Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лангобардсько-Гепідська війна — фінальна війна між гепідами та лангобардами, що тривала у 566—567 роках. Почалась внаслідок нападу лангобардів у союзі з Аварським каганатом проти Королівства гепідів, що розташовувалось в Паннонії. Завершилася перемогою лангобардів.
| Лангобардсько-Гепідська війна (567) | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Лангобардськ-Гепідські війни | |||||||||
 | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
| Лангобардське королівство Аварський каганат | Королівство Гепідів Східна Римська імперія | ||||||||
| Командувачі | |||||||||
| Альбойн Баян І | Кунимунд † Уздибалд Бадуарій | ||||||||
| Втрати | |||||||||
| великі | |||||||||
Передумови
Королівство гепідів утворилось після смерті імператора Аттіли, внаслідок розпаду Гунського союзу племен. Гепіди були союзниками гунів, а королі гепідів були одними з найближчих соратників Аттіли.
В V-VI століттях в Паннонії існувало декілька слов'янських державих утворень, що постійно пристояли нападам готів, лангобардів та інших германських племен. До середини 560-х років лангобарди вже майже два десятиліття постійно нападали на Королівство гепідів, прагнучи окупувати Паннонію. Попередня війна між ними завершилася в першій половині 550-х років перемогою лангобардського короля Алдуїна в битві на полі Асфельду.
Про події, що стали приводом для нової війни, лангобардські джерела нічого не повідомляють. Проте, лангобарди проводили постійну агресивну політику щодо гепідів, й за свідченням Феофана Сімокатти, донька короля гепідів Кунимунда Розамунда була викликана викраденням королем лангобардів Альбоіном. Є й інші свідчення Павла Діакона, що писав наприкінці VIII століття, про те, що Розамунда потрапила в полон до лангобардів вже після поразки гепідів на вбивста лангобардами короля Кунимунда.
566 року лангобардський король Альбоін напав на Гепідське королівство. Розбивши нечисленне військо гепідів, окупанти взяли в облогу їх столицю місто Сирмій. Вони сподівались, що участь в облозі візьмуть франки, але ті відмовили на прохання короля лангобардів. Гепідське королівство, з великими втратами, вистояло та відбило напад лангобардів.
Зазнавши поразки, Альбоїн негайно розпочав переговори. Поразка під Сирмієм показала, що лангобарди самотужни не зможуть здобути перемогу у війні. Зрозумівши це, Альбоїн почав шукати нових союзників проти гепідів і знайшов їх в особі аварської ордин. Взимку 566/567 років за посередництвом короля франків Сігіберта I між королем лангобардів і каганом аварів Баяном I було укладено союз. За свідченням Павла Діакона, Альбоїн в оплату за укладення військового союзу обіцяв аварам десяту частину всієї худоби, а також у разі перемоги половину захопленої здобичі, а токож пообіцяв уступити аварам землі гепідів.
Візантійці, що були до цього союзниками гепідів, за свою підтримку зажадали від Кунимунда передати їм Сирмій та визнати свою залежність від Східної Римської імперії. Король гепідів відмовив у таких вимогах, й імператор Юстин II відкливав свої війська з Гепідського королівства.
Перебіг
567 року лангобарди та авари з двох боків (перші – із заходу, другі – зі сходу) вторглися до Гепідського королівства. В цьому поході каган аварів Баян I виступав як незалежний від союзника полководець, і саме авари зіграли головну роль у розгромі Гепідського королівства. Дізнавшись про вторгнення, король Кунимунд знову звернувся до імператора Юстина II за допомогою, обіцяючи передати візантійцям Сирмій, але імператор так і не дав королю відповіді. Ймовірно, імператор Юстин II розраховував скористатися ослабленням всіх сторін, що брали участь у війні, і розширити свої володіння в Паннонії, на землі на південь від Дунаю.
Побоюючись вступати у бій із об'єднаним лангобардсько-аварським військом, Кунимунд вирішив розбити своїх ворогів поодинці. Першою метою він обрав лангобардів, виступив їм назустріч і зійшовся з ними в битві в невідомому місці в межиріччя Тибіска і Дунаю. Однак у битві гепіди зазнали нищівної поразки, а їх король був вбитий особисто Альбоїном. У битві загинула більша частина гепідського війська, і лише небагато з підданих Кунимунда змогли врятуватися.
У візантійських джерелах переможцями гепідів названі авари. Стверджується, що саме каган Баян I вбив Кунимунда і наказав зробити з черепа короля Кунимунда оковану золотом чашу. Згодом каган подарував її своєму союзнику Альбоїну. Пізніше той змушував доньку Кунимунда Розамунду, яка була взята захоплена переможцями, пити з черепа її померлого батька, запрошуючи «весело випити разом з батьком».
Після розгрому гепідів лангобарди на чолі з Альбоїном повернулися до своїх володінь. Авари ж продовжили військові дії, прагнучи встановити свою владу над усією територією Гепідського королівства. У тому числі, навесні 568 року вони безуспішно брали в облогу Сирмій, на той час уже взятий під контроль візантійським воєначальником Бадуарієм, який діяв у союзі з гепідським князем Уздибальдом.
