Лукіа́н (дав.-гр. Λουκιάνος, близько 120 або 125 — після 180) — давньогрецький письменник, сатирик, вільнодумець періоду занепаду античного світу. Родом із Самосати (Сирія). Лукіан виступав із сатирою на давньогрецьких богів і героїв, а також із критикою античної філософії, риторики й історіографії.
Лукіан | |
---|---|
дав.-гр. Λουκιανὸς ὁ Σαμοσατεύς | |
Народився | 120[4][5] Самосата, Сирія, Стародавній Рим |
Помер | 180[1][2] Афіни, Ахая, Стародавній Рим[7] |
Діяльність | письменник, сатирик, філософ, біограф, поет |
Вчителі | d |
Знання мов | давньогрецька[7][8], койне і сирійська |
Magnum opus | Правдива історія, d, d, d і d |
|
Біографія
Лукіан народився в сирійському місті Самосаті в сім'ї бідного ремісника. Біографія його залишилася б невідомою, якби він сам не навів факти особистого життя у своїх творах. Лукіан закінчив школу, потім вивчав філософію в Іонії, здобув професію ритора, але продовжував бідувати. Лише коли почав виступати з промовами, до нього прийшов достаток. Побував у багатьох регіонах — Римській імперії, Галії, Македонії, Афінах, повернувся до Сирії. Саме в цей час він почав писати літературні твори. Непевні дані свідчать про матеріальну скруту Лукіана і в кінці життя, через це він знову залишив батьківщину і переїхав до Александії на запропоновану державну службу. Проте задоволення чи багатства вона не принесла.
І за життя, і в пізніші періоди Лукіан був популярним. Одні його високо цінували за дотепність і великий сатиричний хист, інші, особливо адепти релігійних культів, за це ж саме його ненавиділи.
Діяльність і творчість
До нас дійшло понад 70 Лукіанових творів, переважно невеликих розмірів, більшість із них — у діалогічній формі. В усіх його творах постає складна, суперечлива, сповнена ідейною боротьбою та потворними викривленнями сучасність, різні сторони якої Лукіан висміює найчастіше в сатиричних діалогах. Цю форму він запозичив у філософів: з часів Платона діалог був улюбленою формою філософських міркувань. З ямбів Архілоха, політичної комедії Арістофана, уїдливих сатир кініка Меніппа він узяв дотепний сміх, що став у його творах разючою зброєю, могутнім засобом полеміки з ідейними ворогами.
Перші твори позначені захопленням автора риторикою: по суті вони написані відповідно до її правил («Тирановбивця», «Позбавлений спадщини»). Але згодом виникають і прямі пародії на риторичне мистецтво, прийоми якого автор доводить до ступеня глупоти. Показовим є «Похвала мусі» - пряма сатира на епідиктичні промови: з надзвичайною серйозністю Лукіан вихваляє цю докучливу комаху, використовуючи найхарактерніші правила риторики.
Неодноразово Лукіан спрямовує свою сатиру проти застарілих понять, забобонів, викриваючи їх з допомогою різних сатиричних засобів. Зокрема, він висміює міфологічні уявлення про богів. У «Розмовах богів» вони цілком втрачають свій божественний ореол і, зображені в грубо олюдненому вигляді, перетворюються на типових обивателів, які сперечаються, сваряться, обдурюють один одного, цинічно вихваляються своїми любовними пригодами, брешуть, заздрять тощо. Ще з часів Гомера над богами часто глузували. Лукіан із них знущається і дискредитує їх своїм убивчим сміхом. Особливо від нього дістається Зевсові, який зображений боягузом, дуже розбещеним, ревнивим, жорстоким («Ерот і Зевс», «Зевс і Гера», «Зевс і Ганімед», «Зевс і Гермес», «Зевс трагічний», «Викритий Зевс»). Лукіан виступив проти поширеної думки про божественний промисел, що ніби визначає долю людини і керує її життям. Він доводить: все на землі влаштоване так погано, що навіть у найдурніших виникають сумніви в могутності богів.
