Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Магнус Бернгар Ольсен (норв. Magnus Bernhard Olsen; 28 листопада 1878 — 16 січня 1963) — норвезький філолог, який спеціалізувався на давньоскандинавській мові.
| Магнус Ольсен | |
|---|---|
 | |
| Народився | 28 листопада 1878[1][2][3] Арендал, Еуст-Аґдер, Норвегія |
| Помер | 16 січня 1963[1][2][3] (84 роки) Осло, Норвегія |
| Поховання | d[4] |
| Країна |  Норвегія |
| Діяльність | мовознавець, філолог, runologist, письменник, скандинавіст, викладач університету |
| Alma mater | Університет Осло |
| Галузь | d[5], d[5], мовознавство[5] і d[5] |
| Заклад | Університет Осло |
| Членство | Норвезька академія наук Шведська королівська академія наук Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей |
| Нагороди | |
 Магнус Ольсен у Вікісховищі | |
Народився та виріс в Арендалі, Ольсен здобув ступінь філолога у Королівському університеті Фредеріка в Християнії, де став протеже Софуса Буґге. Після смерті Буґге він змінив його у 1908 році на посаді професора старонорвезької мови та ісландської літератури у Королівському університеті Фредеріка. Ольсен навчав покоління норвезьких науковців і вчителів. Його сфера досліджень зосереджувалась на рунології та давньоскандинавській топоніміці. Ольсен особливо цікавився рунами та топонімікою для вивчення давньоскандинавської релігії. Ольсен опублікував низку робіт на ці теми, які мали не аби який вплив. Він також редагував численні видання, зокрема журнал «Maal og Minne», який він заснував.
Під час німецької окупації Норвегії у часи Другої світової війни Ольсен працював деканом свого університету та брав участь у норвезькому русі опору. У пізні роки Ольсен досліджував «Едди» та скальдичну поезію, про які він написав низку впливових праць. Його вважають видатним норвезьким філологом свого часу.
Молодість й освіта
Магнус Ольсен народився в Арендалі, Норвегія, 28 листопада 1878 року у сім'ї торговця Уле Християна Ольсена (1834—1887) і Терези Евін Ольсен (1843—1926). Він виріс в Арендалі, де у 1896 році здобув examen artium. Згодом Ольсен вивчав філологію у Королівському університеті Фредеріка у Християнії, де зосередився на латинській, грецькій, німецькій та норвезькій мовах.
З 1899 року Ольсен працював асистентом викладача у Королівському університеті Фредеріка. Він потрапив під вплив археолога та топоніміста Олуфа Риґга, а особливо філолога Софуса Буґге. Буґге вважався найвеличнішим норвезьким філологом того часу, але він втрачав зір, й Ольсен працював його асистентом з 1902 року. До цього часу Буґге готував його стати своїм наступником в університеті. Ольсен здобув ступінь кандидата філологічних наук у 1903 році.
Початок кар'єри
Після закінчення навчання Ольсен працював дослідником у своєму університеті, де він брав участь у навчанні студентів. У 1905—1906 роках він працював у Копенгагені над публікацією критичного видання саги «Vǫlsunga saga and Ragnars saga loðbrókar».
Після смерті Буґге Ольсен змінив його у 1908 році на посаді професора старонорвезької мови й ісландської літератури у Королівському університеті Фредеріка. Він бачив у філології ключ до розуміння життя в минулому, зокрема доби вікінгів. Ольсен став широко визнаним як видатний норвезький філолог свого часу. Він виступав за міждисциплінарний підхід до цієї теми. Основними сферами його інтересів були давньоскандинавська література, рунологія та топоніміка. Ольсен був відомий сміливістю таких інтерпретацій і вважав, як і його наставник Буґге, що інтерпретація, яка ґрунтується на здоровій методології, є кращою, ніж її відсутність взагалі. В університеті його вважали блискучим викладачем, але екзаменатором, якого боялися. Він вважав викладання та дослідження найкращим способом служіння своїй батьківщині. Ольсен дбав, щоб праці здібних студентів друкувалися. Він керував навчанням поколінь норвезьких науковців і вчителів і разом із такими вченими, як Карл Марстрандер, Ольсен перетворив Королівський університет Фредеріка на один із провідних у світі закладів германської філології. Серед студентів, які навчалися під керівництвом Ольсена, був Лі М. Голландер.
