Тхеджо (кор. 태조, 太祖, Taejo, T'aejo); ім'я при народженні Лі Сонґє або Лі Сонгьо (кор. 이성계, 李成桂, I Seonggye, Yi Sŏnggye; 27 жовтня 1335 — 24 травня 1408) — корейський правитель, засновник і перший володар держави Чосон. Мав провінційне дворянське походження та був головною постаттю у відторгненні від влади династії Корьо. Зрікся престолу 1398 року під час розпалу боротьби за владу між його синами. Помер 1408 року й посмертно був зведений у сан імператора 1899 року.
Тхеджо кор. 이단 | ||
| ||
---|---|---|
5 серпня 1392 — 14 жовтня 1398 | ||
Попередник: | Заснування держави | |
Наступник: | Чонджон | |
Ім'я при народженні: | кор. 이성계 | |
Народження: | 11 жовтня 1335 Хамхин, КНДР | |
Смерть: | 24 травня 1408 (72 роки) Чандук, Сеул, Чосон | |
Причина смерті: | інсульт | |
Поховання: | d | |
Країна: | Корьо і Чосон | |
Рід: | Дім Лі | |
Батько: | d | |
Мати: | d | |
Шлюб: | d, d, d, d, d і d | |
Діти: | d, Чонджон, d, d, Тхеджон, d, d, d, d, d, d, d і d | |
Автограф: | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Родина
Походив з роду Лі. Син Лі Чжачху, що за етнічним походженням був корейцем, хоч довгий час займав високі владні позиції у монголів. Його мати за етнічним походженням була китаянкою. При народженні отримав ім'я Сонґє.
Згодом його батько змінив свою провладну позицію, сам прийшов до палацу Конмина й запропонував свою допомогу в боротьбі проти монголів за північно-східні землі Кореї. Завдяки здобуткам батька Лі Сонґє зміг у подальшому приєднатись до військової верхівки влади.
Військова кар'єра
Лі Сонґє брав активну участь у боротьбі з монголами 1370—1380-их років Окрім того, виступав проти японських піратів, які спустошували узбережжя й загалом гальмували торгівлю. Також йому приписують керівництво «червоними пов'язками» династії Мін, які повстали та дістались Корейського півострова в боротьбі проти династії Юань. Знать королівського двору Корьо поділилася на 2 угруповання: перше на чолі з Лі Сонґє, який вважав війну з могутньою Мін абсолютно безперспективною, а другу очолив генерал , що підтримував позицію Юань.
Прихід до влади
Таким чином поступово відбувалося наростання конфлікту між двома сторонами. Апогеєм боротьби став 1388 рік. Лі Сонґє, призначений командувачем корейських військ, змінив тактику та відмовився виступати проти династії Мін. Він, маючи військо чисельністю 38 тисяч осіб, вирішив захопити столицю та проголосити себе військовим диктатором.
Генерал Лі ввів свої війська до столиці та знищив свого головного суперника Чхве, повалив з престолу У-вана й таким чином прийшов до влади. Однак спочатку керівну посаду державного правителя посів не він, а син У Чхан (1388—1389). 1389 року Лі Сонґє усунув останнього від влади та знайшов ще одного представника королівського роду Ван, Коняна, який лише номінально був правителем. Реальна влада перебувала в руках Лі Сонґє.
Земельна реформа 1388—1391
Полягала в перерозподілі земель, що належали промонгольській верхівці та поверненні двору маєтків, які свого часу було подаровано буддійським храмам. Було прийнято 2 основних документа: Поземельний кадастр (1390) та Закон про рангові наділи — Кванджонбоп (1391).
Влада в країні перейшла до придворного угруповання Лі Сонґє, яке виражало інтереси нового прошарку чиновників-конфуціанців садебу. Передусім було реформовано систему полів. 1391 року було видано указ про кванджонбоп, що передбачав розподіл земель відповідно до категорій населення. Відповідно до тієї реформи люди, які перебували на державних посадах, мали тимчасову можливість збору податків з полів у якості нагороди. Кількість полів визначалася в залежності від чиновницького рангу. Максимальний розмір полів складав 150 кьоль, мінімальний — 10 кьоль. Для провінційних чиновників були запроваджені так звані кунчжон, розмір яких коливався від 10 до 5 кьоль. Ті землі роздавались не лише чиновникам, а й військовикам.