Викриває Лукіан і численні псевдовчення, шарлатанство в усіх проявах, його проповідників. Особливо популярним за часів імператора Марка Аврелія був один з подібних «пророків» Александр. Його шахрайство і творені ним «чудеса» письменник викрив у памфлеті «Александр, або лжепророк». Іншого дурисвіта і кримінального злочинця, який діяв під машкарою християнського праведника і здобув великі багатства, Лукіан показав у повісті «Про кончину Перігріна» . Обидва ці шахраї використовували віру людей у чудеса у своїх корисливих цілях, і автор переконливо розкриває таємні прийоми їхньої «майстерності», допомагає побачити справжнє обличчя «благодійників».
На противагу богам, користолюбцям, пустопорожнім філософам, Лукіан зобразив і звичайних трудівників, до яких відчуває щирі симпатії і в зображенні яких відсутні навіть елементи сатири. В основному це позитивні образи скромних і цнотливих людей, чесних і прямодушних, лише в них автор знаходить справжні чисті людські почуття — відданості, кохання, дружби («Токсарид, або Дружба», «Два кохання» ).
Головну несправедливість у житті Лукіан убачає в неправильному розподілі багатств, зосереджених лише в руках могутніх господарів. Багато творів Лукіана присвячено питанням філософії та літератури. Він неодноразово висміював промовців, які вихваляли минуле і героїв давніх часів, користувалися архаїчними виразами, словами й поняттями («Лексифан»). Особливо гостро Лукіан критикував численних представників різних філософських шкіл, які видавали своє учення за єдине правильне, а також негідну поведінку багатьох із них, коли вони нескромно проголошували себе вчителями доброчесності ("Бенкет№, «Рибалка», «Продаж життів»).
Ідеалом його була справедливо влаштована держава, в якій усі громадяни мали б відчувати себе вільними людьми незалежно від соціального стану чи національності.
Майстерності використовувати зображальні засоби сміху й сатири в Лукіана вчилися Еразм Роттердамський, Франсуа Рабле, Вільям Шекспір, Джонатан Свіфт і Вольтер.
Переклади українською
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Як писати історію |
- Антична література: Хрестоматія / Упор. О. І. Білецький. — 2-ге вид., доповн. — К.: Рад.шк., 1968. До видання увійши переклади таких творів Лукіана: «Зевс трагічний», «Прометей, або Кавказ», «Про сон, або Лукіанове життя».
- Дамоклів меч: Антична новела. — К.: Дніпро, 1984. — с. 285 (Вершини світового письменства, т. 49). До збірки увійшло дві новели: «Лукій, або Осел» та «Будинок, в якому оселився привид». Також уривок оповідання «Правдива історія» під назвою «Подорож до місця». Переклад Йосип Кобій та Юрій Тютюнник.
- Лукіан. Як писати історію, перекл. і комент. У. Головач, О. Маханець, Н. Різун. Львів: Видавництво УКУ 2014.
- Лукіан. Правдива історія. пер. з давньогр. Назара Ващишина. — Львів: Апріорі, 2022. До видання окрім оповідання «Правдива історія», також увійшли діалоги «Двічі обвинувачений» та «Нахлібник, або Мистецтво жити чужим коштом».
Див. також
Примітки
- Encyclopædia Britannica
- Большая российская энциклопедия. Электронная версия — Большая российская энциклопедия, 2016.
- autori vari Enciclopedia Treccani — Istituto dell'Enciclopedia Italiana, 1929.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118575228 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Oxford Classical Dictionary / S. Hornblower, A. Spawforth, E. Eidinow — Oxford: OUP, 2012. —
- Любкер Ф. Lucianus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 782–783.
- Bibliothèque nationale de France Record #119135930 // BnF catalogue général — Paris: BnF.
- CONOR.Sl
Література
- М. В. Скржинська. Лукіан Самосатський [ 15 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 293. — .
- Франко І. Я. Лукіан і його епоха // Франко І. Зібрання творів у п'ятдесяти томах. Т. 45. К.: Наук. думка, 1986. 575 с.
- Апт С. К., Лукиан (Краткий очерк творчества), Уч. зап. Орехово-Зуевского пед. ин-та, т. 2, М., 1955, с. 1812-15;
- Peretti A., Luciano, un intellettuale greco contro Roma, Firenze, 1946;
- Нахов И. Лукиан из Самосаты // Лукиан. Избранная проза. М., 1991.
- Пащенко В. І., Пащенко Н. І. Антична література: Підручник. — Вид. 3-тє, стереотип. К.: Либідь, 2008. — 718 с.
- http://www.fantastika3000.ru/authors/l/lucian/lucian.htm [ 3 березня 2018 у Wayback Machine.]
- http://www.sf-encyclopedia.com/entry/lucian [ 8 березня 2016 у Wayback Machine.]
Посилання
- Лукіан // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 81. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lukia n dav gr Loykianos blizko 120 abo 125 pislya 180 davnogreckij pismennik satirik vilnodumec periodu zanepadu antichnogo svitu Rodom iz Samosati Siriya Lukian vistupav iz satiroyu na davnogreckih bogiv i geroyiv a takozh iz kritikoyu antichnoyi filosofiyi ritoriki j istoriografiyi Lukiandav gr Loykianὸs ὁ SamosateysNarodivsya 120 4 5 Samosata Siriya Starodavnij RimPomer 180 1 2 Afini Ahaya Starodavnij Rim 7 Diyalnist pismennik satirik filosof biograf poetVchiteli dZnannya mov davnogrecka 7 8 kojne i sirijskaMagnum opus Pravdiva istoriya d d d i dVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiBiografiyaLukian narodivsya v sirijskomu misti Samosati v sim yi bidnogo remisnika Biografiya jogo zalishilasya b nevidomoyu yakbi vin sam ne naviv fakti osobistogo zhittya u svoyih tvorah Lukian zakinchiv shkolu potim vivchav filosofiyu v Ioniyi zdobuv profesiyu ritora ale prodovzhuvav biduvati Lishe koli pochav vistupati z promovami do nogo prijshov dostatok Pobuvav u bagatoh regionah Rimskij imperiyi Galiyi Makedoniyi Afinah povernuvsya do Siriyi Same v cej chas vin pochav pisati literaturni tvori Nepevni dani svidchat pro materialnu skrutu Lukiana i v kinci zhittya cherez ce vin znovu zalishiv batkivshinu i pereyihav do Aleksandiyi na zaproponovanu derzhavnu sluzhbu Prote zadovolennya chi bagatstva vona ne prinesla I za zhittya i v piznishi periodi Lukian buv populyarnim Odni jogo visoko cinuvali za dotepnist i velikij satirichnij hist inshi osoblivo adepti religijnih kultiv za ce zh same jogo nenavidili Diyalnist i tvorchistDo nas dijshlo ponad 70 Lukianovih tvoriv perevazhno nevelikih rozmiriv bilshist iz nih u dialogichnij formi V usih jogo tvorah postaye skladna superechliva spovnena idejnoyu borotboyu ta potvornimi vikrivlennyami suchasnist rizni storoni yakoyi Lukian vismiyuye najchastishe v satirichnih dialogah Cyu formu vin zapozichiv u filosofiv z chasiv Platona dialog buv ulyublenoyu formoyu filosofskih mirkuvan Z yambiv Arhiloha politichnoyi komediyi Aristofana uyidlivih satir kinika Menippa vin uzyav dotepnij smih sho stav u jogo tvorah razyuchoyu zbroyeyu mogutnim zasobom polemiki z idejnimi vorogami Pershi tvori poznacheni zahoplennyam avtora ritorikoyu po suti voni napisani vidpovidno do yiyi pravil Tiranovbivcya Pozbavlenij spadshini Ale zgodom vinikayut i pryami parodiyi na ritorichne mistectvo prijomi yakogo avtor dovodit do stupenya glupoti Pokazovim ye Pohvala musi pryama satira na epidiktichni promovi z nadzvichajnoyu serjoznistyu Lukian vihvalyaye cyu dokuchlivu komahu vikoristovuyuchi najharakternishi pravila ritoriki Neodnorazovo Lukian spryamovuye svoyu satiru proti zastarilih ponyat zaboboniv vikrivayuchi yih z dopomogoyu riznih satirichnih zasobiv Zokrema vin vismiyuye mifologichni uyavlennya pro bogiv U Rozmovah bogiv voni cilkom vtrachayut svij bozhestvennij oreol i zobrazheni v grubo olyudnenomu viglyadi peretvoryuyutsya na tipovih obivateliv yaki sperechayutsya svaryatsya obduryuyut odin odnogo cinichno vihvalyayutsya svoyimi lyubovnimi prigodami breshut zazdryat tosho She z chasiv Gomera nad bogami chasto gluzuvali Lukian iz nih znushayetsya i diskredituye yih svoyim ubivchim smihom Osoblivo vid nogo distayetsya Zevsovi yakij zobrazhenij boyaguzom duzhe rozbeshenim revnivim zhorstokim Erot i Zevs Zevs i Gera Zevs i Ganimed Zevs i Germes Zevs tragichnij Vikritij Zevs Lukian vistupiv proti poshirenoyi dumki pro bozhestvennij promisel sho nibi viznachaye dolyu lyudini i keruye yiyi zhittyam Vin dovodit vse na zemli vlashtovane tak pogano sho navit u najdurnishih vinikayut sumnivi v mogutnosti bogiv Vikrivaye Lukian i chislenni psevdovchennya sharlatanstvo v usih proyavah jogo propovidnikiv Osoblivo populyarnim za chasiv imperatora Marka Avreliya buv odin z podibnih prorokiv Aleksandr Jogo shahrajstvo i tvoreni nim chudesa pismennik vikriv u pamfleti Aleksandr abo lzheprorok Inshogo durisvita i kriminalnogo zlochincya yakij diyav pid mashkaroyu hristiyanskogo pravednika i zdobuv veliki bagatstva Lukian pokazav u povisti Pro konchinu Perigrina Obidva ci shahrayi vikoristovuvali viru lyudej u chudesa u svoyih korislivih cilyah i avtor perekonlivo rozkrivaye tayemni prijomi yihnoyi majsternosti dopomagaye pobachiti spravzhnye oblichchya blagodijnikiv Na protivagu bogam koristolyubcyam pustoporozhnim filosofam Lukian zobraziv i zvichajnih trudivnikiv do yakih vidchuvaye shiri simpatiyi i v zobrazhenni yakih vidsutni navit elementi satiri V osnovnomu ce pozitivni obrazi skromnih i cnotlivih lyudej chesnih i pryamodushnih lishe v nih avtor znahodit spravzhni chisti lyudski pochuttya viddanosti kohannya druzhbi Toksarid abo Druzhba Dva kohannya Golovnu nespravedlivist u zhitti Lukian ubachaye v nepravilnomu rozpodili bagatstv zoseredzhenih lishe v rukah mogutnih gospodariv Bagato tvoriv Lukiana prisvyacheno pitannyam filosofiyi ta literaturi Vin neodnorazovo vismiyuvav promovciv yaki vihvalyali minule i geroyiv davnih chasiv koristuvalisya arhayichnimi virazami slovami j ponyattyami Leksifan Osoblivo gostro Lukian kritikuvav chislennih predstavnikiv riznih filosofskih shkil yaki vidavali svoye uchennya za yedine pravilne a takozh negidnu povedinku bagatoh iz nih koli voni neskromno progoloshuvali sebe vchitelyami dobrochesnosti Benket Ribalka Prodazh zhittiv Idealom jogo bula spravedlivo vlashtovana derzhava v yakij usi gromadyani mali b vidchuvati sebe vilnimi lyudmi nezalezhno vid socialnogo stanu chi nacionalnosti Majsternosti vikoristovuvati zobrazhalni zasobi smihu j satiri v Lukiana vchilisya Erazm Rotterdamskij Fransua Rable Vilyam Shekspir Dzhonatan Svift i Volter Perekladi ukrayinskoyuVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Yak pisati istoriyuAntichna literatura Hrestomatiya Upor O I Bileckij 2 ge vid dopovn K Rad shk 1968 Do vidannya uvijshi perekladi takih tvoriv Lukiana Zevs tragichnij Prometej abo Kavkaz Pro son abo Lukianove zhittya Damokliv mech Antichna novela K Dnipro 1984 s 285 Vershini svitovogo pismenstva t 49 Do zbirki uvijshlo dvi noveli Lukij abo Osel ta Budinok v yakomu oselivsya privid Takozh urivok opovidannya Pravdiva istoriya pid nazvoyu Podorozh do miscya Pereklad Josip Kobij ta Yurij Tyutyunnik Lukian Yak pisati istoriyu perekl i koment U Golovach O Mahanec N Rizun Lviv Vidavnictvo UKU 2014 Lukian Pravdiva istoriya per z davnogr Nazara Vashishina Lviv Apriori 2022 Do vidannya okrim opovidannya Pravdiva istoriya takozh uvijshli dialogi Dvichi obvinuvachenij ta Nahlibnik abo Mistectvo zhiti chuzhim koshtom Div takozhEpikureyizmPrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Bolshaya rossijskaya enciklopediya Elektronnaya versiya Bolshaya rossijskaya enciklopediya 2016 d Track Q114716001d Track Q5061737 autori vari Enciclopedia Treccani Istituto dell Enciclopedia Italiana 1929 d Track Q731361d Track Q3803714d Track Q2818964 Deutsche Nationalbibliothek Record 118575228 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Oxford Classical Dictionary S Hornblower A Spawforth E Eidinow Oxford OUP 2012 ISBN 978 0 19 173525 7 d Track Q217595d Track Q7518994d Track Q55950433d Track Q34217d Track Q47484811d Track Q69525831 Lyubker F Lucianus Realnyj slovar klassicheskih drevnostej po Lyubkeru pod red F F Zelinskij A I Georgievskij M S Kutorga i dr SPb Obshestvo klassicheskoj filologii i pedagogiki 1885 S 782 783 d Track Q4249594d Track Q101490d Track Q656d Track Q694826d Track Q4135787d Track Q24933120d Track Q30059240d Track Q1459210d Track Q45174596 Bibliotheque nationale de France Record 119135930 BnF catalogue general Paris BnF d Track Q90d Track Q193563d Track Q15222191 CONOR Sl d Track Q16744133LiteraturaM V Skrzhinska Lukian Samosatskij 15 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 293 ISBN 978 966 00 1028 1 Franko I Ya Lukian i jogo epoha Franko I Zibrannya tvoriv u p yatdesyati tomah T 45 K Nauk dumka 1986 575 s Apt S K Lukian Kratkij ocherk tvorchestva Uch zap Orehovo Zuevskogo ped in ta t 2 M 1955 s 1812 15 Peretti A Luciano un intellettuale greco contro Roma Firenze 1946 Nahov I Lukian iz Samosaty Lukian Izbrannaya proza M 1991 Pashenko V I Pashenko N I Antichna literatura Pidruchnik Vid 3 tye stereotip K Libid 2008 718 s http www fantastika3000 ru authors l lucian lucian htm 3 bereznya 2018 u Wayback Machine http www sf encyclopedia com entry lucian 8 bereznya 2016 u Wayback Machine PosilannyaLukian Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2006 T 2 L Ya S 81 ISBN 966 692 744 6 Lukian u sestrinskih VikiproyektahPortal Greciya Citati u Vikicitatah Lukian u Vikishovishi