Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лизняна балка — ландшафтний заказник місцевого значення в Україні. Розташований у межах Полтавського району Полтавської області, між смт Чутове та селом Черняківка.
 | |
| 49°44′57″ пн. ш. 35°09′41″ сх. д. / 49.74917° пн. ш. 35.16139° сх. д.Координати: 49°44′57″ пн. ш. 35°09′41″ сх. д. / 49.74917° пн. ш. 35.16139° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
|---|---|
| Розташування | Полтавська область, Полтавський район, між смт Чутове та с. Черняківка |
| Найближче місто | Полтава |
| Площа | 60 га |
| Засновано | 1993 р. |
| Оператор | ДП «Полтавський лісгосп» (Іскрівське лісництво), Черняківська с/р |
  Лизняна балка (Полтавська область) | |
 Лизняна балка у Вікісховищі | |
Площа 60 га. Заказник створено відповідно до рішення обласної ради від 20.12.1993 року. Перебуває у віданні: ДП «Полтавський лісгосп» (Іскрівське лісництво, кв. 130) — 41 га, Черняківська с/р — 19 га.
Мета створення
Збереження та охорона цінного природного комплексу широколистяного лісу, лучно-степових ділянок із багатою флорою та фауною, що мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну та пізнавальну цінність.
Завдання
- збереження та охорона занесених до Червоної книги України, регіонально рідкісних видів рослин (коручка широколиста, тюльпан дібровний, косарики тонкі, ковила волосиста) і тварин (сліпак);
- підтримання загального екологічного балансу в регіоні;
- поширення екологічних знань.
Характеристика
Площа понад 100 га.
Досліджена ділянка являє собою балку (Кабакова) системи річки Коломак, яка складається з 3 частин: відкритих степових схилів, заліснених місцями на горі до поля і суто лісової.
Флора
Ліс займає найбільшу частину балки (близько 60 га) і розташований на правому її схилі. В цілому це широколистяний середньорічний ліс з переважанням дуба звичайного, клена гостролистого, ясена звичайного, липи серцелистої, клена польового. Місцями є ділянки віком 55 років. Підлісок розповсюджений нерівномірно і складається з свидини криваво-червоної, бруслини бородавчатої, рідше — ліщини, на підвищенні — з клену татарського. Трав'яний покрив до 80%, місцями розріджений (40%), представлений типовими для широколистяних лісів угрупованнями з осоки волосистої, яглиці звичайної з участю зірочника лісового, чистецю лісового, копитняку європейського. В цих угрупованнях досить часто трапляються шоломниця висока, воронець. Відмічено місцезростання коручки широколистої, занесеної до Червоної книги України. Ближче до днища балки відмічено декілька популяцій аконіту шерстистовустного, рідкісної рослини для області.
На схилі в насадженнях клену татарського зростає куртина фіолетово-пурпурового, рідкісного для регіону. На узліссі виявлена чисельна популяція тюльпану дібровного, занесеного до Червоної книги України.
Степова ділянка Кабакової балки характеризується також великим флористичним різноманіттям. У рослинному покриві переважають угруповання келерії гребінчастої та типчака, а також багатого за видовим складом різнотрав'я. У цих угрупованнях масово представлені такі типові степові види рослин, як астрагал еспарцетний, парило звичайне, перстач сріблястий, смілка поникла, , люцерна румунська, суниці зелені, жовтець іллірійський, рутвиця мала, самосил гайовий, чебрець Маршалла. На стрімких схилах є куртини ковили волосистої та ковили Лессінга, занесеної до Червоної книги України. Відмічено зростання ряду рідкісних та мало поширених видів рослин, серед яких волошка східна, , шипшина найколючіша, ломиніс цілолистий.
Фауна
Фауна хребетних балки досить різноманітна, що визначається її біотонічною неоднорідністю. На старих ділянках листяного лісу домінують птахи: вівчарик жовтобровий та вівчарик-ковалик. У значній кількості трапляються синиця велика, вівсянка звичайна, дрізд співочий, дрізд чорний, соловейко звичайний, синиця блакитна.
З інших тварин тут відмічені жаби гостроморді. Спорадично трапляються свиня дика, козуля європейська, заєць сірий, лисиця звичайна, борсук. Серед ссавців заказника є і гризуни. Це переважно середні та дрібні тварини, що пристосувались до природних умов степу. Особливе місце серед них займають байбаки, які були завезені в чутівські степи близько двадцяти років тому, добре акліматизувалися і дали потомство.
- В червні 2006 року тут походив науково-практичний семінар «Природоохоронний рух на Полтавщині».
Посилання
- Чутівський районний методичний кабінет [ 9 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- Держуправління екоресурсів у Полтавській області [ 5 листопада 2017 у Wayback Machine.]
Джерела
- Полтавщина. Історичний нарис. — Полтава: Дивосвіт, 2005. — 592 с. + 48 с. вкл.
