Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Lib Луція Генрика Марія ХаревічоваŁucja Henryka Marja CharewiczowaІм я при народженніЛуція Генрика Марія СтшелецькаПсевд

Луція Харевич

Луція Харевич

Луція Генрика Марія Харевічова
Łucja Henryka Marja Charewiczowa
image
Ім'я при народженніЛуція Генрика Марія Стшелецька
ПсевдонімCezaryna Mikułowska
(Цезарина Мікуловська)
Народилася12 серпня 1897(1897-08-12)
Чесанів, Австро-Угорщина, нині Польща
Померла17 грудня 1943(1943-12-17) (46 років)
Аушвіц, нині Освенцім, Польща
·тиф
Громадянствоimage Австро-Угорщина → image II Польська Республіка
Національністьполька
Діяльністьісторик
Alma materd
ЗакладЛНУ ім. І. Франка
Роки активності1924—1939
НапрямокІсторіографія
Magnum opus«Історіографія та шанування Львова» (1938)
ЧленствоQ112631173?
Нагороди
image
image Луція Харевічева у Вікісховищі

Лу́ція Генрика Марія Харевіче́ва (Харевічо́ва, Харе́вич, до шлюбу Стшелецька) (пол. Łucja Henryka Marja Charewiczowa; 12 серпня 1897, Чесанів, Польща — 17 грудня 1943, Аушвіц, Польща) — польська вчена, історик, архівістка, доктор філософії, дослідниця історії Львова, кустош (хранителька) Львівського історичного музею, активна діячка .

Родина

Народилася в сім'ї дрібного урядовця Яна Стшелецького і його дружини Цезарини, до шлюбу Микуловської (деякі дослідники вважають, що мати Луції була українкою за походженням). Шкільні роки провела в Чесанові, Ярославі та Перемишлі, але гімназійний атестат отримала лише 1918 року у Львові.

Навчання

В 1919 році Луція Стшелецька вступає до Краківського університету, а згодом продовжує навчання вже у Львівському університеті на історичному факультеті. Ще в студентські роки (з 1921 року) розпочинає дослідницьку роботу під керівництвом професора Яна Птасьника, чия наукова школа була відомою далеко за межами Польщі. Висока кваліфікація керівника, його вимоги і ставлення до історичної науки, вміння працювати з першоджерелами і архівами забезпечили Луції належний рівень професіоналізму. 1924 року вона здобуває ступінь доктора філософії, а наступного року видає монографію «Торгівля у середньовічному Львові», в якій опубліковані результати досліджень, які були проведені нею у 1921—1924 роках.

Наукова, викладацька і громадська діяльність

Після закінчення університету деякий час працює в гімназії Софії Стшалковської (тепер СШ № 6) у Львові викладачкою історії і латини. В ці часи вона мешкала на вул. Академічній, 11. В 1926 році перебуває на стажуванні у Франції, де вивчає спеціальний курс історії та культури міст. Набуті знання на довгі роки визначили спеціалізацію вченої. Після повернення до Львова вона досліджує історію розвитку Львова у всіх її аспектах: торгівля, право, міжетнічні та міжконфесійні стосунки, ремесла, економіку та будівництво, а також минуле визначних осіб, чиє життя та діяльність були пов'язані зі Львовом.

Рішенням Ради гуманітарного відділу Львівського університету з 1937 р. Харевічова стала доцентом історії міст і їхньої культури. 16 червня 1931 р. доктор Луція Харевічова була призначена на посаду хранителя (кустоша) фондів Історичного музею у Львові. Багато часу працювала в Архіві м. Львова, досліджуючи історію міст і їх розвиток. Здійснювала також упорядкування і проводила каталогізацію та інвентаризацію фондів Архіву м. Львова. У 1924, 1926—1938 рр. була секретарем редакції журналу «Історичний Квартальник» («Kwartalnik Historyczny»). 1934 р. Луцію Харевічову було обрано почесним членом історично-філософського відділу Наукового товариства у Львові. 21 січня 1935 р. стала співробітницею історичної комісії Польської Академії Мистецтва.

1940 р. виконувала обов'язки заступниці директора з наукової частини Історичного музею у Львові.

Роки окупації

Після німецько-радянського поділу Польщі у 1939 році Л. Харевичова деякий час працює доцентом Львівського університету і продовжує роботу в Історичному музеї. Її чоловік, капітан Війська Польського Здіслав Харевич, пропав безвісти під час бойових дій. В 1940 році Л. Харевічова перебирається до Варшави, яка перебувала в зоні німецької окупації. Про цей період її життя зберіглось дуже мало відомостей, відомо лише, що вона брала участь у таємному навчанні польської молоді за що була арештована гітлерівцями в липні 1943 року і ув'язнена в сумнозвісному  — варшавській політичній в'язниці, яку німецькі окупанти перетворили на гестапівську катівню. З в'язниці Л. Харевічеву перевели до концтабору Освенцим, де вона померла від епідемічного висипного тифу 17 грудня 1943 року.

Відзнаки, нагороди

  • 1928 р. нагороджена медаллю до 10-річчя відновлення незалежності Польщі «Dziesięciolecia Odzyskanej Niepodległości».
  • За заслуги у громадській діяльності 11 листопада 1938 р. нагороджена Золотим Хрестом.

Праці і публікації

Розвідки, публікації та особистий архів Луції Харевичової й у XXI столітті є важливими джерелами для істориків, про що свідчить кількість цитувань у науковій періодиці, монографіях та дисертаціях сучасних істориків.

Найважливішими працями Л. Харевічевої вважаються «Чорна кам'яниця та її мешканці», «Історіографія та шанування Львова», «Торгівля в середньовічному Львові» та «Жінка в стародавній Польщі», які є найбільш цитованими у науковій і популярній літературі.

Перелік вибраних праць

  • «Торгівля Львова з Молдавією і Мультянами в середніх віках» (Handel Lwowa z Mołdawią i Multanami w wiekach średnich) (1924)
  • «Торгівля в середньовічному Львові» (Handel średniowiecznego Lwowa) (1925)
  • «Обмеження економічних прав православних і євреїв у Львові в XV і XVI століттях» (Ograniczenia gospodarcze nacyj schizmatyckich i Żydów we Lwowie XV i XVI wieku) (1925)
  • «Історія міста Золочів» (Dzieje miasta Złoczowa) (1929)
  • «Десятиріччя дослідження історії міста Львова» (Dziesięciolecie badań nad dziejami miasta Lwowa) (1929)
  • «Львівські професійні організації за часів до поділу Польщі» (Lwowskie organizacie zawodowe za czasów Polski przedrozbiorowej) (1929)
  • «Пошесті в стародавньому Львові» (Klęski zaraz w dawnym Lwowie) (1930)
  • «Замки короля Яна ІІІ у Східній Малопольщі» (Zamki króla Jana III w Małopolsce Wschodniej) (1934)
  • «Водогони стародавнього Львова 1404—1663» (Wodociągi starego Lwowa 1404—1663) (1934)
  • «Чорна кам'яниця та її мешканці» (Czarna Kamienica i jej mieszkańcy) (1935)
  • Z przeszłości Lwowianek (1935)
  • «Історичний музей міста Львова. Путівник.» (Muzeum Historyczne miasta Lwowa: przewodnik po zbiorach) (1936)
  • «Український жіночий рух» («Ukraiński» ruch kobiecy) (1937 — під псевдонімом Ц. Мікуловська (пол. C. Mikułowska), як псевдонім використала дошлюбне прізвище матері)
  • «Історіографія та шанування Львова» (Historiografia i miłośnictwo Lwowa) (1938)
  • «Жінка в стародавній Польщі» (Kobieta w dawnej Polsce) (1938)

