Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Луїза Вайс фр Louise Weiss 25 січня 1893 Аррас 26 травня 1983 Париж французька письменниця журналістка феміністка та євр

Луїза Вайс

Луїза Вайс

Луїза Вайс (фр. Louise Weiss; 25 січня 1893, Аррас — 26 травня 1983, Париж) — французька письменниця, журналістка, феміністка та європейська політична діячка.

Луїза Вайс
фр. Louise Weiss[1]
image
Псевдо Louis Lefranc
Народилася 25 січня 1893(1893-01-25)[2][3][…]
Аррас[5][6]
Померла 26 травня 1983(1983-05-26)[2][3][…] (90 років)
XVI округ Парижа, Париж, Франція[6]
Поховання Маньї-ле-Амо
Країна image Франція
Діяльність журналістка, політична діячка, письменниця
Галузь письменник
Alma mater d
Науковий ступінь d[1]
Знання мов французька[3]
Заклад d
Посада Депутат Європейського парламенту[7]
Партія Об'єднання на підтримку республіки
Батько d[8]
Мати d[8]
Родичі d і d
Брати, сестри d[9]
У шлюбі з d
Нагороди
image
IMDb ID 2958855

Щороку Фонд Луїзи Вайс присуджує нагороду автор/ці чи установі, які зробили найбільший внесок у розвиток науки про мир, покращення людських стосунків і зусилля на благо Європи.

Життєпис

Луїза Вайс народилася в Аррасі, Па-де-Кале, у космополітичній родині в Ельзасі. Її батько, Поль Луїс Вайс (1867—1945), гірничий інженер, був видатним ельзаським протестантом із Ла Петіт-П'єрр. Предки її єврейської матері, Жанни Фелісі Жаваль (1871—1956), походили з маленького ельзаського містечка Сеппуа-ле-Ба. Її дідом по материнській лінії був Луї Еміль Жаваль. Через матір вона була племінницею Аліси Вейллер (до шлюбу Джавал) і двоюрідною сестрою Поля-Луїса Вейллера, сина Аліси та Лазара Вейллера. Однією з її сестер була .

Виросла в Парижі з п'ятьма братами і сестрами, навчалася на вчительку проти волі своєї сім'ї, була викладачкою у середній школі мистецтв і здобула ступінь Оксфордського університету. З 1914 по 1918 рік вона працювала військовою медсестрою і заснувала госпіталь у Кот-д'Армор. З 1918 по 1934 рік видавала журнал [fr]. З 1935 року до початку Другої світової війни виступала за надання жінкам виборчого права. У 1936 році балотувалася на парламентських виборах у Франції (п'ятий округ Парижа). Під час війни брала активну участь у французькому русі Опору. Вона стверджувала, що була учасницею мережі Patriam Recuperare; однак це офіційно спростували учасники мережі. Також вона була головною редакторкою секретного журналу «Nouvelle République» з 1942 по 1944 рік. У 1945 році разом з [fr] Вайс заснувала Інститут полемології (дослідження війни та конфліктів) у Лондоні. Подорожувала Середнім Сходом, Японією, Китаєм, В'єтнамом, Африкою, Кенією, Мадагаскаром, Аляскою, Індією, знімала документальні фільми та писала звіти про свої подорожі. У 1975 році двічі намагалася вступити до Французької академії. У 1979 році стала членкинею Європейського парламенту від партії Голлістів (нині Республіканці).

Померла 26 травня 1983 року в Парижі.

Журналістська діяльність

Під час Першої світової війни Вайс опублікувала свої перші повідомлення в пресі під псевдонімом. У Парижі познайомилася з представниками країн, які прагнули до незалежності, такими як Едвард Бенеш, Томаш Масарик і Мілан Штефанік, з якими мала стосунки. Між 1919 і 1939 роками вона часто їздила до Чехословаччини. У 1918 році заснувала щотижневу газету [fr] (Нова Європа), яку видавала до 1934 року. Томас Манн, Густав Штреземанн, Рудольф Брайтшайд і Арістід Бріан були серед її співавторів у статтях.

