Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Магнети зм форма взаємодії рухомих електричних зарядів яка здійснюється на відстані за допомогою магнітного поля Поряд з

Магнетизм

Магнетизм

Магнети́зм — форма взаємодії «рухомих» електричних зарядів, яка здійснюється на відстані за допомогою магнітного поля. Поряд з електрикою, магнетизм — один із проявів електромагнітної взаємодії.

image
Силові лінії магнітного поля навколо магніту, сформовані залізними ошурками на папері

Магнетизм — це клас фізичних явищ, зумовлених магнітними полями. Електричні струми і магнітні моменти елементарних частинок породжують магнітне поле, яке діє на інші струми та магнітні моменти. Найбільш знайомі ефекти відбуваються у феромагнітних матеріалах, які дуже притягуються магнітними полями і можуть намагнічуватися, перетворюючись на постійні магніти, та самі створювати магнітні поля. Лише деякі речовини є феромагнітними; найбільш поширеними є залізо, кобальт і нікель та їхні сплави, як от сталь. Приставка "феро" стосується заліза, оскільки постійний магнетизм вперше спостерігався в залізняку, формі природної залізної руди, званої магнетитом, Fe3O4.

Хоча феромагнетизм охоплює більшість виявів магнетизму, що зустрічаються в повсякденному житті, на всі інші матеріали деякою мірою, впливає магнітне поле, а також деякі інші види магнетизму. Парамагнітні речовини, наприклад алюміній і кисень, слабко притягуються до прикладеного магнітного поля; діамагнітні речовини, як от мідь і вуглець, слабко відштовхуються; тоді як антиферомагнітні матеріали, як от хром і спінове скло, мають більш складний зв'язок з магнітним полем. Сила магнетизму на парамагнітні, діамагнітні і антиферомагнітні речовини, зазвичай занадто слабка, щоб її можна було відчути, тож її можна виявити лише лабораторними приладами, тож в повсякденному житті ці речовини часто називають немагнітними.

Магнітний стан (або магнітна фаза) матеріалу залежить від температури та інших змінних умов, як от тиск і прикладене магнітне поле. Речовина може проявляти більше ніж одну форму магнетизму, у разі зміни умов. Можливе як намагнічування, так і розмагнічування магніту. Пропускання змінного струму або удар по нагрітому магніту в напрямку схід-захід, це способи розмагнічування магніту.

Історія

Магнетизм було вперше виявлено в стародавньому світі, коли люди помітили, що магніти — природно намагнічені шматочки мінерального магнетиту, можуть притягати залізо. Слово «магніт» походить від грецького терміну «μαγνῆτις λίθος magnētis lithos», «магнезійний камінь, підніжний камінь». У стародавній Греції Аристотель приписав перше з того, що можна було б назвати науковою дискусією про магнетизм, філософу Фалесу Мілетському, який жив з 625 року до н.е - до 545 року до н.е. Древній індійський медичний допис «Сушрута самхита» описує використання магнетиту для видалення стріл, застряглих в тіло людини.

У стародавньому Китаї найперше літературне посилання на магнетизм, міститься в книзі 4-го століття до нашої ери, названої на честь її автора, «Мудрець Долини Привидів». Найперша згадка про притягнення голки — в роботі 1-го століття «Луньхен» ( «Збалансовані запити»): «Магніт притягує голку». Китайський учений 11-го століття Шень Куо був першою людиною, яка змалювала в «Есе басейну снів», магнітний стрілковий компас і те що він підвищив точність навігації, використовуючи астрономічне Поняття справжньої півночі. До 12-го століття китайці, як було відомо, використовували компас-магніт для навігації. Вони виліпили напрямну ложку з каменю в такий спосіб, що ручка ложки завжди вказувала на південь.

Олександр Некк, до 1187 року, був першим в Європі, хто описав компас і його використання для навігації. У 1269 році Пітер Перегрінусе де Марікура написав Epistola de magnete, перший збережений трактат, що змальовує властивості магнітів. 1282 року поведінку магнітів і сухих компасів обговорював Халіль аль-Ашраф, єменський фізик, астроном і географ.

1600 року, Вільям Гілберт оприлюднив власні книги ("Про магніт і магнітні тіла", "Великий магніт Землі"). У цих роботах він змальовує багато своїх дослідів з власною моделлю землі, званою Террелл. Завдяки їм, він прийшов до висновку, що Земля сама собою є магнітною, і саме завдяки цьому компас вказує на північ (раніше деякі вважали, що саме полярна зірка (Polaris) або великий магнітний острів на північному полюсі притягував стрілку компасу).

Розуміння взаємозв'язку між електрикою і магнетизмом, почалося 1819 року з роботи професора Копенгагенського університету Ганса Крістіана Ерстеда, який виявив під час випадкового посмикування стрілки компаса біля проводу, що електричний струм може створити магнітне поле. Цей знаменний дослід відомий як Експеримент Ерстеда. Кілька інших дослідів пішли від Андре-Марі Ампера, який 1820 року виявив, що магнітне поле, котре циркулює замкненим шляхом, було пов'язано зі струмом, який протікає по периметру кола; Карл Фрідріх Гаусс; Жан-Батіст Біо і Фелікс Савар, обидва з яких 1820 року вигадали закон Біо-Савара, що дає рівняння для магнітного поля від провідника зі струмом; Майкл Фарадей, який 1831 року виявив, що мінливий в часі магнітний потік крізь петлю дроту, викликав напругу, а інші виявляли подальші зв'язки між магнетизмом та електрикою. Джеймс Клерк Максвелл узагальнив і розширив це розуміння рівнянь Максвелла та об'єднав електрику, магнетизм і оптику в галузь електромагнетизму. 1905 року, Ейнштейн використовував ці закони, пояснюючи власну гіпотезу спеціальної теорії відносності та наполягав, щоби вони застосовувалися в усіх інерційних системах відліку.

Електромагнетизм продовжував розвиватися в 21 столітті, і був залученим до більш основоположних теорій: калібрувальних, квантової електродинаміки, електрослабкої теорії і, нарешті, стандартної моделі.

Визначення. Загальні відомості

Магнетизм — сукупність явищ і властивостей, пов'язаних з впливом магнітного поля, що може бути зумовлений протіканням макроскопічних електричних струмів (соленоїд, електромагніт), або атомних (магнітний момент). Магнетизм проявляється, зокрема, у взаємному притягуванні і відштовхуванні між магнітами, електричними струмами, між струмами і магнітами, мікрочастинками (електронами, протонами тощо).

Магнітні властивості речовини визначаються неспареними (нескомпенсованими) спінами електронів; у разі відсутності їх прояву, говоримо про діамагнетики, в іншому разі — про парамагнетики — коли взаємодія між спінами слабка, та феромагнетики — якщо взаємодія сильна і спричинює паралельне орієнтування спінів у певній області (так званих магнітних доменах), антиферомагнетиках, коли вплив сприяє паралельному розташуванню спінів (на відміну від феромагнетиків, антиферомагнетики у зовнішньому магнітному полі не виявляють сильного намагнічування і їхні властивості подібні до парамагнетиків), і феримагнетиків, коли спіни електронів сусідніх атомів орієнтуються різним чином, проте створені ними магнітні моменти, не врівноважуються повністю.

Магнетизмом називають також підрозділ фізики, який вивчає взаємодію електрично заряджених частинок (тіл) або частинок (тіл) з магнітним моментом, яка здійснюється через магнітне поле.

Магнетизм як спеціальність охоплює теоретичне та дослідне вивчення природи впорядкованих (феромагнетизм, антиферомагнетизм, феримагнетизм) та невпорядкованих (діамагнетизм, парамагнетизм, спінове скло) магнетних станів у діелектричних, напівпровідникових та металевих матеріалах.

