Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ланонг — великий вітрильно-весельний військовий корабель з аутригерами, який використовувався філіппінськими народами іранун та бангінгі (піратами моро) з середини XVIII до початку XIX століття для піратства та рейдерських набігів на узбережжя для захоплення рабів. Корабель міг мати до 30 метрів завдовжки та був озброєний двома (або рідше — трьома) двоногими підйомними щоглами, які одночасно служили абордажними драбинами. Він також мав від одного до трьох рядів весел, якими веслували раби. Ланонги були призначені для нападів на торгові судна і використовували для рейдів на узбрежжя моря Сулу та в більшості інших регіонів Південно-Східної Азії. Назва ланонг походить від ланун,, екзоніму народу іранун.
Великі ланонги і каракоа іспанці називали об'єднаним терміном «джуанга» (з ісп. joanga або juanga), назва, яка також застосовувалася іспанцями до інших великих кораблів у Південно-Східній Азії.
Опис
Ланонги могли досягати 30 метрів завдовжки і 6 метрів завширшки. Їх екіпажі налічували від 150 до 200 чоловік на чолі з панглімою (командувачем). На відміну від схожих на них каракоа, ланонги були добре озброєні спеціально для нападу на інші кораблі і участі в морських битвах. Над носом корабля виступав княвдигед, на якому були встановлені довга гармата (лела) і кілька вертлюжних гармат (лантака).
Ланонг мав дві двоногі підйомні щогли, які складалися з двох стовбурів, з'єднаних разом у верхній частині, на відміну від більш поширених триногих щогл, які використовувалися на інших морських кораблях Південно-Східної Азії. Обидві щогли були оснащені вітрилами танджа. За потреби щогли можна було піднімати або опускати і в опущеному стані вони часто використовувались як драбини для абордажу суден противника або для висадки екіпажу на берег.
На кормі вивішувався трикутний штандарт командувача (пангліми). Як і в каракоа, ланонг мав надбудови над веслярами по обидва боки від аутригерів для ведення бою розміщеними на них воїнами. Ці платформи були захищені рядами зплетених з пальмового листя щитів. Веслярі (гребцями на ланонгах були раби) усі розміщувалися всередині основного корпусу, жоден із них не стояв на аутригерах. Весла були розташовані в один-три ряди з кожного боку, один ряд над іншим.
Подібно до інших великих військових кораблів — гарая і пенджаджапа, ланонг зазвичай служив кораблем-маткою для менших військових каное-салісіпанів.
Історія
Ланонги плавали на великі відстані і атакували кораблі аж до Малаккської протоки та Яванського моря. Вони стали сумно відомими з середини XVIII століття до початку XIX століття через набіги та піратство (магурай) у більшій частині Південно-Східної Азії. Це було викликано зростанням попиту на рабську працю в голландській Ост-Індії, а також зростанням ворожнечі між султанатами моро та європейськими колоніальними державами. Щороку голландські, іспанські та англійські колонії в регіоні із серпня по вересень отримували попередження про початок сезону «піратського вітру», коли кораблі ірануні і бангінгі традиційно розпочинали свої рейди. З 1774 по 1794 рік, за оцінками, приблизно від 100 до 200 кораблів щорічно виходили в море Сулу для здійснення набігів на прилеглі території. Набіги організовувались як внаслідок приватної ініціативи так і за ініціативою султанатів Сулу та Магінданао, підданими яких були народи іранун і бангінгі.
На відміну від полонених, яких захоплювали рейдери з інших регіонів Філіппін і до яких ставилися скорше як до слуг, а не як до справжніх рабів, бранці, захоплені піратами моро з народів ірануні і бангвінгі зазнавали жорстокого поводження, не щадили навіть взятих в полон мусульман. Проте до полонених жінок зазвичай ставилися краще. Не було жодних зареєстрованих випадків зґвалтувань, хоча, звичайно, у піратів не було жорсткої дисципліни. Веслярі на ланонгах складалися виключно з рабів і нерідко вони помирали під час довгих плавань через виснаження. Більшість рабів були тагальцями, візайцями та «малайцями» (включаючи бугісів, мандарівців, ібанів та макассарів). Були також випадкові європейські та китайські полонені, яких зазвичай викуповували через посередників, якими виступали таусуги із султанату Сулу. У цей період були записані численні розповіді біглих рабів. За оцінками, між 1770 і 1870 роками рейдерами були поневолені близько 200 000—300 000 людей. До 1850 року 50 % населення султанатів на архіпелазі Сулу були рабами. Великі масштаби набігів призвели до порушення та припинення традиційних торговельних шляхів у морі Сулу. Примітно, що в цей час традиційна торгівля між Китаєм та султанатами моря Сулу також була припинина. Це сприяло економічному занепаду султанатів Бруней, Сулу та Магінданао в XIX столітті, що зрештою призвело до розпаду двох останніх держав.