У 1909 році Ольсен заснував журнал «Maal og Minne», який особисто редагував протягом сорока років. Перший випуск містив його вступну лекцію про «Поїздку Скірніра», в якій він представив паралелі між Ньйордром із германо-скандинавської міфології та Нертою, яку згадував Тацит. 28 червня 1912 року Ольсен одружився з Ґєртруд Матильд К'єр, донькою університетського бібліотекаря Альберта К'єра (1852—1941) та Йоганна Марі Торп (1863—1948). У 1911 році він став членом-кореспондентом Шведської королівської академії історії літератури та старожитностей. З 1914 до 1956 рік Ольсен був редактором «Bidrag til nordisk filologi». Між 1910 і 1924 роками він написав три томи монументальної «Norske Gaardnavne», в якій досліджувалася топоніміка норвезьких ферм. Третій том був написаний спільно з Юстом Кнудом Квіґстадом. Зрештою Ольсен взяв на себе відповідальність за публікацію цієї серії та допомагав її попередньому видавцеві Олуфу Риґгу. Дві з його найвідоміших публікацій є «Hedenske kultminder i norske stedsnavne» (1915) і «Ættegård og helligdom» (1926), який використовував топонімічні дані для вивчення давньоскандинавської релігії; ці піонерські роботи зробили значний внесок у його науку. Примітно, що докази, представлені Ольсеном, показали, що скандинавські боги шанувалися не лише як істоти з іншого світу, але як сили, переплетені з оточенням людей. Працю «Ættegård og helligdom» зрештою переклали англійською мовою та опублікували під назвою «Fars and Fanes of Ancient Norway» (1928). Габріель Турвіль-Петре згадує Ольсена разом із Жоржем Дюмезілєм і Яном де Фрісом як одного з найвпливовіших дослідників давньоскандинавської релігії. Дослідження Ольсена щодо скандинавських топонімів відіграли важливу роль у відновленні довіри до ісландської літератури як до корисного джерела інформації про давньоскандинавську релігію.
Дослідження Ольсена з рунології були значними. Він змінив Буґге як видавця томів «Norges innskrifter med de ældre runer» («Норвезькі рунічні написи в старих рунах»), які досліджували написи старшим футарком у Норвегії. До 1924 року вийшло друком п'ять томів. Між 1941 і 1960 роками він опублікував «Norges innskrifter med de yngre runer» («Норвезькі написи в молодших рунах») у п'яти томах. Ця праця досліджувала написи на молодшому футарку у Норвегії. Томи 3–5 опублікували у співпраці з Аслаком Ліестелом. Ольсен був переконаний, що руни не просто використовувалися як інструмент для спілкування, але й вони мали магічні цілі.
Друга світова війна
Під час німецької окупації Норвегії у часи Другої світової війни Ольсен відзначився як лютий противник нацизму та був близьким до руху опору в університеті. Він був серед професорів Університету Осло, які 15 травня 1941 року публічно засудили злочини Йозефа Тербофена проти норвезького народу. Після арешту Френсіса Булля німецькою владою Ольсен замінив його на посаді виконувача обов'язків декана Університету Осло. 15 жовтня 1943 року німецька окупаційна влада його заарештувала та відправила у канцентраційний табір Бретвет. Однак його швидко звільнили, і він продовжив свою участь у опорі.
Пізніша кар'єра
Ольсен залишив професорську посаду після досягнення граничного віку у 1948 році, але продовжував досліджувати та писати. У 1945 році він став командором ордена св. Олафа. Його також нагородили Великим лицарським хрестом ордена Ісландського сокола та став кавалером ордена Полярної зірки, а також лауреатом почесних докторських ступенів кількох університетів. Ольсен був членом низки наукових товариств, зокрема Норвезької академії наук (1904) і Королівського норвезького товариства наук, а також членом-кореспондентом Геттінгенської академії наук.
