Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Франсуа́ де Мале́рб (фр. François de Malherbe, 1555 , Кан — 16 жовтня 1628, Париж) — французький поет, критик і перекладач давньоримської літератури. Малерб був предтечею поезії класицизму, проте загалом творчість Малерба тяжіє до стилю бароко.
| Франсуа де Малерб | ||||
|---|---|---|---|---|
| François de Malherbe | ||||
 Статуя Малерба в Луврі | ||||
| Народився | 1555[1][2] Кан | |||
| Помер | 16 жовтня 1628[1][3][…] Париж, Королівство Франція | |||
| Громадянство |  Франція | |||
| Діяльність | поет, письменник, перекладач, літературний критик | |||
| Мова творів | французька | |||
| Напрямок | класицизм, бароко | |||
| Жанр | поезія | |||
| Magnum opus | філософські станси «Втіха пану Дюпер'є на смерть його дочки» | |||
| Рід | d | |||
| Діти | d | |||
| | ||||
 Франсуа де Малерб у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Біографія
Початок шляху
Малерб походив із знатної родини. Навчався в університетах Базеля і Гайдельберґа . Перші вірші Малерба відносяться до 1575 («Сльози на смерть Женев'єви Руссель», фр. Les Larmes sur la mort de Genevieve Roussel). У 1576 залишив сім'ю і спробував самостійно зробити кар'єру. Перебрався до Провансу і вступив на службу до герцога Генріха Ангулемського (бастард Генріха II) як секретар. Через рік після загибелі свого покровителя — у 1587 — представив королю Генріху III свою першу поему «Сльози Святого Петра» (фр. Les Larmes de Saint-Pierre), витриману в традиціях петраркізму і написану під прямим впливом італійського поета . У свою чергу Генріх III був убитий в 1589.
Розквіт творчості
У 1590-х роках Малерб поперемінно жив то в Кані, то в Провансі; зблизився з Антуаном Монкретьєном, спонукав його до істотної переробки трагедії «Софонісба». Здійснив переклади двох творів Сенеки : «Моральні листи до Луцилія» і трактат «Про благодіяння», пізніше, в 1616 , Малерб опублікував виконаний ним переклад 33 книг «Історії» Тита Лівія . У 1598 році з'явилася одна з найкращих поезій Малерба — філософські станси «Втіха пану Дюперье на смерть його дочки» (фр. Consolation à M. du Périer sur la mort de sa fille), в яких відчувається вплив неостоїцизму.
У листопаді 1600 р. Малерб підніс свій твір Марії Медичі, що перебувала в той момент в Екс-ан-Провансі . Цей твір перегукується з поезіями Ронсара. Ода була зустрінута молодий королевою прихильно і в подальшому забезпечила Малербові найвищу протекцію.
Прибуття до Парижа
У Париж Малерб прибув 1605 року, вже здобувши репутацію відомого поета. Він був представлений королю Вокленом Дез Івето і отримав придворну посаду. Свої обов'язки він виконував із великим завзяттям, не втрачав можливості скласти вірш з нагоди тих чи інших подій з життя двору. Малерб став офіційним поетом абсолютизму і одночасно розробником поетичної мови, здатного гідно оспівати діяння монарха. До офіційної поезії Малерба належать, наприклад, оди, присвячені Генріху IV, «На щасливе та успішне закінчення седанського походу» (фр. Au roi Henri le Grand sur le succès du voyage de Sedan) і «Молитва за здоров'я короля Генріха Великого, який прямує до Лімузена» (фр. Au roi Henri le Grand allant en Limousin, 1605). При цьому Малерб не просто віддавав данину хвалебною риториці, але цілком щиро вірив у заслуги непомірно звеличуємо їм «сильних світу цього». Ревниво ставився до суперників, таких як Філіп Депорт, піддавав їх нищівній критиці. Після смерті Генріха IV Марія Медічі, ставши королевою, призначила йому пенсію. Малерб оспівував у улесливих одах Людовика XIII, Рішельє і знатних гостей готелю Рамбує, в якому він був постійним відвідувачем. Проте його перша збірка віршів вийшла лише в 1630 році.
Останні роки
Один з останніх творів Малерба — «Ода королю, що вирушив покарати заколот ларошельцев» (фр. Pour le Roy allant chastier la rébellion des Rochelois) — було написано з нагоди облоги Ла-Рошелі в 1627–1628 роках і заслужило подяку з боку Рішельє. Останні роки життя Малерба виявилися затьмарені драматичними подіями, пов'язаними з кримінальним переслідуванням його сина, а потім його загибеллю на дуелі (1627). Малерб домігся винесення смертного вироку вбивці, але вирок не був виконаний (через протидію Людовика XIII). Всі ці події підірвали здоров'я Малерба. Кажуть, що на смертному одрі Малерб дорікнув людині, що доглядала за ним, за не цілком французьке слово.
Творчість
Творчий доробок Малерба невеликий за обсягом, хоча повне зібрання творів становить п'ять томів. Сент-Бев жартував, що всі вірші Малерба можна прочитати за півгодини. Малерб не визнавав праці за натхненням, на його думку, справжня поезія — це тяжка праця, й справді гідні твори можна створити за умови доброго знання правил поетичної творчості. Він витрачав багато часу й зусиль на добір потрібного слова, необхідного за задумом порядку слів, який би сприймався як єдино можливий й незмінний. «Створивши поему на сто рядків чи написавши промову на три аркуші, треба відпочивати десять років», — казав Малерб, підкреслюючи, що заняття літературою — це важка праця.
Франсуа Малерб фактично порвав з традицією поезії гуманізму ренесансного типу, хоча розробляв популярні в XVI столітті жанри: ода , станси , сонет, пісня . Серед античних авторів він надавав перевагу Сенеці , Овідієві , Марціалу.
Свою , тобто поетичні правила, Малерб виклав у трактаті «Коментарі до Депорта» («Commentaire sur Desportes», 1600). У цьому трактаті він піддав гострій критиці поезію Депорта, котрий був послідовником Ронсара й інших поетів . Тут же міститься перший виклад теорії класицизму.
Малерб висунув один із провідних принципів класицизму — принцип ясності (clarté). Поетичний твір має бути зрозумілим кожній освіченій людині, а не лише вузькому колу близьких поетові людей, у ньому має бути якомога менше особистого і якомога більше загальнозначущого. З цією метою слід уникати образів, які можуть мати не одне, а декілька тлумачень. Необхідно звільнити поетичну мову від латинізмів, що затемнюють зміст твору. З цих позицій Малерб критикував Ронсара, його «темний стиль». Не приймав він і використання Ронсаром розмовних слів, діалектизмів тощо.
Принцип ясності покладено в основу багатьох вимог Малерба щодо поезії. Так, задля ясності поет повинен вміти вкласти кожну думку в окремий рядок і не розривати її переносом кінця думки в наступний рядок. Малерб був проти поетичної гри римами. Поезія має звертатися до розуму. Вона не розважає, а повчає. Малербівський принцип ясності був ранньою формою раціоналізму — підґрунтям художнього методу класицизму.
Запроваджені ним реформи заторкують насамперед форму вірша: заборона перенесення — enjambement, зяяння — hiatus, цезури, затемнення сенсу, дуже легкі складові рими на кшталт temps — printemps і вимагав, щоб поети шукали для рими поєднання віддалених слів, не задовольняючись тим, що перше спадає на думку за аналогією (як, наприклад, montagne — campagne). Загалом його вимоги зводилися до ясності, точності й віртуозності вірша. Критерій раціоналізму, покладений Малербом в основу творчості, в подальшому став наріжним каменем естетики класицизму .
Листування
Великий історико-культурний інтерес становить листування Малерба з його другом, літератором Нікола Пейреска, що охоплює великий період з 1606 і до самої смерті поета.
Видання творів
- Œuvres de Malherbe. Éd. revue sur les autographes, les copies les plus authentiques et les plus anciennes impressions et augm. de notices, de variantes, de notes, d'un lexique des mots et locutions remarquables, d'un portrait, d'un fac-similé, recueillies et annotées par Ludovic Lalanne,
- Tome premier,
- Tome deuxième,
- Tome troisième,
- Tome quatrième,
- Tome cinquième, Paris, Hachette, 1862
Українські переклади
Українською мовою окремі вірші Малерба переклав Микола Терещенко.
Література
- Raymond Baustert, L'univers moral de Malherbe : étude de la pensée dans l’œuvre poétique, Berne ; New York, P. Lang, 1997
- Gro Bjørnerud Mo, La poésie est une danse : lire François de Malherbe, Oslo, University of Oslo, 1999
- Ferdinand Brunot, La Doctrine de Malherbe, Paris, A. Colin, 1969
- P.G. Catex, P. Surer, G. Becker, Histoire de la littérature française, Librairie Hachette, 1974
- Gilles Henry, François de Malherbe : gentilhomme et poète, 1555–1628, Mondeville, Diffusion normande du livre, 1984
- René Fromilhague, La vie de Malherbe, apprentissages et luttes, 1555–1610, Paris, A. Colin 1954
- Gilles Henry, François de Malherbe : gentilhomme et poète (1555–1628), Le Coudray-Macouard, Cheminements, 2005
- Roger Guichemerre, Quatre poètes du XVIIe siècle, Malherbe-Tristan l'Hermite-Saint-Amant-Boileau, Sedes, Paris, ©1991
- Roger Lewinter, d'inflexion, pénétrant, Malherbe, Rimbaud, (Baudelaire), Mallarmé, éditions Ivrea 2010.
- Francis Ponge, Pour un Malerbe In: Oeuvres complètes& Bibliothèque de la Pléiade, Gallimard, Paris, v. 2.
Посилання
- Малерб Франсуа // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 101. — .
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Франсуа де Малерб |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: François de Malherbe |
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- FINA Wiki — Австрійська академія наук.
- SNAC — 2010.
- Encyclopædia Britannica
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fransua de Male rb fr Francois de Malherbe 1555 Kan 16 zhovtnya 1628 Parizh francuzkij poet kritik i perekladach davnorimskoyi literaturi Malerb buv predtecheyu poeziyi klasicizmu prote zagalom tvorchist Malerba tyazhiye do stilyu baroko Fransua de MalerbFrancois de MalherbeStatuya Malerba v LuvriNarodivsya1555 1 2 KanPomer16 zhovtnya 1628 1628 10 16 1 3 Parizh Korolivstvo FranciyaGromadyanstvo FranciyaDiyalnistpoet pismennik perekladach literaturnij kritikMova tvorivfrancuzkaNapryamokklasicizm barokoZhanrpoeziyaMagnum opusfilosofski stansi Vtiha panu Dyuper ye na smert jogo dochki RiddDitid Fransua de Malerb u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u VikidzherelahBiografiyaPochatok shlyahu Malerb pohodiv iz znatnoyi rodini Navchavsya v universitetah Bazelya i Gajdelberga Pershi virshi Malerba vidnosyatsya do 1575 Slozi na smert Zhenev yevi Russel fr Les Larmes sur la mort de Genevieve Roussel U 1576 zalishiv sim yu i sprobuvav samostijno zrobiti kar yeru Perebravsya do Provansu i vstupiv na sluzhbu do gercoga Genriha Angulemskogo bastard Genriha II yak sekretar Cherez rik pislya zagibeli svogo pokrovitelya u 1587 predstaviv korolyu Genrihu III svoyu pershu poemu Slozi Svyatogo Petra fr Les Larmes de Saint Pierre vitrimanu v tradiciyah petrarkizmu i napisanu pid pryamim vplivom italijskogo poeta U svoyu chergu Genrih III buv ubitij v 1589 Rozkvit tvorchosti U 1590 h rokah Malerb popereminno zhiv to v Kani to v Provansi zblizivsya z Antuanom Monkretyenom sponukav jogo do istotnoyi pererobki tragediyi Sofonisba Zdijsniv perekladi dvoh tvoriv Seneki Moralni listi do Luciliya i traktat Pro blagodiyannya piznishe v 1616 Malerb opublikuvav vikonanij nim pereklad 33 knig Istoriyi Tita Liviya U 1598 roci z yavilasya odna z najkrashih poezij Malerba filosofski stansi Vtiha panu Dyupere na smert jogo dochki fr Consolation a M du Perier sur la mort de sa fille v yakih vidchuvayetsya vpliv neostoyicizmu U listopadi 1600 r Malerb pidnis svij tvir Mariyi Medichi