Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Катери́на Ізма́йлова» (рос. Катерина Измайлова, первісна назва — «Леді Макбет Мценського повіту», рос. Леди Макбет Мценского уезда) — опера на 4 дії 7 картин російського композитора Дмитра Шостаковича, лібрето композитора та О. Прейса за повістю Н. Лєскова.
| Опера «Катерина Ізмайлова» | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Катери́на Изма́йлова | ||||
 | ||||
| Композитор | Шостакович Дмитро Дмитрович | |||
| Автор лібрето | Шостакович Дмитро Дмитрович і d | |||
| Мова лібрето | російська | |||
| Джерело сюжету | Леді Макбет Мценського повіту[d] | |||
| Кількість дій | 4 Дія (театр) | |||
| Кількість яв | 7 ява | |||
| Перша постановка | 22 січня 1934 | |||
| Місце першої постановки | Малий оперний театр, Ленінград | |||
| Інформація у Вікіданих | ||||
| | ||||
 Катерина Ізмайлова у Вікісховищі | ||||
Постановки
Опера вперше поставлена в Ленінграді у Малому оперному театрі, 22 січня 1934 року під орудою С. Самосуда і мала значний успіх. Наступні постановки відбулися у Москві — 24 січня 1934 року Музичному театрі ім. Немировича-Данченко; у Большому театрі — 26 грудня 1935 р. п/к А. Мелік-Пашаєва. Згодом опера була поставлена за кордоном — Нью-Йорку і Клівленді (1935), Любляні, Копенгагені, Цюриху (1936), Загребі (1937), Братиславі (1938), пізніше у найбільших оперних театрах світу: Ла Скала в Мілані, Ковент-Гарден у Лондоні, Королівському театрі в Копенгагені, Празі, (1965) та ін.
В СРСР сценічне життя опери було жорстко обірване після відвідування опери радянським керівництвом, включаючи Й. В. Сталіна, В. М. Молотова, А. А. Жданова й А. І. Мікояна. 28 січня 1936 року в газеті «Правда» вийшла стаття «Сумбур замість музики», в якій опера Шостаковича зазнавала різкої критики за «антинародний», «формалістичний» характер і надовго була знята з репертуару радянських театрів.
У березні-квітні 1955 року, через два роки після смерті Сталіна, Шостакович редагує текст лібрето. У тому ж році він показує оперу в Ленінградському Малому оперному театрі, після чого починається майже восьмирічна боротьба за її постановку, що включає обговорення в різних інстанціях. За спогадами , Шостакович особисто звертався до заступника голови Ради міністрів СРСР В'ячеслава Молотова, в результаті чого «надійшло розпорядження про створення комісії для ознайомлення з другої редакцією „Леді Макбет“».
Комісія була створена лише через три місяці, однак заборонила оперу до виконання вдруге через, зокрема Дмитра Кабалевського та Георгія Хубова.
Лише 1962 року опера Шостаковича була поставлена у новій редакції вже під назвою «Катерина Ізмайлова» у театрі ім. Станіславського и Немировича-Данченка. Незабаром у новій реакції опера звучала у Ризі, Лондоні (1963), Загребі, Хельсінкі, Ніцці, Пече (Угорщина), Сан-Франциско (1964), Відні, Казані, Києві, Русе (Болгарія), Ленінграді, Будапешті (1965), Флоренції, Тарту (1966), Белграді, Сараєво (1967), Лейпцигу (1969), Берліні, Копенгагені (1973), Варшаві (1976), Таллінні (1977).
В 1978 році в Лондоні Мстиславом Ростроповичем була здійснена студійна постановка опери з Лондонським симфонічним оркестром у її первісній редакції. Р. Осборн стверджує, що реконструкція опери Ростроповичем була виконана за бажанням самого Шостаковича, висловленим незадовго до смерті. Після авторитетного «лондонського» запису й публікації партитури першої редакції оперу й далі ставити як у першій, так і у другій редакціях.