Також збереглася категорія полів конимчжон, які надавались за заслуги перед державою. Ті землі надавались у довічну власність з правом передачі у спадок. Всі державні установи отримали визначену кількість земель, а незаконно привласнені повертались до державної скарбниці.
Суть реформи полягала в тому, що відбувся перерозподіл земель залежно від стану. Також вперше відбулося встановлення чіткого податку з земельної одиниці кьоль. Таким чином, було покладено край необмеженому оподаткуванню бідного населення, що практикувалось наприкінці періоду Корьо, коли одне поле за документами мало 7-8 господарів, а податки стягувались по кілька разів на рік.
Перебування при владі
Коронувавшись, Лі Сонґє звернувся з проханням до Китаю обрати ім'я для нової династії. Були запропоновані два варіанти: Хварьон (за місцем походження його сім'ї у північно- східній Кореї) та Чосон (за назвою держави Кочосон, яка була заснована легендарним Тангу). Двір Мін обрав другий варіант (тому що Кочосон згадувався в китайських джерелах) і від того часу Чосон став офіційною назвою нової династії. Також за перебування Лі Сонґє при владі Сеул став новою столицею держави.
Він був буддистом, жертвував гроші на побудову пагод і прислуховувався до порад свого духовного наставника (1327—1405). Але особисті симпатії не заважали новому монарху не звільняти монастирі від сплати податків і повинностей. Окрім того, почалася боротьба проти офіційно невизнаних простонародних буддійських культів. Жорстка політика стосовно буддійських храмів була продовжена і спадкоємцями Лі Сонґє.
Відразу після приходу до влади Лі Сонґє реорганізував армію. Було вжито заходів щодо розпуску всіх «домашніх військ», які перебували при дворах аристократів. Таким чином він прагнув обмежити сфери впливу верхівки. Однак такий захід не стосувався його синів, яким було дозволено зберігати та навіть збільшити власні військові загони.
1393 року Лі Сонґє також запровадив нову систему управління чиновництвом, розділивши його на 7 основних категорій. Також він подбав і про посилення вимог щодо державних іспитів кваго, у разі успішного складання яких можна було отримати чиновницьку посаду. Таким чином він підвищив роль освіченості державних службовців і зменшив вплив спадкової верхівки. Членів попередньої королівської родини Корьо за його наказом було заслано на острови Канхвадо і Кочжедо.
Зовнішня політика
За Лі Сонґє нова держава Чосон встановила дипломатичні зв'язки із сусідніми та дальніми державами. 1392, 1394, 1397 року до Чосону прибували посланці від вана Рюкю Сатто (1355—1397). У відповідь Тхеджо відрядив посольства 1392 та 1393 року.
1392 року Лі Сонґє відрядив посольство до імперії Мін. Головною його метою було визнання нової держави та нового керівництва. Однак мінський імператор не поспішав визнавати легітимність нової влади. Однією з головних причин цього стала плутанина з його однофамільцем Лі Інімом (?-1388), який фактично 1374 року захопив владу в країні та виступав проти династії Мін, підтримуючи монгольську династію Юань. Насправді Лі Інім не був родичем Лі Сьонґє, адже перший походив із роду Сончжу, а другий — Чончжу.
Однак лише 1584 року вдалось остаточно врегулювати питання про легітимність встановлення влади династії Лі. Проте Китай також розумів важливість встановлення дипломатичних зв'язків з новою державою. Саме тому 1401 року до Кореї була надіслана золота королівська печатка для вана. Це стало приводом до фактичного визнання влади династії Лі. Остання в свою чергу відтоді стала державою-васалом і зобов'язувалася надсилати регулярні посольства до Китаю з подарунками для імператора. Крім того також було заявлено про необхідність постачання євнухів і дівчат до імператорського гарему. Це також вплинуло на те, що всією Кореєю поширилась заборона на шлюби, адже існувала необхідність обирати найкрасивіших дівчат з усієї держави. Впоратися з такою проблемою вдалося лише 1436 року. Ван Седжон зумів домогтись скасування примусової відправки молодих дівчат до Китаю.
1392 року було відряджено посольство й до Японії. Корейська сторона звернулась до сьогуна Асікаґа Йосіміцу з проханням допомогти в боротьбі з постійними набігами піратів. Для розв'язання тієї проблеми нова династія затвердила будівництво нових військових кораблів, чисельність яких перевищила 600 одиниць. Також японцям було дозволено вести торгівлю в південних провінціях і навіть тимчасово проживати в корейських портах. Однак Японія була розділена на багато самостійних князівств, кожне з яких самостійно приймало рішення з приводу морських походів. Тому в період від 1393 до 1407 року Корея зазнала 61 морського нападу з боку японців.
1398 року Лі Сонґє наказав побудувати фортеці Кончжу та Капчу для укріплення північних кордонів. У період від 1416 до 1433 року було створено 4 нові округи, але через віддаленість від центру й постійні набіги чжурчженів 1459 року всі ті округи було ліквідовано.
Останні роки при владі
Офіційним спадкоємцем Лі Сонґє був наймолодший із його синів — малолітній Лі Бансок, за спиною якого стояв могутній сановник . Останній вважав, що в ідеальній державі влада монарха має жорстко обмежуватися повноваженнями головного міністра. Однак проти такого рішення виступив Лі Банвон, п'ятий син Лі Сонґє, який відіграв ключову роль у становленні нового режиму влади. Він виступав за авторитарну монархічну систему, де бюрократичний апарат прямо підкорявся вану, без втручання головного міністра. Активна фаза розвитку того конфлікту відбулась 1398 року, коли за наказом Лі Банвона було вбито його братів. Після того він змусив свого батька Лі Сонґє зректися влади й віддати трон другому за старшинством принцу Лі Пангва. Реальна влада опинилася у руках п'ятого сина Лі Сонґє — Лі Банвона.
Боротьба за владу тривала й надалі, але спроба перевороту 1400 року виявилась невдалою. Лі Банвон усвідомив важливість влади, яку буде підтверджено офіційно. Тоді він змусив колишнього вана зійти з престолу, а сам посів почесне місце володаря.
За 10 років після зречення Лі Сонґє помер у своєму палаці Чхандок 24 травня 1408 року. Його було з почестями поховано в місті Курі.
Підсумки правління
Саме за правління Лі Сонґє відбулося остаточне зміцнення королівської влади. Також він поклав початок системі правління, яка з незначними змінами проіснувала весь період держави Чосон і залишалася такою до 1894 року. Він реорганізував систему відбору чиновників, встановив дипломатичні зв'язки та запровадив нові тенденції в політиці, про які не забували й наступні вани.
Примітки
- Кім Чжонбе, Мін Хьонґу, Пак Йонун, Чжо Ґван, Чхве Доксу, Чхве Ґвансік, Чжон Унйон, Пак Хьонсук, Чжон Тхехон, Лі Чжінхан. Новий погляд на історію Кореї: Підручник. За ред. Хо Сун Чьол. Переклад з корейської Ю.А.Ковальчук. – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2010. – 336 с.
- Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Підручник. — Київ: Либідь, 2002. — 736 с.
- Тихонов В. М., Кан Мангиль. История Кореи. — М.: Наталис, 2011. — Т. 1: С древнейших времен до 1904 г.
- Курбанов О. С. История Кореи с древности до начала XXI века.. — Спб: Изд-во С.-Петербургского ун-та, 2009.
Література
- Васильев Л. С. История Востока: В 2 т. Москва, 1993. Т. 1.
- История стран Азии и Африки в средние века. Москва, 1968.
