Лерос грец Λέρος острів в Егейському морі належить Греції Згідно з переписом населення 2001 року на острові мешкало 8 20

Лерос (грец. Λέρος) — острів в Егейському морі, належить Греції. Згідно з переписом населення 2001 року, на острові мешкало 8 207 осіб.

Лерос
грец. Λέρος
Острів Лерос
Карта Острів Лерос на мапі Греції
Острів Лерос на мапі Греції
Географія
37°09′ пн. ш. 26°51′ сх. д. / 37.150° пн. ш. 26.850° сх. д. / 37.150; 26.850Координати: 37°09′ пн. ш. 26°51′ сх. д. / 37.150° пн. ш. 26.850° сх. д. / 37.150; 26.850
Місцерозташування	Егейське море
Акваторія	Егейське море
Площа	74 172 км²
Країна
Греція
Регіон	Додеканес, Південні Егейські острови
(Адм. одиниця)	Додеканес
Населення	8 207 (2001)
Вебсайт	www.leros.gr
Лерос Лерос (Греція)

Лерос у Вікісховищі

Географія

Лерос розташований за 317 км (171 морських миль) від Афін. Входить в групу островів Додеканес. Острів розташований між Патмосом і Калімносом. Острів займає площу близько 53 км². Довжина берегової лінії сягає 71 км. На острові розташований невеликий аеропорт.

Населені пункти

столиця острова — місто
основний порт — Лаккі
Ая-Маріна
Пантелі
Алінді
Парфені
Ксирокампос

Історія

Острів заселений ще в античну добу вихідцями із Мілету. Відомо, що лероссців був поширений культ богині Артеміди..

Лерос відомий як батьківщина давньогрецького історика, логографа, Ферекіда.

Фортеця Діви Марії

Фортеця була побудована в XXI ст візантійцями для оборони північно-східної частини острова. В 1087 році фортеця за наказом візантійського імператора Олексія I Комніна перейшла до Осіоса Христодулоса для заснування монастиря. Фортеця як і весь острів перейшли до генуезців, потім венеційців (XIII ст), а в 1309 році до лицарів госпітальєрів, які внесли зміни та реставрували укріплення. Замок витрмав турецькі облоги в 1505 і 1508 роках, проте перейшов до османів у 1522 році після завершення облоги Родосу. В 1912-1945 роках фортеця використовувалась італійськими військами як військова база.

(Додатково: Фортеця Діви Марії у Вікісховищі)

Примітки

Реальный словарь классических древностей^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Геродот 5, 125
Фукідід 8, 27
Страбон 10, 487
Papathanassiou, Manolis. . Καστρολόγος (англ.). Архів оригіналу за 29 грудня 2020. Процитовано 25 грудня 2020.

Джерела

Офіційна сторінка острову Лерос [ 20 серпня 2012 у Wayback Machine.](гр.)(англ.)
Географическая энциклопедия [ 29 червня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)

Це незавершена стаття з географії Греції.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Реальный словарь классических древностей^{[недоступне посилання з липня 2019]}

[2] Геродот 5, 125

[3] Фукідід 8, 27

[4] Страбон 10, 487

[5] Papathanassiou, Manolis. . Καστρολόγος (англ.). Архів оригіналу за 29 грудня 2020. Процитовано 25 грудня 2020.