Постановки у Києві
У 1965-му «Катерина Ізмайлова» була поставлена на сцені Київської опери під орудою Костянтика Симеонова. Опера йшла українською мовою. Автор був задоволений київською прем'єрою і у листі до режисера-постановника Ірини Молостової композитор писав: «Київська постановка як у музичній, так і в режисерській інтерпретації найкраща з тих, які мені довелося бачити…». За визнанням автора, в перекладі Миколи Бажана «Катерина Ізмайлова» звучала глибше й поетичніше, ніж з доволі аматорським оригінальним текстом, співавтором якого був сам композитор. Над постановкою працювали: режисер-постановник — Ірина Молостова, диригент — Костянтин Симеонов, художник-постановник — Давид Боровський. У звукозаписі вистави, що зберігається у ЦДКФФАУ і УТРК, співають Таїсія Пономаренко (Катерина), Василь Третяк (Сергій), Василь Пазич, Олександр Чулюк-Заграй, Валентина Река, В. Скубак.
За спогадами дружини композитора, Ірини Шостакович:
 | Шостакович був захоплений ретельністю в обробці кожної партії, голосами співаків, майстерністю диригента. Кожен, хто знаходився на сцені добре розумів своє завдання і прекрасно з ним справлявся. І сценографія, і режисерське рішення київської «Катерини» відрізнялися тактом, великий культурою, відповідністю всіх деталей |  |
Після уходу К. Симеонова з Київської опери постановки «Катерини Ізмайлової» були припинені, й поновлені лише у 1974 році. Заради цієї постановки К. Симеонов ненадовго повернувся до Києва. У цій постановці головну роль виконувала Євдокія Колесник. Після другої прем'єри композитор та постановники були нагороджені Шевченківською премією (1976).
Пізніше Катерину Ізмайлову ставили в 1989 році (диригент-постановник — Стефан Турчак) та в 2004 році (диригент-постановник Володимир Кожухар), але вже російською.
Характеристика
В опері події повісті переосмислені. Образ Катерини протиставляється «темному царству», вона стає жертвою обставин. Із надзвичайною психологічною силою і виразністю музика розкриває трагедію жінки, що намагається боротися із насиллям за допомогою насилля. Скоївши злочин, Катерина не знаходить щастя. Її мучать докори совісті, галюцинації. В опері показано переродження людини, що щиро прагне щастя, однак через закони несправедливого світу перетворюється на злочинця.
З величезною силою зображений світ, що губить Катерину. Але не менш сильно й глибоко втілена лірична стихія, найбільше повно виражена в образі Катерини з її тугою за любов'ю й щастям. Надзвичайно виразно змальовані й інші персонажі — брехливий, підлий, лицемірний Сергій, грубий і жорстокий самодур Борис Тимофійович; боягузливий і паскудненький Зіновій Борисович.
В опері, новаторській по характеру, творчо розвинуті принципи російської реалістичної опери, передусім Модеста Мусоргського. В той же час, сучасні дослідники вбачають в опері прояви експресіонізму, що ріднить оперу з «Воццеком» Альбана Берга. Опера молодого композитора вразила зрілістю і майстерністю, проникливістю, глибиною, яскравою емоційністю. Вона залишається однією з вершин оперного мистецтва XX століття.
Зміст лібрето опери
Дія перша
Картина 1 . Спальня в будинку багатого купця Зиновія Ізмайлова. Катерина Львівна (Катерина), молода дружина Ізмайлова, добре виспалася і випила чаю з чоловіком. Знемагаючи від туги і самотності, вона безуспішно намагається знову заснути, розмірковує про безглуздість свого заміжнього і забезпеченого життя.
Її свекор Борис Тимофійович просить на вечерю грибів і дорікає Катерину бездітністю, на що та зауважує, що вина в тому не її. Свекор застерігає її від можливої зради чоловіка.
Борис Тимофійович наказує невістці потруїти щурів в коморі. «Сам ти щур! Тобі б отрути цієї!» — бурмоче Катерина.
Дізнавшись, що на млині прорвало греблю, Зіновій Борисович збирається в поїздку. Він представляє батькові нового працівника, Сергія. Борис Тимофійович змушує працівників прощатися з господарем, а Катерину — дати чоловікові клятву вірності.
Кухарка Ксенія розповідає про Сергія: «Яку хочеш бабу до біди доведе».
Картина 2 . Катерина застає сцену розваги челяді з Ксенією, заступається за куховарку і загрожує побити призвідника Сергія. Сергій пропонує пані «поборотися»; в розпал боротьби з'являється Борис Тимофійович, загрожує Катерині розповісти про сцену чоловікові, а челядь жене на роботу.
Картина 3 . Самотність Катерини, що нудиться в спальні, порушує Сергій, який прийшов під приводом «книжку попросити» і схиляє її до фізичної близькості.
Дія друга
Картина 4 . Борису Тимофійовичу не спиться, йому скрізь ввижаються злодії. Він згадує, як в молодості теж не спав, «але з іншої причини! За вікнами чужих дружин походжав». Обходячи будинок, він зауважує світло у вікні невістки і вирішує зайти до неї, але чує голос і бачить, що «Запізнився Борис Тимофійович». Він зупиняє і допитує Сергія, після чого скликає людей. На очах Катерини Сергія б'ють і замикають в комору.
Борис Тимофійович кличе Катерину і просить подати йому другу вечерю, яку й отримує, приправлену щурячою отрутою. Старий падає в агонії, і вона забирає в нього ключі від комори. Попу, що прийшов сповідати вмираючого, Катерина пояснює, що старий вночі поїв грибків — «багато, їх поївши, помирають…».
Картина 5 . Сергій засмучений майбутнім приїздом Зиновія Борисовича: він не хоче бути таємним коханцем Катерини. Вона заспокоює його, але самій їй ввижається привид свекра, що проклинає її. За дверима лунають кроки, це повернувся чоловік; Катерина ховає коханця. Помітивши на ліжку чоловічий поясок, Зіновій Борисович накидається на дружину з побоями. На крик Катерини виходить Сергій, вони душать чоловіка і ховають труп в погребі.
Дія третя
Картина 6 . Катерині не дає спокою вчинене вбивство: навіть у день весілля з Сергієм вона стоїть у льоху, і це турбує Сергія: «люди помітять». Дочекавшись від'їзду молодят до церкви, поруч із погребом з'являється «задрипаний чоловічок», який шукає випити. Він зламує замки і, виявивши труп Зиновія Борисовича, біжить в поліцію доносити.
Картина 7 . Сцена в поліцейській ділянці. Квартальний ображений, що його не запросили на весілля Ізмайлової. Задрипаний чоловічок повідомляє, що «у Ізмайлових труп у погребі». Пожвавившись, поліцейські направляються до Ізмайлових.
Картина 8 . Весільний бенкет. П'яні гості зі священиком на чолі славлять наречених. Раптово Катерина зауважує, що замок на погребі збитий. Розуміючи, що вбивство колишнього чоловіка виявлено, вона вирішує втекти з Сергієм. Але у ворота вже стукають. Катерина сама простягає поліцейським руки, Сергій намагається втекти з грошима, але його затримують і молодят ведуть в острог.
Дія четверта
Картина 9 . Етап каторжан, серед яких Катерина і Сергій, зупиняється на відпочинок. Катерина припрошує годинного пропустити її до Сергія, але той грубо жене її: «А хто до каторги мене довів?» Сергій пробирається до молодої каторжанки Сонетки, домагається її любові, але та вимагає в плату нові панчохи. Сергій обманом виманює панчохи у Катерини, щоб тут же віддати їх Сонетці. Каторжанки обсипають кинуту коханку насмішками. Часовий утихомирює їх, але Катерина вже не помічає того, що відбувається навколо. Влучивши зручний момент, вона зіштовхує Сонетку в річку і кидається слідом. Обидві тонуть.
Примітки
- ( «Листи до Друга», стор 119).
- які весь час посилалися на статтю «Сумбур замість музики», повторюючи, що «статтю досі ніхто не скасовував і вона зберегла свою силу і значення»
- Українська мова в класичних операх — чи можливе повернення?
- Український переклад лібрето можна знайти в Центральному державному архіві літератури і мистецтв, фонд № 573, опис 4, справа 52
- Симеонова Ю. В. Дві постановки опери "Катерина Ізмайлова" Д. Шостаковича диригентом К. Симеоновим на сцені Національної опери України / Ю. В. Симеонова // Молодий вчений. - 2017. - № 2. - С. 97-102. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2017_2_26
- . Шостакович І. А. Человек состоявшейся судьбы. Тема долі. Диригент Костянтин Симеонов. Спогади сучасників. – Санкт-Петербург, 2002. – С. 189-190
Посилання
- А. Гозенпуд. Оперный словарь. — «Музыка», 1965
- «Катерина Ізмайлова», яку приймав сам Шостакович, повернулася в київську оперу
- Лібрето на сайті 100 опер
- українське лібрето М. Бажана [Архівовано 17 березня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Katerina Izmajlova film U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ledi Makbet Mcenskogo povitu Kateri na Izma jlova ros Katerina Izmajlova pervisna nazva Ledi Makbet Mcenskogo povitu ros Ledi Makbet Mcenskogo uezda opera na 4 diyi 7 kartin rosijskogo kompozitora Dmitra Shostakovicha libreto kompozitora ta O Prejsa za povistyu N Lyeskova Opera Katerina Izmajlova ros Kateri na Izma jlovaKompozitorShostakovich Dmitro DmitrovichAvtor libretoShostakovich Dmitro Dmitrovich i dMova libretorosijskaDzherelo syuzhetuLedi Makbet Mcenskogo povitu d Kilkist dij4 Diya teatr Kilkist yav7 yavaPersha postanovka22 sichnya 1934Misce pershoyi postanovkiMalij opernij teatr LeningradInformaciya u Vikidanih Katerina Izmajlova u VikishovishiPostanovkiOpera vpershe postavlena v Leningradi u Malomu opernomu teatri 22 sichnya 1934 roku pid orudoyu S Samosuda i mala znachnij uspih Nastupni postanovki vidbulisya u Moskvi 24 sichnya 1934 roku Muzichnomu teatri im Nemirovicha Danchenko u Bolshomu teatri 26 grudnya 1935 r p k A Melik Pashayeva Zgodom opera bula postavlena za kordonom Nyu Jorku i Klivlendi 1935 Lyublyani Kopengageni Cyurihu 1936 Zagrebi 1937 Bratislavi 1938 piznishe u najbilshih opernih teatrah svitu La Skala v Milani Kovent Garden u Londoni Korolivskomu teatri v Kopengageni Prazi 1965 ta in V SRSR scenichne zhittya operi bulo zhorstko obirvane pislya vidviduvannya operi radyanskim kerivnictvom vklyuchayuchi J V Stalina V M Molotova A A Zhdanova j A I Mikoyana 28 sichnya 1936 roku v gazeti Pravda vijshla stattya Sumbur zamist muziki v yakij opera Shostakovicha zaznavala rizkoyi kritiki za antinarodnij formalistichnij harakter i nadovgo bula znyata z repertuaru radyanskih teatriv U berezni kvitni 1955 roku cherez dva roki pislya smerti Stalina Shostakovich redaguye tekst libreto U tomu zh roci vin pokazuye operu v Leningradskomu Malomu opernomu teatri pislya chogo pochinayetsya majzhe vosmirichna borotba za yiyi postanovku sho vklyuchaye obgovorennya v riznih instanciyah Za spogadami Shostakovich osobisto zvertavsya do zastupnika golovi Radi ministriv SRSR V yacheslava Molotova v rezultati chogo nadijshlo rozporyadzhennya pro stvorennya komisiyi dlya oznajomlennya z drugoyi redakciyeyu Ledi Makbet Komisiya bula stvorena lishe cherez tri misyaci odnak zaboronila operu do vikonannya vdruge cherez zokrema Dmitra Kabalevskogo ta Georgiya Hubova Lishe 1962 roku opera Shostakovicha bula postavlena u novij redakciyi vzhe pid nazvoyu Katerina Izmajlova u teatri im Stanislavskogo i Nemirovicha Danchenka Nezabarom u novij reakciyi opera zvuchala u Rizi Londoni 1963 Zagrebi Helsinki Nicci Peche Ugorshina San Francisko 1964 Vidni Kazani Kiyevi Ruse Bolgariya Leningradi Budapeshti 1965 Florenciyi Tartu 1966 Belgradi Sarayevo 1967 Lejpcigu 1969 Berlini Kopengageni 1973 Varshavi 1976 Tallinni 1977 V 1978 roci v Londoni Mstislavom Rostropovichem bula zdijsnena studijna postanovka operi z Londonskim simfonichnim orkestrom u yiyi pervisnij redakciyi R Osborn stverdzhuye sho rekonstrukciya operi Rostropovichem bula vikonana za bazhannyam samogo Shostakovicha vislovlenim nezadovgo do smerti Pislya avtoritetnogo londonskogo zapisu j publikaciyi partituri pershoyi redakciyi operu j dali staviti yak u pershij tak i u drugij redakciyah Postanovki u Kiyevi U 1965 mu Katerina Izmajlova bula postavlena na sceni Kiyivskoyi operi pid orudoyu Kostyantika Simeonova Opera jshla ukrayinskoyu movoyu Avtor buv zadovolenij kiyivskoyu prem yeroyu i u listi do rezhisera postanovnika Irini Molostovoyi kompozitor pisav Kiyivska postanovka yak u muzichnij tak i v rezhiserskij interpretaciyi najkrasha z tih yaki meni dovelosya bachiti Za viznannyam avtora v perekladi Mikoli Bazhana Katerina Izmajlova zvuchala glibshe j poetichnishe nizh z dovoli amatorskim originalnim tekstom spivavtorom yakogo buv sam kompozitor Nad postanovkoyu pracyuvali rezhiser postanovnik Irina Molostova dirigent Kostyantin Simeonov hudozhnik postanovnik David Borovskij U zvukozapisi vistavi sho zberigayetsya u CDKFFAU i UTRK spivayut Tayisiya Ponomarenko Katerina Vasil Tretyak Sergij Vasil Pazich Oleksandr Chulyuk Zagraj Valentina Reka V Skubak Za spogadami druzhini kompozitora Irini Shostakovich Shostakovich buv zahoplenij retelnistyu v obrobci kozhnoyi partiyi golosami spivakiv majsternistyu dirigenta Kozhen hto znahodivsya na sceni dobre rozumiv svoye zavdannya i prekrasno z nim spravlyavsya I scenografiya i rezhiserske rishennya kiyivskoyi Katerini vidriznyalisya taktom velikij kulturoyu vidpovidnistyu vsih detalej Pislya uhodu K Simeonova z Kiyivskoyi operi postanovki Katerini Izmajlovoyi buli pripineni j ponovleni lishe u 1974 roci Zaradi ciyeyi postanovki K Simeonov nenadovgo povernuvsya do Kiyeva U cij postanovci golovnu rol vikonuvala Yevdokiya Kolesnik Pislya drugoyi prem yeri kompozitor ta postanovniki buli nagorodzheni Shevchenkivskoyu premiyeyu 1976 Piznishe Katerinu Izmajlovu stavili v 1989 roci dirigent postanovnik Stefan Turchak ta v 2004 roci dirigent postanovnik Volodimir Kozhuhar ale vzhe rosijskoyu HarakteristikaV operi podiyi povisti pereosmisleni Obraz Katerini protistavlyayetsya temnomu carstvu vona staye zhertvoyu obstavin Iz nadzvichajnoyu psihologichnoyu siloyu i viraznistyu muzika rozkrivaye tragediyu zhinki sho namagayetsya borotisya iz nasillyam za dopomogoyu nasillya Skoyivshi zlochin Katerina ne znahodit shastya Yiyi muchat dokori sovisti galyucinaciyi V operi pokazano pererodzhennya lyudini sho shiro pragne shastya odnak cherez zakoni nespravedlivogo svitu peretvoryuyetsya na zlochincya Z velicheznoyu siloyu zobrazhenij svit sho gubit Katerinu Ale ne mensh silno j gliboko vtilena lirichna stihiya najbilshe povno virazhena v obrazi Katerini z yiyi tugoyu za lyubov yu j shastyam Nadzvichajno virazno zmalovani j inshi personazhi brehlivij pidlij licemirnij Sergij grubij i zhorstokij samodur Boris Timofijovich boyaguzlivij i paskudnenkij Zinovij Borisovich V operi novatorskij po harakteru tvorcho rozvinuti principi rosijskoyi realistichnoyi operi peredusim Modesta Musorgskogo V toj zhe chas suchasni doslidniki vbachayut v operi proyavi ekspresionizmu sho ridnit operu z Voccekom Albana Berga Opera molodogo kompozitora vrazila zrilistyu i majsternistyu proniklivistyu glibinoyu yaskravoyu emocijnistyu Vona zalishayetsya odniyeyu z vershin opernogo mistectva XX stolittya Zmist libreto operiDiya persha Kartina 1 Spalnya v budinku bagatogo kupcya Zinoviya Izmajlova Katerina Lvivna Katerina moloda druzhina Izmajlova dobre vispalasya i vipila chayu z cholovikom Znemagayuchi vid tugi i samotnosti vona bezuspishno namagayetsya znovu zasnuti rozmirkovuye pro bezgluzdist svogo zamizhnogo i zabezpechenogo zhittya Yiyi svekor Boris Timofijovich prosit na vecheryu gribiv i dorikaye Katerinu bezditnistyu na sho ta zauvazhuye sho vina v tomu ne yiyi Svekor zasterigaye yiyi vid mozhlivoyi zradi cholovika Boris Timofijovich nakazuye nevistci potruyiti shuriv v komori Sam ti shur Tobi b otruti ciyeyi burmoche Katerina Diznavshis sho na mlini prorvalo greblyu Zinovij Borisovich zbirayetsya v poyizdku Vin predstavlyaye batkovi novogo pracivnika Sergiya Boris Timofijovich zmushuye pracivnikiv proshatisya z gospodarem a Katerinu dati cholovikovi klyatvu virnosti Kuharka Kseniya rozpovidaye pro Sergiya Yaku hochesh babu do bidi dovede Kartina 2 Katerina zastaye scenu rozvagi chelyadi z Kseniyeyu zastupayetsya za kuhovarku i zagrozhuye pobiti prizvidnika Sergiya Sergij proponuye pani poborotisya v rozpal borotbi z yavlyayetsya Boris Timofijovich zagrozhuye Katerini rozpovisti pro scenu cholovikovi a chelyad zhene na robotu Kartina 3 Samotnist Katerini sho nuditsya v spalni porushuye Sergij yakij prijshov pid privodom knizhku poprositi i shilyaye yiyi do fizichnoyi blizkosti Diya druga Kartina 4 Borisu Timofijovichu ne spitsya jomu skriz vvizhayutsya zlodiyi Vin zgaduye yak v molodosti tezh ne spav ale z inshoyi prichini Za viknami chuzhih druzhin pohodzhav Obhodyachi budinok vin zauvazhuye svitlo u vikni nevistki i virishuye zajti do neyi ale chuye golos i bachit sho Zapiznivsya Boris Timofijovich Vin zupinyaye i dopituye Sergiya pislya chogo sklikaye lyudej Na ochah Katerini Sergiya b yut i zamikayut v komoru Boris Timofijovich kliche Katerinu i prosit podati jomu drugu vecheryu yaku j otrimuye pripravlenu shuryachoyu otrutoyu Starij padaye v agoniyi i vona zabiraye v nogo klyuchi vid komori Popu sho prijshov spovidati vmirayuchogo Katerina poyasnyuye sho starij vnochi poyiv gribkiv bagato yih poyivshi pomirayut Kartina 5 Sergij zasmuchenij majbutnim priyizdom Zinoviya Borisovicha vin ne hoche buti tayemnim kohancem Katerini Vona zaspokoyuye jogo ale samij yij vvizhayetsya privid svekra sho proklinaye yiyi Za dverima lunayut kroki ce povernuvsya cholovik Katerina hovaye kohancya Pomitivshi na lizhku cholovichij poyasok Zinovij Borisovich nakidayetsya na druzhinu z poboyami Na krik Katerini vihodit Sergij voni dushat cholovika i hovayut trup v pogrebi Diya tretya Kartina 6 Katerini ne daye spokoyu vchinene vbivstvo navit u den vesillya z Sergiyem vona stoyit u lohu i ce turbuye Sergiya lyudi pomityat Dochekavshis vid yizdu molodyat do cerkvi poruch iz pogrebom z yavlyayetsya zadripanij cholovichok yakij shukaye vipiti Vin zlamuye zamki i viyavivshi trup Zinoviya Borisovicha bizhit v policiyu donositi Kartina 7 Scena v policejskij dilyanci Kvartalnij obrazhenij sho jogo ne zaprosili na vesillya Izmajlovoyi Zadripanij cholovichok povidomlyaye sho u Izmajlovih trup u pogrebi Pozhvavivshis policejski napravlyayutsya do Izmajlovih Kartina 8 Vesilnij benket P yani gosti zi svyashenikom na choli slavlyat narechenih Raptovo Katerina zauvazhuye sho zamok na pogrebi zbitij Rozumiyuchi sho vbivstvo kolishnogo cholovika viyavleno vona virishuye vtekti z Sergiyem Ale u vorota vzhe stukayut Katerina sama prostyagaye policejskim ruki Sergij namagayetsya vtekti z groshima ale jogo zatrimuyut i molodyat vedut v ostrog Diya chetverta Kartina 9 Etap katorzhan sered yakih Katerina i Sergij zupinyayetsya na vidpochinok Katerina priproshuye godinnogo propustiti yiyi do Sergiya ale toj grubo zhene yiyi A hto do katorgi mene doviv Sergij probirayetsya do molodoyi katorzhanki Sonetki domagayetsya yiyi lyubovi ale ta vimagaye v platu novi panchohi Sergij obmanom vimanyuye panchohi u Katerini shob tut zhe viddati yih Sonetci Katorzhanki obsipayut kinutu kohanku nasmishkami Chasovij utihomiryuye yih ale Katerina vzhe ne pomichaye togo sho vidbuvayetsya navkolo Vluchivshi zruchnij moment vona zishtovhuye Sonetku v richku i kidayetsya slidom Obidvi tonut Primitki Listi do Druga stor 119 yaki ves chas posilalisya na stattyu Sumbur zamist muziki povtoryuyuchi sho stattyu dosi nihto ne skasovuvav i vona zberegla svoyu silu i znachennya Ukrayinska mova v klasichnih operah chi mozhlive povernennya Ukrayinskij pereklad libreto mozhna znajti v Centralnomu derzhavnomu arhivi literaturi i mistectv fond 573 opis 4 sprava 52 Simeonova Yu V Dvi postanovki operi Katerina Izmajlova D Shostakovicha dirigentom K Simeonovim na sceni Nacionalnoyi operi Ukrayini Yu V Simeonova Molodij vchenij 2017 2 S 97 102 Rezhim dostupu http nbuv gov ua UJRN molv 2017 2 26 Shostakovich I A Chelovek sostoyavshejsya sudby Tema doli Dirigent Kostyantin Simeonov Spogadi suchasnikiv Sankt Peterburg 2002 S 189 190PosilannyaA Gozenpud Opernyj slovar Muzyka 1965 Katerina Izmajlova yaku prijmav sam Shostakovich povernulasya v kiyivsku operu Libreto na sajti 100 oper ukrayinske libreto M Bazhana Arhivovano 17 bereznya 2020 u Wayback Machine