В останні роки свого життя Ольсен зробив важливий внесок у вивченні «Едди». Його праця «Edda- og skaldekvad. Forarbeider til kommentar», опублікована у семи томах між 1960 та 1964 роками, розглядала «Едди» та скальдичну поезію. Це сприяло розробці відносної хронології цих творів. За свою кар'єру він написав сотні наукових книг і статей. Він помер в Осло, Норвегія, 16 січня 1963 року.
Вибіркові праці
- Olsen, ред. (1891–1924). Norges Indskrifter med de ældre Runer [Norwegian Inscriptions in Elder Futhark]. Т. 1—4. Kristiania: A. W. Brøggers Bogtrykkeri.
- Tre orknøske runeindskrifter [Three Orcadian Runic Inscriptions]. Kristiania: J. Dybwad. 1903.
- Völsunga saga ok Ragnars saga loðbrókar [The Saga of the Völsungs and the Saga of Ragnar Lodbrok]. Copenhagen: S.L. Møllers bogtrykkeri. 1908.
- Rygh, ред. (1910). Søndre Bergenhus amt [Søndre Bergenhus County]. Norske gaardnavne. Т. 11. Kristiania: W. C. Fabritius.
- Stedsnavnestudier [Place Name Studies]. Kristiania: H. Aschehoug. 1912.
- Hedenske kultminder i norske stedsnavne [Heathen Cultic Memories in Norwegian Place Names]. Kristiania: J. Dybwad. 1915.
- Rygh, ред. (1915). Stavanger amt [Stavanger County]. Norske gaardnavne. Т. 10. Kristiania: W. C. Fabritius.
- Olsen, ред. (1922). Norrøne Gude- og Heltesagn [Old Norse Sagas of Gods and Heroes]. Kristiania: P.F. Steensballe.
- Olsen, ред. (1924). Finmarkens amt [Finnmark County]. Norske gaardnavne. Т. 18. Oslo: W. C. Fabritius.
- Ættegård og helligdom: Norske stedsnavn sosialt og religionshistorisk belyst [Ancestral Farms and Holiness: Norwegian Place Names in a Social and Religious-Historical Light]. Oslo: Institutted for sammenlignende kulturforskning. 1926. ISBN .
- Farms and Fanes of Ancient Norway: The Place-Names of a Country Discussed in Their Bearings on Social and Religious History. Oslo: H. Aschehoug. 1928.
- Stedsnavn og gudeminner i Land [Place Names and Memories of Gods in Land]. Oslo: J. Dybwad. 1929.
- Hvad våre stedsnavn lærer oss [What We Can Learn From Our Place Names]. Oslo: J.M. Stenersens Forlag. 1934. OCLC 491675968.
- Runekammen fra Setre [The Runic Comb of Setre]. Bergen: Grieg. 1934. OCLC 251995832.
- Norrøne studier [Old Norse Studies]. Oslo: H. Aschehoug. 1938.
- Stedsnavn [Place Names]. Oslo: H. Aschehoug. 1939.
- Olsen, Magnus; Liestøl, Just Aslak (1941–1960). Norges innskrifter med de yngre runer [Norwegian Inscriptions in Younger Futhark]. Т. 1—5. Oslo: J. Dybwad. ISBN .
- Fra norrøn filologi [From Old Norse Philology]. Oslo: H. Aschehoug. 1949.
- Edda- og skaldekvad [Eddaic- and Skaldic Poetry]. Т. 1—7. Oslo: H. Aschehoug. 1960–1964.
Примітки
- Norsk biografisk leksikon — Kunnskapsforlaget. — ISSN 2464-1502
- Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- http://www.begravdeioslo.no/maler/grav/grave_id/101243
- Чеська національна авторитетна база даних
- Rindal, Magnus (13 лютого 2009). Magnus Olsen. . Процитовано 20 грудня 2020.
- (2002). Olsen. Reallexikon der Germanischen Altertumskunde. Т. 21. . с. 97—100. ISBN .
- (18 січня 1963). Magnus Olsen død [Magnus Olsen is dead]. Aftenposten. с. 3.
- Schulz-Berend, George; ; Miller, David L.; Wilson, A. Leslie (1976). In Memoriam: Lee M. Hollander (PDF). University of Texas at Austin. Архів оригіналу (PDF) за 9 липня 2003. Процитовано 2 жовтня 2020.
