Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Людвіг Юсти нім Ludwig Justi 14 березня 1876 18760314 Марбург 19 жовтня 1957 Потсдам німецький мистецтвознавець і музейн

Людвиг Юсті

Людвиг Юсті

Людвіг Юсти (нім. Ludwig Justi 14 березня 1876(18760314), Марбург — 19 жовтня 1957, Потсдам) — німецький мистецтвознавець і музейний працівник. У 1909-1933 роках служив директором Національної галереї Берліна. Відомий як творець першого музею сучасного мистецтва в берлінському Палаці кронпринців.

Людвиг Юсті
нім. Ludwig Justi
image
Народився14 березня 1876(1876-03-14)[1][2][…]
Марбург, Гіссен, Гессен, Німеччина[1]
Помер19 жовтня 1957(1957-10-19)[1][2][…] (81 рік)
Потсдам, НДР[1]
Похованняd
Країнаimage Німеччина
Діяльністьмистецтвознавець, викладач університету
Знання мовнімецька
ЗакладШтедель, Університет Мартіна Лютера і HU Berlin
ЧленствоАкадемія наук НДР
Посадатаємний радник
Батькоd
Родичіd
Брати, сестриd і d
Нагороди

d (1956)

 image

Біографія

Юсті походив із відомої наукової гесенської сім'ї. Його дядько Карл Юсти - відомий мистецтвознавець. Батько Людвіга Фердинанд - сходознавець і професор Марбурзького університету. У 1894 році Людвіг закінчив гімназію у Марбурзі і вступив на навчання в Берлінський університет імені Гумбольдта. Працював науковим асистентом при Державних музеях Берліна. У 1901 році захистив докторську дисертацію по творчості Альбрехта Дюрера і в 1902 році отримав в Берлінському університеті посаду приват-доцента. З 1903 року викладав в Університеті Галле. У 1904 році був призначений директором Штедель у Франкфурті-на-Майні. У цей період він придбав першу в колекції музею роботу Клода Моне, а також картину Рембрандта «Осліплення Самсона». У 1905 році в Штеделевскій інституті його змінив Георг Сваценськи, а Юсті отримав посаду першого постійного секретаря Пруської академії мистецтв в Берліні. 2 листопада 1909 Людвіг Юсті змінив Гуго фон Чуді на посаді директора Національної галереї Берліна.

Повернувшись з фронту Першої світової війни, Юсті заснував так званий Новий відділ Національної галереї Берліна у Палаці кронпринців, який поповнив колекцію галереї творами сучасного мистецтва і вважався першим і найбільш значним музейним зібранням такого типу. Основним художнім напрямком колекції Нового відділу став експресіонізм. Довгі роки Юсті довелося з цього приводу вести наукову полеміку з Карлом Шефлером, яка в публіцистиці та історії культури Веймарської республіки отримала назву «Музейна війна». У 1930-1933 роках Юсті видавав журнал «Музей сучасності» ( нім. Museum der Gegenwart що претендував на увагу всіх читачів, які цікавляться сучасними музейними концепціями, придбаннями, музейної архітектурою і сучасним мистецтвом в цілому.

З приходом до влади націонал-соціалістів Людвіг Юсті був знятий з посади в 1933 році. Він відмовився вийти достроково на пенсію, працював музейним куратором в художній бібліотеці і займався публіцистикою. Після Другої світової війни Людвіг Юсті залишався вірним традиціям музею в палаці кронпринца і активно брав участь в створенні колекції творів XX століття. 69-річний Юсті був призначений генеральним директором Державних музеїв. Намагаючись заповнити прогалини в колекції експресіонізму, він намагався придбати кілька знаменитих робіт, але не зумів протистояти силам, які прагнули задокументувати сучасне повоєнне мистецтво. Його зусилля по відновленню надбання всього його життя пропали марно після розділу Берліна в 1948 році і створення двох німецьких держав в 1949 році. Друга галерея мистецтва XX століття була заснована в Західному Берліні в 1949 році на основі міського музею. У 1968 році вона увійшла до складу Нової національної галереї. Після розділу Державних музеїв Берліна Юсті до своєї смерті в 1957 році залишався на посаді директора музеїв Східного Берліна, «Державних музеїв Берліна, столиці НДР», на Музейному острові .

24 лютого 1949 Людвіг Юсти був обраний членом-кореспондентом Берлінської академії наук і в тому ж році став її постійним членом.

Твори

image
Могила Людвіга Юсті на кладовищі в Потсдамі
  • Die Neuordnung der Gemälde-Galerie im Städelschen Kunstinstitut zu Frankfurt / Main. In: Museumskunde. 1, 1905.
  • Die Zukunft der National Galerie. Berlin 1910.
  • Der Ausbau der National-Galerie. Berlin 1913.
  • Der Umbau in der National-Galerie. Berlin 1914.
  • Offener Brief an Karl Scheffler. In: ZfbK. (Beilage) 54, 30, 1918/1919.
  • Habemus Papam! Bemerkungen zu Schefflers Bannbulle «Berliner Museumskrieg». Berlin +1921.
  • Neue Kunst - ein Führer zu den Gemälden der sogenannten Expressionisten in der National -Galerie, Berlin тисяча дев'ятсот двадцять одна.
  • Hans Thoma. Hundert Gemälde aus deutschem Privatbesitz. Berlin тисяча дев'ятсот двадцять два.
  • Verzeichnis der Schack-Galerie (Vorwort). München 1923.
  • Von Corinth bis Klee. Deutsche Malkunst im 19. und 20. Jh. Ein Gang durch die National-Galerie. Berlin 1931.
  • Von Runge bis Thoma. Deutsche Malkunst im 19. und 20. Jh. Ein Gang durch die National-Galerie. Berlin 1932.
  • Kat. Aus. Wiedersehen mit Museumsgut. Berlin тисяча дев'ятсот сорок шість.
  • Aufbau der Berliner Museen. In: ZfK. I / 1 947.
  • Nachruf auf Heinrich Wölfflin. In: JbAdW. Тисяча дев'ятсот п'ятьдесят-одна.
  • Meisterwerke der Dresdner Galerie, ausgestellt in der National-Galerie. Anregungen zum genauen Betrachten. Berlin 1 955.
  • Thomas W. Gaehtgens, Kurt Winkler (Hrsg. ): Werden - Wirken - Wissen. Lebenserinnerungen aus fünf Jahrzehnten. Berlin 2000. .

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118776533 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Filmportal.de — 2005.
    d:Track:Q15706812
  3. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227

