Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ла́да — жіночий персонаж східнослов'янського фольклору. Гіпотетично — язичницька богиня кохання та шлюбу.
| Лада | |
|---|---|
 М. Пресняков (1998). Лада. | |
 Медіафайли у Вікісховищі |
Фольклорні згадки
Слово «лада», «ладо» фігурує у весільних піснях як приспів (наприклад, українська «А ми просо сіяли…» та ін.). «Ладо» згадується також як синонім молодого або молодої. «Ладо» — давня назва коханої людини, що використовується, наприклад, у «Слові о полку Ігоревім».
Писемні згадки
Матвій Мєховський (Меховіт) у «Хроніці польській» (1519) писав про давніх поляків: «Вони поклоняються Леді, матері Кастора й Поллукса, а також близнюкам, народженим із одного яйця, Кастору й Поллуксу, що дотепер можна почути в найдавніших піснях: „Лада, Лада і Лель, і Лель і Полель“». Хоча раніше у «Клейнодах польського лицарства» тлумачив так: «Ім'я Лада походить від назви польської богині, якій поклонялися на Мазовії в місцевості та селищі з такою назвою».
У XVII столітті Інокентій Гізель у своєму «Синопсисі», доповненні до розповіді «Повісті минулих літ» про ідолів князя Володимира писав:
…Четвёртый идол — Ладо. Сего имяху бога веселия и всякого благополучия. Жертвы ему приношаху готовящийся ко браку, помощию Лада мнящи себе добро веселие и любезно житие стяжати. Сия же прелесть от древнейших идолослужителей произыде, иже неких богов Леля и Полеля почитаху, их же богомерское имя и доныне по неким странам на сонмищах игралищных пением Лелюм-Полелем возглашают. Такожде и матерь лелеву и полелеву — Ладо, поюще: Ладо, Ладо! И того идола ветхую прелесть дияволю на брачных веселях, руками плещуще и о стол бьюще, воспевают.
Тут Лада виступає в чоловічому роді, а потім як мати Лелі та Полеля.
Мацей Стрийковський (XVI ст.) свідчить, що литовці шанували богиню весни Ладу і, приносячи їй у жертву півня, співали: «Ладо, Ладо, Ладо, Велике наше божество!».
У «Пам'ятнику сандомірському» 1829 року міститься оповідь, що сягає другої половини XVI ст., де йдеться про заснування бенедиктинського монастиря Святої Трійці на місці, де перед тим стояли три ідоли — Лади, Бода і Лелі, — «до яких у перший день травня сходилися люди, щоб помолитися та принести їм жертви».
Іконографія
Зображення на обрядових рушниках, що можуть трактуватися як зображення Лади, надають її в подобі вершниці, що тримає соху за сідлом.
Трактування образу
Андрій Фаміцин у 1844 році на основі аналізу народних пісень зробив висновок, що частий приспів «лада» — це ім'я богині, пов'язяної з весняними та весільними обрядами. Фаміцин вважав, що існував її чоловічий відповдіник — Ладо (Лад), якого він ототожнював з Ярилом і Аполлоном Соранським. Цю думку критикував ще Алексанедр Брюкнер, пишучи, що середньовічні іноземні мандрівники, погано знаючи слов'янські мови, сприйняли приспів із місцевих пісень за ім'я богині. На думку Брюкнера, «лада» — це назва коханця/коханки, наложника/наложниці. Олександр Потебня, Макс Фасмер, , Олег Трубачов також критикували описи Лади як богині. Так, у поясненні Трубачова, «лада (ладо)» — це лише південнослов'янська форма слова «лад», тобто, «справа, порядок, згода».
Такі дослідники, як Анатолій Журавльов і Андрій Топорков стверджували, що Лада — це витвір «кабінетної» міфології й у народних віруваннях її не існувало як персонажа. Імовірно, що приспів був сприйнятий за ім'я божества помилково. Микола Гальковський писав, що згадки Лади як богині надто вторинні, аби довіряти їм, і переконливих доказів, що така богиня існувала у віруваннях слов'ян, немає.
На думку Бориса Рибакова, Лада була спільним балто-слов'янським божеством. Рибаков зараховував її до рожаниць і відводив функції богині весни, весняної оранки та сівби, покровительки шлюбу та кохання. Одне з божества Збручанського ідола він вважав Ладою.
Борис Лобовик писав, що Лада «…у більш давні часи постає як дух в образі матері-благодійниці, що оберігає посіви і дає лад у сім'ї, пізніше — як богиня весни, кохання й добробуту». Її чоловіка Лада Лобовик пояснював як бога шлюбу та сімейної злагоди. На його думку, «В українській міфології моральним змістом образів Лади і Лада є ствердження вірності пошлюблених».
Назви на честь Лади
- Астероїд 2832 Лада названий на честь слов'янської Лади.
Примітки
- Онацький, Є. (1960). Лада, Ладо / Українська мала енциклопедія. Буенос-Айрес: Накладом адміністратури УАПЦ в Аргентіні. с. 806, 807.
- Лада – Українська Релігієзнавча Енциклопедія (укр.). Процитовано 14 серпня 2022.