- Nordisk familjebok (швед.). Т. 20: Norrsken-Paprocki. 1914. с. 649. Процитовано 5 травня 2021.
- Magnus Olsen. . 24 жовтня 2020. Процитовано 20 грудня 2020.
- (1964). Myth and Religion of the North: The Religion of Ancient Scandinavia. . с. IX. ISBN .
Додаткова література
- Johannessen, Ole-Jørgen (1977). Magnus Olsen: En bibliografi. Samlaget. ISBN .
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Magnus Berngar Olsen norv Magnus Bernhard Olsen 28 listopada 1878 1878listopada28 16 sichnya 1963 norvezkij filolog yakij specializuvavsya na davnoskandinavskij movi Magnus OlsenNarodivsya28 listopada 1878 1878 11 28 1 2 3 Arendal Eust Agder NorvegiyaPomer16 sichnya 1963 1963 01 16 1 2 3 84 roki Oslo NorvegiyaPohovannyaUllern cemeteryd 4 Krayina NorvegiyaDiyalnistmovoznavec filolog runologist pismennik skandinavist vikladach universitetuAlma materUniversitet OsloGaluzScandinavian studiesd 5 Scandinavian philologyd 5 movoznavstvo 5 i runologyd 5 ZakladUniversitet OsloChlenstvoNorvezka akademiya nauk Shvedska korolivska akademiya nauk Shvedska korolivska akademiya istoriyi literaturi i starozhitnostejNagorodipremiya Fritofa Nansena za znachni doslidzhennya v galuzi istoriyi i filosofiyid 1922 medal Gunnerusad 1946 doctor honoris causa from the University of Parisd 1938 Magnus Olsen u Vikishovishi Narodivsya ta viris v Arendali Olsen zdobuv stupin filologa u Korolivskomu universiteti Frederika v Hristiyaniyi de stav protezhe Sofusa Bugge Pislya smerti Bugge vin zminiv jogo u 1908 roci na posadi profesora staronorvezkoyi movi ta islandskoyi literaturi u Korolivskomu universiteti Frederika Olsen navchav pokolinnya norvezkih naukovciv i vchiteliv Jogo sfera doslidzhen zoseredzhuvalas na runologiyi ta davnoskandinavskij toponimici Olsen osoblivo cikavivsya runami ta toponimikoyu dlya vivchennya davnoskandinavskoyi religiyi Olsen opublikuvav nizku robit na ci temi yaki mali ne abi yakij vpliv Vin takozh redaguvav chislenni vidannya zokrema zhurnal Maal og Minne yakij vin zasnuvav Pid chas nimeckoyi okupaciyi Norvegiyi u chasi Drugoyi svitovoyi vijni Olsen pracyuvav dekanom svogo universitetu ta brav uchast u norvezkomu rusi oporu U pizni roki Olsen doslidzhuvav Eddi ta skaldichnu poeziyu pro yaki vin napisav nizku vplivovih prac Jogo vvazhayut vidatnim norvezkim filologom svogo chasu Zmist 1 Molodist j osvita 2 Pochatok kar yeri 3 Druga svitova vijna 4 Piznisha kar yera 5 Vibirkovi praci 6 Primitki 7 Dodatkova literatura 8 PosilannyaMolodist j osvitared Magnus Olsen narodivsya v Arendali Norvegiya 28 listopada 1878 roku u sim yi torgovcya Ule Hristiyana Olsena 1834 1887 i Terezi Evin Olsen 1843 1926 Vin viris v Arendali de u 1896 roci zdobuv examen artium Zgodom Olsen vivchav filologiyu u Korolivskomu universiteti Frederika u Hristiyaniyi de zoseredivsya na latinskij greckij nimeckij ta norvezkij movah 6 Z 1899 roku Olsen pracyuvav asistentom vikladacha u Korolivskomu universiteti Frederika Vin potrapiv pid vpliv arheologa ta toponimista Olufa Rigga a osoblivo filologa Sofusa Bugge 6 7 Bugge vvazhavsya najvelichnishim norvezkim filologom togo chasu ale vin vtrachav zir j Olsen pracyuvav jogo asistentom z 1902 