Основні рівняння і закони

Сучасна теорія магнетизму ґрунтується на таких основних рівняннях і законах:

Напрямки досліджень

Областю досліджень є експериментальні та теоретичні дослідження у таких напрямках:

Магнетизм макротіл

Магнетизм макротіл — властивості тіл, які виявляються під час взаємодії їх з магнітним полем. Зумовлений спільним магнетизмом частинок, які складають тіла, і макрострумів у них. Усі речовини за їхніми магнітними властивостями, поділяються на діа-, пара-, феромагнітні. Залежно від характеру взаємодії частинок-носіїв магнітного моменту, у речовин може спостерігатися феромагнетизм, феримагнетизм, антиферомагнетизм, парамагнетизм, діамагнетизм та інші види магнетизму.

Магнетизм мікрочастинок

Магнетизм мікрочастинок — властивість мікрочастинок, яку вони проявляють в електромагнітній взаємодії. Для окремих елементарних частинок це прояв їхнього спінового магнітного моменту. Магнетизм атомів і молекул обумовлюється спіновим магнетизмом електронів, їхніми орбітальними магнітними моментами, та власними і орбітальними моментами нуклонів у ядрах. Причому магнітні моменти ядер, не є простою сумою магнітних моментів нуклонів, що пояснюється впливом ядерних сил між нуклонами. Загальний магнітний момент атома складається із суми магнітних моментів його електронів і ядра. Магнітний момент парамагнітних атомів не дорівнює нулю, діамагнітні атоми мають нульовий магнітний момент.

Див. також

Література

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .
  • Електрика та магнетизм : навч. посіб. для студ. фіз. ф-тів ун-тів / А. Ф. Гуменюк. - К. : [Четверта хвиля], 2008. - 505 с. -
  • Електрика та магнетизм : підруч. для студентів інж.-фіз. ф-тів / М. О. Азарєнков, Л. А. Булавін, В. П. Олефір ; [за заг. ред. Л. А. Булавіна] ; Харків. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. - Харків : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2018. - 563 с. : рис., табл. -
  • Загальна фізика. Основи електрики і магнетизму : навч. посіб. / О. Т. Антоняк ; Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. - Л. : ЛНУ ім. І. Франка, 2009. - 240 с. -
  • Курс загальної фізики. Електрика & магнетизм : навч. посіб. / Г. В. Понеділок, А. Б. Данилов ; Нац. ун-т "Львів. політехніка". - Л. : Вид-во Нац. ун-ту "Львів. політехніка", 2010. - 514 с. : рис., табл. -
  • Фізика. Електрика і магнетизм : навч. посіб. / [А. П. Поліщук та ін.] ; за заг. ред. проф. А. П. Поліщука ; Нац. авіац. ун-т. - Київ : НАУ, 2016. - 339 с. : рис. -


image Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.
  1. Вчені дослідили новий вимір магнетизму. 28.02.2024