Примітки

  1. Олександр Шишка, «Єдина і неперевершена», «Галицька Брама», № 9-10 (57-58), жовтень 1999,

Джерела

  • Ольшевска-Пазижина Г. Мій Львівський мікрокосмос [ 12 січня 2016 у Wayback Machine.] // Ї. — 2008. — Ч. 52.
  • Українські архівісти (XIX—XX ст.) [ 14 червня 2012 у Wayback Machine.]: Біобібліографічний довідник / Держ комархів України. УНДІАСД; Упоряд.: І. Б. Матяш (кер.), С. Л. Зворський, Л. Ф. Приходько та ін. — К., 2007. — 752 с. — .
  • Харевич Луція, Генрика Марія, Українські архівісти. Біобібліографічний довідник. Випуск перший (XIX ст. — 1930-ті рр.). — К. : Головне архівне управління при Кабінеті Міністрів України, Український державний науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України. — 1999. — С. 334—335.
  • Шишка О. Єдина і неперевершена // Галицька брама. — 1999. — № 9—10 (57—58) (жовтень).
  • Suchmiel J. Łucja Charewiczowa, 1897—1943 : życie i dzieło. — Częstochowa : WSP, 2001.

Посилання

  • Ростислав Крамар. Епідемії у Львові в дослідженнях Луції Харевич, або Чому варто читати старі книжки про давні пошесті [ 27 січня 2021 у Wayback Machine.]
  • Historica Leopolitansis Лукії Харевич

