Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лютневий страйк (нід. Februaristaking) — в окупованих Німеччиною Нідерландах 1941 року під час Другої світової війни. Він був організований забороненою Комуністичною партією Нідерландів на захист переслідуваних та проти антиєврейських заходів і діяльності нацизму в цілому.
| Лютневий страйк | |
 | |
| Країна |  Нідерланди |
|---|---|
| Місце розташування | Нідерланди |
| Дата й час | лютий 1941 |
| Час/дата початку | 25 лютого 1941 |
| Час/дата закінчення | 27 лютого 1941 |
| Організатор | Комуністична партія Нідерландів |
 Лютневий страйк у Вікісховищі | |
Безпосередньою причиною стала серія арештів і погромів, проведених німцями в єврейському районі Амстердама . Вони почалися 25 лютого 1941 року і тривали два дні. 26 лютого до страйку приєдналося 300 000 амстердамців. Через три дні страйк був жорстоко придушений німцями.
Лютневий страйк вважається першим публічним протестом проти нацистів в окупованій Європі і єдиним масовим протестом проти депортації євреїв, організованим неєвреями
Передумови та причина
Нідерланди капітулювали перед нацистською Німеччиною у травні 1940 року, а перші антиєврейські заходи — заборона євреям служити в протиповітряній обороні — розпочалися у червні 1940 року. У листопаді 1940 року всіх євреїв усунули з державних посад, включно з університетами, що безпосередньо призвело до студентських протестів у Лейдені та інших містах. Тим часом в Амстердамі зростало відчуття неспокою серед робітників, особливо на верфях , яким загрожувала примусова праця в Німеччині.
В міру зростання напруженості нідерландський нацистський Націонал-соціалістичний рух та його бойовий підрозділ WA (Відділення стійкості, нід. Weerbaarheidsafdeling) вчинили низку провокацій у єврейських кварталах Амстердама. Це призвело до серії вуличних боїв між WA і єврейськими групами самооборони та їхніми прихильниками, а кульмінацією стала битва 11 лютого 1941 року на . Бойовик WA був важко поранений і помер від отриманих травм 14 лютого.
12 лютого німецькі солдати за підтримки місцевої поліції оточили та відгородили стару єврейську дільницю від решти міста, встановивши колючий дріт, піднявши мости й встановивши поліцейські пости. Тепер цей район був заборонений для неєвреїв.
19 лютого німецька Поліція порядку увірвалася до кафе-морозива «Коко» на вулиці ван Воустраат в районі міста Амстердам . У бійці, що почалася, кілька поліцейських були поранені. Помста настала у вихідні 22-23 лютого, коли німці влаштували масштабний погром, під час якого 425 єврейських чоловіків у віці 20-35 років були взяті в заручники й ув'язнені в таборі , а потім відправлені до концентраційних таборів Бухенвальд і Маутгаузен, де більшість з них померли впродовж року. З 425 в'язнів вижили лише двоє.
Страйк
Після погрому, 24 лютого, на площі відбувся мітинг просто неба з метою організації страйку на знак протесту проти погрому та примусової праці в Німеччині. Наступного ранку Комуністична партія Нідерландів, яку німці заборонили, надрукувала і розповсюдила заклик до страйку по всьому місту. Першими застрайкували водії трамваїв, за ними — інші міські служби, а також такі компанії, як універмаг та школи. Зрештою до страйку приєдналося 300 000 людей, що призвело до зупинки більшої частини міста і застало німців зненацька.
Страйк розростався спонтанно, інші працівники наслідували приклад водіїв трамваїв, і поширився на інші райони, включаючи Занстад і на заході; , Гілверсум і Утрехт на сході; і на півдні.
У відповідь оголосили комендантську годину, а в місто ввели німецький поліцейський батальйон і два полки СС «Тотенкопф». Протести жорстоко придушили, часто зі стріляниною. Чотирьох страйкарів пізніше стратили на розстріл, 22 засудили до тюремного ув'язнення, а місто було зобов'язане виплатити п'ять мільйонів гульденів репарацій.
Придушення було успішним, і більшість страйкарів повернулися на роботу до 27 лютого. Хоча зрештою страйк не досяг успіху, він був важливий тим, що став першою і єдиною широкомасштабною прямою дією проти поводження нацистів з євреями в Європі.
Наступними страйками будуть студентські страйки в листопаді 1941 року і так званий «молочний страйк» у квітні-травні 1943 року, який відкрив період збройного прихованого опору в національному масштабі.
На решті окупованої нацистами території Європи пізніше страйкували греки у квітні 1942 року, данці з літа 1943 року, люксембуржці , бельгійці , норвежці у вересні 1941 року та шахтарі Північної Франції у травні-червні 1941 року. Однак лютневий страйк 1941 року в Амстердамі був єдиним страйком проти того, як німці поводилися з євреями в окупованій нацистами Європі.
Пам'ять
Страйк згадують щороку 25 лютого, проходячи маршем повз пам'ятник докера, створений 1951 року на честь страйку і вперше відкритий у грудні 1952 року. Цей монумент створила нідерландська скульпторка Марі Андріссен. У вшануванні пам'яті беруть участь усі політичні партії, а також міське управління громадського транспорту та організації тих, хто пережив Голокост. Після страйку трьох комуністичних організаторів було розстріляно, а 12 комуністичних організаторів було відправлено до в'язниць у Німеччині, але під час холодної війни комуністи були змушені вшановувати пам'ять про страйк окремо від інших політичних груп.
Див. також
- Молочний страйк: страйк у Норвегії у вересні 1941 року проти нормування молока.
Література
- (1985). De Bezetting (нід.) (вид. 3-тє). Амстердам: . с. 135—178. ISBN .
- (1978). De Februaristaking (нід.). © . Амстердам: H. J. W. Becht. ISBN .
- (грудень 1965). Ondergang (вид. 6-те). Гаага: Staatsuitgeverij. ISBN .
- Manheim, Jack. Memoirs of the Dutch Underground 1940—1945 — Why me? (Amazon, 2017). [1]
Примітки
- Amsterdam. encyclopedia.ushmm.org (англ.). Процитовано 17 листопада 2023.
- 1941: The Dutch Strike Against Nazi Abuses of Jews. Haaretz (англ.). Процитовано 17 листопада 2023.
- Amsterdam marks anniversary of 1941 mass strike in support of Jews, World Jewish Congress
- de Jong, Dr. Loe (1971). Het Koninkrijk der Nederlanden in de Tweede Wereldoorlog. Amsterdam: RIOD, part 4, first half.
- Mak, Geert (2001). Amsterdam: A Brief Life of the City. Vintage Books.
- Mazower. 2001. с. 112.
Посилання
- Страйк шахтарів на півночі Франції, травень-червень 1941 року
- Збірка аудіозаписів Лютневий страйк на сайті
- https://en.davar1.co.il/218407/
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lyutnevij strajk nid Februaristaking v okupovanih Nimechchinoyu Niderlandah 1941 roku pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Vin buv organizovanij zaboronenoyu Komunistichnoyu partiyeyu Niderlandiv na zahist peresliduvanih ta proti antiyevrejskih zahodiv i diyalnosti nacizmu v cilomu Lyutnevij strajkKrayina NiderlandiMisce roztashuvannyaNiderlandiData j chaslyutij 1941Chas data pochatku25 lyutogo 1941Chas data zakinchennya27 lyutogo 1941OrganizatorKomunistichna partiya Niderlandiv Lyutnevij strajk u VikishovishiNimecki soldati pid chas rejdu Bezposerednoyu prichinoyu stala seriya areshtiv i pogromiv provedenih nimcyami v yevrejskomu rajoni Amsterdama Voni pochalisya 25 lyutogo 1941 roku i trivali dva dni 26 lyutogo do strajku priyednalosya 300 000 amsterdamciv Cherez tri dni strajk buv zhorstoko pridushenij nimcyami Lyutnevij strajk vvazhayetsya pershim publichnim protestom proti nacistiv v okupovanij Yevropi i yedinim masovim protestom proti deportaciyi yevreyiv organizovanim neyevreyamiPeredumovi ta prichinaNiderlandi kapitulyuvali pered nacistskoyu Nimechchinoyu u travni 1940 roku a pershi antiyevrejski zahodi zaborona yevreyam sluzhiti v protipovitryanij oboroni rozpochalisya u chervni 1940 roku U listopadi 1940 roku vsih yevreyiv usunuli z derzhavnih posad vklyuchno z universitetami sho bezposeredno prizvelo do studentskih protestiv u Lejdeni ta inshih mistah Tim chasom v Amsterdami zrostalo vidchuttya nespokoyu sered robitnikiv osoblivo na verfyah yakim zagrozhuvala primusova pracya v Nimechchini V miru zrostannya napruzhenosti niderlandskij nacistskij Nacional socialistichnij ruh ta jogo bojovij pidrozdil WA Viddilennya stijkosti nid Weerbaarheidsafdeling vchinili nizku provokacij u yevrejskih kvartalah Amsterdama Ce prizvelo do seriyi vulichnih boyiv mizh WA i yevrejskimi grupami samooboroni ta yihnimi prihilnikami a kulminaciyeyu stala bitva 11 lyutogo 1941 roku na Bojovik WA buv vazhko poranenij i pomer vid otrimanih travm 14 lyutogo 12 lyutogo nimecki soldati za pidtrimki miscevoyi policiyi otochili ta vidgorodili staru yevrejsku dilnicyu vid reshti mista vstanovivshi kolyuchij drit pidnyavshi mosti j vstanovivshi policejski posti Teper cej rajon buv zaboronenij dlya neyevreyiv 19 lyutogo nimecka Policiya poryadku uvirvalasya do kafe moroziva Koko na vulici van Voustraat v rajoni mista Amsterdam U bijci sho pochalasya kilka policejskih buli poraneni Pomsta nastala u vihidni 22 23 lyutogo koli nimci vlashtuvali masshtabnij pogrom pid chas yakogo 425 yevrejskih cholovikiv u vici 20 35 rokiv buli vzyati v zaruchniki j uv yazneni v tabori a potim vidpravleni do koncentracijnih taboriv Buhenvald i Mautgauzen de bilshist z nih pomerli vprodovzh roku Z 425 v yazniv vizhili lishe dvoye StrajkListivka z zaklikom do strajku Pislya pogromu 24 lyutogo na ploshi vidbuvsya miting prosto neba z metoyu organizaciyi strajku na znak protestu proti pogromu ta primusovoyi praci v Nimechchini Nastupnogo ranku Komunistichna partiya Niderlandiv yaku nimci zaboronili nadrukuvala i rozpovsyudila zaklik do strajku po vsomu mistu Pershimi zastrajkuvali vodiyi tramvayiv za nimi inshi miski sluzhbi a takozh taki kompaniyi yak univermag ta shkoli Zreshtoyu do strajku priyednalosya 300 000 lyudej sho prizvelo do zupinki bilshoyi chastini mista i zastalo nimciv znenacka Strajk rozrostavsya spontanno inshi pracivniki nasliduvali priklad vodiyiv tramvayiv i poshirivsya na inshi rajoni vklyuchayuchi Zanstad i na zahodi Gilversum i Utreht na shodi i na pivdni U vidpovid ogolosili komendantsku godinu a v misto vveli nimeckij policejskij bataljon i dva polki SS Totenkopf Protesti zhorstoko pridushili chasto zi strilyaninoyu Chotiroh strajkariv piznishe stratili na rozstril 22 zasudili do tyuremnogo uv yaznennya a misto bulo zobov yazane viplatiti p yat miljoniv guldeniv reparacij Pridushennya bulo uspishnim i bilshist strajkariv povernulisya na robotu do 27 lyutogo Hocha zreshtoyu strajk ne dosyag uspihu vin buv vazhlivij tim sho stav pershoyu i yedinoyu shirokomasshtabnoyu pryamoyu diyeyu proti povodzhennya nacistiv z yevreyami v Yevropi Nastupnimi strajkami budut studentski strajki v listopadi 1941 roku i tak zvanij molochnij strajk u kvitni travni 1943 roku yakij vidkriv period zbrojnogo prihovanogo oporu v nacionalnomu masshtabi Na reshti okupovanoyi nacistami teritoriyi Yevropi piznishe strajkuvali greki u kvitni 1942 roku danci z lita 1943 roku lyuksemburzhci belgijci norvezhci u veresni 1941 roku ta shahtari Pivnichnoyi Franciyi u travni chervni 1941 roku Odnak lyutnevij strajk 1941 roku v Amsterdami buv yedinim strajkom proti togo yak nimci povodilisya z yevreyami v okupovanij nacistami Yevropi Pam yatPamyatnik dokeru v Amsterdami Strajk zgaduyut shoroku 25 lyutogo prohodyachi marshem povz pam yatnik dokera stvorenij 1951 roku na chest strajku i vpershe vidkritij u grudni 1952 roku Cej monument stvorila niderlandska skulptorka Mari Andrissen U vshanuvanni pam yati berut uchast usi politichni partiyi a takozh miske upravlinnya gromadskogo transportu ta organizaciyi tih hto perezhiv Golokost Pislya strajku troh komunistichnih organizatoriv bulo rozstrilyano a 12 komunistichnih organizatoriv bulo vidpravleno do v yaznic u Nimechchini ale pid chas holodnoyi vijni komunisti buli zmusheni vshanovuvati pam yat pro strajk okremo vid inshih politichnih grup Div takozhMolochnij strajk strajk u Norvegiyi u veresni 1941 roku proti normuvannya moloka Literatura 1985 De Bezetting nid vid 3 tye Amsterdam s 135 178 ISBN 90 214 6898 0 1978 De Februaristaking nid c Amsterdam H J W Becht ISBN 90 230 0290 3 gruden 1965 Ondergang vid 6 te Gaaga Staatsuitgeverij ISBN 90 12 04893 1 Manheim Jack Memoirs of the Dutch Underground 1940 1945 Why me Amazon 2017 1 ISBN 1521902240PrimitkiAmsterdam encyclopedia ushmm org angl Procitovano 17 listopada 2023 1941 The Dutch Strike Against Nazi Abuses of Jews Haaretz angl Procitovano 17 listopada 2023 Amsterdam marks anniversary of 1941 mass strike in support of Jews World Jewish Congress de Jong Dr Loe 1971 Het Koninkrijk der Nederlanden in de Tweede Wereldoorlog Amsterdam RIOD part 4 first half Mak Geert 2001 Amsterdam A Brief Life of the City Vintage Books Mazower 2001 s 112 PosilannyaStrajk shahtariv na pivnochi Franciyi traven cherven 1941 roku Zbirka audiozapisiv Lyutnevij strajk na sajti https en davar1 co il 218407