roku Do cogo chasu Bugge gotuvav jogo stati svoyim nastupnikom v universiteti Olsen zdobuv stupin kandidata filologichnih nauk u 1903 roci 6 nbsp Fotografiya Sofusa Bugge yakij buv nastavnikom i poperednikom Olsena na posadi profesoraPochatok kar yerired Pislya zakinchennya navchannya Olsen pracyuvav doslidnikom u svoyemu universiteti de vin brav uchast u navchanni studentiv 8 U 1905 1906 rokah vin pracyuvav u Kopengageni nad publikaciyeyu kritichnogo vidannya sagi Vǫlsunga saga and Ragnars saga lodbrokar 7 Pislya smerti Bugge Olsen zminiv jogo u 1908 roci na posadi profesora staronorvezkoyi movi j islandskoyi literaturi u Korolivskomu universiteti Frederika Vin bachiv u filologiyi klyuch do rozuminnya zhittya v minulomu zokrema dobi vikingiv Olsen stav shiroko viznanim yak vidatnij norvezkij filolog svogo chasu Vin vistupav za mizhdisciplinarnij pidhid do ciyeyi temi Osnovnimi sferami jogo interesiv buli davnoskandinavska literatura runologiya ta toponimika Olsen buv vidomij smilivistyu takih interpretacij i vvazhav yak i jogo nastavnik Bugge sho interpretaciya yaka gruntuyetsya na zdorovij metodologiyi ye krashoyu nizh yiyi vidsutnist vzagali V universiteti jogo vvazhali bliskuchim vikladachem ale ekzamenatorom yakogo boyalisya Vin vvazhav vikladannya ta doslidzhennya najkrashim sposobom sluzhinnya svoyij batkivshini 6 Olsen dbav shob praci zdibnih studentiv drukuvalisya 8 Vin keruvav navchannyam pokolin norvezkih naukovciv i vchiteliv 8 i razom iz takimi vchenimi yak Karl Marstrander Olsen peretvoriv Korolivskij universitet Frederika na odin iz providnih u sviti zakladiv germanskoyi filologiyi Sered studentiv yaki navchalisya pid kerivnictvom Olsena buv Li M Gollander 9 U 1909 roci Olsen zasnuvav zhurnal Maal og Minne yakij osobisto redaguvav protyagom soroka rokiv Pershij vipusk mistiv jogo vstupnu lekciyu pro Poyizdku Skirnira v yakij vin predstaviv paraleli mizh Njordrom iz germano skandinavskoyi mifologiyi ta Nertoyu yaku zgaduvav Tacit 7 28 chervnya 1912 roku Olsen odruzhivsya z Gyertrud Matild K yer donkoyu universitetskogo bibliotekarya Alberta K yera 1852 1941 ta Joganna Mari Torp 1863 1948 U 1911 roci vin stav chlenom korespondentom Shvedskoyi korolivskoyi akademiyi istoriyi literaturi ta starozhitnostej 10 Z 1914 do 1956 rik Olsen buv redaktorom Bidrag til nordisk filologi Mizh 1910 i 1924 rokami vin napisav tri tomi monumentalnoyi Norske Gaardnavne v yakij doslidzhuvalasya toponimika norvezkih ferm 6 Tretij tom buv napisanij spilno z Yustom Knudom Kvigstadom 11 Zreshtoyu Olsen vzyav na sebe vidpovidalnist za publikaciyu ciyeyi seriyi ta dopomagav yiyi poperednomu vidavcevi Olufu Riggu 11 Dvi z jogo najvidomishih publikacij ye Hedenske kultminder i norske stedsnavne 1915 i AEttegard og helligdom 1926 yakij vikoristovuvav toponimichni dani dlya vivchennya davnoskandinavskoyi religiyi ci pionerski roboti zrobili znachnij vnesok u jogo nauku 6 Primitno sho dokazi predstavleni Olsenom pokazali sho skandinavski bogi shanuvalisya ne lishe yak istoti z inshogo svitu ale yak sili perepleteni z otochennyam lyudej Pracyu AEttegard og helligdom zreshtoyu pereklali anglijskoyu movoyu ta opublikuvali pid nazvoyu Fars and Fanes of Ancient Norway 1928 7 Gabriel Turvil Petre zgaduye Olsena razom iz Zhorzhem Dyumezilyem i Yanom de Frisom yak odnogo z najvplivovishih doslidnikiv davnoskandinavskoyi religiyi Doslidzhennya Olsena shodo skandinavskih toponimiv vidigrali vazhlivu rol u vidnovlenni doviri do islandskoyi literaturi yak do korisnogo dzherela informaciyi pro davnoskandinavsku religiyu 12 nbsp Kamin ilyustraciya T yengvide zobrazhuye davnoskandinavskogo boga Odina yakij v yizhdzhaye u Valgallu na svoyemu koni Slejpniri Davnoskandinavska religiya ta runologiya stanovili osoblivij interes dlya doslidzhen Olsena Doslidzhennya Olsena z runologiyi buli znachnimi Vin zminiv Bugge yak vidavcya tomiv Norges innskrifter med de aeldre runer Norvezki runichni napisi v starih runah yaki doslidzhuvali napisi starshim futarkom u Norvegiyi Do 1924 roku vijshlo drukom p yat tomiv Mizh 1941 i 1960 rokami vin opublikuvav Norges innskrifter med de yngre runer Norvezki napisi v molodshih runah u p yati tomah Cya pracya doslidzhuvala napisi na molodshomu futarku u Norvegiyi Tomi 3 5 opublikuvali u spivpraci z Aslakom Liestelom 7 Olsen buv perekonanij sho runi ne prosto vikoristovuvalisya yak instrument dlya spilkuvannya ale j voni mali magichni cili 6 Druga svitova vijnared Pid chas nimeckoyi okupaciyi Norvegiyi u chasi Drugoyi svitovoyi vijni Olsen vidznachivsya yak lyutij protivnik nacizmu ta buv blizkim do ruhu oporu v universiteti Vin buv sered profesoriv Universitetu Oslo yaki 15 travnya 1941 roku publichno zasudili zlochini Jozefa Terbofena proti norvezkogo narodu 8 Pislya areshtu Frensisa Bullya nimeckoyu vladoyu Olsen zaminiv jogo na posadi vikonuvacha obov yazkiv dekana Universitetu Oslo 6 15 zhovtnya 1943 roku nimecka okupacijna vlada jogo zaareshtuvala ta vidpravila u kancentracijnij tabir Bretvet Odnak jogo shvidko zvilnili i vin prodovzhiv svoyu uchast u opori 8 Piznisha kar yerared Olsen zalishiv profesorsku posadu pislya dosyagnennya granichnogo viku u 1948 roci ale prodovzhuvav doslidzhuvati ta pisati 11 U 1945 roci vin stav komandorom ordena sv Olafa Jogo takozh nagorodili Velikim licarskim hrestom ordena Islandskogo sokola ta stav kavalerom ordena Polyarnoyi zirki a takozh laureatom pochesnih doktorskih stupeniv kilkoh universitetiv Olsen buv chlenom nizki naukovih tovaristv zokrema Norvezkoyi akademiyi nauk 1904 i Korolivskogo norvezkogo tovaristva nauk a takozh chlenom korespondentom Gettingenskoyi akademiyi nauk 6 7 V ostanni roki svogo zhittya Olsen zrobiv vazhlivij vnesok u vivchenni Eddi 7 8 Jogo pracya Edda og skaldekvad Forarbeider til kommentar opublikovana u semi tomah mizh 1960 ta 1964 rokami rozglyadala Eddi ta skaldichnu poeziyu Ce spriyalo rozrobci vidnosnoyi hronologiyi cih tvoriv 7 Za svoyu kar yeru vin napisav sotni naukovih knig i statej Vin pomer v Oslo Norvegiya 16 sichnya 1963 roku 6 Vibirkovi pracired Olsen red 1891 1924 Norges Indskrifter med de aeldre Runer Norwegian Inscriptions in Elder Futhark T 1 4 Kristiania A W Broggers Bogtrykkeri Tre orknoske runeindskrifter Three Orcadian Runic Inscriptions Kristiania J Dybwad 1903 Volsunga saga ok Ragnars saga lodbrokar The Saga of the Volsungs