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Lib Luciya Genrika Mariya HarevichovaLucja Henryka Marja CharewiczowaIm ya pri narodzhenniLuciya Genrika Mariya StsheleckaPsevdonimCezaryna Mikulowska Cezarina Mikulovska Narodilasya12 serpnya 1897 1897 08 12 Chesaniv Avstro Ugorshina nini PolshaPomerla17 grudnya 1943 1943 12 17 46 rokiv Aushvic nini Osvencim Polsha tifGromadyanstvo Avstro Ugorshina II Polska RespublikaNacionalnistpolkaDiyalnististorikAlma materdZakladLNU im I FrankaRoki aktivnosti1924 1939NapryamokIstoriografiyaMagnum opus Istoriografiya ta shanuvannya Lvova 1938 ChlenstvoQ112631173 Nagorodi Luciya Harevicheva u Vikishovishi Lu ciya Genrika Mariya Hareviche va Harevicho va Hare vich do shlyubu Stshelecka pol Lucja Henryka Marja Charewiczowa 12 serpnya 1897 Chesaniv Polsha 17 grudnya 1943 Aushvic Polsha polska vchena istorik arhivistka doktor filosofiyi doslidnicya istoriyi Lvova kustosh hranitelka Lvivskogo istorichnogo muzeyu aktivna diyachka RodinaNarodilasya v sim yi dribnogo uryadovcya Yana Stsheleckogo i jogo druzhini Cezarini do shlyubu Mikulovskoyi deyaki doslidniki vvazhayut sho mati Luciyi bula ukrayinkoyu za pohodzhennyam Shkilni roki provela v Chesanovi Yaroslavi ta Peremishli ale gimnazijnij atestat otrimala lishe 1918 roku u Lvovi NavchannyaV 1919 roci Luciya Stshelecka vstupaye do Krakivskogo universitetu a zgodom prodovzhuye navchannya vzhe u Lvivskomu universiteti na istorichnomu fakulteti She v studentski roki z 1921 roku rozpochinaye doslidnicku robotu pid kerivnictvom profesora Yana Ptasnika chiya naukova shkola bula vidomoyu daleko za mezhami Polshi Visoka kvalifikaciya kerivnika jogo vimogi i stavlennya do istorichnoyi nauki vminnya pracyuvati z pershodzherelami i arhivami zabezpechili Luciyi nalezhnij riven profesionalizmu 1924 roku vona zdobuvaye stupin doktora filosofiyi a nastupnogo roku vidaye monografiyu Torgivlya u serednovichnomu Lvovi v yakij opublikovani rezultati doslidzhen yaki buli provedeni neyu u 1921 1924 rokah Naukova vikladacka i gromadska diyalnistPislya zakinchennya universitetu deyakij chas pracyuye v gimnaziyi Sofiyi Stshalkovskoyi teper SSh 6 u Lvovi vikladachkoyu istoriyi i latini V ci chasi vona meshkala na vul Akademichnij 11 V 1926 roci perebuvaye na stazhuvanni u Franciyi de vivchaye specialnij kurs istoriyi ta kulturi mist Nabuti znannya na dovgi roki viznachili specializaciyu vchenoyi Pislya povernennya do Lvova vona doslidzhuye istoriyu rozvitku Lvova u vsih yiyi aspektah torgivlya pravo mizhetnichni ta mizhkonfesijni stosunki remesla ekonomiku ta budivnictvo a takozh minule viznachnih osib chiye zhittya ta diyalnist buli pov yazani zi Lvovom Rishennyam Radi gumanitarnogo viddilu Lvivskogo universitetu z 1937 r Harevichova stala docentom istoriyi mist i yihnoyi kulturi 16 chervnya 1931 r doktor Luciya Harevichova bula priznachena na posadu hranitelya kustosha fondiv Istorichnogo muzeyu u Lvovi Bagato chasu pracyuvala v Arhivi m Lvova doslidzhuyuchi istoriyu mist i yih rozvitok Zdijsnyuvala takozh uporyadkuvannya i provodila katalogizaciyu ta inventarizaciyu fondiv Arhivu m Lvova U 1924 1926 1938 rr bula sekretarem redakciyi zhurnalu Istorichnij Kvartalnik Kwartalnik Historyczny 1934 r Luciyu Harevichovu bulo obrano pochesnim chlenom istorichno filosofskogo viddilu Naukovogo tovaristva u Lvovi 21 sichnya 1935 r stala spivrobitniceyu istorichnoyi komisiyi Polskoyi Akademiyi Mistectva 1940 r vikonuvala obov yazki zastupnici direktora z naukovoyi chastini Istorichnogo muzeyu u Lvovi Roki okupaciyiPislya nimecko radyanskogo podilu Polshi u 1939 roci L Harevichova deyakij chas pracyuye docentom Lvivskogo universitetu i prodovzhuye robotu v Istorichnomu muzeyi Yiyi cholovik kapitan Vijska Polskogo Zdislav Harevich propav bezvisti pid chas bojovih dij V 1940 