Європа мріяла про об'єднання, і в 1930 році Луїза Вайс заснувала «Ecole de la Paix» (Школу миру), приватний інститут міжнародних відносин. Після захоплення влади націонал-соціалістами в Німеччині можливість об'єднання була вичерпана.

Феміністичний активізм

У 1934 році Луїза Вайс заснувала асоціацію Les femmes nouvelles (Нова жінка) разом із Сесіль Брунсвік і боролася за посилення ролі жінок у суспільному житті. Вона брала участь у кампаніях за право жінок голосувати у Франції, організовувала суфражистські команди, брала участь у демонстраціях та одного разу була прикута до вуличного ліхтаря в Парижі разом з іншими жінками. У 1935 році подала позов проти «нездатності жінок голосувати» перед французькою Державною радою.

Політична діяльність

У 1979 році Луїза Вайс балотувалася як кандидатка від Голлістської партії на перших європейських виборах у 1979 році. 17 липня 1979 року обрана депутаткою Європарламенту від Франції від Європейської народної партії. На момент перших виборів, у віці 86 років, вона була найстаршою членкинею парламенту і, отже, його першою «найстаршою членкинею». Вона залишалася членкинею Європарламенту та найстаршою членкинею аж до своєї смерті 26 травня 1983 року у віці 90 років.

Головна будівля парламенту в Страсбурзі носить ім'я Луїзи Вайс.

Музей Луїзи Вайс

Розділ муніципального музею Саверна присвячений життю та творчості Луїзи Вайс. Тут представлена колекція з 600 предметів, які вона заповідала місту в 1981 і 1983 роках, а також історичні документи, що стосуються її кар'єри.

Роботи

Політичні праці

  • La République Tchécoslovaque, 1919
  • Мілан Стефаник, Прага 1920

Біографії

  • Souvenirs d'une enfance républicaine, Париж, 1937
  • Ce que femme veut, Париж, 1946
  • Mémoires d'une Européenne, Париж 1968—1976

Романи

  • Délivrance, Париж 1936
  • Марсельєза, т. I і II Париж, 1945; том. III Париж 1947
  • Сабіна Легран, Париж 1951
  • Dernières Voluptés, Париж, 1979

Театральні роботи

  • Arthur ou les joies du suicide
  • Sigmaringen ou les potentats du néant
  • Le récipiendaire
  • La patronne
  • Adaptation des Dernières Voluptés

Книги про подорожі

  • L'or, le camion et la croix, Париж, 1949
  • Le voyage enchanté, Париж, 1960
  • Le Cachemire, Les Albums des Guides Bleus, Париж, 1955

Соціологічний нарис

  • Lettre à un embryon, Париж 1973

Мистецтво, археологія та фольклор

  • Contes et légendes du Grand-Nord, Париж, 1957

Почесті

  • Головна будівля Європейського парламенту в Страсбурзі носить ім'я Луїзи Вайс.
  • Її іменем названо вулицю в 13-му окрузі Парижа.
  • Початкова школа, побудована Фріцем Бебло в Страсбурзі-Нойдорфі, тепер носить її ім'я.
  • Почесна членкиня Вищої університетської ради в Страсбурзі.
  • Лауреатка премії Роберта Шумана.
  • Велика офіцерка ордена Почесного легіону.
  • Офіцерка ордена Білого Лева, 1924 рік.