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Magneti zm forma vzayemodiyi ruhomih elektrichnih zaryadiv yaka zdijsnyuyetsya na vidstani za dopomogoyu magnitnogo polya Poryad z elektrikoyu magnetizm odin iz proyaviv elektromagnitnoyi vzayemodiyi Silovi liniyi magnitnogo polya navkolo magnitu sformovani zaliznimi oshurkami na paperi Magnetizm ce klas fizichnih yavish zumovlenih magnitnimi polyami Elektrichni strumi i magnitni momenti elementarnih chastinok porodzhuyut magnitne pole yake diye na inshi strumi ta magnitni momenti Najbilsh znajomi efekti vidbuvayutsya u feromagnitnih materialah yaki duzhe prityaguyutsya magnitnimi polyami i mozhut namagnichuvatisya peretvoryuyuchis na postijni magniti ta sami stvoryuvati magnitni polya Lishe deyaki rechovini ye feromagnitnimi najbilsh poshirenimi ye zalizo kobalt i nikel ta yihni splavi yak ot stal Pristavka fero stosuyetsya zaliza oskilki postijnij magnetizm vpershe sposterigavsya v zaliznyaku formi prirodnoyi zaliznoyi rudi zvanoyi magnetitom Fe3O4 Hocha feromagnetizm ohoplyuye bilshist viyaviv magnetizmu sho zustrichayutsya v povsyakdennomu zhitti na vsi inshi materiali deyakoyu miroyu vplivaye magnitne pole a takozh deyaki inshi vidi magnetizmu Paramagnitni rechovini napriklad alyuminij i kisen slabko prityaguyutsya do prikladenogo magnitnogo polya diamagnitni rechovini yak ot mid i vuglec slabko vidshtovhuyutsya todi yak antiferomagnitni materiali yak ot hrom i spinove sklo mayut bilsh skladnij zv yazok z magnitnim polem Sila magnetizmu na paramagnitni diamagnitni i antiferomagnitni rechovini zazvichaj zanadto slabka shob yiyi mozhna bulo vidchuti tozh yiyi mozhna viyaviti lishe laboratornimi priladami tozh v povsyakdennomu zhitti ci rechovini chasto nazivayut nemagnitnimi Magnitnij stan abo magnitna faza materialu zalezhit vid temperaturi ta inshih zminnih umov yak ot tisk i prikladene magnitne pole Rechovina mozhe proyavlyati bilshe nizh odnu formu magnetizmu u razi zmini umov Mozhlive yak namagnichuvannya tak i rozmagnichuvannya magnitu Propuskannya zminnogo strumu abo udar po nagritomu magnitu v napryamku shid zahid ce sposobi rozmagnichuvannya magnitu IstoriyaMagnetizm bulo vpershe viyavleno v starodavnomu sviti koli lyudi pomitili sho magniti prirodno namagnicheni shmatochki mineralnogo magnetitu mozhut prityagati zalizo Slovo magnit pohodit vid greckogo terminu magnῆtis li8os magnetis lithos magnezijnij kamin pidnizhnij kamin U starodavnij Greciyi Aristotel pripisav pershe z togo sho mozhna bulo b nazvati naukovoyu diskusiyeyu pro magnetizm filosofu Falesu Miletskomu yakij zhiv z 625 roku do n e do 545 roku do n e Drevnij indijskij medichnij dopis Sushruta samhita opisuye vikoristannya magnetitu dlya vidalennya stril zastryaglih v tilo lyudini U starodavnomu Kitayi najpershe literaturne posilannya na magnetizm mistitsya v knizi 4 go stolittya do nashoyi eri nazvanoyi na chest yiyi avtora Mudrec Dolini Prividiv Najpersha zgadka pro prityagnennya golki v roboti 1 go stolittya Lunhen Zbalansovani zapiti Magnit prityaguye golku Kitajskij uchenij 11 go stolittya Shen Kuo buv pershoyu lyudinoyu yaka zmalyuvala v Ese basejnu sniv magnitnij strilkovij kompas i te sho vin pidvishiv tochnist navigaciyi vikoristovuyuchi astronomichne Ponyattya spravzhnoyi pivnochi Do 12 go stolittya kitajci yak bulo vidomo vikoristovuvali kompas magnit dlya navigaciyi Voni vilipili napryamnu lozhku z kamenyu v takij sposib sho ruchka lozhki zavzhdi vkazuvala na pivden Oleksandr Nekk do 1187 roku buv pershim v Yevropi hto opisav kompas i jogo vikoristannya dlya navigaciyi U 1269 roci Piter Peregrinuse de Marikura napisav Epistola de magnete pershij zberezhenij traktat sho zmalovuye vlastivosti magnitiv 1282 roku povedinku magnitiv i suhih kompasiv obgovoryuvav Halil al Ashraf yemenskij fizik astronom i geograf 1600 roku Vilyam Gilbert oprilyudniv vlasni knigi Pro magnit i magnitni tila Velikij magnit Zemli U cih robotah vin zmalovuye bagato svoyih doslidiv z vlasnoyu modellyu zemli zvanoyu Terrell Zavdyaki yim vin prijshov do visnovku sho Zemlya sama soboyu ye magnitnoyu i same zavdyaki comu kompas vkazuye na pivnich ranishe deyaki vvazhali sho same polyarna zirka Polaris abo velikij magnitnij ostriv na pivnichnomu polyusi prityaguvav strilku kompasu Rozuminnya vzayemozv yazku mizh elektrikoyu i magnetizmom pochalosya 1819 roku z roboti profesora Kopengagenskogo universitetu Gansa Kristiana Ersteda yakij viyaviv pid chas vipadkovogo posmikuvannya strilki kompasa bilya provodu sho elektrichnij strum mozhe stvoriti magnitne pole Cej znamennij doslid vidomij yak Eksperiment Ersteda Kilka inshih doslidiv pishli vid Andre Mari Ampera yakij 1820 roku viyaviv sho magnitne pole kotre cirkulyuye zamknenim shlyahom bulo pov yazano zi strumom yakij protikaye po perimetru kola Karl Fridrih Gauss Zhan Batist Bio i Feliks Savar obidva z yakih 1820 roku vigadali zakon Bio Savara sho daye rivnyannya dlya magnitnogo polya vid providnika zi strumom Majkl Faradej yakij 1831 roku viyaviv sho minlivij v chasi magnitnij potik kriz petlyu drotu viklikav naprugu a inshi viyavlyali podalshi zv yazki mizh magnetizmom ta elektrikoyu Dzhejms Klerk Maksvell uzagalniv i rozshiriv ce rozuminnya rivnyan Maksvella ta ob yednav elektriku magnetizm i optiku v galuz elektromagnetizmu 1905 roku Ejnshtejn vikoristovuvav ci zakoni poyasnyuyuchi vlasnu gipotezu specialnoyi teoriyi vidnosnosti ta napolyagav shobi voni zastosovuvalisya v usih inercijnih sistemah vidliku Elektromagnetizm prodovzhuvav rozvivatisya v 21 stolitti i buv zaluchenim do bilsh osnovopolozhnih teorij kalibruvalnih kvantovoyi elektrodinamiki elektroslabkoyi teoriyi i nareshti standartnoyi modeli Viznachennya Zagalni vidomostiMagnetizm sukupnist yavish i vlastivostej pov yazanih z vplivom magnitnogo polya sho mozhe buti zumovlenij protikannyam makroskopichnih elektrichnih strumiv solenoyid elektromagnit abo atomnih magnitnij moment Magnetizm proyavlyayetsya zokrema u vzayemnomu prityaguvanni i vidshtovhuvanni mizh magnitami elektrichnimi strumami mizh strumami i magnitami mikrochastinkami elektronami protonami tosho Magnitni vlastivosti rechovini viznachayutsya nesparenimi neskompensovanimi spinami elektroniv u razi vidsutnosti yih proyavu govorimo pro diamagnetiki v inshomu razi pro paramagnetiki koli vzayemodiya mizh spinami slabka ta feromagnetiki yaksho vzayemodiya silna i sprichinyuye paralelne oriyentuvannya spiniv u pevnij oblasti tak zvanih magnitnih domenah antiferomagnetikah koli vpliv spriyaye paralelnomu roztashuvannyu spiniv na vidminu vid feromagnetikiv antiferomagnetiki u zovnishnomu magnitnomu poli ne viyavlyayut silnogo namagnichuvannya i yihni vlastivosti podibni do paramagnetikiv i ferimagnetikiv koli spini elektroniv susidnih atomiv oriyentuyutsya riznim chinom prote stvoreni nimi magnitni momenti ne vrivnovazhuyutsya povnistyu Magnetizmom nazivayut takozh pidrozdil fiziki yakij vivchaye vzayemodiyu elektrichno zaryadzhenih chastinok til abo chastinok til z magnitnim momentom yaka zdijsnyuyetsya cherez magnitne pole Magnetizm yak specialnist ohoplyuye teoretichne ta doslidne vivchennya prirodi vporyadkovanih feromagnetizm antiferomagnetizm ferimagnetizm ta