У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім ям Магдалина ім я Марина Мокієвська Макієвська у шлюбі Мазепа у чернецтв

... я і вважаю, що тут в образі князя Володимира прославляється гетьман Іван Мазепа, замовник цієї капели. А в образі Ольги — мати гетьмана Марія Магдалина Мазепина. Княгиня Ольга зображена в одязі знатної української жінки часів Мазепи. Причому зображено як мироносиця: у лівій руці тримає посудину з миром — символ духовного зцілення, а правою витончено воздевает його кришечку. Як прославили Марію Магдалину Мазепину в образі Ольги? Через її святу патронесу. Адже мати гетьмана Мазепи носила ім'я рівноапостольної мироносиці Марії Магдалини. У даному разі стінопис Софії повторює іконографічний тип Марії Магдалини Метсіса, тільки в нього рівноапостольна мироносиця одягнена в сучасні йому європейські одягу. Тобто ми маємо унікальний зображення княгині Ольги часів Мазепи. Рівноапостольні Володимир і Ольга — прообрази-покровителі гетьмана — «нового Володимира» і його матері — «нової Ольги», адже вони обидва дуже багато зробили для Церкви .

На честь Марії Магдалини Мазепи названо 72-й пластовий курінь УПЮ.

Могила

Під час археологічних досліджень, які протягом 2005—2009 Інститут археології НАН України проводив на території колишнього Вознесенського жіночого монастиря (нині територія «Мистецького Арсеналу»), було виявлене масове поховання черниць, серед яких могло бути й поховання ігумені — Марії Магдалини Мазепи. У листопаді 2012 про це офіційно повідомив перший заступник голови КМДА Олександр Мазурчак.

Проте гіпотеза про поховання на території Вознесенського некрополя ігумені Марії Магдалини Мазепи наразі не підтверджена і не спростована.

8 грудня 2012 відбулося перенесення поховань із некрополя Вознесенського монастиря до Флорівського монастиря (куди на початку XVIII ст., після ліквідації Вознесенського монастиря, перевели його черниць).

Примітки

Мазепа, Марина (Марія-Магдалина) // Енциклопедія українознавства
. Архів оригіналу за 13 листопада 2009. Процитовано 22 листопада 2009.
. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 2 квітня 2013.
Список білоцерківської шляхти. — Біла Церква: ТОСК, 2001
. Архів оригіналу за 3 квітня 2009. Процитовано 22 листопада 2009.
У записах Луцького Хрестовоздвиженського православного братства значиться: «Марина Мазепина, підчашіна чернігівська» — і власноручно підпис українською мовою^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
Іван Мазепа одружився з удовою // Газета по-українськи
. Архів оригіналу за 6 жовтня 2010. Процитовано 21 грудня 2015.
. Архів оригіналу за 6 серпня 2009. Процитовано 22 листопада 2009.
Кілессо Т. С. Видубицький монастир. — К.: Техніка, 1999. — С. 130.
Павленко С. Іван Мазепа як будівничий української культури. — К.: ВД «Києво-Могилянська академія». 2005. — С. 144
. Архів оригіналу за 29 жовтня 2016. Процитовано 21 грудня 2015.
. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 2 квітня 2013.
. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 21 грудня 2015.
Аліна Бажал. Код Софії // Дзеркало тижня, 28.12.2007^{[недоступне посилання]}
. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 13 листопада 2012.
. Архів оригіналу за 22.12.2015. Процитовано 21.12.2015.

Джерела

Енциклопедія українознавства.
Павленко С. Іван Мазепа як будівничий української культури. — К.: ВД «Києво-Могилянська академія», 2005.
Таирова-Яковлева Т. Мазепа. — М.: Молодая гвардия, 2007.

Посилання

Зоя Хижняк. Мати гетьмана Марія Магдалена Мазепина // «Громада», № 1 (93), січень-лютий 2008 [ 29 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
Ярослава Музиченко. Чи буде могила в Марини Мазепи? // Україна молода, № 172, 16.11.2012 [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]
Сергій Осока. Марія Магдалина Мазепина: черниця-аристократка, яка прокляла українського гетьмана // Повага, 18.12.2015 [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]
Мазепа, Марія-Магдалина [ 20 лютого 2009 у Wayback Machine.]
Відкрита виставка «Славетні жінки України» в Національному музеї літератури України
Аліна Бажал. Код Софії // Дзеркало тижня, 28.12.2007
Марина Мокієвська (Макієвська) (Мазепа), пом. 1707 [ 23 грудня 2020 у Wayback Machine.]

[1] Мазепа, Марина (Марія-Магдалина) // Енциклопедія українознавства

[zol-2] . Архів оригіналу за 13 листопада 2009. Процитовано 22 листопада 2009.

[3] . Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 2 квітня 2013.

[4] Список білоцерківської шляхти. — Біла Церква: ТОСК, 2001

[5] . Архів оригіналу за 3 квітня 2009. Процитовано 22 листопада 2009.

[6] У записах Луцького Хрестовоздвиженського православного братства значиться: «Марина Мазепина, підчашіна чернігівська» — і власноручно підпис українською мовою^{[недоступне посилання з квітня 2019]}

[7] Іван Мазепа одружився з удовою // Газета по-українськи

[8] . Архів оригіналу за 6 жовтня 2010. Процитовано 21 грудня 2015.

[9] . Архів оригіналу за 6 серпня 2009. Процитовано 22 листопада 2009.

[10] Кілессо Т. С. Видубицький монастир. — К.: Техніка, 1999. — С. 130.

[11] Павленко С. Іван Мазепа як будівничий української культури. — К.: ВД «Києво-Могилянська академія». 2005. — С. 144

[12] . Архів оригіналу за 29 жовтня 2016. Процитовано 21 грудня 2015.

[13] . Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 2 квітня 2013.

[УМ-14] . Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 21 грудня 2015.

[15] Аліна Бажал. Код Софії // Дзеркало тижня, 28.12.2007^{[недоступне посилання]}

[16] . Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 13 листопада 2012.

[МА-17] . Архів оригіналу за 22.12.2015. Процитовано 21.12.2015.