sho perebuvala v toj moment v Eks an Provansi Cej tvir peregukuyetsya z poeziyami Ronsara Oda bula zustrinuta molodij korolevoyu prihilno i v podalshomu zabezpechila Malerbovi najvishu protekciyu Pributtya do Parizha U Parizh Malerb pribuv 1605 roku vzhe zdobuvshi reputaciyu vidomogo poeta Vin buv predstavlenij korolyu Voklenom Dez Iveto i otrimav pridvornu posadu Svoyi obov yazki vin vikonuvav iz velikim zavzyattyam ne vtrachav mozhlivosti sklasti virsh z nagodi tih chi inshih podij z zhittya dvoru Malerb stav oficijnim poetom absolyutizmu i odnochasno rozrobnikom poetichnoyi movi zdatnogo gidno ospivati diyannya monarha Do oficijnoyi poeziyi Malerba nalezhat napriklad odi prisvyacheni Genrihu IV Na shaslive ta uspishne zakinchennya sedanskogo pohodu fr Au roi Henri le Grand sur le succes du voyage de Sedan i Molitva za zdorov ya korolya Genriha Velikogo yakij pryamuye do Limuzena fr Au roi Henri le Grand allant en Limousin 1605 Pri comu Malerb ne prosto viddavav daninu hvalebnoyu ritorici ale cilkom shiro viriv u zaslugi nepomirno zvelichuyemo yim silnih svitu cogo Revnivo stavivsya do supernikiv takih yak Filip Deport piddavav yih nishivnij kritici Pislya smerti Genriha IV Mariya Medichi stavshi korolevoyu priznachila jomu pensiyu Malerb ospivuvav u uleslivih odah Lyudovika XIII Rishelye i znatnih gostej gotelyu Rambuye v yakomu vin buv postijnim vidviduvachem Prote jogo persha zbirka virshiv vijshla lishe v 1630 roci Ostanni roki Odin z ostannih tvoriv Malerba Oda korolyu sho virushiv pokarati zakolot laroshelcev fr Pour le Roy allant chastier la rebellion des Rochelois bulo napisano z nagodi oblogi La Rosheli v 1627 1628 rokah i zasluzhilo podyaku z boku Rishelye Ostanni roki zhittya Malerba viyavilisya zatmareni dramatichnimi podiyami pov yazanimi z kriminalnim peresliduvannyam jogo sina a potim jogo zagibellyu na dueli 1627 Malerb domigsya vinesennya smertnogo viroku vbivci ale virok ne buv vikonanij cherez protidiyu Lyudovika XIII Vsi ci podiyi pidirvali zdorov ya Malerba Kazhut sho na smertnomu odri Malerb doriknuv lyudini sho doglyadala za nim za ne cilkom francuzke slovo TvorchistTvorchij dorobok Malerba nevelikij za obsyagom hocha povne zibrannya tvoriv stanovit p yat tomiv Sent Bev zhartuvav sho vsi virshi Malerba mozhna prochitati za pivgodini Malerb ne viznavav praci za nathnennyam na jogo dumku spravzhnya poeziya ce tyazhka pracya j spravdi gidni tvori mozhna stvoriti za umovi dobrogo znannya pravil poetichnoyi tvorchosti Vin vitrachav bagato chasu j zusil na dobir potribnogo slova neobhidnogo za zadumom poryadku sliv yakij bi sprijmavsya yak yedino mozhlivij j nezminnij Stvorivshi poemu na sto ryadkiv chi napisavshi promovu na tri arkushi treba vidpochivati desyat rokiv kazav Malerb pidkreslyuyuchi sho zanyattya literaturoyu ce vazhka pracya Fransua Malerb faktichno porvav z tradiciyeyu poeziyi gumanizmu renesansnogo tipu hocha rozroblyav populyarni v XVI stolitti zhanri oda stansi sonet pisnya Sered antichnih avtoriv vin nadavav perevagu Seneci Ovidiyevi Marcialu Svoyu tobto poetichni pravila Malerb viklav u traktati Komentari do Deporta Commentaire sur Desportes 1600 U comu traktati vin piddav gostrij kritici poeziyu Deporta kotrij buv poslidovnikom Ronsara j inshih poetiv Tut zhe mistitsya pershij viklad teoriyi klasicizmu Malerb visunuv odin iz providnih principiv klasicizmu princip yasnosti clarte Poetichnij tvir maye buti zrozumilim kozhnij osvichenij lyudini a ne lishe vuzkomu kolu blizkih poetovi lyudej u