudi selyan z Kurskoyi ta Harkivskoyi gubernij Cholovik Nadiyi Josipivni kolezkij asesor i kavaler Ivan Danilovich Shumakov Yih rodich Afanasij Shumakov buv vijskovim otrimav chin shtabs kapitan takozh buv zemlevlasnikom prote volodiv zemlyami v inshij chastini Dniprovskogo povitu Same 1840 rik za danimi Tavrijskogo gubernskogo zemstva vid 1886 roku oficijno viznanij datoyu zasnuvannya sela Mala Oleksandrivka Selo nazvali Maloyu Oleksandrivkoyu oskilki pochali jogo buduvati poryad z Oleksandrivkoyu O Yanchenka Za perepisom 1858 roku v seli narahovuvalosya 47 kriposnih cholovichoyi stati V 1861 roci 24 kolishnih kriposnih cholovikiv otrimali po 6 5 desyatin na dushu a zagalom 156 desyatin chornozemnih suglinkiv Z pivnochi Mala Oleksandrivka mezhuvalo z zemlyami sela Mogilne suchasne Privitne Oleshkivskogo rajonu kotre nalezhalo vdovi kolezkogo sekretarya Mariyi Timofiyivni Tishenko ta stanom na 1861 rik malo 23 kriposnih Stanom na 9 lyutogo 1882 roku selo Mala Oleksandrivka Velikokopanivskoyi volosti nalezhalo N J Shumakovoyi z zahodu shodu i pivdnya zemli sela buli otocheni zemlyami O I Falc Fejna z pivnochi Mala Oleksandrivka she v 1898 roci mezhuvala z zemlyami M T Tishenkovoyi V 1885 roci v seli Mala Oleksandrivka narahovuvalosya 23 dvori u yakih prozhivali 62 choloviki z nih 30 robitnikiv ta 58 zhinok 1887 roku 24 zhiteli sela zdavali hlibne zerno na zberigannya v zemskij hlibnij sklad Za danimi zemstva v 1887 roci do Velikopanivskoyi feldsherskoyi dilnici zvernulosya 13 selyan Maloyi Oleksandrivki 1 osoba u vici do 1 roku 2 u do 20 rokiv 4 do 35 rokiv 3 u vici do 50 rokiv ta 3 u vici starshe 50 rokiv 28 zhovtnya 1895 roku v seli Mala Oleksandrivka vidkrilasya shkola Zaviduvachem shkoli stav svyashenik Petro Laduhin vihovanec chernigivskoyi duhovnoyi seminariyi a vchitelem pracyuvav selyanin Kozma Vasilyeva Feoresko kotrij zakinchiv zemsku narodnu shkolu Navchalnij rik z 1896 roku pochinavsya 1 veresnya a zakinchuvavsya 20 travnya Navchalosya v shkoli 8 hlopchikiv ta 2 divchinki Utrimannya shkoli stanovilo 80 rubliv na rik 40 z yakih nadavalo povitove zemstvo 20 cerkva ta she 20 zbirali batki V 1901 roci bulo zakladeno kotrij ocholila igumenya Nonna Cej monastir otrimav pri seli Mala Oleksandrivka 120 desyatin pridatnoyi dlya rilli zemli V 1899 roci selyani Maloyi Oleksandrivki ta Darivki mali 155 9 desyatin zemli ta 1 vitryanij mlin V 1914 roci v Malij Oleksandrivci bulo 16 dvoriv prozhivalo 92 selyanina z yakih 42 choloviki ta 50 zhinok Perevazhna chastina selyan buli rosiyani Vkazani selyani mali 117 desyatin rilli V seli bulo 10 konej 4 voliv 15 koriv 8 telyat 14 goliv dribnoyi hudobi svinej ovec kiz Stanom na 1916 r selo Mala Oleksandrivka nalezhalo selyaninu Vasilyu Timofijovichu Milasenko i v tomu zh roci vin prodav 83 7 desyatin zemli selyaninu z Brilivki nini Oleshkivskogo rajonu Timofiyu Mihajlovichu Stecku V comu zh roci v Malij Oleksandrivci prozhivalo 40 cholovikiv ta 63 zhinki v usomu seli narahovuvalosya 42 konya ta 39 odinic velikoyi rogatoyi hudobi Vstanovlennya radyanskoyi vladi Pid chas Ukrayinsko bilshovickoyi vijni vlada postijno zminyuvalasya i kozhna yiyi zmina suprovodzhuvalasya nasilnickim zubozhinnyam lyudej Za p yat rokiv vlada perehodila vid bilshovikiv do Armiyi Denikina vid denikinciv do anarhichnogo ugrupuvannya Nestora Mahna vid Mahna do Vrangelya vid vrangelivciv znov do bilshovikiv Oleksandrivci rado zustrichali bilshovikiv oskilki voni yim obicyali nove krashe zhittya Ostatochno radyanska vlada vstanovilas na Hersonshini v 1920 roci Pershoyu reformoyu Radyanskoyi vladi buv administrativnij podil V 1923 roci Mala Oleksandrivka vidnesena do utvorenogo Cyurupinskogo rajonu Rishennyam Prezidiyi vikonkomu Hersonskoyi okrugi vid 28 lyutogo 1925 roci selo Mala Oleksandrivka viluchili z Cyurupinskogo rajonu ta priyednali do Oleksandrivskoyi silskoyi radi Skadovskogo rajonu Vzhe v 1927 roci v seli narahovuvalosya 44 silskih gospodarstva u yakih prozhivali 97 cholovikiv ta 106 zhinok V kinci 1920 h na pochatku 1930 h rokiv prijshla na selo kolektivizaciya Lyudi sprijnyali novinku radyanskoyi vladi yak budenne yavishe Prichinoyu togo bula ne tilki yakisna agitaciya komunistichnoyi partiyi pro te sho kolgospi to majbutnye selyan yaka duzhe vplivala na svidomist ale i yih bidnist Na pershomu zasidanni kolgospnikiv bulo virisheno sho Malooleksandrivskij kolgosp bude nositi nazvu Silskogospodarska artil imeni Chkalova na chest vidatnogo lotchika Selo pochalo strimko rozvivatisya Za pershi desyat rokiv tut z yavilas semirichna shkola na toj chas zaklad osviti yakij davav povnu serednyu osvitu z yavivsya klub i taka novinka yak magazin spozhivkooperaciyi V kolgospi viroshuvali bagato koriv svinej ovec i konej osnovnoyi tyaglovoyi sili Viroshuvalisya zazvichaj zernovi kulturi V seredini 30 h rokiv tut pochali viroshuvati bavovnik yakij pereroblyali na Skadovskomu bavovnoochisnomu zavodi Viroshuvali bavovnik do 1955 roku pislya chogo jogo posivi bulo likvidovano Shkola bula odniyeyu z najkrashih v comu kutku rajonu Dovgij chas yiyi direktorom buv Yakiv Yakovich Zhigalenko V shkoli pracyuvalo bagato vchiteliv ale voni tak shvidko zminyuvalisya sho yih nihto ne zapam yatav U pam yati bagatoh selyan zalishivsya vchitel pochatkovih klasiv Kravchenko Ivan Kuzmich yakij vihovuvav ditej sela protyagom trivalogo chasu Tragediya Golodomoru 1933 roku torknulas i Malooleksandrivki Derzhava zabrala ves hlib zalishivshi komori pustimi A ni v chomu ne vinni lyudi puhli z golodu i vmirali Ti hto zalishivsya zhivim zgaduyut sho vizhivali za rahunok polyuvan na stepovih tvarin tushkanchikiv hovrahiv kuripok tosho Nimecko radyanska vijna V pershi dni nimecko radyanskoyi vijni z Maloyi Oleksandrivki dobrovolcyami pishli na front pivsotni cholovik najmolodshim z yakih bulo 15 16 rokiv Z ciyeyi pivsotni dehto projshov geroyichnij shlyah cherez vsyu vijnu ale 36 soldativ tak i ne povernulis dodomu Cholovikiv sho pishli na front zaminili zhinki yaki prohodili korotki kursi z pidgotovki traktoristiv shoferiv ta inshih cholovichih profesij Sered zhinok proslavilasya traktoristka Nina Ustimenko yaka ovolodivshi profesiyeyu traktorista brala uchast v evakuaciyi silgosptehniki z Tavrijskoyi ta Chalbaskoyi MTS Pri nimeckij okupacijnij vladi Skadovskij rajon perebuvav u skladi gubernatorstva Vladu na miscyah predstavlyali komendanti zazvichaj nimecki vijskovi chinovniki Ptahivska Radgospnenska Ulyanivska Tarasivska Karzhinska silski radi vhodili do yedinoyi komendaturi centrom yakoyi bulo selo Karga nini Primorske Po selah upravlinnya zdijsnyuvalos starostami priznachenimi z chisla zhiteliv Ce priznachennya bulo nasilnim i togo hto vidmovlyavsya vikonuvati obov yazki starosti togo rozstrilyuvali Malooleksandrivskim starostoyu bulo priznacheno Savchenka Oleksiya Za svogo perebuvannya na cij posadi vin nikoli nikogo ne pokarav ne vidav nimeckim vlastyam vsima sposobami zahishav odnoselciv Ale pislya zvilnennya sela vid okupantiv jogo bulo zasudzheno na 10 rokiv za spivpracyu z nimeckim