and the Saga of Ragnar Lodbrok Copenhagen S L Mollers bogtrykkeri 1908 Rygh red 1910 Sondre Bergenhus amt Sondre Bergenhus County Norske gaardnavne T 11 Kristiania W C Fabritius Stedsnavnestudier Place Name Studies Kristiania H Aschehoug 1912 Hedenske kultminder i norske stedsnavne Heathen Cultic Memories in Norwegian Place Names Kristiania J Dybwad 1915 Rygh red 1915 Stavanger amt Stavanger County Norske gaardnavne T 10 Kristiania W C Fabritius Olsen red 1922 Norrone Gude og Heltesagn Old Norse Sagas of Gods and Heroes Kristiania P F Steensballe Olsen red 1924 Finmarkens amt Finnmark County Norske gaardnavne T 18 Oslo W C Fabritius AEttegard og helligdom Norske stedsnavn sosialt og religionshistorisk belyst Ancestral Farms and Holiness Norwegian Place Names in a Social and Religious Historical Light Oslo Institutted for sammenlignende kulturforskning 1926 ISBN 9788200052111 Farms and Fanes of Ancient Norway The Place Names of a Country Discussed in Their Bearings on Social and Religious History Oslo H Aschehoug 1928 Stedsnavn og gudeminner i Land Place Names and Memories of Gods in Land Oslo J Dybwad 1929 Hvad vare stedsnavn laerer oss What We Can Learn From Our Place Names Oslo J M Stenersens Forlag 1934 OCLC 491675968 Runekammen fra Setre The Runic Comb of Setre Bergen Grieg 1934 OCLC 251995832 Norrone studier Old Norse Studies Oslo H Aschehoug 1938 Stedsnavn Place Names Oslo H Aschehoug 1939 Olsen Magnus Liestol Just Aslak 1941 1960 Norges innskrifter med de yngre runer Norwegian Inscriptions in Younger Futhark T 1 5 Oslo J Dybwad ISBN 9788270610228 Fra norron filologi From Old Norse Philology Oslo H Aschehoug 1949 Edda og skaldekvad Eddaic and Skaldic Poetry T 1 7 Oslo H Aschehoug 1960 1964 Primitkired a b Norsk biografisk leksikon Kunnskapsforlaget ISSN 2464 1502 d Track Q746368d Track Q1563206d Track Q266603 a b Store norske leksikon 1978 ISSN 2464 1480 d Track Q746368 a b Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 http www begravdeioslo no maler grav grave id 101243 a b v g Cheska nacionalna avtoritetna baza danih d Track Q13550863 a b v g d e zh i k l Rindal Magnus 13 lyutogo 2009 Magnus Olsen Norsk biografisk leksikon Procitovano 20 grudnya 2020 a b v g d e zh i Fjeld Halvorsen E 2002 Olsen Reallexikon der Germanischen Altertumskunde T 21 Walter de Gruyter s 97 100 ISBN 3 11 017351 4 a b v g d e Seip Didrik Arup 18 sichnya 1963 Magnus Olsen dod Magnus Olsen is dead Aftenposten s 3 Schulz Berend George Lehmann Winfred P Miller David L Wilson A Leslie 1976 In Memoriam Lee M Hollander PDF University of Texas at Austin Arhiv originalu PDF za 9 lipnya 2003 Procitovano 2 zhovtnya 2020 Nordisk familjebok shved T 20 Norrsken Paprocki 1914 s 649 Procitovano 5 travnya 2021 a b v Magnus Olsen Great Norwegian Encyclopedia 24 zhovtnya 2020 Procitovano 20 grudnya 2020 Turville Petre Gabriel 1964 Myth and Religion of the North The Religion of Ancient Scandinavia Greenwood Press s IX ISBN 0837174201 Dodatkova literaturared Johannessen Ole Jorgen 1977 Magnus Olsen En bibliografi Samlaget ISBN 8252106501 Posilannyared Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Magnus Olsen amp oldid 41171485