Максиміліан II Габсбург 31 липня 1527 12 жовтня 1576 імператор Священної Римської імперії 1564 1576 король Богемії 1562

Максиміліан II Габсбург (31 липня 1527 — 12 жовтня 1576) — імператор Священної Римської імперії (1564—1576), король Богемії (1562—1575), Угорщини, Далмації, Хорватії з династії Габсбургів. Син імператора Фердинанда I, небіж імператора Карла V, кузен іспанського короля Філіпа II, батько імператорів Рудольфа ІІ Габсбурга та Матіаса. Перший з Габсбургів,^[] що був коронований на угорського короля у Братиславі.

Максиміліан II

Імператор Священної Римської імперії
Правління	25 липня 1564 — 12 жовтня 1576
Попередник	Фердинанд I
Наступник	Рудольф II
Інші титули	Король Німеччини Король Богемії Король Угорщини і Хорватії Титулярний король Галичини та Володимирії Ерцгерцог Австрії
Біографічні дані
Релігія	католицька церква
Народження	31 липня 1527(1527-07-31)^[1]^[2]^[…] Відень, Габсбурзька монархія
Смерть	12 жовтня 1576(1576-10-12)^[1]^[2]^[…] (49 років) Реґенсбурґ, Баварія
Поховання	Собор святого Віта
У шлюбі з	Марія Австрійська (1528—1603)^[4]
Діти	Анна Австрійська^[4], Рудольф II^[4], Ернст Австрійський, Єлизавета Австрійська, королева Франції^[4], Матвій Габсбург, Максиміліан III Австрійський^[2], Альбрехт VII Австрійський, ^d, ^d, ^d^[2], ^d^[2], ^d^[2], ^d^[2], ^d^[2], ^d^[2] і ^d
Династія	Габсбурги
Батько	Фердинанд I Габсбург^[4]
Мати	Анна I^[4]
Нагороди

Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Майбутній імператор Максиміліан виховувався разом зі своїм молодшим братом ерцгерцогом австрійським Фердинандом II (1529—1595) при дворі батька. У 1544 на запрошення свого дядька, імператора Карла V виїхав до Іспанії, супроводжував його в поході проти Франції (1544), а потім у Шмалькальденській війні проти німецьких протестантів (1547 р).

У 1548 одружився з дочкою Карла V Марією Іспанською (1529—1603). Під час воєнних походів Карла V разом з дружиною на правах штатгальтера керував Іспанією. У 1552 повернувся до Австрії. Тяжів до протестантизму і виношував плани зміни віросповідання, однак під тиском родичів і Папи Римського залишився в лоні католицької церкви. Не останню роль в ухваленні такого рішення відіграло обрання в 1558 році Фердинанда I Габсбурга імператором Священної Римської імперії (перехід в протестантизм позбавляв Максиміліана можливості успадкувати імператорську коронуі).

У вересні 1562 року Максиміліан отримав корону Чехії, в листопаді того ж року був обраний німецьким королем, в липні 1563 зійшов на престоли Угорщини та Хорватії. Після смерті батька 25 липня 1564 Максиміліан став імператором Священної Римської імперії.

У 1574—1575 претендував також на престол Речі Посполитої, проте програв у боротьбі за нього Стефану Баторію.

У питаннях релігійної політики, незважаючи на тиск Папи Римського і європейських католицьких правителів, намагався займати нейтральну позицію. У своїх родових володіннях фактично зрівняв в правах з католиками дворян і лицарів, які перейшли в протестантизм. У 1566—1568 вів війну з османським султаном Селімом II (1566—1574) за Трансильванію, яка, однак, закінчилася безрезультатно.

Родовід

Максиміліан I,
імператор Священної Римської імперії

Філіп I Вродливий,
Король Кастилії

Марія I,
Герцогиня Бургундії

Фердинанд I,
імператор Священної Римської імперії

Фердинанд II,
Король Арагону

Хуана I,
Королева Кастилії

Ізабела I,
Королева Кастилії

Максиміліан II,
імператор Священної Римської імперії

Казимир Ягеллончик,
Король Польщі

Владислав II Ягеллончик

Єлизавета Габсбург,
Королева Польщі

Анна I

^[fr]

Анна де Фуа

^[en]

Сім'я

Докладніше: Габсбурги

Дружина: Марія Австрійська (1528—1603). Діти:

Анна (1549—1580) , дружина Філіпа II, короля Іспанії.
Рудольф II (1576—1612), імператор Священної Римської імперії
Ернст(1553-1595), ерцгерцог
Єлизавета (1555-152), дружина короля Франції Карла IX
Матвій (1557—1619), імператор Священної Римської імперії
Максиміліан III(1558-618), ерцгерцог
Альбрехт VII Австрійський(1559-1621), ерцгерцог
Венцель(1561-1578)
Маргарита(1567-1633), черниця

Титул

Dei gratia electus Romanorum imperator, semper augustus, ac Germaniae, Hungariae, Bohemiae, Dalmatiae, Croatiae, Sclavoniae, Ramae, Serviae, Galliciae, Lodomeriae, Cumaniae, Bulgariaeque etc. rex; archidux Austriae; dux Burgundiae, Brabantiae. Styriae, Carinthiae, Carnioliae; marchio Moraviae; dux Luxemburgae, superiorisque et inferioris Silesiae, Wierthembergae et Thekae; princeps Sveviae; comes Habspurgi, Tirolis, Ferreti, Kiburgi et Goritiae; landtgravius Alsatiae; marchio sacri Romani imperii supra Anasum Burgoviae, ac superioris et inferioris Lusatiae; dominus marchiae Sclavonicae, portus Naonis et Salinarum, etc.