nomu maye buti yakomoga menshe osobistogo i yakomoga bilshe zagalnoznachushogo Z ciyeyu metoyu slid unikati obraziv yaki mozhut mati ne odne a dekilka tlumachen Neobhidno zvilniti poetichnu movu vid latinizmiv sho zatemnyuyut zmist tvoru Z cih pozicij Malerb kritikuvav Ronsara jogo temnij stil Ne prijmav vin i vikoristannya Ronsarom rozmovnih sliv dialektizmiv tosho Princip yasnosti pokladeno v osnovu bagatoh vimog Malerba shodo poeziyi Tak zadlya yasnosti poet povinen vmiti vklasti kozhnu dumku v okremij ryadok i ne rozrivati yiyi perenosom kincya dumki v nastupnij ryadok Malerb buv proti poetichnoyi gri rimami Poeziya maye zvertatisya do rozumu Vona ne rozvazhaye a povchaye Malerbivskij princip yasnosti buv rannoyu formoyu racionalizmu pidgruntyam hudozhnogo metodu klasicizmu Zaprovadzheni nim reformi zatorkuyut nasampered formu virsha zaborona perenesennya enjambement zyayannya hiatus cezuri zatemnennya sensu duzhe legki skladovi rimi na kshtalt temps printemps i vimagav shob poeti shukali dlya rimi poyednannya viddalenih sliv ne zadovolnyayuchis tim sho pershe spadaye na dumku za analogiyeyu yak napriklad montagne campagne Zagalom jogo vimogi zvodilisya do yasnosti tochnosti j virtuoznosti virsha Kriterij racionalizmu pokladenij Malerbom v osnovu tvorchosti v podalshomu stav narizhnim kamenem estetiki klasicizmu ListuvannyaVelikij istoriko kulturnij interes stanovit listuvannya Malerba z jogo drugom literatorom Nikola Pejreska sho ohoplyuye velikij period z 1606 i do samoyi smerti poeta Vidannya tvorivŒuvres de Malherbe Ed revue sur les autographes les copies les plus authentiques et les plus anciennes impressions et augm de notices de variantes de notes d un lexique des mots et locutions remarquables d un portrait d un fac simile recueillies et annotees par Ludovic Lalanne Tome premier Tome deuxieme Tome troisieme Tome quatrieme Tome cinquieme Paris Hachette 1862Ukrayinski perekladiUkrayinskoyu movoyu okremi virshi Malerba pereklav Mikola Tereshenko LiteraturaRaymond Baustert L univers moral de Malherbe etude de la pensee dans l œuvre poetique Berne New York P Lang 1997 Gro Bjornerud Mo La poesie est une danse lire Francois de Malherbe Oslo University of Oslo 1999 Ferdinand Brunot La Doctrine de Malherbe Paris A Colin 1969 P G Catex P Surer G Becker Histoire de la litterature francaise Librairie Hachette 1974 Gilles Henry Francois de Malherbe gentilhomme et poete 1555 1628 Mondeville Diffusion normande du livre 1984 Rene Fromilhague La vie de Malherbe apprentissages et luttes 1555 1610 Paris A Colin 1954 Gilles Henry Francois de Malherbe gentilhomme et poete 1555 1628 Le Coudray Macouard Cheminements 2005 ISBN 2 84478 092 X Roger Guichemerre Quatre poetes du XVIIe siecle Malherbe Tristan l Hermite Saint Amant Boileau Sedes Paris c 1991 Roger Lewinter d inflexion penetrant Malherbe Rimbaud Baudelaire Mallarme editions Ivrea 2010 ISBN 978 2 85184 282 4 Francis Ponge Pour un Malerbe In Oeuvres completes amp Bibliotheque de la Pleiade Gallimard Paris v 2 PosilannyaMalerb Fransua Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2006 T 2 L Ya S 101 ISBN 966 692 744 6 Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Fransua de MalerbVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Francois de MalherbePrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 FINA Wiki Avstrijska akademiya nauk d Track Q65043913d Track Q100989339d Track Q299015 SNAC 2010 d Track Q29861311 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741