Любецький синодик

Любецький синодик — історичне джерело, список осіб для поминання у церкві, створений у Любечі. Його написання було розпочато в середині XVIII ст. у Любецькому Антоніївському монастирі, але після ліквідації монастиря у 1786  році він був продовжений у Воскресенській церкві в Любечі. Оригінал Любецького синодика не зберігся, проте відома його копія, що належить до XVIII ст., однак його оформлення сягає 1694  року.

Сторінка пом'яника Любецького синодику

Джерела Любецького синодику

На думку Миколи Жаркіх, до джерел, на основі яких був написаний Любецький синодик, слід віднести поминальний список осіб царського роду (з Священного Синоду); духовенство Чернігівської єпархії (з Чернігова); список князів (з Чернігова); інформацію з Любецького Антоніївського монастиря. При цьому, з 1547 року починається загальноімперський перелік, список київських митрополитів — з 1620  року, а список чернігівських архієпископів — з 1657  року.

Публікації

Першим опублікував Любецький синодик граф Григорій Милорадович у 1860  році в Чернігівських губернських відомостях та у творі «Любеч, Черниговской губернии, Городнинского уезда, родина Антония Печерского» (1871 р.). У 1886 році був надрукований повний текст Любецького синодика Григорієм Милорадовичем у Чернігівських губернських відомостях, у номерах 69 та 71. Другим публікатором Любецького синодика виявився Філарет (Гумілевський) у 1863  році в Чернігівських єпархіальних відомостях та 1874  році в «Историко-статистическом описании Черниговской епархии». Третя публікація Любецького синодика належить Р. В. Зотову (1882).

Зміст

Любецький синодик складається із 4 частин: «Предисловие к читателю благочестивому», де пояснюється користь від поминання померлих; 18 пом'яників; пом'яник безпосередньо чернігівських князів; 174 різних родів осіб, записані для поминання. Пом'яник чернігівських князів — Рюриковичів і Гедиміновичів — XI — XIV ст. розташований на аркушах 16 — 21. Розпочинається список чернігівських єпископів від тих, хто згаданий у літописі в XI — XII ст. Джерелом для нього був Іпатіївський літопис. Але також там наявні й 5 імен, які відсутні в інших джерелах. На думку Миколи Жаркіх, список київських митрополитів створювався незалежно від списку чернігівських єпископів, без використання літописів. Джерело містить канонічні імена давньоруських князів, імена їхніх дружин, інформацію про життя та діяльність чернігівських князів, що доповнює й уточнює літописні повідомлення. Саме тому Любецький синодик належить до цінних джерел для дослідження генеалогії чернігівських князів та історії Чернігово-Сіверського князівства другої половини XIII — XIV ст. У пом'янику зафіксовано імена чернігівських князів від Мстислава Володимировича (Хороброго) до Романа Михайловича молодшого. Також згадані дрібні князі — новгород-сіверські, курські, путивльські, трубчевські та князі більші пізніх уділів, такі як новосильські, торуські, оболенські, звенигородські, козельські тощо. За підрахунками С. Н. Келембета, у Любецькому синодику згадано 119 князів та 45 княгинь. З них — 15 хрестильних імен та 4 чернечих імені князів IX—XIII ст. Філарет до них додав ще 9 княгинь і 2 княгині, яких у рукописі немає, а також 13 князів і 1 княгиню, імена яких містилися на сторінках Єлецького та Сіверського Синодиків. Таким чином, загальна кількість їх становила 141 князя та 48 княгинь. На думку Р. В. Зотова, автор Любецького синодика був добре обізнаний як в історії Чернігово-Сіверщини, так і в генеалогії чернігівських князів. Наприкінці XVII - XVIII ст. у синодик для поминання було внесено чимало родин козаків та міщан Чернігова та Любеча.

Синодик Введенскої церкви в Ближніх печерах Києво-Печерськох лаври

Пом'яник Введенської церкви у Ближніх печерах Києво-Печерської лаври зберігся в рукописі другої половини XVII століття і має, судячи з усього, спільного попередника з Любецьким, але при цьому має деякі відмінності в тексті, які іноді допомагають краще ідентифікувати згаданих князів, зокрема «Константина Олга» (Константина Олго Любецького синодика) як Олега Святославича, а не Констянтина Ольговича тощо.. Вперше опублікував 2007 року Кузьмін А. С.

Див. також

• Синодик
• Пом'яники

Примітки

1. . Архів оригіналу за 5 лютого 2016. Процитовано 30 січня 2016.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
2. . Архів оригіналу за 6 лютого 2016. Процитовано 30 січня 2016.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
3. . Архів оригіналу за 5 лютого 2016. Процитовано 30 січня 2016.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
4. Зотов Р. О черниговских князьях по Любецкому синодику и о Черниговском княжестве в татарское время / Р. Зотов. – СПб.: Типография братьев Пантелеевых, 1882. – С. 2-3
5. Зотов Р. О черниговских князьях по Любецкому Синодику и о Черниговском княжестве в татарское время / Р. Зотов. – СПб.: Типография братьев Пантелеевых, 1882. – С. 7-20
6. . Архів оригіналу за 5 лютого 2016. Процитовано 30 січня 2016.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
7. . Архів оригіналу за 4 лютого 2016. Процитовано 30 січня 2016.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
8. Келембет С. Н. Княжеские синодики как историко-генеалогический источник / С. Н. Келембет // Література і культура Полісся. — Ніжин, 2004. — Вип. 27. — С. 250
9. Зотов Р. О черниговских князьях по Любецкому синодику и о Черниговском княжестве в татарское время / Р. Зотов. — СПб.: Типография братьев Пантелеевых, 1882. — С. 31.
10. Шеков А. В. О РАННЕЙ ЧАСТИ ПОМЯННИКА ЧЕРНИГОВСКИХ КНЯЗЕЙ В СОСТАВЕ СИНОДИКОВ ТИПА ЛЮБЕЦКОГО [ 23 січня 2022 у Wayback Machine.]

Джерела та література

• О. П. Толочко. Любецький синодик [ 16 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 376. — .
• Зотов Р. О черниговских князьях по Любецкому синодику и о Черниговском княжестве в татарское время / Р. Зотов. — СПб.: Типография братьев Пантелеевых, 1882. — 377 с. [ 15 лютого 2014 у Wayback Machine.]
• Квашнин-Самарин Н. По поводу Любецкого синодика // Чтения в Обществе Истории и Древностей Российских. — М., 1874. — С. 219—284.
• Келембет С. Н. Княжеские синодики как историко-генеалогический источник / С. Н. Келембет // Література і культура Полісся. — Ніжин, 2004. — Вип. 27. — С. 248—252.
• Синодик Любецького Антониевого монастыря. — Чернигов: Тип.губ.земства, 1902.
• Милорадович Г. А. Местечко Любеч (прежде бывший город): [Приложение 2. Синодик Любечского Антониевского монастыря]. — Чернигов; СПб., 1855; 1859. — С. 1–79.
• Описание Любецкого синодика // Прибавление к Черниговским епархиальным известиям. — 1888. — № 10. — С. 397—419.
• Филарет (Гумилевский). Историко-статистическое описание Черниговской епархии / Филарет (Гумилевский). — Чернигов, 1874. — Кн. 5. — С. 35 — 47.

Посилання

• Персональный сайт Николая Жарких [ 5 лютого 2016 у Wayback Machine.]
• Общие замечания о помянике князей, находящимся в Любечском Синодике [ 4 лютого 2016 у Wayback Machine.]