- Гізель, Інокентій (1823). О ІДОЛЪХ [Про ідолів]. [Київський синопсис чи коротке зібрання від різних літописців про початок славяноросійського народу і перших князів богоспасаємого града Києва] (PDF) (російська дореформенна) . Київ: Типографія Києво-Печерської Лаври. с. 33—34. Архів оригіналу (PDF) за 5 липня 2021. Процитовано 27 квітня 2021.
- Рыбаков, Б. А. (1987). Язычество древней Руси. Москва: Наука. с. 127.
- Фаминцын А. С. Божества древних славян. СПб., 1884. С. 254—274.
- Brueckner A. Mitologia polska. — In: Encyklopedii Polskij. Krakow, 1918, c. 158—160.
- Brückner, Aleksander (1985). Mitologia słowiańska i polska (вид. Wyd. 2). Warszawa: Państwowe Wydawn. Naukowe. с. 224. ISBN . OCLC 15184747.
- Потебня, Александр (1882). Объяснение малорусских и сродных песен / Русский филологический вестник (рос.). В типографіи М. Замкевича и В. Ноаковскаго. с. 225—241.
- Фасмер, Макс (1986). Ла́да / Этимологический словарь русского языка. Москва: Прогресс. с. 447.
- Kieleckie Towarzystwo Naukowe, Michał. (2020). Bogowie dawnych Słowian : studium onomastyczne. Kielce: KTN. с. 225. ISBN . OCLC 1156639767.
- Трубачёв, Олег. *ladъ / Этимологический словарь славянских языков. Праславянский лексический фонд. Выпуск 1 (A—*besědьlivъ) ... [37]. Выпуск 37 (*otъgryzati(se) - *otъpasti).
- Язык и миф. Лингвистический комментарий к труду А. Н. Афанасьева «Поэтические воззрения славян на природу». — М.: , 2005. — С. 229.
- Кабинетная мифология // . — М.: , 2002. — С. 212.
- Толстой, Никита (1995-2012). Боги / Славянские древности: энциклопедический словарь в пяти томах. Москва: Международные отношения. с. 101. ISBN . OCLC 32988664.
- Рыбаков, Б. А. (1987). Язычество древней Руси. Москва: Наука. с. 159, 243, 244.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
La da zhinochij personazh shidnoslov yanskogo folkloru Gipotetichno yazichnicka boginya kohannya ta shlyubu LadaM Presnyakov 1998 Lada Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Lada Folklorni zgadkiSlovo lada lado figuruye u vesilnih pisnyah yak prispiv napriklad ukrayinska A mi proso siyali ta in Lado zgaduyetsya takozh yak sinonim molodogo abo molodoyi Lado davnya nazva kohanoyi lyudini sho vikoristovuyetsya napriklad u Slovi o polku Igorevim Pisemni zgadkiMatvij Myehovskij Mehovit u Hronici polskij 1519 pisav pro davnih polyakiv Voni poklonyayutsya Ledi materi Kastora j Polluksa a takozh bliznyukam narodzhenim iz odnogo yajcya Kastoru j Polluksu sho doteper mozhna pochuti v najdavnishih pisnyah Lada Lada i Lel i Lel i Polel Hocha ranishe u Klejnodah polskogo licarstva tlumachiv tak Im ya Lada pohodit vid nazvi polskoyi bogini yakij poklonyalisya na Mazoviyi v miscevosti ta selishi z takoyu nazvoyu U XVII stolitti Inokentij Gizel u svoyemu Sinopsisi dopovnenni do rozpovidi Povisti minulih lit pro idoliv knyazya Volodimira pisav Chetvyortyj idol Lado Sego imyahu boga veseliya i vsyakogo blagopoluchiya Zhertvy emu prinoshahu gotovyashijsya ko braku pomoshiyu Lada mnyashi sebe dobro veselie i lyubezno zhitie styazhati Siya zhe prelest ot drevnejshih idolosluzhitelej proizyde izhe nekih bogov Lelya i Polelya pochitahu ih zhe bogomerskoe imya i donyne po nekim stranam na sonmishah igralishnyh peniem Lelyum Polelem vozglashayut Takozhde i mater lelevu i polelevu Lado poyushe Lado Lado I togo idola vethuyu prelest diyavolyu na brachnyh veselyah rukami pleshushe i o stol byushe vospevayut Tut Lada vistupaye v cholovichomu rodi a potim yak mati Leli ta Polelya Macej Strijkovskij XVI st svidchit sho litovci shanuvali boginyu vesni Ladu i prinosyachi yij u zhertvu pivnya spivali Lado Lado Lado Velike nashe bozhestvo U Pam yatniku sandomirskomu 1829 roku mistitsya opovid sho syagaye drugoyi polovini XVI st de jdetsya pro zasnuvannya benediktinskogo monastirya Svyatoyi Trijci na misci de pered tim stoyali tri idoli Ladi Boda i Leli do yakih u pershij den travnya shodilisya lyudi shob pomolitisya ta prinesti yim zhertvi IkonografiyaZobrazhennya na obryadovih rushnikah sho mozhut traktuvatisya yak zobrazhennya Ladi nadayut yiyi v podobi vershnici sho trimaye sohu za sidlom Traktuvannya obrazuAndrij Famicin u 1844 roci na osnovi analizu narodnih pisen zrobiv visnovok sho chastij prispiv lada ce im ya bogini pov yazyanoyi z vesnyanimi ta vesilnimi obryadami Famicin vvazhav sho isnuvav yiyi cholovichij vidpovdinik Lado Lad yakogo vin ototozhnyuvav z Yarilom i Apollonom Soranskim Cyu dumku kritikuvav she Aleksanedr Bryukner pishuchi sho serednovichni inozemni mandrivniki pogano znayuchi slov yanski movi sprijnyali prispiv iz miscevih pisen za im ya bogini Na dumku Bryuknera lada ce nazva kohancya kohanki nalozhnika nalozhnici Oleksandr Potebnya Maks Fasmer Oleg Trubachov takozh kritikuvali opisi Ladi yak bogini Tak u poyasnenni Trubachova lada lado ce lishe pivdennoslov yanska forma slova lad tobto sprava poryadok zgoda Taki doslidniki yak Anatolij Zhuravlov i Andrij Toporkov stverdzhuvali sho Lada ce vitvir kabinetnoyi mifologiyi j u narodnih viruvannyah yiyi ne isnuvalo yak personazha Imovirno sho prispiv buv sprijnyatij za im ya bozhestva pomilkovo Mikola Galkovskij pisav sho zgadki Ladi yak bogini nadto vtorinni abi doviryati yim i perekonlivih dokaziv sho taka boginya isnuvala u viruvannyah slov yan nemaye Na dumku Borisa Ribakova Lada bula spilnim balto slov yanskim bozhestvom Ribakov zarahovuvav yiyi do rozhanic i vidvodiv funkciyi bogini vesni vesnyanoyi oranki ta sivbi pokrovitelki shlyubu ta kohannya Odne z bozhestva Zbruchanskogo idola vin vvazhav Ladoyu Boris Lobovik pisav sho Lada u bilsh davni chasi postaye yak duh v obrazi materi blagodijnici sho oberigaye posivi i daye lad u sim yi piznishe yak boginya vesni kohannya j dobrobutu Yiyi cholovika Lada Lobovik poyasnyuvav yak boga shlyubu ta simejnoyi zlagodi Na jogo dumku V ukrayinskij mifologiyi moralnim zmistom obraziv Ladi i Lada ye stverdzhennya virnosti poshlyublenih Nazvi na chest LadiAsteroyid 2832 Lada nazvanij na chest slov yanskoyi Ladi PrimitkiOnackij Ye 1960 Lada Lado Ukrayinska mala enciklopediya Buenos Ajres Nakladom administraturi UAPC v Argentini s 806 807 Lada Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya ukr Procitovano 14 serpnya 2022 Gizel Inokentij 1823 O IDOLH Pro idoliv Kiyivskij sinopsis chi korotke zibrannya vid riznih litopisciv pro pochatok slavyanorosijskogo narodu i pershih knyaziv bogospasayemogo grada Kiyeva PDF rosijska doreformenna Kiyiv Tipografiya Kiyevo Pecherskoyi Lavri s 33 34 Arhiv originalu PDF za 5 lipnya 2021 Procitovano 27 kvitnya 2021 Rybakov B A 1987 Yazychestvo drevnej Rusi Moskva Nauka s 127 Famincyn A S Bozhestva drevnih slavyan SPb 1884 S 254 274 Brueckner A Mitologia polska In Encyklopedii Polskij Krakow 1918 c 158 160 Bruckner Aleksander 1985 Mitologia slowianska i polska vid Wyd 2 Warszawa Panstwowe Wydawn Naukowe s 224 ISBN 83 01 06245 2 OCLC 15184747 Potebnya Aleksandr 1882 Obyasnenie malorusskih i srodnyh pesen Russkij filologicheskij vestnik ros V tipografii M Zamkevicha i V Noakovskago s 225 241 Fasmer Maks 1986 La da Etimologicheskij slovar russkogo yazyka Moskva Progress s 447 Kieleckie Towarzystwo Naukowe Michal 2020 Bogowie dawnych Slowian studium onomastyczne Kielce KTN s 225 ISBN 978 83 60777 83 1 OCLC 1156639767 Trubachyov Oleg lad Etimologicheskij slovar slavyanskih yazykov Praslavyanskij leksicheskij fond Vypusk 1 A besedliv 37 Vypusk 37 otgryzati se otpasti Yazyk i mif Lingvisticheskij kommentarij k trudu A N Afanaseva Poeticheskie vozzreniya slavyan na prirodu M 2005 S 229 Kabinetnaya mifologiya M 2002 S 212 Tolstoj Nikita 1995 2012 Bogi Slavyanskie drevnosti enciklopedicheskij slovar v pyati tomah Moskva Mezhdunarodnye otnosheniya s 101 ISBN 5 7133 0703 4 OCLC 32988664 Rybakov B A 1987 Yazychestvo drevnej Rusi Moskva Nauka s 159 243 244