- История стран зарубежного Востока в средние века. Москва, 1957.
- История стран зарубежного Востока в средние века. Москва, 1957.
- Концевич Л. Р. Хронология стран Восточной и Центральной Азии. — М.: Восточная литература, 2011.
- Курбанов О. С. История Кореи с древности до начала XXI века.. — Спб: Изд-во С.-Петербургского ун-та, 2009.
- Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій. Київ. 1997.
- Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Підручник. — Київ: Либідь, 2002. — 736 с.
- Тихонов В. М., Кан Мангиль. История Кореи. — М.: Наталис, 2011. — Т. 1: С древнейших времен до 1904 г.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Thedzho Thedzho kor 태조 太祖 Taejo T aejo im ya pri narodzhenni Li Songye abo Li Songo kor 이성계 李成桂 I Seonggye Yi Sŏnggye 27 zhovtnya 1335 24 travnya 1408 korejskij pravitel zasnovnik i pershij volodar derzhavi Choson Mav provincijne dvoryanske pohodzhennya ta buv golovnoyu postattyu u vidtorgnenni vid vladi dinastiyi Koro Zriksya prestolu 1398 roku pid chas rozpalu borotbi za vladu mizh jogo sinami Pomer 1408 roku j posmertno buv zvedenij u san imperatora 1899 roku Thedzho kor 이단 1 j Van Chosonu 5 serpnya 1392 14 zhovtnya 1398 Poperednik Zasnuvannya derzhavi Nastupnik Chondzhon Im ya pri narodzhenni kor 이성계Narodzhennya 11 zhovtnya 1335 Hamhin KNDRSmert 24 travnya 1408 72 roki Chanduk Seul ChosonPrichina smerti insultPohovannya dKrayina Koro i ChosonRid Dim LiBatko dMati dShlyub d d d d d i dDiti d Chondzhon d d Thedzhon d d d d d d d i d Avtograf Mediafajli b u VikishovishiRodinaPohodiv z rodu Li Sin Li Chzhachhu sho za etnichnim pohodzhennyam buv korejcem hoch dovgij chas zajmav visoki vladni poziciyi u mongoliv Jogo mati za etnichnim pohodzhennyam bula kitayankoyu Pri narodzhenni otrimav im ya Songye Zgodom jogo batko zminiv svoyu provladnu poziciyu sam prijshov do palacu Konmina j zaproponuvav svoyu dopomogu v borotbi proti mongoliv za pivnichno shidni zemli Koreyi Zavdyaki zdobutkam batka Li Songye zmig u podalshomu priyednatis do vijskovoyi verhivki vladi Vijskova kar yeraLi Songye brav aktivnu uchast u borotbi z mongolami 1370 1380 ih rokiv Okrim togo vistupav proti yaponskih pirativ yaki spustoshuvali uzberezhzhya j zagalom galmuvali torgivlyu Takozh jomu pripisuyut kerivnictvo chervonimi pov yazkami dinastiyi Min yaki povstali ta distalis Korejskogo pivostrova v borotbi proti dinastiyi Yuan Znat korolivskogo dvoru Koro podililasya na 2 ugrupovannya pershe na choli z Li Songye yakij vvazhav vijnu z mogutnoyu Min absolyutno bezperspektivnoyu a drugu ocholiv general sho pidtrimuvav poziciyu Yuan Prihid do vladiTakim chinom postupovo vidbuvalosya narostannya konfliktu mizh dvoma storonami Apogeyem borotbi stav 1388 rik Li Songye priznachenij komanduvachem korejskih vijsk zminiv taktiku ta vidmovivsya vistupati proti dinastiyi Min Vin mayuchi vijsko chiselnistyu 38 tisyach osib virishiv zahopiti stolicyu ta progolositi sebe vijskovim diktatorom General Li vviv svoyi vijska do stolici ta znishiv svogo golovnogo supernika Chhve povaliv z prestolu