Анна де Фуа

У Вікіпедії є статті про інших людей з іменем Анна.

Анна де Фуа також знана як Анна де Кандаль (чеськ. Anna z Foix a Candale, угор. Candale-i Anna, баск. Ana Kandalakoa, окс. Ana de Fois, фр. Anne de Foix; 1484(1484) — 26 липня 1506, Буда, Угорщина) — королева Угорщини (коронація 29 вересня 1502 року в Секешфегерварі) і королева Чехії (коронації не було) з 29 вересня 1502 року.

Анна де Фуа
окс. Ana de Fois
Народилася	1484 Фуа
Померла	26 липня 1506 Буда, Угорське королівство ·пологи
Поховання	Секешфегерварська базиліка і ^d
Країна	Франція
Діяльність	суверен
Знання мов	окситанська, середньофранцузька, латина і угорська
Суспільний стан	аристократія^[1]
Титул	королева-консорт і королева^[d]^[1]
Посада	королева-консорт, королева-консорт і королева-консорт
Рід	^d
Батько	^d
Мати	^d
Родичі	Жермена де Фуа, Анна Бретонська, Катерина I і ^d
Брати, сестри	^d, ^d і ^d
У шлюбі з	Владислав II Ягелончик
Діти	Анна I і Людовик II
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Анна народилася в 1484 році в родині Гастона II де Фуа-Кандаля з молодшої гілки графського дому Фуа, і Катерини де Фуа, доньки Гастона IV де Фуа та королеви Елеонори Наваррської. Анна виросла при французькому королівському дворі в Блуа. Вивчала латинську мову та класиків.

Людовик І Орлеан, герцог Лонгвільський, перший кузен, колись усунутий від короля Франції Людовика XII, був закоханий у неї і хотів одружитися, але цьому завадили, оскільки планувалося здійснити політичний шлюб для Анни. Літній, двічі розлучений і бездітний король Угорщини Владислав II з династії Ягеллонів шукав дружину, здатну подарувати йому сина. Його погляди були спрямовані на потужний союз, і Анна, представниця вищої знаті Франції, яка належала до кількох королівських сімей, була гарним вибором. Анна була заручена в 1500 році, шлюбний контракт був підтверджений в 1501 році.

29 вересня 1502 року вона вийшла заміж за угорського та чеського короля Владислава II. Того ж дня була коронована королевою Угорщини. Анна була його третьою дружиною. Вона привезла з собою в Угорщину французький суд та французьких радників. Відносини були щасливими принаймні з точки зору короля, і, як повідомляється, він розглядав її як друга, помічницю та довіреного радника.

У 1506 році підпис Анни було розміщено на документі поряд із підписом короля про союз з Габсбургами. 23 липня 1503 року Анна народила дочку Анну, а 1 липня 1506 року довгоочікуваного спадкоємця чоловічої статі, майбутнього короля Людовика ІІ (Лайоша).

Анна була дуже популярною, але вагітність зіпсувала їй здоров'я. Вона померла в Буді 26 липня 1506 року, трохи більше ніж через три тижні після народження сина через ускладнення від пологів. Їй було 22 роки. Поховали в Секешфегерварі.

Предки

Примітки

1. Catalog of the German National Library
   d:Track:Q23833686
2. Previte-Orton, 1962, с. 922.
3. Anthony (1931).
4. Cazacu, 2017, с. 204.

Література

• Anthony, Raoul: Identification et Etude des Ossements des Rois de Navarre inhumés dans la Cathédrale de Lescar, Paris, Masson, 1931
• Kšír, Josef: K původu české královny Anny, Genealogické a heraldické listy (GaHL) 21, 40-47, Praha, 2001 URL: Посилання
• Macek, Josef: Tři ženy krále Vladislava, Praha, Mladá fronta, 1991

Посилання

• Josef Kšír: K původu české královny Anny [ 20 квітня 2021 у Wayback Machine.]
• Foundation for Medieval Genealogy/Navarre Kings Genealogy [Архівовано 22 лютого 2012 у WebCite]
• Seigneurs de Grailly Généalogie [Архівовано 25 травня 2012 у WebCite]
• Foundation for Medieval Genealogy/Foix Genealogy [ 23 січня 2018 у Wayback Machine.]
• Euweb/Albret Genealogy [ 28 січня 2021 у Wayback Machine.]
• Euweb/Foix-Grailly Genealogy [ 14 січня 2021 у Wayback Machine.]