- Заказник ландшафтний «Лизняна балка» [ 13 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Liznyana balka landshaftnij zakaznik miscevogo znachennya v Ukrayini Roztashovanij u mezhah Poltavskogo rajonu Poltavskoyi oblasti mizh smt Chutove ta selom Chernyakivka Liznyana balka zakaznik 49 44 57 pn sh 35 09 41 sh d 49 74917 pn sh 35 16139 sh d 49 74917 35 16139 Koordinati 49 44 57 pn sh 35 09 41 sh d 49 74917 pn sh 35 16139 sh d 49 74917 35 16139Krayina UkrayinaRoztashuvannyaPoltavska oblast Poltavskij rajon mizh smt Chutove ta s ChernyakivkaNajblizhche mistoPoltavaPlosha60 gaZasnovano1993 r OperatorDP Poltavskij lisgosp Iskrivske lisnictvo Chernyakivska s rLiznyana balka Poltavska oblast Liznyana balka u Vikishovishi Bajbak Plosha 60 ga Zakaznik stvoreno vidpovidno do rishennya oblasnoyi radi vid 20 12 1993 roku Perebuvaye u vidanni DP Poltavskij lisgosp Iskrivske lisnictvo kv 130 41 ga Chernyakivska s r 19 ga Meta stvorennyaZberezhennya ta ohorona cinnogo prirodnogo kompleksu shirokolistyanogo lisu luchno stepovih dilyanok iz bagatoyu floroyu ta faunoyu sho mayut osoblivu prirodoohoronnu naukovu estetichnu ta piznavalnu cinnist Zavdannya zberezhennya ta ohorona zanesenih do Chervonoyi knigi Ukrayini regionalno ridkisnih vidiv roslin koruchka shirokolista tyulpan dibrovnij kosariki tonki kovila volosista i tvarin slipak pidtrimannya zagalnogo ekologichnogo balansu v regioni poshirennya ekologichnih znan HarakteristikaPlosha ponad 100 ga Doslidzhena dilyanka yavlyaye soboyu balku Kabakova sistemi richki Kolomak yaka skladayetsya z 3 chastin vidkritih stepovih shiliv zalisnenih miscyami na gori do polya i suto lisovoyi Flora Lis zajmaye najbilshu chastinu balki blizko 60 ga i roztashovanij na pravomu yiyi shili V cilomu ce shirokolistyanij serednorichnij lis z perevazhannyam duba zvichajnogo klena gostrolistogo yasena zvichajnogo lipi sercelistoyi klena polovogo Miscyami ye dilyanki vikom 55 rokiv Pidlisok rozpovsyudzhenij nerivnomirno i skladayetsya z svidini krivavo chervonoyi bruslini borodavchatoyi ridshe lishini na pidvishenni z klenu tatarskogo Trav yanij pokriv do 80 miscyami rozridzhenij 40 predstavlenij tipovimi dlya shirokolistyanih lisiv ugrupovannyami z osoki volosistoyi yaglici zvichajnoyi z uchastyu zirochnika lisovogo chistecyu lisovogo kopitnyaku yevropejskogo V cih ugrupovannyah dosit chasto traplyayutsya sholomnicya visoka voronec Vidmicheno miscezrostannya koruchki shirokolistoyi zanesenoyi do Chervonoyi knigi Ukrayini Blizhche do dnisha balki vidmicheno dekilka populyacij akonitu sherstistovustnogo ridkisnoyi roslini dlya oblasti Na shili v nasadzhennyah klenu tatarskogo zrostaye kurtina fioletovo purpurovogo ridkisnogo dlya regionu Na uzlissi viyavlena chiselna populyaciya tyulpanu dibrovnogo zanesenogo do Chervonoyi knigi Ukrayini Stepova dilyanka Kabakovoyi balki harakterizuyetsya takozh velikim floristichnim riznomanittyam U roslinnomu pokrivi perevazhayut ugrupovannya keleriyi grebinchastoyi ta tipchaka a takozh bagatogo za vidovim skladom riznotrav ya U cih ugrupovannyah masovo predstavleni taki tipovi stepovi vidi roslin yak astragal esparcetnij parilo zvichajne perstach sriblyastij smilka ponikla lyucerna rumunska sunici zeleni zhovtec illirijskij rutvicya mala samosil gajovij chebrec Marshalla Na strimkih shilah ye kurtini kovili volosistoyi ta kovili Lessinga zanesenoyi do Chervonoyi knigi Ukrayini Vidmicheno zrostannya ryadu ridkisnih ta malo poshirenih vidiv roslin sered yakih voloshka shidna shipshina najkolyuchisha lominis cilolistij Fauna Fauna hrebetnih balki dosit riznomanitna sho viznachayetsya yiyi biotonichnoyu neodnoridnistyu Na starih dilyankah listyanogo lisu dominuyut ptahi vivcharik zhovtobrovij ta vivcharik kovalik U znachnij kilkosti traplyayutsya sinicya velika vivsyanka zvichajna drizd spivochij drizd chornij solovejko zvichajnij sinicya blakitna Z inshih tvarin tut vidmicheni zhabi gostromordi Sporadichno traplyayutsya svinya dika kozulya yevropejska zayec sirij lisicya zvichajna borsuk Sered ssavciv zakaznika ye i grizuni Ce perevazhno seredni ta dribni tvarini sho pristosuvalis do prirodnih umov stepu Osoblive misce sered nih zajmayut bajbaki yaki buli zavezeni v chutivski stepi blizko dvadcyati rokiv tomu dobre aklimatizuvalisya i dali potomstvo V chervni 2006 roku tut pohodiv naukovo praktichnij seminar Prirodoohoronnij ruh na Poltavshini PosilannyaChutivskij rajonnij metodichnij kabinet 9 grudnya 2013 u Wayback Machine Derzhupravlinnya ekoresursiv u Poltavskij oblasti 5 listopada 2017 u Wayback Machine DzherelaPoltavshina Istorichnij naris Poltava Divosvit 2005 592 s 48 s vkl Zakaznik landshaftnij Liznyana balka 13 zhovtnya 2020 u Wayback Machine