Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Леопольд Йосиф фон Даун нім Leopold Joseph Graf von Daun 24 вересня 1705 Відень 5 лютого 1766 Відень імперський граф фел

Леопольд Йосиф фон Даун

Леопольд Йосиф фон Даун

Леопольд Йосиф фон Даун (нім. Leopold Joseph Graf von Daun; 24 вересня 1705, Відень — 5 лютого 1766, Відень) — імперський граф, фельдмаршал, Головнокомандувач Австрійської імператорської армії (1758–1763) під час Семирічної війни, президент Придворної військової ради (1762–1766).

Леопольд Йосиф фон Даун
нім. Leopold Joseph Graf von Daun
image
Леопольд Йосиф фон Даун, 1750 рік
Народився24 вересня 1705(1705-09-24)
Відень
Помер5 лютого 1766(1766-02-05) (60 років)
Відень
ПохованняЦерква святого Августина (Відень)
Підданствоimage Священна Римська імперія
Діяльністьполководець
УчасникВійна за польську спадщину 1733—1735 image і Семирічна війна image
Роки активності1718–1766
Титулімперський граф
ПосадаГоловнокомандувач Австрійської імператорської армії
Керівник Терезіанської військової академії
Президент Гофкрігсрату (1762–1766)
Військове званняфельдмаршал
РідДаун
БатькоВіріх Філіп фон Даун
МатиМарія Барбара фон Герберштейн
У шлюбі зМарія Йозефа графиня Фукс фон Бімбах
ДітиМарія Терезія (1745–1777),
Франц Карл (1746–1771)
Автографimage
Нагороди
image
Кавалер ордена Золотого руна
image
Кавалер Великого Хреста ордену Марії-Терезії
Бойовий шляхВійна четверного альянсу
Війна за польську спадщину
Російсько-турецька війна
Війна за австрійську спадщину
Семирічна війна
image
Герб

Герб роду Даун

Життєпис

Леопольд Йосиф Марія, імперський граф Даун, походив зі знатного роду Даун. Його мати була графиня Марія Барбара фон Герберштейн. Згідно з бажанням свого батька Віріха Філіпа Графа Дауна, він мав стати священником, але потім вирішив піти на військову службу. Пройшов бойове хрещення в Сицилії у війні за французьку спадщину (1718). Споріднені зв'язки полегшили швидку кар'єру: у війні за польську спадщину, в Італії, він уже полковник під керівництвом власного батька, в російсько–турецькій війні (1735–1739) — генерал–майор. Підвищений до фельдмаршала–лейтенанта, він воював у війні за австрійську спадщину, спочатку проти пруських військ у Сілезії, потім під проводом принца Карла Лотаринзького проти французів.

Під час Другої сілезької війни він брав участь у битвах під Гогенфрідбергом та отримав звання (1745). Після війни очолив реорганізацію австрійської армії, розробивши в 1749 році єдиний статут. 14 грудня 1751 року заснував Терезіанську військову академію та став її першим директором. У 1753 році отримав нагороду Орден Золотого руна, 7 липня 1754 року підвищений до фельдмаршала. Сприяв перепроєктуванню замку в Ладендорфі (Нижня Австрія), додавши йому двоповерховий бальний зал. В 1755 році придбав замок Вальзе в Нижній Австрії.

Стосунки з імператорською сім'єю

Завдяки своїй дружині, Марії Йозефі, вдові графа Ностіц, мав сильні зв'язки при імператорському дворі, користувався непохитною прихильністю та довірою Марії–Терезії. Відносини з імператрицею представляють ключову позицію в оцінці дій Дауна. Це повністю суперечило його колишньому командиру Карлу Лотаринзькому, який описував його як «підлесливого балакуна», наприкінці власної кар'єри. У міру зростання свого впливу Даун узяв собі за звичку писати імператриці принаймні раз на день. Однак він робив це лише тоді, коли мав повідомити хороші новини. Якщо він хотів висловити критику, він завжди писав їхньому секретарю, який потім передавав це опосередковано. Відданий йому наказ заснувати згадану вище військову академію також свідчить про особливу довіру Марії–Терезії до виняткової уваги Дауна до деталей та його організаторського таланту. У той час при терезіанському дворі були фельдмаршали, які могли б взяти на себе це завдання на почесних засадах. У ретроспективі, однак, саме цей тісний зв’язок з імператрицею став причиною краху Дауна. Інтенсивне листування з Віднем показує, що він найбільше боявся підвести імператорське подружжя і втратити те, чого вони досягли досі завдяки сміливим операціям.