roci L Harevichova perebirayetsya do Varshavi yaka perebuvala v zoni nimeckoyi okupaciyi Pro cej period yiyi zhittya zberiglos duzhe malo vidomostej vidomo lishe sho vona brala uchast u tayemnomu navchanni polskoyi molodi za sho bula areshtovana gitlerivcyami v lipni 1943 roku i uv yaznena v sumnozvisnomu varshavskij politichnij v yaznici yaku nimecki okupanti peretvorili na gestapivsku kativnyu Z v yaznici L Harevichevu pereveli do konctaboru Osvencim de vona pomerla vid epidemichnogo visipnogo tifu 17 grudnya 1943 roku Vidznaki nagorodi1928 r nagorodzhena medallyu do 10 richchya vidnovlennya nezalezhnosti Polshi Dziesieciolecia Odzyskanej Niepodleglosci Za zaslugi u gromadskij diyalnosti 11 listopada 1938 r nagorodzhena Zolotim Hrestom Praci i publikaciyiRozvidki publikaciyi ta osobistij arhiv Luciyi Harevichovoyi j u XXI stolitti ye vazhlivimi dzherelami dlya istorikiv pro sho svidchit kilkist cituvan u naukovij periodici monografiyah ta disertaciyah suchasnih istorikiv Najvazhlivishimi pracyami L Harevichevoyi vvazhayutsya Chorna kam yanicya ta yiyi meshkanci Istoriografiya ta shanuvannya Lvova Torgivlya v serednovichnomu Lvovi ta Zhinka v starodavnij Polshi yaki ye najbilsh citovanimi u naukovij i populyarnij literaturi Perelik vibranih prac Torgivlya Lvova z Moldaviyeyu i Multyanami v serednih vikah Handel Lwowa z Moldawia i Multanami w wiekach srednich 1924 Torgivlya v serednovichnomu Lvovi Handel sredniowiecznego Lwowa 1925 Obmezhennya ekonomichnih prav pravoslavnih i yevreyiv u Lvovi v XV i XVI stolittyah Ograniczenia gospodarcze nacyj schizmatyckich i Zydow we Lwowie XV i XVI wieku 1925 Istoriya mista Zolochiv Dzieje miasta Zloczowa 1929 Desyatirichchya doslidzhennya istoriyi mista Lvova Dziesieciolecie badan nad dziejami miasta Lwowa 1929 Lvivski profesijni organizaciyi za chasiv do podilu Polshi Lwowskie organizacie zawodowe za czasow Polski przedrozbiorowej 1929 Poshesti v starodavnomu Lvovi Kleski zaraz w dawnym Lwowie 1930 Zamki korolya Yana III u Shidnij Malopolshi Zamki krola Jana III w Malopolsce Wschodniej 1934 Vodogoni starodavnogo Lvova 1404 1663 Wodociagi starego Lwowa 1404 1663 1934 Chorna kam yanicya ta yiyi meshkanci Czarna Kamienica i jej mieszkancy 1935 Z przeszlosci Lwowianek 1935 Istorichnij muzej mista Lvova Putivnik Muzeum Historyczne miasta Lwowa przewodnik po zbiorach 1936 Ukrayinskij zhinochij ruh Ukrainski ruch kobiecy 1937 pid psevdonimom C Mikulovska pol C Mikulowska yak psevdonim vikoristala doshlyubne prizvishe materi Istoriografiya ta shanuvannya Lvova Historiografia i milosnictwo Lwowa 1938 Zhinka v starodavnij Polshi Kobieta w dawnej Polsce 1938 PrimitkiOleksandr Shishka Yedina i neperevershena Galicka Brama 9 10 57 58 zhovten 1999 DzherelaOlshevska Pazizhina G Mij Lvivskij mikrokosmos 12 sichnya 2016 u Wayback Machine Yi 2008 Ch 52 Ukrayinski arhivisti XIX XX st 14 chervnya 2012 u Wayback Machine Biobibliografichnij dovidnik Derzh komarhiv Ukrayini UNDIASD Uporyad I B Matyash ker S L Zvorskij L F Prihodko ta in K 2007 752 s ISBN 978 966 625 050 9 Harevich Luciya Genrika Mariya Ukrayinski arhivisti Biobibliografichnij dovidnik Vipusk pershij XIX st 1930 ti rr K Golovne arhivne upravlinnya pri Kabineti Ministriv Ukrayini Ukrayinskij derzhavnij naukovo doslidnij institut arhivnoyi spravi ta dokumentoznavstva Institut ukrayinskoyi arheografiyi ta dzhereloznavstva im M S Grushevskogo NAN Ukrayini 1999 S 334 335 Shishka O Yedina i neperevershena Galicka brama 1999 9 10 57 58 zhovten Suchmiel J Lucja Charewiczowa 1897 1943 zycie i dzielo Czestochowa WSP 2001 PosilannyaRostislav Kramar Epidemiyi u Lvovi v doslidzhennyah Luciyi Harevich abo Chomu varto chitati stari knizhki pro davni poshesti 27 sichnya 2021 u Wayback Machine Historica Leopolitansis Lukiyi Harevich

Дата публікації:
Топ