nevporyadkovanih diamagnetizm paramagnetizm spinove sklo magnetnih staniv u dielektrichnih napivprovidnikovih ta metalevih materialah Osnovni rivnyannya i zakoniSuchasna teoriya magnetizmu gruntuyetsya na takih osnovnih rivnyannyah i zakonah Zakon elektromagnitnoyi indukciyi Faradeya Zakon Ampera Zakon Bio Savara Laplasa Sila Lorenca Zakon Ampera dlya cirkulyaciyi magnitnogo polyaNapryamki doslidzhenOblastyu doslidzhen ye eksperimentalni ta teoretichni doslidzhennya u takih napryamkah atomnij mehanizm magnetizmu magnitni vlastivosti okremih atomiv perehidni d ta f elementi diamagnetizm atomiv ta molekul magnetni vlastivosti elektroniv providnosti v metalah ta paramagnetizm tverdih til yih struktura ta vlastivosti feromagnetizm antiferomagnetizm ferimagnetizm altermagnetizm magnetni fazovi perehodi v magnetnih rechovinah ta nevporyadkovani magnetiki ta spinove sklo v magnetnih materialah magnetni domeni ta stinki procesi peremagnichuvannya rezonansni yavisha EPR YaMR FMR magnetni vlastivosti nadprovidnikiv ta nadprovidnih magnitiv magnetni vlastivosti nizkovimirnih sistem magnetni vlastivosti mezoskopichnih sistem fizichni osnovi stvorennya novih magnetnih materialiv magnetni vlastivosti mezoskopichnih sistem Magnetizm makrotilMagnetizm makrotil vlastivosti til yaki viyavlyayutsya pid chas vzayemodiyi yih z magnitnim polem Zumovlenij spilnim magnetizmom chastinok yaki skladayut tila i makrostrumiv u nih Usi rechovini za yihnimi magnitnimi vlastivostyami podilyayutsya na dia para feromagnitni Zalezhno vid harakteru vzayemodiyi chastinok nosiyiv magnitnogo momentu u rechovin mozhe sposterigatisya feromagnetizm ferimagnetizm antiferomagnetizm paramagnetizm diamagnetizm ta inshi vidi magnetizmu Magnetizm mikrochastinokMagnetizm mikrochastinok vlastivist mikrochastinok yaku voni proyavlyayut v elektromagnitnij vzayemodiyi Dlya okremih elementarnih chastinok ce proyav yihnogo spinovogo magnitnogo momentu Magnetizm atomiv i molekul obumovlyuyetsya spinovim magnetizmom elektroniv yihnimi orbitalnimi magnitnimi momentami ta vlasnimi i orbitalnimi momentami nukloniv u yadrah Prichomu magnitni momenti yader ne ye prostoyu sumoyu magnitnih momentiv nukloniv sho poyasnyuyetsya vplivom yadernih sil mizh nuklonami Zagalnij magnitnij moment atoma skladayetsya iz sumi magnitnih momentiv jogo elektroniv i yadra Magnitnij moment paramagnitnih atomiv ne dorivnyuye nulyu diamagnitni atomi mayut nulovij magnitnij moment Div takozhMagnetiki Diamagnetizm Ferimagnetizm Feromagnetizm Elektromagnetizm BiomagnetizmLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 Elektrika ta magnetizm navch posib dlya stud fiz f tiv un tiv A F Gumenyuk K Chetverta hvilya 2008 505 s ISBN 966 529 170 1 Elektrika ta magnetizm pidruch dlya studentiv inzh fiz f tiv M O Azaryenkov L A Bulavin V P Olefir za zag red L A Bulavina Harkiv nac un t im V N Karazina Harkiv HNU im V N Karazina 2018 563 s ris tabl ISBN 978 966 285 419 0 Zagalna fizika Osnovi elektriki i magnetizmu navch posib O T Antonyak Lvivskij nacionalnij un t im Ivana Franka L LNU im I Franka 2009 240 s ISBN 978 966 613 664 3 Kurs zagalnoyi fiziki Elektrika amp magnetizm navch posib G V Ponedilok A B Danilov Nac un t Lviv politehnika L Vid vo Nac un tu Lviv politehnika 2010 514 s ris tabl ISBN 978 966 553 934 6 Fizika Elektrika i magnetizm navch posib A P Polishuk ta in za zag red prof A P Polishuka Nac aviac un t Kiyiv NAU 2016 339 s ris ISBN 978 966 932 000 1 Ce nezavershena stattya z fiziki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Vcheni doslidili novij vimir magnetizmu 28 02 2024

Дата публікації:
Топ