Семирічна війна

Семирічний війну зустрів у Моравії. Прийшовши на допомогу австрійським військам, обложеним у Празі, розбив 18 червня 1757 року прусську армію при Коліні. Королю Пруссії Фрідріху II довелося піти з Богемії. Перемога при Коліні зруйнувала міф про непереможність прусського короля. На ознаменування цієї перемоги Марія–Терезія заснувала Військовий орден Марії Терезії. Фельдмаршал став першим воєначальником, який отримав Великий хрест цього ордена.

Спільно з головнокомандувачем принцом Карлом Лотаринзьким, 22 листопада 1757 року, розбив при Бреслау війська герцога Августа Вільгельма Брауншвейг–Бевернського. 5 грудня 1757 року армія Карла Лотаринзького і Леопольда Дауна зазнала нищівної поразки в битві при Лейтені, після якої Карл Лотаринзький залишив посаду Головнокомандувача Австрійської імператорської армії. Новим головнокомандувачем став Леопольд Йосиф фон Даун.

З ім'ям Дауна пов'язана перемога над Фрідріхом II при Гохкірху 14 жовтня 1758, в нагороду за цю перемогу російська імператриця Єлизавета прислала йому золоту зброю, прикрашену діамантами. 5 листопада 1760 року програв битву при Торгау, в якій був тяжко поранений. Відбувши для одужання до Відня, перебував там до 1762 року. Після повернення в армію, в тому ж 1762 р. зазнав поразки в битвах при Буркерсдорфі (21 липня) і Райхенбаху (16 серпня).

Ставши ще під час війни президентом Гофкрігсрату (Придворної військової ради), після війни і до самої смерті в 1766 продовжував розпочату ним в 1740–х роботу з реорганізації австрійської армії.

Леопольд фон Даун похований у каплиці Св. Георгія августинської церкви у Відні.

Вшанування

  • Леопольд Йосиф фон Даун був майстерним тактиком, мав славу прекрасного організатора, полководця, чиї рішення завжди були зважені і до останніх деталей продумані. Названий сучасниками австрійським Фабієм Кунктатором.
  • Ще до закінчення Семирічної війни Даун замовив у фламандського художника Гіацинта де Ла Пеньї дві великі батальні картини, які мали увінчати успіхи генерала. Це «Набіг на прусський табір під Гохкірхом 14 жовтня 1758 року» (нім. „Überfall auf das preußische Lager bei Hochkirch am 14. Oktober 1758“) та нім. „Finkenfang bei Maxen“. На обох картинах можна побачити Дауна, в Гохкірху в переможній позі на білому коні, що піднімається, на Максені він приймає меч від переможеного генерала Фінка. Картини знаходяться в постійній експозиції Військово-історичного музею у Відні.
  • Імператорською резолюцією Франца Йосифа від 28 лютого 1863 року Леопольд фон Даун включений до списку «Найвідоміших воєначальників і генералів Австрії, гідних вічного наслідування», на честь і пам’ять про яких також встановлено стату'ю в натуральну величину. Пам'ятник створений в 1871 році з каррарського мармуру скульптором Йоганном Зільбернаґлем та відкритий самим імператором Францем Йосифом.

Примітки

  1. Biographie, Deutsche. Daun, Leopold Graf von - Deutsche Biographie. www.deutsche-biographie.de (нім.). Процитовано 16 грудня 2024.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Leopold Josif fon Daun nim Leopold Joseph Graf von Daun 24 veresnya 1705 Viden 5 lyutogo 1766 Viden imperskij graf feldmarshal Golovnokomanduvach Avstrijskoyi imperatorskoyi armiyi 1758 1763 pid chas Semirichnoyi vijni prezident Pridvornoyi vijskovoyi radi 1762 1766 Leopold Josif fon Daunnim Leopold Joseph Graf von DaunLeopold Josif fon Daun 1750 rikNarodivsya24 veresnya 1705 1705 09 24 VidenPomer5 lyutogo 1766 1766 02 05 60 rokiv VidenPohovannyaCerkva svyatogo Avgustina Viden Piddanstvo Svyashenna Rimska imperiyaDiyalnistpolkovodecUchasnikVijna za polsku spadshinu 1733 1735 i Semirichna vijna Roki aktivnosti1718 1766Titulimperskij grafPosadaGolovnokomanduvach Avstrijskoyi imperatorskoyi armiyi Kerivnik Terezianskoyi vijskovoyi akademiyi Prezident Gofkrigsratu 1762 1766 Vijskove zvannyafeldmarshalRidDaunBatkoVirih Filip fon DaunMatiMariya Barbara fon GerbershtejnU shlyubi zMariya Jozefa grafinya Fuks fon BimbahDitiMariya Tereziya 1745 1777 Franc Karl 1746 1771 AvtografNagorodiKavaler ordena Zolotogo runa Kavaler Velikogo Hresta ordenu Mariyi TereziyiBojovij shlyahVijna chetvernogo alyansu Vijna za polsku spadshinu Rosijsko turecka vijna Vijna za avstrijsku spadshinu Semirichna vijnaGerb Gerb rodu Daun Mediafajli u Vikishovishi ZhittyepisLeopold Josif Mariya imperskij graf Daun pohodiv zi znatnogo rodu Daun Jogo mati bula grafinya Mariya Barbara fon Gerbershtejn Zgidno z bazhannyam svogo batka Viriha Filipa Grafa Dauna vin mav stati svyashennikom ale potim virishiv piti na vijskovu sluzhbu Projshov bojove hreshennya v Siciliyi u vijni za francuzku spadshinu 1718 Sporidneni zv yazki polegshili shvidku kar yeru u vijni za polsku spadshinu v Italiyi vin uzhe polkovnik pid kerivnictvom vlasnogo batka v rosijsko tureckij vijni 1735 1739 general major Pidvishenij do feldmarshala lejtenanta vin voyuvav u vijni za avstrijsku spadshinu spochatku proti pruskih vijsk u Sileziyi potim pid provodom princa Karla Lotarinzkogo proti francuziv Pid chas Drugoyi silezkoyi vijni vin brav uchast u bitvah pid Gogenfridbergom ta otrimav zvannya 1745 Pislya vijni ocholiv reorganizaciyu avstrijskoyi armiyi rozrobivshi v 1749 roci yedinij statut 14 grudnya 1751 roku zasnuvav Tereziansku vijskovu akademiyu ta stav yiyi pershim direktorom U 1753 roci otrimav nagorodu Orden Zolotogo runa 7 lipnya 1754 roku pidvishenij do feldmarshala Spriyav pereproyektuvannyu zamku v Ladendorfi Nizhnya Avstriya dodavshi jomu dvopoverhovij balnij zal V 1755 roci pridbav zamok Valze v Nizhnij Avstriyi Stosunki z imperatorskoyu sim yeyu Zavdyaki svoyij druzhini Mariyi Jozefi vdovi grafa Nostic mav silni zv yazki pri imperatorskomu dvori koristuvavsya nepohitnoyu prihilnistyu ta doviroyu Mariyi Tereziyi Vidnosini z imperatriceyu predstavlyayut klyuchovu poziciyu v ocinci dij Dauna Ce povnistyu superechilo jogo kolishnomu komandiru Karlu Lotarinzkomu yakij opisuvav jogo yak pidleslivogo balakuna naprikinci vlasnoyi kar yeri U miru zrostannya svogo vplivu Daun uzyav sobi za zvichku pisati imperatrici prinajmni raz na den Odnak vin robiv ce lishe todi koli mav povidomiti horoshi novini Yaksho vin hotiv visloviti kritiku vin zavzhdi pisav yihnomu sekretaryu yakij potim peredavav ce oposeredkovano Viddanij jomu nakaz zasnuvati zgadanu vishe vijskovu akademiyu takozh svidchit pro osoblivu doviru Mariyi Tereziyi do vinyatkovoyi uvagi Dauna do detalej ta jogo organizatorskogo talantu U toj chas pri terezianskomu dvori buli feldmarshali yaki mogli b vzyati na sebe ce zavdannya na pochesnih zasadah U retrospektivi odnak same cej tisnij zv