Наслідки
Внаслідок війни 567 рокку Гепідське королівство у Паннонії припинило існування. Частина переможених гепідів залишилась в Паннонії, інша їх частина, серед яких були племінник короля Кунимунда Рептила, аріанський єпископ Тразарих, князь Уздибальд та інші перейшли на територію, що контролювалась Візантією. Пізніше каган Баян I, через свого посла Таргитія декілька разів вимагав від імператора Юстина II видати гепідів, що перебували в його володіннях, але той відмовився це зробити. Відкинув візантійський імператор і вимогу кагану передати аварам Сирмій.
Після перемоги над гепідами ломбардійський вождь Альбоїн уступив Паннонією аварам, і більшість колишнього Гепідського королівства стала частиною Аварського каганату. За території навколо Сирмія візантійці та авари воювали до 582 року.
Цікаво, що майже одразу після перемоги над гепідами каган Баян I став виявляти претензії на верховну владу і над своїми союзниками лангобардами. Під тиском нових сусідів лангобарди відступили на Апеннінський півострів, що знаходився тоді під владою Візантійських імператорів. В результаті короткочасної війни лангобарди окупували більшу частину італійських володінь Візантії, заснувавши тут свою нову державу.
Джерела
- Collins, Roger (2010). Early Medieval Europe, 300-1000. Palgrave Macmillan. pp. 201–. .
- Foulke, William Dudley (1907). History of the Lombards [Historia gentis Langobardorum]. Philadelphia.
- Schutz, Herbert (2001). Tools, Weapons and Ornaments: Germanic Material Culture in Pre-Carolingian Central Europe, 400-750. BRILL. pp. 81. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Langobardsko Gepidska vijna finalna vijna mizh gepidami ta langobardami sho trivala u 566 567 rokah Pochalas vnaslidok napadu langobardiv u soyuzi z Avarskim kaganatom proti Korolivstva gepidiv sho roztashovuvalos v Pannoniyi Zavershilasya peremogoyu langobardiv Langobardsko Gepidska vijna 567 Langobardsk Gepidski vijni PannoniyaPannoniya Data 566 567 Misce Nizhnya Pannoniya Rezultat porazka gepidiv okupaciya Korolivstva Gepidiv avarami i langobardami Teritorialni zmini znisheno Korolivstvo Gepidiv Storoni Langobardske korolivstvo Avarskij kaganat Korolivstvo Gepidiv Shidna Rimska imperiya Komanduvachi Albojn Bayan I Kunimund Uzdibald Baduarij Vtrati velikiPeredumoviKorolivstvo gepidiv utvorilos pislya smerti imperatora Attili vnaslidok rozpadu Gunskogo soyuzu plemen Gepidi buli soyuznikami guniv a koroli gepidiv buli odnimi z najblizhchih soratnikiv Attili V V VI stolittyah v Pannoniyi isnuvalo dekilka slov yanskih derzhavih utvoren sho postijno pristoyali napadam gotiv langobardiv ta inshih germanskih plemen Do seredini 560 h rokiv langobardi vzhe majzhe dva desyatilittya postijno napadali na Korolivstvo gepidiv pragnuchi okupuvati Pannoniyu Poperednya vijna mizh nimi zavershilasya v pershij polovini 550 h rokiv peremogoyu langobardskogo korolya Alduyina v bitvi na poli Asfeldu Pro podiyi sho stali privodom dlya novoyi vijni langobardski dzherela nichogo ne povidomlyayut Prote langobardi provodili postijnu agresivnu politiku shodo gepidiv j za svidchennyam Feofana Simokatti donka korolya gepidiv Kunimunda Rozamunda bula viklikana vikradennyam korolem langobardiv Alboinom Ye j inshi svidchennya Pavla Diakona sho pisav naprikinci VIII stolittya pro te sho Rozamunda potrapila v polon do langobardiv vzhe pislya porazki gepidiv na vbivsta langobardami korolya Kunimunda 566 roku langobardskij korol Alboin napav na Gepidske korolivstvo Rozbivshi nechislenne vijsko gepidiv okupanti vzyali v oblogu yih stolicyu misto Sirmij Voni spodivalis sho uchast v oblozi vizmut franki ale ti vidmovili na prohannya korolya langobardiv Gepidske korolivstvo z velikimi vtratami vistoyalo ta vidbilo napad langobardiv Zaznavshi porazki Alboyin negajno rozpochav peregovori Porazka pid Sirmiyem pokazala sho langobardi samotuzhni ne zmozhut zdobuti peremogu u vijni Zrozumivshi ce Alboyin pochav shukati novih soyuznikiv proti gepidiv i znajshov yih v osobi avarskoyi ordin Vzimku 566 567 rokiv za poserednictvom korolya frankiv Sigiberta I mizh korolem langobardiv i kaganom avariv Bayanom I bulo ukladeno soyuz Za svidchennyam Pavla Diakona Alboyin v oplatu za ukladennya vijskovogo soyuzu obicyav avaram desyatu chastinu vsiyeyi hudobi a takozh u razi peremogi polovinu zahoplenoyi zdobichi a tokozh poobicyav ustupiti avaram zemli gepidiv Vizantijci sho buli do cogo soyuznikami gepidiv za svoyu pidtrimku zazhadali vid Kunimunda peredati yim Sirmij ta viznati svoyu zalezhnist vid Shidnoyi Rimskoyi imperiyi Korol gepidiv vidmoviv u takih vimogah j imperator Yustin II vidklivav svoyi vijska z Gepidskogo korolivstva Perebig567 roku langobardi ta avari z dvoh bokiv pershi iz zahodu drugi zi shodu vtorglisya do Gepidskogo korolivstva V comu pohodi kagan avariv Bayan I vistupav yak nezalezhnij vid soyuznika polkovodec i same avari zigrali golovnu rol u rozgromi Gepidskogo korolivstva Diznavshis pro vtorgnennya korol Kunimund znovu zvernuvsya do imperatora Yustina II za dopomogoyu obicyayuchi peredati vizantijcyam Sirmij ale imperator tak i ne dav korolyu vidpovidi Jmovirno imperator Yustin II rozrahovuvav skoristatisya oslablennyam vsih storin sho brali uchast u vijni i rozshiriti svoyi volodinnya v Pannoniyi na zemli na pivden vid Dunayu Poboyuyuchis vstupati u bij iz ob yednanim langobardsko avarskim vijskom Kunimund virishiv rozbiti svoyih vorogiv poodinci Pershoyu metoyu vin obrav langobardiv vistupiv yim nazustrich i zijshovsya z nimi v bitvi v nevidomomu misci v mezhirichchya Tibiska i Dunayu Odnak u bitvi gepidi zaznali nishivnoyi porazki a yih korol buv vbitij osobisto Alboyinom U bitvi zaginula bilsha chastina gepidskogo vijska i lishe nebagato z piddanih Kunimunda zmogli vryatuvatisya U vizantijskih dzherelah peremozhcyami gepidiv nazvani avari Stverdzhuyetsya sho same kagan Bayan I vbiv Kunimunda i nakazav zrobiti z cherepa korolya Kunimunda okovanu zolotom chashu Zgodom kagan podaruvav yiyi svoyemu soyuzniku Alboyinu Piznishe toj zmushuvav donku Kunimunda Rozamundu yaka bula vzyata zahoplena peremozhcyami piti z cherepa yiyi pomerlogo batka zaproshuyuchi veselo vipiti razom z batkom Pislya rozgromu gepidiv langobardi na choli z Alboyinom povernulisya do svoyih volodin Avari zh prodovzhili vijskovi diyi pragnuchi vstanoviti svoyu vladu nad usiyeyu teritoriyeyu Gepidskogo korolivstva U tomu chisli navesni 568 roku voni bezuspishno brali v oblogu Sirmij na toj chas uzhe vzyatij pid kontrol vizantijskim voyenachalnikom Baduariyem yakij diyav u soyuzi z gepidskim knyazem Uzdibaldom NaslidkiVnaslidok vijni 567 rokku Gepidske korolivstvo u Pannoniyi pripinilo isnuvannya Chastina peremozhenih gepidiv zalishilas v Pannoniyi insha yih chastina sered yakih buli pleminnik korolya Kunimunda Reptila arianskij yepiskop Trazarih knyaz Uzdibald ta inshi perejshli na teritoriyu sho kontrolyuvalas Vizantiyeyu Piznishe kagan Bayan I cherez svogo posla Targitiya dekilka raziv vimagav vid imperatora Yustina II vidati gepidiv sho perebuvali v jogo volodinnyah ale toj vidmovivsya ce zrobiti Vidkinuv vizantijskij imperator i vimogu kaganu peredati avaram Sirmij Pislya peremogi nad gepidami lombardijskij vozhd Alboyin ustupiv Pannoniyeyu avaram i bilshist kolishnogo Gepidskogo korolivstva stala chastinoyu Avarskogo kaganatu Za teritoriyi navkolo Sirmiya vizantijci ta avari voyuvali do 582 roku Cikavo sho majzhe odrazu pislya peremogi nad gepidami kagan Bayan I stav viyavlyati pretenziyi na verhovnu vladu i nad svoyimi soyuznikami langobardami Pid tiskom novih susidiv langobardi vidstupili na Apenninskij pivostriv sho znahodivsya todi pid vladoyu Vizantijskih imperatoriv V rezultati korotkochasnoyi vijni langobardi okupuvali bilshu chastinu italijskih volodin Vizantiyi zasnuvavshi tut svoyu novu derzhavu DzherelaCollins Roger 2010 Early Medieval Europe 300 1000 Palgrave Macmillan pp 201 ISBN 978 1 137 01428 3 Foulke William Dudley 1907 History of the Lombards Historia gentis Langobardorum Philadelphia Schutz Herbert 2001 Tools Weapons and Ornaments Germanic Material Culture in Pre Carolingian Central Europe 400 750 BRILL pp 81 ISBN 90 04 12298 2