Примітки

  1. http://www.strasbourg-europe.eu/louise-weiss,35628,fr.html
  2. Deutsche Nationalbibliothek Record #119102005 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  5. http://www.louise-weiss.org/louise_weiss_savie.html
  6. Fichier des personnes décédées
    d:Track:Q80900474
  7. Members of the European Parliament, Членове на Европейския парламент, Diputados al Parlamento Europeo, Poslanci Evropského parlamentu, Medlemmer af Europa-Parlamentet, Mitglieder des Europäischen Parlaments, Euroopa Parlamendi liikmed, Βουλευτές του Ευρωπαϊκού Κοινοβουλίου, Députés au Parlement européen, Feisirí Pharlaimint na hEorpa, Zastupnici u Europskom parlamentu, Deputati al Parlamento europeo, Eiropas Parlamenta deputāti, Europos Parlamento nariai, Az Európai Parlament képviselői, Il-Membri tal-Parlament Ewropew, Leden van het Europees Parlement, Posłowie do Parlamentu Europejskiego, Deputados ao Parlamento Europeu, Deputații în Parlamentul European, Poslanci Európskeho parlamentu, Poslanci Evropskega parlamenta, Euroopan parlamentin jäsenet, Europaparlamentets ledamöter
    d:Track:Q85301215
  8. Louise Weiss
    d:Track:Q6615646
  9. https://www.psychoanalytikerinnen.de/france_biographies.html
  10. «Louise Weiss» on the Jewish Woman's Archive
  11. «Louise Weiss» on judaisme.sdv.fr
  12. . WikiMediation. Архів оригіналу за 3 січня 2019. Процитовано 12 жовтня 2014.
  13. Louise Weiss. geni_family_tree (амер.). Процитовано 8 березня 2021.

Посилання

  • Біографія
  • Музей Луїзи Вайс у замку Рохан, Саверн
  • Луїза Вайс // Німецька національна бібліотека
  • Луїза Вайс на сайті IMDb (англ.)
  • L'Association des Journalistes Européens організовує премію Луїзи Вайс для європейської журналістики щороку, починаючи з 2005 року.
  • Вікі Карон, Біографія Луїзи Вайс, Енциклопедія єврейських жінок

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Luyiza Vajs fr Louise Weiss 25 sichnya 1893 Arras 26 travnya 1983 Parizh francuzka pismennicya zhurnalistka feministka ta yevropejska politichna diyachka Luyiza Vajsfr Louise Weiss 1 Psevdo Louis LefrancNarodilasya 25 sichnya 1893 1893 01 25 2 3 Arras 5 6 Pomerla 26 travnya 1983 1983 05 26 2 3 90 rokiv XVI okrug Parizha Parizh Franciya 6 Pohovannya Manyi le AmoKrayina FranciyaDiyalnist zhurnalistka politichna diyachka pismennicyaGaluz pismennikAlma mater dNaukovij stupin d 1 Znannya mov francuzka 3 Zaklad dPosada Deputat Yevropejskogo parlamentu 7 Partiya Ob yednannya na pidtrimku respublikiBatko d 8 Mati d 8 Rodichi d i dBrati sestri d 9 U shlyubi z dNagorodiIMDb ID 2958855 Mediafajli u Vikishovishi Shoroku Fond Luyizi Vajs prisudzhuye nagorodu avtor ci chi ustanovi yaki zrobili najbilshij vnesok u rozvitok nauki pro mir pokrashennya lyudskih stosunkiv i zusillya na blago Yevropi ZhittyepisLuyiza Vajs narodilasya v Arrasi Pa de Kale u kosmopolitichnij rodini v Elzasi Yiyi batko Pol Luyis Vajs 1867 1945 girnichij inzhener buv vidatnim elzaskim protestantom iz La Petit P yerr Predki yiyi yevrejskoyi materi Zhanni Felisi Zhaval 1871 1956 pohodili z malenkogo elzaskogo mistechka Seppua le Ba Yiyi didom po materinskij liniyi buv Luyi Emil Zhaval Cherez matir vona bula pleminniceyu Alisi Vejller do shlyubu Dzhaval i dvoyuridnoyu sestroyu Polya Luyisa Vejllera sina Alisi ta Lazara Vejllera Odniyeyu z yiyi sester bula Virosla v Parizhi z p yatma bratami i sestrami navchalasya na vchitelku proti voli svoyeyi sim yi bula vikladachkoyu u serednij shkoli mistectv i zdobula stupin Oksfordskogo universitetu Z 1914 po 1918 rik vona pracyuvala vijskovoyu medsestroyu i zasnuvala gospital u Kot d Armor Z 1918 po 1934 rik vidavala zhurnal fr Z 1935 roku do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni vistupala za nadannya zhinkam viborchogo prava U 1936 roci balotuvalasya na parlamentskih viborah u Franciyi p yatij okrug Parizha Pid chas vijni brala aktivnu uchast u francuzkomu rusi Oporu Vona stverdzhuvala sho bula uchasniceyu merezhi Patriam Recuperare odnak ce oficijno sprostuvali uchasniki merezhi Takozh vona bula golovnoyu redaktorkoyu sekretnogo zhurnalu Nouvelle Republique z 1942 po 1944 rik U 1945 roci razom z fr Vajs zasnuvala Institut polemologiyi doslidzhennya vijni ta konfliktiv u Londoni Podorozhuvala Serednim Shodom Yaponiyeyu Kitayem V yetnamom Afrikoyu Keniyeyu Madagaskarom Alyaskoyu Indiyeyu znimala dokumentalni filmi ta pisala zviti pro svoyi podorozhi U 1975 roci dvichi namagalasya vstupiti do Francuzkoyi akademiyi U 1979 roci stala chlenkineyu Yevropejskogo parlamentu vid partiyi Gollistiv nini Respublikanci Pomerla 26 travnya 1983 roku v Parizhi Zhurnalistska diyalnistPid chas Pershoyi svitovoyi vijni Vajs opublikuvala svoyi pershi povidomlennya v presi pid psevdonimom U Parizhi poznajomilasya z predstavnikami krayin yaki pragnuli do nezalezhnosti takimi yak Edvard Benesh Tomash Masarik i Milan Shtefanik z yakimi mala stosunki Mizh 1919 i 1939 rokami vona chasto yizdila do Chehoslovachchini U 1918 roci zasnuvala shotizhnevu gazetu fr Nova Yevropa yaku vidavala do 1934 roku Tomas Mann Gustav Shtrezemann Rudolf Brajtshajd i Aristid Brian buli sered yiyi spivavtoriv u stattyah Yevropa mriyala pro ob yednannya i v 1930 roci Luyiza Vajs zasnuvala Ecole de la Paix Shkolu miru privatnij institut mizhnarodnih vidnosin Pislya zahoplennya vladi nacional socialistami v Nimechchini mozhlivist ob yednannya bula vicherpana Feministichnij aktivizmU 1934 roci Luyiza Vajs zasnuvala asociaciyu Les femmes nouvelles Nova zhinka razom iz Sesil Brunsvik i borolasya za posilennya roli zhinok u suspilnomu zhitti Vona brala uchast u kampaniyah za pravo zhinok golosuvati u Franciyi organizovuvala sufrazhistski komandi brala uchast u demonstraciyah ta odnogo razu bula prikuta do vulichnogo lihtarya v Parizhi razom z inshimi zhinkami U 1935 roci podala pozov proti nezdatnosti zhinok golosuvati pered francuzkoyu Derzhavnoyu radoyu Politichna diyalnistU 1979 roci Luyiza Vajs balotuvalasya yak kandidatka vid Gollistskoyi partiyi na pershih yevropejskih viborah u 1979 roci 17 lipnya 1979 roku obrana deputatkoyu Yevroparlamentu vid Franciyi vid Yevropejskoyi narodnoyi partiyi Na moment pershih viboriv u vici 86 rokiv vona bula najstarshoyu chlenkineyu parlamentu i otzhe jogo pershoyu najstarshoyu chlenkineyu Vona zalishalasya chlenkineyu Yevroparlamentu ta najstarshoyu chlenkineyu azh do svoyeyi smerti 26 travnya 1983 roku u vici 90 rokiv Golovna budivlya parlamentu v Strasburzi nosit im ya Luyizi Vajs Muzej Luyizi VajsRozdil municipalnogo muzeyu Saverna prisvyachenij zhittyu ta tvorchosti Luyizi Vajs Tut predstavlena kolekciya z 600 predmetiv yaki vona zapovidala mistu v 1981 i 1983 rokah a takozh istorichni dokumenti sho stosuyutsya yiyi kar yeri RobotiPolitichni praci La Republique Tchecoslovaque 1919 Milan Stefanik Praga 1920 Biografiyi Souvenirs d une enfance republicaine Parizh 1937 Ce que femme veut Parizh 1946 Memoires d une Europeenne Parizh 1968 1976 Romani Delivrance Parizh 1936 Marselyeza t I i II Parizh 1945 tom III Parizh 1947 Sabina Legran Parizh 1951 Dernieres Voluptes Parizh 1979 Teatralni roboti Arthur ou les joies du suicide Sigmaringen ou les potentats du neant Le recipiendaire La patronne Adaptation des Dernieres Voluptes Knigi pro podorozhi L or le camion et la croix Parizh 1949 Le voyage enchante Parizh 1960 Le Cachemire Les Albums des Guides Bleus Parizh 1955 Sociologichnij naris Lettre a un embryon Parizh 1973 Mistectvo arheologiya ta folklor Contes et legendes du Grand Nord Parizh 1957PochestiGolovna budivlya Yevropejskogo parlamentu v Strasburzi nosit im ya Luyizi Vajs Yiyi imenem nazvano vulicyu v 13 mu okruzi Parizha Pochatkova shkola pobudovana Fricem Beblo v Strasburzi Nojdorfi teper nosit yiyi im ya Pochesna chlenkinya Vishoyi universitetskoyi radi v Strasburzi Laureatka premiyi Roberta Shumana Velika oficerka ordena Pochesnogo legionu Oficerka ordena Bilogo Leva 1924 rik Primitkihttp www strasbourg europe eu louise weiss 35628 fr html Deutsche Nationalbibliothek Record 119102005 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 http www louise weiss org louise weiss savie html Fichier des personnes decedees d Track Q80900474 Members of the European Parliament Chlenove na Evropejskiya parlament Diputados al Parlamento Europeo Poslanci Evropskeho parlamentu Medlemmer af Europa Parlamentet Mitglieder des Europaischen Parlaments Euroopa Parlamendi liikmed Boyleytes toy Eyrwpaikoy Koinoboylioy Deputes au Parlement europeen Feisiri Pharlaimint na hEorpa Zastupnici u Europskom parlamentu Deputati al Parlamento europeo Eiropas Parlamenta deputati Europos Parlamento nariai Az Europai Parlament kepviseloi Il Membri tal Parlament Ewropew Leden van het Europees Parlement Poslowie do Parlamentu Europejskiego Deputados ao Parlamento Europeu Deputații in Parlamentul European Poslanci Europskeho parlamentu Poslanci Evropskega parlamenta Euroopan parlamentin jasenet Europaparlamentets ledamoter d Track Q85301215 Louise Weiss d Track Q6615646 https www psychoanalytikerinnen de france biographies html Louise Weiss on the Jewish Woman s Archive Louise Weiss on judaisme sdv fr WikiMediation Arhiv originalu za 3 sichnya 2019 Procitovano 12 zhovtnya 2014 Louise Weiss geni family tree amer Procitovano 8 bereznya 2021 PosilannyaBiografiya Muzej Luyizi Vajs u zamku Rohan Savern Luyiza Vajs Nimecka nacionalna biblioteka Luyiza Vajs na sajti IMDb angl L Association des Journalistes Europeens organizovuye premiyu Luyizi Vajs dlya yevropejskoyi zhurnalistiki shoroku pochinayuchi z 2005 roku Viki Karon Biografiya Luyizi Vajs Enciklopediya yevrejskih zhinok

Дата публікації:
Топ