yazok z imperatriceyu stav prichinoyu krahu Dauna Intensivne listuvannya z Vidnem pokazuye sho vin najbilshe boyavsya pidvesti imperatorske podruzhzhya i vtratiti te chogo voni dosyagli dosi zavdyaki smilivim operaciyam Semirichna vijna Semirichnij vijnu zustriv u Moraviyi Prijshovshi na dopomogu avstrijskim vijskam oblozhenim u Prazi rozbiv 18 chervnya 1757 roku prussku armiyu pri Kolini Korolyu Prussiyi Fridrihu II dovelosya piti z Bogemiyi Peremoga pri Kolini zrujnuvala mif pro neperemozhnist prusskogo korolya Na oznamenuvannya ciyeyi peremogi Mariya Tereziya zasnuvala Vijskovij orden Mariyi Tereziyi Feldmarshal stav pershim voyenachalnikom yakij otrimav Velikij hrest cogo ordena Spilno z golovnokomanduvachem princom Karlom Lotarinzkim 22 listopada 1757 roku rozbiv pri Breslau vijska gercoga Avgusta Vilgelma Braunshvejg Bevernskogo 5 grudnya 1757 roku armiya Karla Lotarinzkogo i Leopolda Dauna zaznala nishivnoyi porazki v bitvi pri Lejteni pislya yakoyi Karl Lotarinzkij zalishiv posadu Golovnokomanduvacha Avstrijskoyi imperatorskoyi armiyi Novim golovnokomanduvachem stav Leopold Josif fon Daun Z im yam Dauna pov yazana peremoga nad Fridrihom II pri Gohkirhu 14 zhovtnya 1758 v nagorodu za cyu peremogu rosijska imperatricya Yelizaveta prislala jomu zolotu zbroyu prikrashenu diamantami 5 listopada 1760 roku prograv bitvu pri Torgau v yakij buv tyazhko poranenij Vidbuvshi dlya oduzhannya do Vidnya perebuvav tam do 1762 roku Pislya povernennya v armiyu v tomu zh 1762 r zaznav porazki v bitvah pri Burkersdorfi 21 lipnya i Rajhenbahu 16 serpnya Stavshi she pid chas vijni prezidentom Gofkrigsratu Pridvornoyi vijskovoyi radi pislya vijni i do samoyi smerti v 1766 prodovzhuvav rozpochatu nim v 1740 h robotu z reorganizaciyi avstrijskoyi armiyi Leopold fon Daun pohovanij u kaplici Sv Georgiya avgustinskoyi cerkvi u Vidni VshanuvannyaLeopold Josif fon Daun buv majsternim taktikom mav slavu prekrasnogo organizatora polkovodcya chiyi rishennya zavzhdi buli zvazheni i do ostannih detalej produmani Nazvanij suchasnikami avstrijskim Fabiyem Kunktatorom She do zakinchennya Semirichnoyi vijni Daun zamoviv u flamandskogo hudozhnika Giacinta de La Penyi dvi veliki batalni kartini yaki mali uvinchati uspihi generala Ce Nabig na prusskij tabir pid Gohkirhom 14 zhovtnya 1758 roku nim Uberfall auf das preussische Lager bei Hochkirch am 14 Oktober 1758 ta nim Finkenfang bei Maxen Na oboh kartinah mozhna pobachiti Dauna v Gohkirhu v peremozhnij pozi na bilomu koni sho pidnimayetsya na Makseni vin prijmaye mech vid peremozhenogo generala Finka Kartini znahodyatsya v postijnij ekspoziciyi Vijskovo istorichnogo muzeyu u Vidni Imperatorskoyu rezolyuciyeyu Franca Josifa vid 28 lyutogo 1863 roku Leopold fon Daun vklyuchenij do spisku Najvidomishih voyenachalnikiv i generaliv Avstriyi gidnih vichnogo nasliduvannya na chest i pam yat pro yakih takozh vstanovleno statu yu v naturalnu velichinu Pam yatnik stvorenij v 1871 roci z karrarskogo marmuru skulptorom Jogannom Zilbernaglem ta vidkritij samim imperatorom Francem Josifom Suchasni kazarmi Zbrojnih sil Avstriyi u Viner Nojshtadti buli nazvani nim Daun Barracks na chest polkovodcya Avstrijskij kompozitor Jogann Nepomuk Fuks prisvyativ jomu Marsh feldmarshala Dauna Der Uberfall bei Hochkirch am 17 Oktober 1758 Das preussische Corps Fink streckt seine Waffen nach der Schlacht bei Maxen am 21 November 1759 Graf Daun na pam yatniku Mariyi Tereziyi Viden Pam yatnik Mariyi Tereziyi Viden Byust u memoriali Geldenberg Nizhnya Avstriya Kazarmi nazvani v chest Leopolda Jozefa fon Dauna Memorialna doshka na vhodi v kazarmi PrimitkiBiographie Deutsche Daun Leopold Graf von Deutsche Biographie www deutsche biographie de nim Procitovano 16 grudnya 2024

Дата публікації:
Топ