Іспанська влада та корінні філіппінці-християни відповіли на набіги піратів моро, побудувавши сторожові вежі та форти на Філіппінському архіпелазі, багато з яких стоять і сьогодні. Деякі столиці провінцій також були перенесені далі вглиб країни. Основні командні пункти були побудовані в Манілі, Кавіте, Себу, Ілоїло, Замбоанга та Іліган. Захисні кораблі також будували місцеві громади, особливо на Вісайських островах, включаючи будівництво військових «барангаянів» (), які були швидшими за кораблі рейдерів моро та могли ефективно організувати погоню. Оскільки опір рейдерам зростав, на початку XIX століття ланонг були замінені на менший і швидший гарай (який не мав аутригерів). Рейди піратів моро врешті-решт були приборкані кількома великими морськими експедиціями іспанських і місцевих сил з 1848 по 1891 рік, включаючи бомбардування у відповідь і захоплення поселень моро. До цього часу іспанці також придбали парові канонерки, які могли легко наздогнати та знищити місцеві військові кораблі моро.
Див. також
Коментарі
- Ланун стало також означати «пірат» на малайській мові
- Зокрема, «Magellanes», «Elcano» та «Reina de Castilla» використовувалися генерал-губернатором Нарсісо Клаверією та Залдуа в іспанській експедиції в Балангінгі 1848 року. Зрештою іспанський флот на Філіппінах мав загалом вісімнадцять парових бойових кораблів.
Примітки
- Nash Maulana (30 березня 2013). How Maguindanao and Cotabato rulers helped Sulu win Sabah. Inquirer. Процитовано 5 травня 2018.
- James Francis Warren (2007). The Sulu Zone, 1768-1898: The Dynamics of External Trade, Slavery, and Ethnicity in the Transformation of a Southeast Asian Maritime State. NUS Press. с. 257—258. ISBN .
- James Francis Warren (1985). The Prahus of the Sulu Zone (PDF). Brunei Museum Journal. 6: 42—45.
- Yule, Henry & Burnell, Arthur Coke (1886). Hobson-Jobson: Being a Glossary of Anglo-Indian Colloquial Words and Phrases and of Kindred Terms Etymological, Historical, Geographical and Discursive. John Murray. с. 509.
- James Francis Warren (2002). Iranun and Balangingi: Globalization, Maritime Raiding and the Birth of Ethnicity. NUS Press. с. 53—56. ISBN .
- Domingo M. Non (1993). Moro Piracy during the Spanish Period and its Impact (PDF). Southeast Asian Studies. 30 (4): 401—419. doi:10.20495/tak.30.4_401.
- David P. Barrows (1905). A History of the Philippines. American Book Company.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lanong velikij vitrilno veselnij vijskovij korabel z autrigerami yakij vikoristovuvavsya filippinskimi narodami iranun ta bangingi piratami moro z seredini XVIII do pochatku XIX stolittya dlya piratstva ta rejderskih nabigiv na uzberezhzhya dlya zahoplennya rabiv Korabel mig mati do 30 metriv zavdovzhki ta buv ozbroyenij dvoma abo ridshe troma dvonogimi pidjomnimi shoglami yaki odnochasno sluzhili abordazhnimi drabinami Vin takozh mav vid odnogo do troh ryadiv vesel yakimi vesluvali rabi Lanongi buli priznacheni dlya napadiv na torgovi sudna i vikoristovuvali dlya rejdiv na uzbrezhzhya morya Sulu ta v bilshosti inshih regioniv Pivdenno Shidnoyi Aziyi Nazva lanong pohodit vid lanun ekzonimu narodu iranun Ilyustraciya Rafaelya Monleona 1890 roku na yakij zobrazheno vijskovij korabel Iranun lanong kincya XIX stolittya z troma grebkami vesel pid povnimi vitrilami Veliki lanongi i karakoa ispanci nazivali ob yednanim terminom dzhuanga z isp joanga abo juanga nazva yaka takozh zastosovuvalasya ispancyami do inshih velikih korabliv u Pivdenno Shidnij Aziyi OpisKolorove zobrazhennya lanonga vid Rafaelya Monleona Lanongi mogli dosyagati 30 metriv zavdovzhki i 6 metriv zavshirshki Yih ekipazhi nalichuvali vid 150 do 200 cholovik na choli z panglimoyu komanduvachem Na vidminu vid shozhih na nih karakoa lanongi buli dobre ozbroyeni specialno dlya napadu na inshi korabli i uchasti v morskih bitvah Nad nosom korablya vistupav knyavdiged na yakomu buli vstanovleni dovga garmata lela i kilka vertlyuzhnih garmat lantaka Lanong mav dvi dvonogi pidjomni shogli yaki skladalisya z dvoh stovburiv z yednanih razom u verhnij chastini na vidminu vid bilsh poshirenih trinogih shogl yaki vikoristovuvalisya na inshih morskih korablyah Pivdenno Shidnoyi Aziyi Obidvi shogli buli osnasheni vitrilami tandzha Za potrebi shogli mozhna bulo pidnimati abo opuskati i v opushenomu stani voni chasto vikoristovuvalis yak drabini dlya abordazhu suden protivnika abo dlya visadki ekipazhu na bereg Na kormi vivishuvavsya trikutnij shtandart komanduvacha panglimi Yak i v karakoa lanong mav nadbudovi nad veslyarami po obidva boki vid autrigeriv dlya vedennya boyu rozmishenimi na nih voyinami Ci platformi buli zahisheni ryadami zpletenih z palmovogo listya shitiv Veslyari grebcyami na lanongah buli rabi usi rozmishuvalisya vseredini osnovnogo korpusu zhoden iz nih ne stoyav na autrigerah Vesla buli roztashovani v odin tri ryadi z kozhnogo boku odin ryad nad inshim Podibno do inshih velikih vijskovih korabliv garaya i pendzhadzhapa lanong zazvichaj sluzhiv korablem matkoyu dlya menshih vijskovih kanoe salisipaniv IstoriyaIlyustraciyi Rafaelya Monleona 1890 r vijskovogo korablya Iranun lanong kincya 19 stolittya z detalyami ozbroyennya ta zahistu Lanongi plavali na veliki vidstani i atakuvali korabli azh do Malakkskoyi protoki ta Yavanskogo morya Voni stali sumno vidomimi z seredini XVIII stolittya do pochatku XIX stolittya cherez nabigi ta piratstvo maguraj u bilshij chastini Pivdenno Shidnoyi Aziyi Ce bulo viklikano zrostannyam popitu na rabsku pracyu v gollandskij Ost Indiyi a takozh zrostannyam vorozhnechi mizh sultanatami moro ta yevropejskimi kolonialnimi derzhavami Shoroku gollandski ispanski ta anglijski koloniyi v regioni iz serpnya po veresen otrimuvali poperedzhennya pro pochatok sezonu piratskogo vitru koli korabli iranuni i bangingi tradicijno rozpochinali svoyi rejdi Z 1774 po 1794 rik za ocinkami priblizno vid 100 do 200 korabliv shorichno vihodili v more Sulu dlya zdijsnennya nabigiv na prilegli teritoriyi Nabigi organizovuvalis yak vnaslidok privatnoyi iniciativi tak i za iniciativoyu sultanativ Sulu ta Magindanao piddanimi yakih buli narodi iranun i bangingi Na vidminu vid polonenih yakih zahoplyuvali rejderi z inshih regioniv Filippin i do yakih stavilisya skorshe yak do slug a ne yak do spravzhnih rabiv branci zahopleni piratami moro z narodiv iranuni i bangvingi zaznavali zhorstokogo povodzhennya ne shadili navit vzyatih v polon musulman Prote do polonenih zhinok zazvichaj stavilisya krashe Ne bulo zhodnih zareyestrovanih vipadkiv zgvaltuvan hocha zvichajno u pirativ ne bulo zhorstkoyi disciplini Veslyari na lanongah skladalisya viklyuchno z rabiv i neridko voni pomirali pid chas dovgih plavan cherez visnazhennya Bilshist rabiv buli tagalcyami vizajcyami ta malajcyami vklyuchayuchi bugisiv mandarivciv ibaniv ta makassariv Buli takozh vipadkovi yevropejski ta kitajski poloneni yakih zazvichaj vikupovuvali cherez poserednikiv yakimi vistupali tausugi iz sultanatu Sulu U cej period buli zapisani chislenni rozpovidi biglih rabiv Za ocinkami mizh 1770 i 1870 rokami rejderami buli ponevoleni blizko 200 000 300 000 lyudej Do 1850 roku 50 naselennya sultanativ na arhipelazi Sulu buli rabami Veliki masshtabi nabigiv prizveli do porushennya ta pripinennya tradicijnih torgovelnih shlyahiv u mori Sulu Primitno sho v cej chas tradicijna torgivlya mizh Kitayem ta sultanatami morya Sulu takozh bula pripinina Ce spriyalo ekonomichnomu zanepadu sultanativ Brunej Sulu ta Magindanao v XIX stolitti sho zreshtoyu prizvelo do rozpadu dvoh ostannih derzhav Ispanska vlada ta korinni filippinci hristiyani vidpovili na nabigi pirativ moro pobuduvavshi storozhovi vezhi ta forti na Filippinskomu arhipelazi bagato z yakih stoyat i sogodni Deyaki stolici provincij takozh buli pereneseni dali vglib krayini Osnovni komandni punkti buli pobudovani v Manili Kavite Sebu Iloyilo Zamboanga ta Iligan Zahisni korabli takozh buduvali miscevi gromadi osoblivo na Visajskih ostrovah vklyuchayuchi budivnictvo vijskovih barangayaniv yaki buli shvidshimi za korabli rejderiv moro ta mogli efektivno organizuvati pogonyu Oskilki opir rejderam zrostav na pochatku XIX stolittya lanong buli zamineni na menshij i shvidshij garaj yakij ne mav autrigeriv Rejdi pirativ moro vreshti resht buli priborkani kilkoma velikimi morskimi ekspediciyami ispanskih i miscevih sil z 1848 po 1891 rik vklyuchayuchi bombarduvannya u vidpovid i zahoplennya poselen moro Do cogo chasu ispanci takozh pridbali parovi kanonerki yaki mogli legko nazdognati ta znishiti miscevi vijskovi korabli moro Div takozhGaraj vijskovij korabel narodu bangingi Karakoa filippinskij vijskovij korabel z autrigerom Lankaran malajsko indonezijskij vijskovij korabelKomentariLanun stalo takozh oznachati pirat na malajskij movi Zokrema Magellanes Elcano ta Reina de Castilla vikoristovuvalisya general gubernatorom Narsiso Klaveriyeyu ta Zaldua v ispanskij ekspediciyi v Balangingi 1848 roku Zreshtoyu ispanskij flot na Filippinah mav zagalom visimnadcyat parovih bojovih korabliv PrimitkiNash Maulana 30 bereznya 2013 How Maguindanao and Cotabato rulers helped Sulu win Sabah Inquirer Procitovano 5 travnya 2018 James Francis Warren 2007 The Sulu Zone 1768 1898 The Dynamics of External Trade Slavery and Ethnicity in the Transformation of a Southeast Asian Maritime State NUS Press s 257 258 ISBN 9789971693862 James Francis Warren 1985 The Prahus of the Sulu Zone PDF Brunei Museum Journal 6 42 45 Yule Henry amp Burnell Arthur Coke 1886 Hobson Jobson Being a Glossary of Anglo Indian Colloquial Words and Phrases and of Kindred Terms Etymological Historical Geographical and Discursive John Murray s 509 James Francis Warren 2002 Iranun and Balangingi Globalization Maritime Raiding and the Birth of Ethnicity NUS Press s 53 56 ISBN 9789971692421 Domingo M Non 1993 Moro Piracy during the Spanish Period and its Impact PDF Southeast Asian Studies 30 4 401 419 doi 10 20495 tak 30 4 401 David P Barrows 1905 A History of the Philippines American Book Company