U vana j takim chinom prijshov do vladi Odnak spochatku kerivnu posadu derzhavnogo pravitelya posiv ne vin a sin U Chhan 1388 1389 1389 roku Li Songye usunuv ostannogo vid vladi ta znajshov she odnogo predstavnika korolivskogo rodu Van Konyana yakij lishe nominalno buv pravitelem Realna vlada perebuvala v rukah Li Songye Zemelna reforma 1388 1391Polyagala v pererozpodili zemel sho nalezhali promongolskij verhivci ta povernenni dvoru mayetkiv yaki svogo chasu bulo podarovano buddijskim hramam Bulo prijnyato 2 osnovnih dokumenta Pozemelnij kadastr 1390 ta Zakon pro rangovi nadili Kvandzhonbop 1391 Vlada v krayini perejshla do pridvornogo ugrupovannya Li Songye yake virazhalo interesi novogo prosharku chinovnikiv konfucianciv sadebu Peredusim bulo reformovano sistemu poliv 1391 roku bulo vidano ukaz pro kvandzhonbop sho peredbachav rozpodil zemel vidpovidno do kategorij naselennya Vidpovidno do tiyeyi reformi lyudi yaki perebuvali na derzhavnih posadah mali timchasovu mozhlivist zboru podatkiv z poliv u yakosti nagorodi Kilkist poliv viznachalasya v zalezhnosti vid chinovnickogo rangu Maksimalnij rozmir poliv skladav 150 kol minimalnij 10 kol Dlya provincijnih chinovnikiv buli zaprovadzheni tak zvani kunchzhon rozmir yakih kolivavsya vid 10 do 5 kol Ti zemli rozdavalis ne lishe chinovnikam a j vijskovikam Takozh zbereglasya kategoriya poliv konimchzhon yaki nadavalis za zaslugi pered derzhavoyu Ti zemli nadavalis u dovichnu vlasnist z pravom peredachi u spadok Vsi derzhavni ustanovi otrimali viznachenu kilkist zemel a nezakonno privlasneni povertalis do derzhavnoyi skarbnici Sut reformi polyagala v tomu sho vidbuvsya pererozpodil zemel zalezhno vid stanu Takozh vpershe vidbulosya vstanovlennya chitkogo podatku z zemelnoyi odinici kol Takim chinom bulo pokladeno kraj neobmezhenomu opodatkuvannyu bidnogo naselennya sho praktikuvalos naprikinci periodu Koro koli odne pole za dokumentami malo 7 8 gospodariv a podatki styaguvalis po kilka raziv na rik Perebuvannya pri vladiKoronuvavshis Li Songye zvernuvsya z prohannyam do Kitayu obrati im ya dlya novoyi dinastiyi Buli zaproponovani dva varianti Hvaron za miscem pohodzhennya jogo sim yi u pivnichno shidnij Koreyi ta Choson za nazvoyu derzhavi Kochoson yaka bula zasnovana legendarnim Tangu Dvir Min obrav drugij variant tomu sho Kochoson zgaduvavsya v kitajskih dzherelah i vid togo chasu Choson stav oficijnoyu nazvoyu novoyi dinastiyi Takozh za perebuvannya Li Songye pri vladi Seul stav novoyu stoliceyu derzhavi Vin buv buddistom zhertvuvav groshi na pobudovu pagod i prisluhovuvavsya do porad svogo duhovnogo nastavnika 1327 1405 Ale osobisti simpatiyi ne zavazhali novomu monarhu ne zvilnyati monastiri vid splati podatkiv i povinnostej Okrim togo pochalasya borotba proti oficijno neviznanih prostonarodnih buddijskih kultiv Zhorstka politika stosovno buddijskih hramiv bula prodovzhena i spadkoyemcyami Li Songye Vidrazu pislya prihodu do vladi Li Songye reorganizuvav armiyu Bulo vzhito zahodiv shodo rozpusku vsih domashnih vijsk yaki perebuvali pri