uryadom Kolgosp na toj chas bulo evakujovano Shkola ne pracyuvala vchiteli pishli dobrovolcyami na front Pershoyu reformoyu nacistiv v seli bulo vvedennya v obig rejhsmarki Oskilki vid kolgospu nichogo ne zalishilos to nimci proveli oblik zemel i rozpodilili yih mizh selyanami Zavdannyam selyan bulo siyati zerno a 2 3 urozhayu viddavati novij vladi Nimecka vlada panuvala v Malooleksandrivci do veresnya 1943 roci V comu roci Chervonij armiyi vdalosya rozdiliti sili protivnika chastina vijsk zalishilas v Krimu a insha na pidstupah do mista Hersona Osnovnim zavdannyam bijciv polku Kirichenka yakij vhodiv do skladu 33 yi Gvardijskoyi diviziyi 2 yi Gvardijskoyi armiyi bulo rozgromiti opornij punkt nimciv na stanciyi Pojma nini Oleshkivskij rajon Tomu dlya pidgotovki do ciyeyi vidpovidalnoyi operaciyi sili Radyanskoyi Armiyi rozmistilisya v nashomu seli Tut rozmistili samohidni bojovi mashini tipu Katyusha tanketki malogabaritni tanki na yakih roztashovuvalisya sistemi tipu Katyusha studera i 900 soldativ Povoyenni roki Pislya zvilnennya vid okupacijnogo rezhimu selo pochalo vidbudovuvatisya vid zanepadu Povernuto do kolgospu lishe chastinu hudobi tehniku do MTS Pochala funkcionuvati shkola ale ne yak povna serednya a yak pochatkova Pershij pislyavoyennij vipusk uchniv 4 go klasu buv u 1946 roci V 1950 roci tri silgospartili imeni Chkalova Malooleksandrivka imeni Kominternu Hatki imeni Drugoyi p yatirichki Ptahivka ob yednalisya v yedine bagatogaluzeve kolektivne gospodarstvo imeni Chkalova Priblizno v comu roci ob yednalisya dvi artili artil imeni Chapayeva sil Komunarivki ta Komsomolskogo kolishnij hutir Rahmanivskij ta artil Pam yati Yakubenka sela Mikolayivki v yedinij kolgosp imeni Chapayeva U 1956 roci kolgospi imeni Chkalova i Chapayeva povinni buli ob yednatisya v yedine gospodarstvo vidpovidno do proektu rajkomu KPRS Na zagalnih zborah yaki prohodili v s Ptahivci u 1956 roci kolgospniki artili im Chapayeva vidmovlyalisya vid ob yednannya ale pislya kritikuyuchogo vistupu pershogo sekretarya Skadovskogo rajkomu KPRS voni zgodilisya ale za umovi sho ob yednanij kolgosp bude mati nazvu imeni Chapayeva Z togo chasu silskogospodarska artil imeni Chapayeva proisnuvala do 1965 roku U comu roci zgidno z postanovoyu genseka CK KPRS M S Hrushova 2 3 kolgospiv povinni buli buti reorganizovani v radgospi Z togo chasu selo Malooleksandrivka pochalo novij etap istorichnogo rozvitku yak 3 viddilennya radgospu Voshod Nezalezhna Ukrayina 24 lyutogo 2022 roku selo timchasovo okupovane rosijskimi vijskami pid chas rosijsko ukrayinskoyi vijni NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 83 osobi z yakih 34 choloviki ta 49 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 164 osobi Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 89 57 rosijska 3 07 inshi 7 36 PrimitkiPro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Hersonskoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 7 zhovtnya 2022 Vijskovij ekspert poyasniv chomu rosijski vijska tak shvidko zahopili Hersonsku oblast www unian ua ukr Procitovano 27 lyutogo 2023 Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Hersonska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Hersonska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Hersonska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini PosilannyaPogoda v seli Malooleksandrivka 19 grudnya 2011 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Hersonskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi