У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сомов Лев Микола йович Со мов нар 14 березня 1964 Донецьк УРСР українс

Пише під псевдонімом Лев Хохлов. Автор п'єс «Гіркий роман», «Довершений Чарлі», сценаріїв серіалів «Замкова щілина», «Прибулець». Здійснив пластичне рішення і створив хореографію в 15 виставах, серед яких: «Рогоносець» Фернана Кроммелінка (1998), «Небезпечні стосунки» П'єра Шодерло де Лакло (2007).

Лауреат професіональної театральної премії «Київська пектораль» в номінації «Найкраще виконання чоловічої ролі другого плану» за роль Міши у виставі «Море… Ніч… Свічки…» за п'єсою «Це велике море».

Режисер телесеріалів (2008), (2010).

У 2009 році на сцені Київської академічної майстерні театрального мистецтва «Сузір'я» поставив виставу за своєю п'єсою «Довершений Чарлі».

Ролі в театрі

Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки

Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра

— «Непереможний меч Гайян» за казкою «Місто майстрів» — Герцог де Малікорн, Жильберт
— «Комедія про принадність гріха» за п'єсою «Мандрагора» Н. Макіавеллі — Калімако
1996 — «Трохи вина…або 70 обертів» Л. Піранделло — сеньйор Палеарі
— «Кручений біс» Ф. Сологуба — Міхась Адаменко
— «Венеціанський мавр („Отелло“)» В. Шекспіра — Родріго
— «Що ви загубили в чужих снах?» за п'єсою «Санта Крус» М. Фріша — Схвильований
1999 — «Довічний чоловік» Ф. Достоєвського — Міллер
— «Смерть Тарєлкіна» О. Сухово-Кобиліна — Тарєлкін
2000 — «Нехай одразу двох не любить…» за п'єсою «Ой, не ходи, Грицю…» М. Старицького — Дмитро
— «Багато галасу в Парижі» за п'єсою «Пан де Пурсоньяк» Мольєра — Пан де Пурсоньяк
2001 — «Глядачі на виставу не допускаються!» за п'єсовю «Театр» — Ллойд Даллас
— «Море… Ніч… Свічки…» за п'єсою «Це велике море» — Мішко
2002 — «Одруження» за ^[ru] Миколи Гоголя — Анучкін / Жевакін
— «Тайна пристрасті жагучої» за п'єсою «Романтики» Е. Ростана — Страфорель
2003 — «Брешемо чисту правду» за п'єсою «Ще один Джексон» — Боб Джексон
— «Наше містечко» Т. Вайлдера — ведучий
2004 — «Вишневий сад» за однойменною п'єсою Антона Чехова — Єпіходов
— «Сірано де Бержерак» за п'єсою Едмона Ростана — граф де Гіш
— «Черга» — Артор, Рекламна агенції кур'єр
2006 — «Голубчики мої!…» за творами Ф. Достоєвського та О. Володіна — Миронов
— «Останній герой» — Віталій
2007 — «Рогоносець» за п'єсою ^[ru]» Фернана Кроммелінка — Бургомістр
— «Три сестри» за однойменною п'єсою Антона Чехова; реж. Едуард Митницький — Федір Ілліч Кулигін
2012 — «Опіскін. Фома!» за повістю «Село Степанчикове і його мешканці» Ф. Достоєвського; реж. — Фома Фомич Опискин
2015 — «Дикун» А. Касона; реж. — Сеньйор Ролдан
2015 — «Співай, Лоло, співай!» Олександра Чепалова за мотивами роману «Вчитель Гнус, або Кінець одного тирана» Генріха Манна і художнього фільму «Блакитний ангел»; реж. Дмитро Богомазов — Кіперт, артист
2017 — «Життя попереду» Еміля Ажара; реж. Дмитро Богомазов — Мадам Роза.

Київська академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір'я»

Роботи на телебаченні

2005 — СидОренки-СидорЕнки — дід

Нагороди та визнання

Примітки

Сергій ВИННИЧЕНКО (1 липня 2018). Коли все ще «Життя попереду» (укр.). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 17 березня 2024.
Указ Президента України від 26 червня 2000 року № 822/2000 «Про відзначення державними нагородами України»
Указ Президента України від 21 жовтня 2014 року № 818/2014 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ, організацій»

Посилання

Лев Сомов на сайті Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра [ 22 вересня 2020 у Wayback Machine.]
Біографія на Кино-театр [ 27 листопада 2010 у Wayback Machine.] (рос.)

[«Риболовля-1] Сергій ВИННИЧЕНКО (1 липня 2018). Коли все ще «Життя попереду» (укр.). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 17 березня 2024.

[2] Указ Президента України від 26 червня 2000 року № 822/2000 «Про відзначення державними нагородами України»

[3] Указ Президента України від 21 жовтня 2014 року № 818/2014 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ, організацій»