Література

  • Peter Betthausen: «Die Schule des Sehens». Ludwig Justi und die Nationalgalerie. Matthes & Seitz, Berlin 2010 .
  • Annegret Janda, Jörn Grabowski (Hrsg. ): Kunst in Deutschland 1905-1937. Die verlorene Sammlung der Nationalgalerie im ehemaligen Kronprinzenpalais. Dokumentation. Mann, Berlin 1992 року, (Bilderhefte der Staatlichen Museen zu Berlin. Heft 70/72).
  • Alexis Joachimides: Die Museumsreformbewegung in Deutschland und die Entstehung des modernen Museums 1880-1940. Verlag der Kunst, Dresden 2001, .
  • Ludwig Justi - Der konservative Revolutionär. In: Henrike Junge (Hrsg. ): Avantgarde und Publikum. Zur Rezeption avantgardistischer Kunst in Deutschland 1905-1933. Böhlau, Köln ua 1992 року, , S. 173-185.
  • Lothar Mertens: Das Lexikon der DDR-Historiker. Saur, München 2006, , S. 324.
  • Kurt Winkler: Ludwig Justis Konzept des Gegenwartsmuseums zwischen Avantgarde und nationaler Repräsentation . In: Claudia Rückert, Sven Kuhrau (Hrsg. ): «Der deutschen Kunst ...» Nationalgalerie und Nationale Identität 1876-1998. Verlag der Kunst, Amsterdam ua 1998 , S. 61-81.
  • Kurt Winkler: Museum und Avantgarde. Ludwig Justis Zeitschrift «Museum der Gegenwart» und die Musealisierung des Expressionismus. Leske und Budrich, Opladen 2002 (Berliner Schriften zur Museumskunde 17)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Lyudvig Yusti nim Ludwig Justi 14 bereznya 1876 18760314 Marburg 19 zhovtnya 1957 Potsdam nimeckij mistectvoznavec i muzejnij pracivnik U 1909 1933 rokah sluzhiv direktorom Nacionalnoyi galereyi Berlina Vidomij yak tvorec pershogo muzeyu suchasnogo mistectva v berlinskomu Palaci kronprinciv Lyudvig Yustinim Ludwig JustiNarodivsya14 bereznya 1876 1876 03 14 1 2 Marburg Gissen Gessen Nimechchina 1 Pomer19 zhovtnya 1957 1957 10 19 1 2 81 rik Potsdam NDR 1 PohovannyadKrayina NimechchinaDiyalnistmistectvoznavec vikladach universitetuZnannya movnimeckaZakladShtedel Universitet Martina Lyutera i HU BerlinChlenstvoAkademiya nauk NDRPosadatayemnij radnikBatkodRodichidBrati sestrid i dNagorodid 1956 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaYusti pohodiv iz vidomoyi naukovoyi gesenskoyi sim yi Jogo dyadko Karl Yusti vidomij mistectvoznavec Batko Lyudviga Ferdinand shodoznavec i profesor Marburzkogo universitetu U 1894 roci Lyudvig zakinchiv gimnaziyu u Marburzi i vstupiv na navchannya v Berlinskij universitet imeni Gumboldta Pracyuvav naukovim asistentom pri Derzhavnih muzeyah Berlina U 1901 roci zahistiv doktorsku disertaciyu po tvorchosti Albrehta Dyurera i v 1902 roci otrimav v Berlinskomu universiteti posadu privat docenta Z 1903 roku vikladav v Universiteti Galle U 1904 roci buv priznachenij direktorom Shtedel u Frankfurti na Majni U cej period vin pridbav pershu v kolekciyi muzeyu robotu Kloda Mone a takozh kartinu Rembrandta Osliplennya Samsona U 1905 roci v Shtedelevskij instituti jogo zminiv Georg Svacenski a Yusti otrimav posadu pershogo postijnogo sekretarya Pruskoyi akademiyi mistectv v Berlini 2 listopada 1909 Lyudvig Yusti zminiv Gugo fon Chudi na posadi direktora Nacionalnoyi galereyi Berlina Povernuvshis z frontu Pershoyi svitovoyi vijni Yusti zasnuvav tak zvanij Novij viddil Nacionalnoyi galereyi Berlina u Palaci kronprinciv yakij popovniv kolekciyu galereyi tvorami suchasnogo mistectva i vvazhavsya pershim i najbilsh znachnim muzejnim zibrannyam takogo tipu Osnovnim hudozhnim napryamkom kolekciyi Novogo viddilu stav ekspresionizm Dovgi roki Yusti dovelosya z cogo privodu vesti naukovu polemiku z Karlom Sheflerom yaka v publicistici ta istoriyi kulturi Vejmarskoyi respubliki otrimala nazvu Muzejna vijna U 1930 1933 rokah Yusti vidavav zhurnal Muzej suchasnosti nim Museum der Gegenwart sho pretenduvav na uvagu vsih chitachiv yaki cikavlyatsya suchasnimi muzejnimi koncepciyami pridbannyami muzejnoyi arhitekturoyu i suchasnim mistectvom v cilomu Z prihodom do vladi nacional socialistiv Lyudvig Yusti buv znyatij z posadi v 1933 roci Vin vidmovivsya vijti dostrokovo na pensiyu pracyuvav muzejnim kuratorom v hudozhnij biblioteci i zajmavsya publicistikoyu Pislya Drugoyi svitovoyi vijni Lyudvig Yusti zalishavsya virnim tradiciyam muzeyu v palaci kronprinca i aktivno brav uchast v stvorenni kolekciyi tvoriv XX stolittya 69 richnij Yusti buv priznachenij generalnim direktorom Derzhavnih muzeyiv Namagayuchis zapovniti progalini v kolekciyi ekspresionizmu vin namagavsya pridbati kilka znamenitih robit ale ne zumiv protistoyati silam yaki pragnuli zadokumentuvati suchasne povoyenne mistectvo Jogo zusillya po vidnovlennyu nadbannya vsogo jogo zhittya propali marno pislya rozdilu Berlina v 1948 roci i stvorennya dvoh nimeckih derzhav v 1949 roci Druga galereya mistectva XX stolittya bula zasnovana v Zahidnomu Berlini v 1949 roci na osnovi miskogo muzeyu U 1968 roci vona uvijshla do skladu Novoyi nacionalnoyi galereyi Pislya rozdilu Derzhavnih muzeyiv Berlina Yusti do svoyeyi smerti v 1957 roci zalishavsya na posadi direktora muzeyiv Shidnogo Berlina Derzhavnih muzeyiv Berlina stolici NDR na Muzejnomu ostrovi 24 lyutogo 1949 Lyudvig Yusti buv obranij chlenom korespondentom Berlinskoyi akademiyi nauk i v tomu zh roci stav yiyi postijnim chlenom TvoriMogila Lyudviga Yusti na kladovishi v Potsdami Die Neuordnung der Gemalde Galerie im Stadelschen Kunstinstitut zu Frankfurt Main In Museumskunde 1 1905 Die Zukunft der National Galerie Berlin 1910 Der Ausbau der National Galerie Berlin 1913 Der Umbau in der National Galerie Berlin 1914 Offener Brief an Karl Scheffler In ZfbK Beilage 54 30 1918 1919 Habemus Papam Bemerkungen zu Schefflers Bannbulle Berliner Museumskrieg Berlin 1921 Neue Kunst ein Fuhrer zu den Gemalden der sogenannten Expressionisten in der National Galerie Berlin tisyacha dev yatsot dvadcyat odna Hans Thoma Hundert Gemalde aus deutschem Privatbesitz Berlin tisyacha dev yatsot dvadcyat dva Verzeichnis der Schack Galerie Vorwort Munchen 1923 Von Corinth bis Klee Deutsche Malkunst im 19 und 20 Jh Ein Gang durch die National Galerie Berlin 1931 Von Runge bis Thoma Deutsche Malkunst im 19 und 20 Jh Ein Gang durch die National Galerie Berlin 1932 Kat Aus Wiedersehen mit Museumsgut Berlin tisyacha dev yatsot sorok shist Aufbau der Berliner Museen In ZfK I 1 947 Nachruf auf Heinrich Wolfflin In JbAdW Tisyacha dev yatsot p yatdesyat odna Meisterwerke der Dresdner Galerie ausgestellt in der National Galerie Anregungen zum genauen Betrachten Berlin 1 955 Thomas W Gaehtgens Kurt Winkler Hrsg Werden Wirken Wissen Lebenserinnerungen aus funf Jahrzehnten Berlin 2000 ISBN 3 87584 865 9 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118776533 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Filmportal de 2005 d Track Q15706812 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227LiteraturaPeter Betthausen Die Schule des Sehens Ludwig Justi und die Nationalgalerie Matthes amp Seitz Berlin 2010 ISBN 978 3 88221 688 2 Annegret Janda Jorn Grabowski Hrsg Kunst in Deutschland 1905 1937 Die verlorene Sammlung der Nationalgalerie im ehemaligen Kronprinzenpalais Dokumentation Mann Berlin 1992 roku ISBN 3 7861 1587 7 Bilderhefte der Staatlichen Museen zu Berlin Heft 70 72 Alexis Joachimides Die Museumsreformbewegung in Deutschland und die Entstehung des modernen Museums 1880 1940 Verlag der Kunst Dresden 2001 ISBN 90 5705 171 0 Ludwig Justi Der konservative Revolutionar In Henrike Junge Hrsg Avantgarde und Publikum Zur Rezeption avantgardistischer Kunst in Deutschland 1905 1933 Bohlau Koln ua 1992 roku ISBN 3 412 02792 8 S 173 185 Lothar Mertens Das Lexikon der DDR Historiker Saur Munchen 2006 ISBN 3 598 11673 X S 324 Kurt Winkler Ludwig Justis Konzept des Gegenwartsmuseums zwischen Avantgarde und nationaler Reprasentation In Claudia Ruckert Sven Kuhrau Hrsg Der deutschen Kunst Nationalgalerie und Nationale Identitat 1876 1998 Verlag der Kunst Amsterdam ua 1998 ISBN 90 5705 093 5 S 61 81 Kurt Winkler Museum und Avantgarde Ludwig Justis Zeitschrift Museum der Gegenwart und die Musealisierung des Expressionismus Leske und Budrich Opladen 2002 ISBN 3 8100 3504 1 Berliner Schriften zur Museumskunde 17

Дата публікації:
Топ