dvorah aristokrativ Takim chinom vin pragnuv obmezhiti sferi vplivu verhivki Odnak takij zahid ne stosuvavsya jogo siniv yakim bulo dozvoleno zberigati ta navit zbilshiti vlasni vijskovi zagoni 1393 roku Li Songye takozh zaprovadiv novu sistemu upravlinnya chinovnictvom rozdilivshi jogo na 7 osnovnih kategorij Takozh vin podbav i pro posilennya vimog shodo derzhavnih ispitiv kvago u razi uspishnogo skladannya yakih mozhna bulo otrimati chinovnicku posadu Takim chinom vin pidvishiv rol osvichenosti derzhavnih sluzhbovciv i zmenshiv vpliv spadkovoyi verhivki Chleniv poperednoyi korolivskoyi rodini Koro za jogo nakazom bulo zaslano na ostrovi Kanhvado i Kochzhedo Zovnishnya politikaZa Li Songye nova derzhava Choson vstanovila diplomatichni zv yazki iz susidnimi ta dalnimi derzhavami 1392 1394 1397 roku do Chosonu pribuvali poslanci vid vana Ryukyu Satto 1355 1397 U vidpovid Thedzho vidryadiv posolstva 1392 ta 1393 roku 1392 roku Li Songye vidryadiv posolstvo do imperiyi Min Golovnoyu jogo metoyu bulo viznannya novoyi derzhavi ta novogo kerivnictva Odnak minskij imperator ne pospishav viznavati legitimnist novoyi vladi Odniyeyu z golovnih prichin cogo stala plutanina z jogo odnofamilcem Li Inimom 1388 yakij faktichno 1374 roku zahopiv vladu v krayini ta vistupav proti dinastiyi Min pidtrimuyuchi mongolsku dinastiyu Yuan Naspravdi Li Inim ne buv rodichem Li Songye adzhe pershij pohodiv iz rodu Sonchzhu a drugij Chonchzhu Odnak lishe 1584 roku vdalos ostatochno vregulyuvati pitannya pro legitimnist vstanovlennya vladi dinastiyi Li Prote Kitaj takozh rozumiv vazhlivist vstanovlennya diplomatichnih zv yazkiv z novoyu derzhavoyu Same tomu 1401 roku do Koreyi bula nadislana zolota korolivska pechatka dlya vana Ce stalo privodom do faktichnogo viznannya vladi dinastiyi Li Ostannya v svoyu chergu vidtodi stala derzhavoyu vasalom i zobov yazuvalasya nadsilati regulyarni posolstva do Kitayu z podarunkami dlya imperatora Krim togo takozh bulo zayavleno pro neobhidnist postachannya yevnuhiv i divchat do imperatorskogo garemu Ce takozh vplinulo na te sho vsiyeyu Koreyeyu poshirilas zaborona na shlyubi adzhe isnuvala neobhidnist obirati najkrasivishih divchat z usiyeyi derzhavi Vporatisya z takoyu problemoyu vdalosya lishe 1436 roku Van Sedzhon zumiv domogtis skasuvannya primusovoyi vidpravki molodih divchat do Kitayu 1392 roku bulo vidryadzheno posolstvo j do Yaponiyi Korejska storona zvernulas do soguna Asikaga Josimicu z prohannyam dopomogti v borotbi z postijnimi nabigami pirativ Dlya rozv yazannya tiyeyi problemi nova dinastiya zatverdila budivnictvo novih vijskovih korabliv chiselnist yakih perevishila 600 odinic Takozh yaponcyam bulo dozvoleno vesti torgivlyu v pivdennih provinciyah i navit timchasovo prozhivati v korejskih portah Odnak Yaponiya bula rozdilena na bagato samostijnih knyazivstv kozhne z yakih samostijno prijmalo rishennya z privodu morskih pohodiv Tomu v period vid 1393 do 1407 roku Koreya zaznala 61 morskogo napadu z boku yaponciv 1398 roku Li Songye nakazav pobuduvati forteci Konchzhu ta Kapchu dlya ukriplennya pivnichnih kordoniv U period vid 1416 do 1433 roku bulo stvoreno 4 novi okrugi ale cherez viddalenist vid centru j postijni nabigi chzhurchzheniv 1459 roku vsi ti okrugi bulo likvidovano Ostanni roki pri vladiOficijnim spadkoyemcem Li Songye buv najmolodshij iz jogo siniv malolitnij Li Bansok za spinoyu yakogo stoyav mogutnij sanovnik Ostannij vvazhav sho v idealnij derzhavi vlada monarha maye zhorstko obmezhuvatisya povnovazhennyami golovnogo ministra Odnak proti takogo rishennya vistupiv Li Banvon p yatij sin Li Songye yakij vidigrav klyuchovu rol u stanovlenni novogo rezhimu vladi Vin vistupav za avtoritarnu monarhichnu sistemu de byurokratichnij aparat pryamo pidkoryavsya vanu bez vtruchannya golovnogo ministra Aktivna faza rozvitku togo konfliktu vidbulas 1398 roku koli za nakazom Li Banvona bulo vbito jogo brativ Pislya togo vin zmusiv svogo batka Li Songye zrektisya vladi j viddati tron drugomu za starshinstvom princu Li Pangva Realna vlada opinilasya u rukah p yatogo sina Li Songye Li Banvona Borotba za vladu trivala j nadali ale sproba perevorotu 1400 roku viyavilas nevdaloyu Li Banvon usvidomiv vazhlivist vladi yaku bude pidtverdzheno oficijno Todi vin zmusiv kolishnogo vana zijti z prestolu a sam posiv pochesne misce volodarya Za 10 rokiv pislya zrechennya Li Songye pomer u svoyemu palaci Chhandok 24 travnya 1408 roku Jogo bulo z pochestyami pohovano v misti Kuri Pidsumki pravlinnyaSame za pravlinnya Li Songye vidbulosya ostatochne zmicnennya korolivskoyi vladi Takozh vin poklav pochatok sistemi pravlinnya yaka z neznachnimi zminami proisnuvala ves period derzhavi Choson i zalishalasya takoyu do 1894 roku Vin reorganizuvav sistemu vidboru chinovnikiv vstanoviv diplomatichni zv yazki ta zaprovadiv novi tendenciyi v politici pro yaki ne zabuvali j nastupni vani PrimitkiKim Chzhonbe Min Hongu Pak Jonun Chzho Gvan Chhve Doksu Chhve Gvansik Chzhon Unjon Pak Honsuk Chzhon Thehon Li Chzhinhan Novij poglyad na istoriyu Koreyi Pidruchnik Za red Ho Sun Chol Pereklad z korejskoyi Yu A Kovalchuk K Vidavnichij dim Dmitra Burago 2010 336 s ISBN 978 966 489 076 9 Rubel V A Istoriya serednovichnogo Shodu Pidruchnik Kiyiv Libid 2002 736 s Tihonov V M Kan Mangil Istoriya Korei M Natalis 2011 T 1 S drevnejshih vremen do 1904 g Kurbanov O S Istoriya Korei s drevnosti do nachala XXI veka Spb Izd vo S Peterburgskogo un ta 2009 LiteraturaVasilev L S Istoriya Vostoka V 2 t Moskva 1993 T 1 Istoriya stran Azii i Afriki v srednie veka Moskva 1968 Istoriya stran zarubezhnogo Vostoka v srednie veka Moskva 1957 Istoriya stran zarubezhnogo Vostoka v srednie veka Moskva 1957 Koncevich L R Hronologiya stran Vostochnoj i Centralnoj Azii M Vostochnaya literatura 2011 Kurbanov O S Istoriya Korei s drevnosti do nachala XXI veka Spb Izd vo S Peterburgskogo un ta 2009 Rubel V A Istoriya serednovichnogo Shodu Kurs lekcij Kiyiv 1997 Rubel V A Istoriya serednovichnogo Shodu Pidruchnik Kiyiv Libid 2002 736 s Tihonov V M Kan Mangil Istoriya Korei M Natalis 2011 T 1 S drevnejshih vremen do 1904 g