Лев I Великий (лат. Leo I Magnus; бл. 390, Тоскана — 10 листопада 461, Рим) — сорок п'ятий папа Римський (29 вересня 440—10 листопада 461), народився у Тоскані в Італії. Обраний папою під час виконання функцій легата у Галлії. Активно боровся з маніхейством і євтихіанством. За допомогою легатів брав участь у засудженні в 451 на IV Вселенському соборі в Халкедоні. Визнаний християнською церквою святим. Вшанування пам'яті — 18 лютого.
Лев I | ||
![]() | ||
| ||
---|---|---|
440 — 461 | ||
Попередник: | (Сікст III) | |
Наступник: | (Гіларій) | |
Дата народження: | 390 | |
Місце народження: | Тоскана, Італія | |
Дата смерті: | 11 листопада 461 або 10 листопада 461[1] | |
Місце смерті: | Рим, Західна Римська імперія | |
Поховання: | Базиліка Святого Петра (IV—XVI століття) | |
Громадянство: | Стародавній Рим | |
Релігія: | католицька церква[2] | |
Інтронізація: | 440 | |
|
У 452 році силою свого слова зупинив вождя гунів Аттілу від зрівняння Риму з землею. У 455 році переконав вандалів не проливати марно кров римлян і не спалювати будинки.
Після своєї смерті залишив більше 100 проповідей та 140 листів до різних осіб.
Лев народився у Римі і жив у V ст. У 440 році його було обрано 45 Христовим намісником. Впродовж 21 року керування Церквою він здобув велику любов у людей. У 451 році Папа Лев І вийшов назустріч гунському королеві Аттілі, який з військом дійшов аж до мурів Рима. Постава й мова Папи справили на Аттілу таке сильне враження, що він після переговорів поспішно покинув Римську імперію. Коли згодом короля запитали, чому він поступився перед однією людиною, він відповів: «Я бачив при ньому двох світлих мужів (свв. Петра й Павла), які погрожували мені вогненними мечами».
Папа Лев І ревно навчав римлян християнського життя, зробивши римську Церкву взірцем для інших. Його 96 проповідей та 143 листи засвідчують архипастирську ревність над спасінням душ. У 461 році він помер, увійшовши в історію як Святий Папа Лев Великий. Його мощі поховані при вході до базиліки св. Петра, а на гробі зроблено напис: «Як за життя беріг Церкву, так після смерті чуває при її вході».
Життя
Папа Лев був родом з Італії. Батько був Квинтіян. Любив книги, у зовнішній ж філософії і в чеснотах християнських вихований. Вибравши духовне життя понад мирське, спершу архидияконом був у папи Сикста третього. Тоді через превелику свою цноту і чистоту після смерти Сикстової престол Римської Церкви одноголосним всіх вибором прийняв.
Атила, князь гунів, якого називали бичем Господнім, завоювавши багато країн, прийшов до Італії, хотівши її вогнем і мечем спустошити, Лев-Папа, бачивши, що ніхто тому протистояти не може, помолився належно до Бога з постом і сльозами, від Нього захисту просячи і святих верховних апостолів Петра і Павла на допомогу прикликаючи, — і пішов сам до ката впрошувати і погамовувати його лють і гнів, готовий за овець своїх померти. Аттила послухав папу, і вчинив за бажанням його все, поспішив вийти за межі італійські.
У часи святительства його після Несторієвої єресі настав (Євтихій), ченців царгородських архимандрит, і Діоскор, патріярх Олександрійський, монофізит. Зібравши ж свій неправедний в Ефесі собор, святого Флавіяна, патріярха Царгородського, захисника православ'я, неправедно засудили й убили, і велику кривду чинили правовірним. Тоді святий Папа Лев написав до царів, до Феодосія спершу, тоді до Маркіяна, щоби сказали скликати Вселенський Собор. Вселенський четвертий Собор святих Отців шестисот тридцяти в Халкедоні, за царювання Маркіяна і Пульхерії, на Євтихія і Діоскора. На тому самому Соборі не міг сам Папа святіший Лев бути — і через довгу дорогу, старечу ж неміч, і через небезпеки, пов'язані з частими варварськими тоді на Італію нападами, — через те намісників своїх послав, Пасхасія і Лукенія, єпископів, Боніфатія і Василія, пресвітерів. І коли на Соборі тому з єретиками була суперечка і сумніви для багатьох великі, тоді, за велінням святих Отців, у відповідь тим, що єретично мудрували, читано епістолію цього святого Лева, папи Римського, написану до колишнього патріярха Царгородського святого Флавіяна, який зібрав був помісний у Царгороді на єретиків Собор.
Епістолія святого Лева Папи на Вселенському четвертому Соборі коли була прочитана, усі святі Отці возвали, кажучи: "Петро-апостол устами Левовими говорить".
Теологія
Стверджував, що Ісус Христос є єдиною особою, що поєднує дві натури: людську та божу. Ці натури тісно зв'язані між собою, але не змішуються. Син є рівним Отцеві та Святому Духу як Бог, але нижчий від них як Людина. Церковні теологи посилались на судження Лева впродовж наступних століть. У 1754 році папа Бенедикт XIV надав Леву ступінь Доктора церкви.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лев I
- (дозвіл отримано 9.01.2007)
Примітки
- BeWeB
- Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
- User, Super (2 березня 2019). . Християнський портал КІРІОС (uk-ua) . Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 4 березня 2019.
![]() | Це незавершена стаття про християнство. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
![]() | Це незавершена стаття про Папу Римського. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет